- •1). Поняття безпеки. Національна безпека. Безпека в економічній сфері.
- •2). Концепція інф. Безпеки. Міжнародні договори в галузі інф. Безпеки. Інформаційні права громадян
- •Міжнародне право інформаційної безпеки
- •3). Законодавство в галузі інтелектуальної власності, інформаційних ресурсів, інформаційних продуктів інформаційного права. Законодавство щодо захисту інформації, його структура та зміст.
- •Закон України "Про iнформацiю"
- •Iнформацiйна дiяльнiсть - це сукупнiсть дiй, спрямованих на задоволення iнформацiйних потреб громадян, юридичних осiб I держави.
- •Iнформацiя з обмеженим доступом за своїм правовим режимом подiляється на конфiденцiальну I таємну.
Закон України "Про iнформацiю"
Роздiл I ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення iнформацiї
Пiд iнформацiєю цей Закон розумiє документованi або публiчно оголошенi вiдомостi про подiї та явища, що вiдбуваються у суспiльствi, державi та навколишньому природному середовищi.
Стаття 2. Мета i завдання Закону
Закон встановлює загальнi правовi основи одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї, закрiплює право особи на iнформацiю в усiх сферах суспiльного i державного життя України, а також систему iнформацiї, її джерела, визначає статус учасникiв iнформацiйних вiдносин, регулює доступ до iнформацiї та забезпечує її охорону, захищає особу та суспiльство вiд неправдивої iнформацiї.
Стаття 3. Сфера дiї Закону
Дiя цього Закону поширюється на iнформацiйнi вiдносини, якi виникають у всiх сферах життя i дiяльностi суспiльства i держави при одержаннi, використаннi, поширеннi та зберiганнi iнформацiї.
Стаття 4. Законодавство про iнформацiю
Законодавство України про iнформацiю складають Конституцiя України, цей Закон, законодавчi акти про окремi галузi, види, форми i засоби iнформацiї, мiжнароднi договори та угоди, ратифiкованi Україною, та принципи i норми мiжнародного права.
Стаття 5. Основнi принципи iнформацiйних вiдносин
Основними принципами iнформацiйних вiдносин є:
гарантованiсть права на iнформацiю;
вiдкритiсть, доступнiсть iнформацiї та свобода її обмiну;
об'єктивнiсть, вiрогiднiсть iнформацiї;
повнота i точнiсть iнформацiї;
законнiсть одержання, використання, поширення та зберiгання iнформацiї.
Стаття 6. Державна iнформацiйна полiтика
Державна iнформацiйна полiтика - це сукупнiсть основних напрямiв i способiв дiяльностi держави по одержанню, використанню, поширенню та зберiганню iнформацiї.
Головними напрямами i способами державної iнформацiйної полiтики є:
забезпечення доступу громадян до iнформацiї;
створення нацiональних систем i мереж iнформацiї;
змiцнення матерiально-технiчних, фiнансових, органiзацiйних, правових i наукових основ iнформацiйної дiяльностi
забезпечення ефективного використання iнформацiї;
сприяння постiйному оновленню, збагаченню та зберiганню нацiональних iнформацiйних ресурсiв;
створення загальної системи охорони iнформацiї;
сприяння мiжнародному спiвробiтництву в галузi iнформацiї i гарантування iнформацiйного суверенiтету України.
Державну iнформацiйну полiтику розробляють i здiйснюють органи державної влади загальної компетенцiї, а також вiдповiднi органи спецiальної компетенцiї.
Стаття 7. Суб'єкти iнформацiйних вiдносин
Суб'єктами iнформацiйних вiдносин є:
громадяни України;
юридичнi особи;
держава.
Суб'єктами iнформацiйних вiдносин вiдповiдно до цього Закону можуть бути також iншi держави, їх громадяни та юридичнi особи, мiжнароднi органiзацiї та особи без громадянства.
Стаття 8. Об'єкти iнформацiйних вiдносин
Об'єктами iнформацiйних вiдносин є документована або публiчно оголошувана iнформацiя про подiї та явища в галузi полiтики, економiки, культури, охорони здоров'я, а також у соцiальнiй, екологiчнiй, мiжнароднiй та iнших сферах.
Стаття 9. Право на iнформацiю
Всi громадяни України, юридичнi особи i державнi органи мають право на iнформацiю, що передбачає можливiсть вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних їм для реалiзацiї ними своїх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй.
Реалiзацiя права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна порушувати громадськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, духовнi, екологiчнi та iншi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб.
Кожному громадянину забезпечується вiльний доступ до iнформацiї, яка стосується його особисто, крiм випадкiв, передбачених законами України.
Стаття 10. Гарантiї права на iнформацiю
Право на iнформацiю забезпечується:
обов'язком органiв державної влади, а також органiв мiсцевого i регiонального самоврядування iнформувати про свою дiяльнiсть та прийнятi рiшення;
створенням у державних органах спецiальних iнформацiйних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до iнформацiї;
вiльним доступом суб'єктiв iнформацiйних вiдносин до статистичних даних, архiвних, бiблiотечних i музейних фондiв; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфiкою цiнностей та особливими умовами їх схоронностi, що визначаються законодавством;
створенням механiзму здiйснення права на iнформацiю;
здiйсненням державного контролю за додержанням законодавства про iнформацiю;
встановленням вiдповiдальностi за порушення законодавства про iнформацiю.
Стаття 11. Мова iнформацiї
Мова iнформацiї визначається Законом "Про мови в Українi", iншими законодавчими актами України в цiй галузi, мiжнародними договорами та угодами, ратифiкованими Україною.
Роздiл II IНФОРМАЦIЙНА ДIЯЛЬНIСТЬ
Стаття 12. Визначення iнформацiйної дiяльностi