3. Зайнятість: сутність, форми, ефективність. Безробіття і його соціально-економічні наслідки.

Продавці і покупці робочої сили взаємодіють через ринок праці, механізм якого складає попит на працю, пропозиція праці, зарплата як ціна праці. Під впливом попиту і пропозиції на працю встановлюється рівноважний рівень зарплати. Якщо з якої-небудь причини (діяльність профспілок, держави) зарплата підвищиться в порівнянні з рівноважною, то попит на робочу силу впаде, а пропозиція збільшиться внаслідок чого виникає безробіття.

Число безробітних

Рівень безробіття = -------------------------------------------- 100%

Число зайнятих

Типи безробіття:

1. Фрикційне – це безробіття, пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи і періодами тимчасового звільнення. Це – природне явище, коли людина шукає роботу ближче до дому, з вищою зарплатою і т.д.

2. Структурне безробіття – складається через невідповідність структури пропозиції і попиту на робочу силу у зв'язку із зміною техніки, технології.

3. Циклічне безробіття – це безробіття, породжене загальним економічним спадом, кризою.

Повна зайнятість – ця відсутність циклічного безробіття.

Причини безробіття

В економічній теорії є три основні концепції безробіття:

1. класична теорії зайнятості (Рікардо, Д.Мілль, А. Маршалл). Причина безробіття – дуже висока зарплата, що породжує надмірну пропозицію праці;

2. кейнсіанська теорія зайнятості Ринок не може в довгостроковому періоді забезпечити повну зайнятість через низький попит.

3. монетаристська теорія зайнятості (М. Фрідмен) держава своєю активністю скувала ринкові регулюючі сили, ринок праці втратив гнучкість, висока зарплата створює проблему зайнятості. Ліки від безробіття - ослаблення втручання держави в економіку, дуже тонка, гнучка політика зайнятості.

Витрати безробіття - це те, в що воно обходиться суспільству, платня за нього: економічна, соціальна, психологічна.

а) індивідуальні втрати від безробіття.

• знижується рівень доходів людей

• втрачається кваліфікація

• нова робота часто невигідна порівняно з попередньою

• з'являються психологічні проблеми: стреси, розлад здоров'я

б) втрати від безробіття для суспільства.

• недовиробництво ВНП, ВВП. Американський економіст А. Оукен вивів економічний закон, згідно з яким при перевищенні фактичного рівня безробіття над природним на 1% недовиробництво ВНП, ВВП складає 2,5%;

• соціальна напруга в суспільстві;

• ускладнення криміногенної ситуації в країні.

Т.ч. безробіття – серйозна особиста і суспільна проблема. За її вирішення несуть відповідальність працівники, бізнесмени, держава. Ринок праці основний регулятор зайнятості, проте, потрібна і активна роль держави.

В Україні за сучасних умов відбувається звужене відтворення природного базису трудових ресурсів – населення, оскільки низькою є народжуваність та високою – смертність населення. Держава має позитивно впливати на ці процеси своєю демографічною політикою, що є складовою соціально-економічної політики держави. Це: покращення житлових умов, надання відчутної допомоги на дітей, зміцнення сім’ї, розвиток системи охорони здоров’я, зростання реальних доходів сімей.

Довгостроковий характер повинна мати і дієздатна державна політика зайнятості населення. Її найважливішими заходами мають бути:

1. Прискорений розвиток дрібного підприємництва;

2. Активізація державних інвестицій в соціальну і виробничу структуру, зокрема будівництво дитсадків, лікарень, автошляхів тощо.

3. Розширення державного фінансування служб підвищення кваліфікації та підготовки кадрів.;

4. Підвищення витрат держави на підтримку молодих матерів, сімей з дітьми;

5. Прискорене зростання реальної зарплати;

6. Впровадження прогресивних законів з оподаткування доходів підприємств з метою стимулювання розширення виробництва;

7. Подолання великої диференціації доходів населення, що негативно впливає на відтворення робочої сили.