V. Організація роботи на уроці

Ефективність уроку, відведеного на підготовку до написання твору-роздуму, залежить від:

1) поінформованості учнів;

2) поетапного опрацю­вання кожної частини роздуму;

3) залучення всіх школярів до роботи.

Для цього потрібно забезпечи­ти старшокласників необхідним ілюстративним ма­теріалом (структура твору-роздуму, вимоги до його будови, перелік спеціальних конструкцій у роздумі, план дій для формулювання кожної складової частини твору тощо) й організувати роботу в парах або невеликих групах (4-6 учнів).

Так, пояснивши учням специфіку формулювання тези, пропонуємо для роботи в групах певну тему твору. Дві групи дістають завдання сформулювати тезу, у якій тема твору підтримується, інші дві – тезу, яка спростовує тему. Ще дві групи мають сформулювати тезу, яка відображала б проміжну позицію (Запропонована тема є досить складною. З одного боку, ... , а з другого - ...). Через п'ять-десять хвилин кожна група пре­зентує свій варіант, який обговорює й редагує весь клас. Найвдаліші зразки учні записують. Подібним чином організовуємо роботу над формулюванням тез до тем різного типу: викладач може запропонува­ти учнівським групам різні теми (відповідно до визначених у розділі III чотирьох варіантів), а потім дати завдання обмінятися записами й зредагувати їх.

Аргументація, як показує досвід, є найважчим моментом для школярів, тому цій частині роздуму потрібно приділити особливу увагу. Спонукаємо учнів до висловлення думок, які можуть довести об­рану тему, фіксуємо їх (у вигляді опорних слів) на дошці (якомога більше), а потім даємо завдання – чи в групах, чи індивідуально – записати відповідно оформлені два аргументи. Обов'язково кілька варіантів учні зачитують і колективно обговорюють.

У роботі з прикладами також можна застосува­ти метод «мозкового штурму» і дати завдання запи­сати один із озвучених прикладів як фрагмент тво­ру: з відповідними словами, елементами аналізу те­ми чи проблеми тощо.

Важливо, щоб робота над кожною складовою частиною твору закінчувалася прослуховуванням кількох варіантів, обговоренням їх, редагуванням (якщо потрібно) і записуванням найкращого фрагмента.

Логічним продовженням організованої таким чином колективної роботи бу­де домашнє завдання (написати власне висловлення) й урок з редагування тексту-роздуму (після перевірки творів: про це йшлося у розділі IV). Щоб робота була активною й результативною, потрібно добирати цікаві й актуальні для старшокласників теми творів, спонукати учнів до висловлення різних, навіть протилежних, думок, заохочувати до висловлення власної позиції, дискусії.

Школярі мають відчути: уміння писати твір-роздум потрібне не ли­ше для ЗНО (безперечно, це відповідальний етап, але ж не заради ЗНО вчимося), а, що важливіше, життєво необхідне, – щоб упевнено, переконливо й чітко доводити власну точку зору в різних життєвих ситуаціях.