- •Семестр 1. Практичне заняття 7. Інфекційна безпека. Інфекційний контроль
- •Інфекція, інфекційний процес Поняття інфекції, інфекційного процесу
- •Способи передачі інфекції
- •Внутрішньолікарняна інфекція Визначення і масштаб проблеми внутрішньолікарняної інфекції
- •Групи ризику розвитку внутрішньолікарняної інфекції
- •Особливості етіопатогенезу внутрішньолікарняних інфекцій
- •Види збудників, що викликають внутрішньолікарняну інфекцію
- •Резервуари (джерела) збудників внутрішньолікарняної інфекції
- •Класифікація предметів навколишнього середовища за категоріями ризику переносу влі (внутрішньолікарняної інфекції)
- •Способи передачі конкретних збудників
- •Способи передачі деяких розповсюджених збудників
- •Заходи профілактики і контролю внутрішньошікарняних інфекцій Поняття інфекційної безпеки та інфекційного контролю
- •Загальні заходи профілактики інфекції медичного персоналу
- •Навчання хворих і їхніх рідних заходам профілактики інфекції
- •Правила для пацієнтів і осіб, які доглядають за ними
- •Правила для відвідувачів
- •Техніка безпеки при роботі з біологічними рідинами
- •Рекомендації студентам, що проходять практику в закладах охорони здоров’я Засоби безпеки при роботі з кров'ю та іншими біологічними рідинами/тканинами
- •Обробка рук до і після виконання маніпуляції
- •Хірургічне оброблення рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна
- •Хірургічне оброблення рук за методом Альфельда
- •Хірургічне оброблення рук за допомогою препарату с-4 (первомур)
- •Хірургічне оброблення рук за допомогою хлоргексидину біглюконату (пбітану)
- •Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами
- •Надягання стерильного халату і його знімання Надягання халату
- •Знімання халату
- •Надягання і знімання стерильних гумових (латексних) рукавичок, маски Надягання рукавичок
- •Знімання рукавичок
- •Знімання маски
- •Терміни і поняття, які необхідно запам’ятати
Способи передачі деяких розповсюджених збудників
Збудник |
Джерело |
Золотавий стафілокок |
Заражені предмети, руки, носові шляхи персоналу, повітря сам пацієнт |
Епідермальний стафілокок |
Сам пацієнт, руки персоналу, лікувально-діагностична апаратура |
Стрептокок |
Прямий контакт, руки, повітря, рідше-навколишні предмети |
Ентерокок |
Сам пацієнт, руки персоналу, заражені поверхні навколишніх предметів |
Ешеріхії, клебсієла, ентеробактер |
Сам пацієнт, руки персоналу, заражені лікарські розчини |
Протей, сальмонела, цитробактер |
Сам пацієнт, руки персоналу, заражена їжа, вода |
Синьогнійна паличка |
Сам пацієнт, руки, заражене навколишнє середовище |
Анаеробні бактерії, клостридії, бактероїди |
Сам пацієнт, руки персоналу, заражене навколишнє середовище |
Дріжджі |
Сам пацієнт, руки персоналу |
Гриби |
Повітря, заражене навколишнє середовище |
Віруси: варицелла, вірус tepneca, краснухи |
Повітря, прямий контакт і сам пацієнт |
Вірус гепатиту В |
Заражені інструменти, апаратура, препарати крові, прямий контакт |
Вірус імунодефіциту людини |
Заражені інструменти, апаратура, препарати крові, прямий контакт |
Заходи профілактики і контролю внутрішньошікарняних інфекцій Поняття інфекційної безпеки та інфекційного контролю
Система інфекційного контролю, яка сьогодні створюється в нашій державі, - це система заходів, базована на епідеміологічній діагностиці і направлена на попередження виникнення і поширення внутрішньолікарняних інфекційних захворювань в лікувально-профілактичних закладах.
Проблема інфекційної безпеки (безпеки від зараження інфекційними хворобами) є багатоплановою і досить великою для вирішення з цілого ряду причин - організаційних, епідеміологічних, науково-методичних.
В лікувально-профілактичних закладах незалежно від їх профілю повинні виконуватись три найважливіших вимоги:
зведення до мінімуму можливості заносу інфекції:
виключення внутрішньолікарняних заражень;
виключення виносу інфекції за межі лікувального закладу.
У питаннях інфекційного контролю в стаціонарах середньому медичному персоналу відводиться основна, домінуюча роль - роль організатора, відповідального виконавця, а також контролера. Щоденне, дбайливе і неухильне виконання вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму при виконанні своїх професійних обов'язків складає основу заходів з профілактики ВЛІ.
Загальні заходи профілактики інфекції медичного персоналу
До них належать:
1) початкові і регулярні дослідження напруженості імунітету, у тому числі з урахуванням щеплень;
2) всі ушкодження шкіри необхідно закривати водонепроникною пов'язкою (лейкопластирем);
3) про будь-яку аварійну ситуацію (прокол голкою, поріз або потрапляння крові на слизову оболонку чи ушкодження шкіри) необхідно повідомити керівника і зареєструвати випадок у журналі реєстрації.
Заходи профілактики ВЛІ:
здійснення ефективного інфекційного контролю за ВЛІ;
ізоляція джерела інфекції;
переривання шляхів інфекції;
знищення збудників інфекції (дезінфекція і стерилізація);
підвищення опірності організму.
Комплексні епідеміологічні заходи повинні бути спрямовані на всі ланки.
Використання індивідуальних засобів захисту від ВЛІ (суворо обов'язково)
Використання рукавичок. У разі навіть мінімальної ймовірності контакту з кров'ю або виділеннями, слизовими оболонками або ушкодженою шкірою будь-якого хворого, а також за наявності порізів або інших ушкоджень власної шкіри необхідно використовувати рукавички, їх потрібно змінювати між контактами з різними хворими, у разі забруднення секретами і екскретами під час обслуговування хворих. Використані рукавички дезінфікують або утилізують відповідним чином.
Маски для обличчя необхідні для запобігання зараженню повітряно-крапельним шляхом, а також для профілактики ймовірності потрапляння в рот і ніс рідких чи пилоподібних субстанцій організму пацієнта. Маски необхідно змінювати після закінчення терміну захисної дії (через 3 год) або в разі їх зволоження. Не можна опускати використану маску на шию. Усі маски повинні повністю закривати рот і ніс. Маски одноразового використання не слід застосовувати повторно.
Захисні окуляри і щитки для обличчя потрібні для того, щоб запобігти потраплянню в очі і на обличчя бризок крові, біологічних рідин і виділень хворого.
Халати і фартухи. Основне призначення халатів, костюмів і водонепроникних фартухів (за винятком операційних, де стерильні халати надягають для захисту хворих) — виключити можливість потрапляння збудника інфекції на одяг і шкіру медичного персоналу. Фартухи використовують тільки за значного забруднення одягу або шкіри виділеннями хворого.
Суворо забороняється прати халати вдома!