- •Лабораторна робота № 1 основні функції mathcad
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.2 Завдання на лабораторну роботу
- •1.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 метод lsb
- •2.1 Теоретичні відомості
- •Завдання на лабораторну роботу
- •I. Вбудовування з випадковим кроком
- •II. Вбудовування за допомогою випадкової перестановки
- •III. Статистика
- •2.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 метод квантування зображення
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.2 Завдання на лабораторну роботу
- •I. Вивчення методу квантування зображення
- •II. Статистика
- •3.4 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 метод куттера-джордана-боссена
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Завдания на лабораторну роботу
- •I. Вивчення методу Куттера-Джордана-Боссена
- •II. Статистика
- •III. Вивчення параметрів вбудовування і витягання
- •5.2. Завдання на лабораторну роботу
- •I. Вивчення методу Коха-Жао
- •II. Статистика
- •III. Вивчення параметрів вбудовування і витягання.
- •Завдания на лабораторну роботу
- •I. Вивчення статистичного методу вбудовування цвз
- •II. Статистика
- •7.2 Завдания на лабораторну роботу
- •7.4 Контрольні питання
- •Література
- •Додаток а Статистичні показники викривлення
5.2. Завдання на лабораторну роботу
I. Вивчення методу Коха-Жао
1. Виберіть BMP-файл і файл, що містить інформацію для вбудовування.
2. Виконайте над файлами перетворення для підготовки повідомлення і зображення до вбудовування.
3. За допомогою процедури вбудовування вбудуйте повідомлення в зображення. Використовуйте параметри, що рекомендуються υ1 = 4, ν1 = 5; υ2 = 5, ν2 = 4; Ρ = 20.
4. Порівняєте отримане зображення з початковим.
5. За допомогою процедури витягання витягніть вбудоване повідомлення.
6. Порівняйте отримане повідомлення з початковим.
II. Статистика
1. Візьміть 2 файли BMP – порожній контейнер C і контейнер CC, що містить інформацію, вбудовану розглянутим методом.
2. Використовуючи функції READ_RED(), READ_GREEN() і READ_BLUE(), створіть двовимірні масиви компонент кольору вибраних файлів BMP.
3. Для кожної компоненти кольору обчисліть показники візуального викривлення файлів для даного методу вбудовування інформації: MD – максимальна різниця, AD – середня абсолютна різниця, NAD – нормована середня абсолютна різниця, NMSE – нормована среднеквадратическая помилка, SNR – відношення «сигнал/шум», IF – якість зображення, NC – нормована взаємна кореляція, CQ – якість кореляції, SC – структурний зміст. Результати обчислень занесіть в таблицю (див. Додаток А).
III. Вивчення параметрів вбудовування і витягання.
1. Вивчіть залежність статистичних показників і показників викривлення від параметра Р.
2. Повторіть процедуру вбудовування кілька разів, використовуючи різні значення порогу чуутливості Р = 5, 25, 50. Прівняйте якість отриманих зображень.
3. Виконайте над отриманими зображеннями перетворення BMP→JPG→BMP.
4. Витягніть вбудоване повідомлення з зображень після перетворення і оцініть вплив величини Р на стійкість стегосистеми.
5.3 Зміст звіту
Титульний лист, тема і мета роботи.
Виконані розрахунки.
Висновки по роботі.
5.4 Контрольні питання
1. Чим відрізняються методи вбудовування у частотну область від методів вбудовування у просторову?
2. Назвіть основні параметри метода Коха-Жао.
3. На що впливає величина порогу чутливості Р?
4. Назвіть умови функціонування розглянутої стеганосистеми.
5. Чи є розглянутий метод вбудовування стійким до викривлень малюнка?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
ВБУДОВУВАННЯ ЦИФРОВИХ ВОДЯНИХ ЗНАКІВ В ЗОБРАЖЕННЯ (СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД)
Мета роботи: ознайомитися з статистичним методом вбудовування цифрових водяних знаків в зображення.
Програмне забезпечення, що використовується: пакет математичних обчислень MathCad.
6.1 Теоретичні відомості
Проблема захисту прав власності на інформацію, яка представлена в цифровому вигляді, викликала численні дослідження у сфері цифрових водяних знаків (ЦВЗ) — спеціальних міток, вбудованих в зображення (або інші цифрові дані) з тим, щоб мати нагоду контролювати його використовування.
Для наочної демонстрації використовування ЦВЗ можна використовувати 2 файла BMP – перший є контейнер –8 бітовий рисунок розміром X*Y, в який вбудовується ЦВЗ (рис.1), а другий є ЦВЗ – псевдовипадковий двійковий шаблон такого ж розміру, як і контейнер, в якому кількість «одиниць» відповідає кількості «нулів» (рис.2).
Для вбудовування ЦВЗ в контейнер виконуються таки дії:
- контейнер і ЦВЗ представляються як матриці C={cx,y} і W={wx,y}, елементами яких є значення біт кожної точки рисунка (значення біт передають яскравість кожної точки рисунка);
- матриця С розділяється на дві підматриці А і Z, які мають рівну потужність Р = X * Y / 2:
А = {cx,y є C, wx,y=1} (див. рис. 3)
Z = {cx,y є C, wx,y=0} (див. рис. 4).
Вбудовування ЦВЗ виконується шляхом зміни всіх елементів підматриці А на величину цілого коефіцієнта k > 0, який достатньо малий, і тому вбудовані дані практично непомітні візуально:
V = {cx,y + k, cx,y є А}.
Таким чином, змінюються тільки елементи підматриці А, і підматриця А змінюється на підматрицю V.
Коефіцієнт k залежить від оцінки дисперсії V і Z, а також міри достовірності (1-α), з якою на стадії детектування можна зробити припущення про відсутність або наявність вбудованого в контейнер ЦВЗ:
Зображення S з вбудованим ЦВЗ одержуємо шляхом об'єднання двох підматриц :
S = V + Z (див. рис. 5).
Візуально рисунки 2 і 5 практично не відрізняються. На практиці для визначення наявності або відсутності із заданою вірогідністю в контейнері ЦВЗ використовують статистичні розрахунки.
Витягання ЦВЗ з контейнера здійснюється в зворотному порядку. При цьому можливі спотворення витягнутого ЦВЗ в порівнянні з оригіналом. Спотворення ЦВЗ відбуваються за рахунок виходу за діапазон значень градацій кольору при вбудовуванні. Для ухвалення або неприйняття ЦВЗ вводиться допустима вірогідність відхилення витягнутого ЦВЗ і оригіналу.
Рисунок 1. Контейнер.
Рисунок 2. Монохромний цифровий водяний знак.
Рисунок 3. Виделення точок рисунка-контейнера С, що відповідають підматриці А.
Рисунок 4. Виделення точок рисунка-контейнера С, що відповідають підматриці Z.
Рисунок 5. Контейнер з ЦВЗ.