Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
С.р. з дисципліни Інформаційні системи та техно...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
1.43 Mб
Скачать

1) Попередільннй (попроцесний) метод;

2) Позамовний метод;

Попередільний метод включає в себе два варіанти:

а) одно передільний;

б) багатопередільний.

Однопередільний метод характеризується тим, що виготовлення продукції в першої операції до останньої складає єдине ціле. Прикладом застосування такого методу може бути хлібопекарна промисловість, де і заміс тіста для випічки, випічка і за потребою пакування готових виробів здійснюється в одному цеху (переділі), по якому і здійснюється остаточне калькулювання собівартості виробленої продукції.

Багатопередільний метод характеризується тим, що виготовлення кінцевого продукту поділено на підприємстві на ряд технологічних процесів, які являють собою переділи, результатом кожного з яких є отримання напівфабрикатів, деталей, вузлів або комплектів. Готовий виріб, який включає в себе деталі, вузли, комплекти (результати попередніх переділів), отримують наприкінці останнього переділу.

Позамовний метод калькулювання собівартості характе­ризується тим, що об'єктами для здійснення калькуляції з метою визначення собівартості продукції виступають окремі, виконані на замовлення вироби, роботи або надані послуги (ательє індпошиву, станція технічного обслуговування автомобілів і т. ін.).

З метою виявлення відхилень фактичних витрат від норма­тивних, а також для запобігання здійснення надмірних витрат, пов'язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, - використовується нормативний метод калькулювання собівартості. Підставою для визначення фактичної собівартості ( нормативна калькуляція, яка складається на початку року на кожний вид продукції, робіт і послуг на підставі затверджених норм на витрати сировини, матеріалів, оплати праці та інших витрат у розрізі статей калькуляції.

Питання для самоперевірки:

1. Мета обліку витрат на виробництво.

2. Елементи витрат .

3. Відображення витрат у системі бухгалтерських рахунків

4. Облік витрат майбутніх періодів

5. Облік загальновиробничих витрат

6. Облік витрат основного і незавершеного виробництва

7. Собівартість продукції та методи її калькулювання

Самостійна робота № 12

Тема: Склад фінансової звітності підприємства

Кількість годин: 5

ЗНАТИ: загальні вимоги до фінансової звітності; складові фінансової звітності; якісні характеристики фінансової звітності; елементи фінансової звітності

ВМІТИ: користуватися нормативно-правовою базою, яка врегульовує мету та порядок складання фінансової звітності

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87. Дане положення встановлює:

• мету фінансових звітів;

• їх склад;

• звітний період;

• якісні характеристики та принципи, якими керуються при складанні звітності;

• вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності. Метою фінансової звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї, як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл. 1,2).

Складові фінансової звітності:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• примітки до фінансової звітності.

Підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті фінансової звітності, якщо:

• існує ймовірність збільшення чи зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

• оцінка статті може бути достовірно визначена.

Якісні характеристики фінансової звітності

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Дохідність. Щоб фінансова звітність була зрозумілою, П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” вимагає наявність у ній даних про:

1) підприємство;

2) дату звітності та звітний період;

3) валюту звітності та одиницю її виміру;

4) відповідні показники за звітний період;

5) облікову політику та її зміни;

6) аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

7) консолідацію фінансових звітів;

8) припинення окремих видів діяльності;

9) обмеження щодо володіння активами;

10) участь у спільній діяльності;

11) виявлення помилок та пов’язані з ним коригування;

12) переоцінку статей фінансової звітності;

13) іншу інформацію, розкриття якої передбачено П(С)БО. Якісними характеристиками фінансової звітності є: Доречність інформації характеризується її впливом на прийняття рішень користувачами. Фінансова звітність повинна бути підготовлена у відповідні строки, адже її використовують для оцінки результатів звітного періоду і для прогнозування майбутніх фінансових результатів, спроможності підприємства вчасно виконати свої зобов'язання.

Фінансова звітність подається у встановлені терміни і в разі затримки вона втрачає свою доречність.

Достовірність досягається за відсутністю суттєвих помилок та необ'єктивних (упереджених) суджень. Ступінь достовірності оцінюється аудиторами.

Зіставність — порівняння звітних періодів, різних підприємств.

Під час складання фінансової звітності необхідно збалансовувати принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик фінансової звітності.

Строки і порядок подання фінансової звітності визначено у "Порядку подання фінансової звітності", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419.

Дія цього Порядку поширюється на всіх об'єктів господарювання незалежно від організаційно-правових форм і форми власності. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної і консолідованої) подається не пізніше ніж на 25-й день після закінчення звітного кварталу, а річна— не пізніше 20.02 наступного за звітним роком. У Порядку визначено перелік організаційно-правових форм і видів діяльності підприємств та організацій, які зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. До таких підприємств відносять:

ВАТ, дочірні товариства, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди і компанії, кредитні спілки, страхові компанії тощо.

Відповідно до п. 12 Порядку перед складанням річної фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань.

Весь цикл бухгалтерського обліку від здійснення операцій до складання фінансової звітності може бути поділений на етапи:

1) відображення всіх операцій у первинних документах;

2) аналіз операцій, її визнання та оцінка відповідно до вимог П(С)БО, а також відображення у певних реєстрах бухгалтерського обліку;

3) внесення записів за результатами інвентаризації щодо активів та зобов'язань до реєстрів;

4) перенесення даних у головну книгу;

5) закриття рахунків доходів і витрат;

6) складання оборотно-сальдового балансу;

7) складання фінансової звітності.

Елементи фінансової звітності

У П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Елементами фінансової звітності є:

1. Виручка— надходження чистих активів або погашення зобов'язань підприємства шляхом реалізації товарів або послуг, що становлять основні операції підприємства.

2. Витрати — відтік або використання активів чи виникнення зобов'язань у зв'язку з доставкою товарів чи послуг.

3. Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів від інвестицій з власників.

4. Збитки — зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.

5. Активи — можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій.

6. Зобов'язання — можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій, включаючи передачу активів або послуг.

7. Капітал власників — остаточні проценти власників після сплати всіх боргів (невипущені акції + нерозподілені прибутки).

Також має місце в обліку консолідована звітність (одній компанії належить контрольний пакет акцій іншої компанії та їх фінансові звіти зводяться воєдино). Процес зведення фінансових звітів називають консолідацією.

Питання для самоперевірки:

1. Загальні вимоги до фінансової звітності

2. Складові фінансової звітності

3. Якісні характеристики фінансової звітності

4. Елементи фінансової звітності