Температурна залежність опору металів
Залежність питомого опору від температури характеризують температурним коефіцієнтом опору даної речовини
,
який являє собою відносну зміну питомого опору при зміні температури на 1 градус.
Якщо температурний коефіцієнт опору не залежить від температури , проінтегрувавши рівняння
,
одержимо
.
Нехай при температурі плавлення льоду питомий опір , тоді
,
і температурна залежність питомого опору набуває вигляду
,
де температура, визначена за шкалою Цельсія.
Якщо припустити, що температурний інтервал настільки малий, що , то можна записати
.
Тоді маємо залежність питомого опору від температури
. (4)
Оскільки експериментально вимірюється опір провідника, а для однорідного провідника сталого перерізу
,
де довжина провідника, площа його поперечного перерізу, формула (4) набуває вигляду
, (5)
де опір провідника при температурі плавлення льоду (0С).
Температурна залежність провідності напівпровідника
За наявності у власному напівпровіднику двох типів носіїв заряду його провідність складається із двох компонент – електронної і діркової
,
де рухливості електронів і дірок. Основний внесок у залежність вносить концентрація носіїв заряду (13), яка залежить від температури як
.
У той же час для невиродженого напівпровідника у високотемпературному наближенні , тому що , а . Таким чином,
, (14)
константа, яка не залежить від температури.
Експериментальна установка
Н а рис.3 представлена схема, за допомогою якої проводять виміри температурної залежності електричного опору металів і напівпровідників. Для виміру опору металу і напівпровідника у даній роботі може використовуватися міст постійного струму (наприклад МО-61) чи універсальний цифровий прилад.
Рис.3. Схема експериментальної установки.
Нагрівання зразків та стабілізація їх температури відбувається у термостаті. Температуру нагрівача, а отже і об’єктів дослідження змінюють за допомогою сили струму у колі нагрівача за допомогою лабораторного автотрансформатора ЛАТР. Температуру зразків визначають термопарою хромель-алюмель. Калібрування термопари додається до роботи.
Перемикач К використовується для проведення вимірів або з металом, або з напівпровідником.
Напівпровідник
U,mv |
T,0K |
R, kOm |
1/T,0K-1 |
ln(R) |
0,00 |
293,00 |
195,30 |
0,00341 |
12,18229 |
0,20 |
297,48 |
173,00 |
0,00336 |
12,06105 |
0,40 |
301,96 |
148,60 |
0,00331 |
11,90901 |
0,60 |
306,44 |
128,20 |
0,00326 |
11,76135 |
0,80 |
310,92 |
109,70 |
0,00322 |
11,6055 |
1,00 |
315,40 |
95,30 |
0,00317 |
11,46479 |
1,20 |
319,88 |
82,50 |
0,00313 |
11,32055 |
1,40 |
324,36 |
71,40 |
0,00308 |
11,17605 |
1,60 |
328,84 |
61,70 |
0,00304 |
11,03004 |
1,80 |
333,32 |
53,40 |
0,003 |
10,88557 |
2,00 |
337,80 |
46,40 |
0,00296 |
10,74505 |
2,20 |
342,28 |
40,00 |
0,00292 |
10,59663 |
2,40 |
346,76 |
35,00 |
0,00288 |
10,4631 |
2,60 |
351,24 |
30,00 |
0,00285 |
10,30895 |
2,80 |
355,72 |
26,10 |
0,00281 |
10,16969 |
Eg= ( 0,58 ± 0,02 ) эВ
Дані були апроксимовані до прямої , що задається рівнянням Y = A + B*X ,
де роль аргумента (X) відіграє величина 1/T, а роль функції (Y) - ln(R)
У відповідності до закону зміни опору напівпровідника зі зміною температури (Rsc=R0eE/2kT)
Параметру A відповідає значення ln(R0), а B - Eg/2k.
Де R0 – опір напівпровідника нагрітого до нескінченності , Eg – ширина забороненої зони, k – стала Больцмана.
Результат апроксимації
A |
∆A |
B |
∆B |
0,7586 |
0,3104 |
3368,78 |
100,149 |
Провідник
U,mv |
T, 0C |
R, Om |
0,10 |
22,44 |
525,00 |
0,20 |
24,88 |
530,50 |
0,30 |
27,32 |
533,90 |
0,40 |
29,76 |
539,60 |
0,50 |
32,20 |
548,30 |
0,60 |
34,64 |
557,00 |
0,70 |
37,08 |
561,80 |
0,80 |
39,52 |
567,20 |
0,90 |
41,96 |
571,60 |
1,00 |
44,40 |
577,00 |
1,10 |
46,84 |
578,60 |
1,20 |
49,28 |
580,40 |
1,30 |
51,72 |
584,00 |
1,40 |
54,16 |
587,80 |
1,50 |
56,60 |
592,20 |
R0 = ( 483 ± 3 ) Ом
α = (4,1±0,2) *10-3 0C-1
Дані були апроксимовані до прямої , що задається рівнянням Y = A + B*X ,
де роль аргумента (X) відіграє величина t, а роль функції (Y) - R
У відповідності до закону зміни опору напівпровідника зі зміною температури (Rsc=R0(1+αt))
Параметру A відповідає значення R0, а B - αR0 .
Де R0 – опір провідника нагрітого до 0 0C , α– температурний коефіцієнт опору .
Результат апроксимації
A ,Om |
∆A,Om |
B,Om/0K |
∆B Om/0K |
483 |
3 |
2,0 |
0,1 |
Висновок :
Під час аналізу даних ,отриманих у ході експерименту,що представлені в таблицях було отримано значення опорів (для певних температурних точок) досліджуваних провідника та напівпровідника , та значення «забороненої зони» напівпровідника , що відповідають очікуваним.
Похибки можуть бути поясненні багатьма факторами .
Наприклад , оскільки термопара має теплову інерцію, її покажчики відстають від реального значення температури.
Уповільнюючи процес нагрівання можна було уникнути цієї проблеми.
У ході експерименту не було спостережено нових фізичних явищ (не було відкрито нових фізичних законів).
Не зважаючи на це , дослід був повчальним, та збагатив бібліотеку навичок студента.
Були підтверджені та закріплені на практиці знання студента законів зміни опору при зміні температури , яким підкорюються провідники та напівпровідники
Зокрема були розвинуті навички спілкування студента із персоналом лабораторії, та деяким обладнанням (вольтметр).
… І як росіяни кажуть «повторение мать учения»