Недостатність карнітинпальмітоілтрансферази 2

Вперше описано H.L.Scholte і співавт. в 1979 році. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний, хворіють переважно хлопці.

Критерії діагнозу:

• кардіоміопатія;

• хвороби печінки;

• при помірній формі (вік >15 років): епізоди м'язової гіпотонії, міоглобінурії, гострий некроз м'язів, наприклад, після лихоманки;

• в плазмі крові: зниження загального вмісту карнітину, ацилкарнітину 40-80%;

• в сечі: органічні кислоти, відсутність дікарбоксилів;

• зниження активності ферменту в скелетних м'язах.

Диференційний діагноз треба проводити при захворюваннях, коли спостерігаються міалгії, запальні міопатії, ендокринні та метаболічні порушення.

Дефіцит ацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом (VLCAD)

Вперше описаний Hale et al., 1985. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний. Дефіцит – флавінового ферменту, вторинний дефіцит карнітину. Мутантний ген локалізований на довгому плечі 2 хромосоми, в локусі 2q34-q35.

У внутрішній мембрані мітохондрій фермент VLCAD каталізує окислювання довголанцюгового ацил-СоА; фермент LCAD каталізує безпосередньо окислювання розгалуженого ацил-СоА.

Критерії діагнозу:

• блювота, нудота;

• м’язова гіпотонія;

• судоми;

• кома;

• респіраторний дистрес-синдром;

• Рейє-подібний синдром;

• кардіоміопатія;

• міалгії;

• гепатомегалія;

• мікроцефалія;

• затримка психомоторного розвитку;

• органічна ацидурія (С12-С14 декарбоксильні ацилкарнітини);

• в плазмі – жирні кислоти; підвищені С14:1-метаболіти та ін;

• міоглобінурія.

Лікування:

L-карнітин до 100 мг/добу, дієта з обмеженням жирних кислот.

Дефіцит 3-гідроксіацил-Со-А-дегідрогенази жирних кислот з довгим вуглецевим ланцюгом (LCHAD)

Вперше описаний у 1989 році Wanders R. et al. Тип успадкування – аутосомно-рецесивний. Існує дві форми.

У внутрішній мембрані мітохондрій цей фермент є компонентом мітохондріального трьохфункційного білка (МТР), який каталізує три реакції після первинної дегідрогенізації ацил-СоА у циклі бета-окислювання. Описані також генетичні дефекти, пов'язані з функціями МТР інших ферментів.

Був запідозрений нами у трьох пацієнтів.

Критерії діагнозу:

важка форма:

• маніфестація на 3-7 місяцях життя;

• гострий початок;

• блювота, діарея;

• Рейє-подібний синдром;

• респіраторний дистрес-синдром;

• м’язова слабкість;

• гіпотонія;

• порушення свідомості;

• тоніко-клонічні судоми;

• серцево-печінкова недостатність;

• затримка психомоторного розвитку;

• периферійна нейропатія;

• полінейропатія;

• пігментний ретиніт;

• фетопатія;

• гіпертрофічна кардіоміопатія;

• мати ураженого плоду може страждати гострою жировою дегенерацією при вагітності, або синдромом HELLP при пізній вагітності.

Смерть наступає від серцевої або ниркової недостатності.

Легка форма:

• нудота;

• м’язова слабкість;

• приступи гіпоглікемії;

• лактат-ацидоз;

• КТ: атрофія кори мозку;

• ацидурія (С6-С14ОН-дікарбоксильні кислоти, С6-С10-дікарбоксильні кислоти), ацилкарнітини;

• в плазмі крові – жирні кислоти: С16-С10, С18:1, С18:2ОН-метаболіти;

• підвищення лактату (3-ОН-пальмітоіл інгібірує ПДГ);

• мутаційний аналіз – звичайна мутація Е510Q;

• проведення тесту на навантаження фенілпропіоновою кислотою.