Тема 2. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу.

1. Історія як розгортання світового духу.

2. Обгрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії.

3. Питання єдності всесвітньої історії в філософії екзистенціалізму К. Ясперса.

4. Заперечення ідеї єдності історичного процесу М. Данилевського та О. Шпенглера.

5. Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі.

6. Концепція зіткнення цивілізацій.

Тема 3. Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція, революція.

1. Лінійні та циклічні моделі історії. Тричастинна періодизація історії.

2. Ідея поступу у філософії історії.

3.Еволюціонізм та неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції.

4. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії.

5. Ідея циклічного кругообігу. Ідея циклічного часу.

Тема 4. Проблема суб’єкта історичного процесу.

1. Поняття долі людини в античній філософії.

2. Постановка питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії.

3. Нове бачення місця та ролі людини у період Відродження.

4. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання.

5. Людина як дійсна основа історії, її міра та предмет. Онтологія суб’єкта в німецькій філософії.

6. Поняття народ, маса, натовп.

7. Проблема бунту мас. Маси і тоталітаризм.

Тема 5. Модульний контроль Шкала оцінювання:

91-100 балів - відмінно (А);

76-90 балів - добре (В, С);

61-75 балів - задовільно (D, Е);

40-60 – незадовільно з можливістю повторного складання

1-19 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом.

Розподіл балів, які отримують студенти

Семінарські заняття 4*10 = 40 б.

ІНДЗ 20 б.

Підсумковий модульний контроль 40 б.

Питання підсумкового модульного контролю

1. Філософія як наука про загальні закони мислення, природи і суспільства. Прояв цих законів в історії..

2. Предмет філософії історії і його особливість.

3. Єдність онтологічного та гносеологічного в філософії історії.

4. Зв’язок філософії історії з історичною наукою, філософією, соціологією.

5. Проблема рушійних сил в історії.

6. Необхідність та випадковість в історії.

7. Концепція соціального детермінізму Г. Гегеля.

8. Проблеми періодизації історичного процесу.

9. Цивілізаційний підхід до розуміння та періодизації історичного процесу.

10. Концепція цивілізація М. Данилевського.

11. Висвітлення цивілізації О. Шпенглером.

12. Теорія цивілізації А. Тойнбі.

13. Соціокультурні системи П. Сорокіна.

14. Концепція зіткнення С. Гантінгтона.

15. Культура та її роль у розвитку історії.

16. Визначеність історичного буття: його якість, реальність і заперечення.

17. Історичне буття.

18. Визначеність історичного буття: його якість, реальність і заперечення.

19. Історичне буття, що змінюється, як єдність його рівності з собою і його нерівності з собою.

20. Визначення історичних подій.

21. Історичні кордони.

22. Кінцевість історичних подій і нескінченність історичного розвитку.

23. Сутність історичного простору.

24. Географічний, історичний та економічний простір.

25. Сучасний світ та єдиний історичний простір.

26. Історичний час – різновид соціального часу.

27. Об’єктивний та суб’єктивний час. Осьовий час.

28. Проблема єдності історії у філософії історії.

29. Матеріальні основи єдності всесвітньої історії.

30. Духовні основи єдності всесвітньої історії.

31. Соціальні та політичні основи єдності історичного процесу.

32. Діалектика загального, особливого та одиничного у всесвітній історії.

33. Суперечливість та єдність світової історії.

34. Суперечливий характер глобалізації.

35. Якісні зміни в історичному бутті.

36. Критерії різних якостей історичного буття..

37. Кількісні зміни в історичному бутті при збереженні його якості.

38. Еволюційний історичний розвиток.

39. Спосіб виробництва як міра історичного буття.

40. Історичне існування .

41. Форми історичного існування.

42. Історичні форми і історичний зміст.

43. Суспільно-економічна формація і цивілізація.

44. Лінійні та циклічні моделі історії.

45. Ідея поступу у філософії історії.

46. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії.

47. Ідея циклічного кругообігу.

48. Постановка питання долі людини в античній філософії.

49. Питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії.

50. Місце та роль людини в період Відродження.

51. Пошук у філософії Нового часу підстав історичного самопокладання.

52. Онтологія суб’єкта історії в німецькій філософії.

53. Народ як творча сила історії.

54. Перетворення ідеї на матеріальну силу.

55. Опанування історичних понять і історичних знань як умова перетворення ідеї в матеріальну силу.

56. Абсолютна ідея як єдність теоретичної і практичної ідеї, ідеї віддзеркалення і ідеї перетворення світу.

57. Співвідношення свідомості і буття стосовно історії.

58. Перетворююча роль свідомої історичної дії.

59. Співвідношення понять народ, маса, натовп.

60. Проблема бунту мас.

61. Історична необхідність і свобода особи.

62. Роль особи в історії.

63. Парадигми розробки смислу історії.

64. Абсолютна ідея історії.

65. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії.