- •Глосарій
- •Тема 1. Сутність і функції грошей
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5. Грошові системи
- •Рахунок “ностро” – рахунок кредитної установи, банку в банку-кореспонденті, на якому відображаються взаємні платежі.
- •Тема 6. Інфляція та грошові реформи
- •Тема 7. Валютний ринок і валютні системи
- •Тема 8. Кредит в ринковій економіці
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку
- •Тема 10. Центральний та Комерційні банки
- •Тема 11. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співпраці з Україною
Тема 3. Грошовий оборот і грошова маса, що його обслуговує
Основні скорочення: Г. – гроші; Д. – депозити; Е. – емісія.
Банківські ресурси – сукупність грошових засобів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для кредитних й інших активних операцій.
Банкнотний обіг – функціонування випущених емісійним банком банківських білетів в якості засобів обігу і платежу.
Безготівковий оборот – здійснюється шляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум по рахунках, що відкриті учасниками грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі.
Валовий національний продукт – узагальнюючий економічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених в країні за певний період.
Випуск Г. в обіг – це випуск грошей, який не призводить до збільшення грошової маси в обігу.
Г. агрегат – це визначена законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічна група ліквідних активів. НБУ з 1993 року визначає такі агрегати: Мо – готівка; М1 = Мо + депозити до запитання; М2 = М1 + строкові депозити та інші кошти; М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Г. база – маса грошей на балансі центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи на загальну масу грошей. Грошова база включає всю суму готівки, випущеної центральним банком, а також коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках у центральному банку.
Г. маса – сукупність залишків грошей, у всіх формах, які знаходяться у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент часу. Для визначення обсягу структури грошової маси в банківській практиці застосовують набір грошових агрегатів.
Г. мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку, показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів.
Г. обіг – це процес руху грошей, що обслуговує реалізацію ВНП.
Г. оборот –процес безперервного переміщення грошей між суб’єктами економічних відносин у процесі розширеного суспільного відтворення.
Г. потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.
Д. – грошові кошти або цінні папери (акції, облігації), які розміщуються для зберігання у кредитних установах: Д. до запитання – депозити, які їх власник може вільно зняти з рахунку в будь-який момент без попередження; Д. строкові – кошти, вкладені на певний строк та які можуть бути зняті з рахунку їх власником достороково лише у випадку попередження; Д. сертифікат – письмове свідоцтво банку, що видається юридичній особі на довгостроковий вклад ним грошових коштів.
Державні закупки – форма державного споживання, пов’язана головним чином з сплатою військових замовлень, громадських програм та функціонування капітальних вкладень в державні підприємства, яке здійснюється центральним урядом та місцевими органами влади.
Емісія Г. – випуск в обіг грошових знаків у всіх формах, призводить до збільшення грошової маси в обігу: первинна Е. – емісія грошей, що проводиться центральним банком; вторинна Е. – емісія депозитних грошей комерційними банками.
Е. безготівкових грошей – здійснюється з метою задоволення додаткової потреби підприємств в обігових коштах.
Е. готівкових грошей – являє собою їх випуск в обіг, при якому збільшується маса готівкових грошей., що знаходяться в обігу.
Експорт – продаж товарів та послуг в інші країни, передбачає надходження іноземної валюти.
Закон Г. обігу – економічний закон, зо визначає кількість грошей, необхідних для обігу.
Заощадження – частина доходів сімейних господарств, яка не використовується ними для придбання товарів та послуг, сплати податків та інших боргових зобов’язань.
Імпорт – витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, які виробляються в іншій країні; передбачає скорочення національної валюти на внутрішньому ринку.
Індекс цін – показник динаміки цін товарів; дає уяву щодо зміни середнього рівня цін за певний період.
Касова готівка – гроші в готівковій формі в касах підприємств, об’єднань, організацій, установ.
Кінцевий продукт – частка сукупного суспільного продукту з відрахуванням виробничого використання предметів праці.
Національний дохід – сукупність усіх доходів, одержаних сімейними господарствами від реалізації своїх ресурсів за певний період (заробітна плата, рента, процентні виплати та прибуток).
Національний продукт – сукупна вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в економічній системі.
Потоки витрат – вихід грошей з потоку національного доходу у зв’язку зі сплатою чистих податків, зростанням заощаджень та оплатою імпорту.
Потоки ін’єкції – надходження грошей до внутрішнього ринку у зв’язку з інвестиціями фірм, державними закупками, оплатою експорту.
Поточний рахунок (до запитання) – вид рахунків в банках, які використовують для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунків.
Резерви вільні – частина банківського резерву, що перевищує розмір обов’язкових резервів і можуть бути використані банком для активних операцій.
Резерви обов’язкові – це частка (норма у відсотках) банківських депозитів, які згідно вимог чинного законодавства чи у відповідності до діючих нормативних актів має зберігатися у формі касової готівки комерційних банків та їх депозитів у центральному банку.
Ринок грошовий – сфера реалізації вільних грошових коштів.
Ринок продуктів – ринок, на якому реалізується створений національний продукт.
Ринок ресурсів – на ньому купуються ресурси, необхідні для виробництва – робоча сила, земельні ділянки, будівлі тощо.
Трансфертні платежі –виплати приватним підприємцям і населенню з державного бюджету (субсидії, субвенції, виплати процентів по державному боргу, пенсій та допомоги на соціальні потреби) у беззворотньому порядку.
Трастові операції банків – це операції банку по управлінню майном, грошовими коштами, цінними паперами клієнтів , які виконуються банком від свого імені і за дорученням клієнта на підставі укладеної угоди.
Чистий експорт – перевищення обсягу експорту над імпортом за певний період.
Чистий імпорт – перевищення обсягу імпорту над експортом за певний період.
Чисті податки – сума податкових платежів сімейних господарств за винятком безкоштовних надходжень з бюджету.
Швидкість обігу Г. – характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів та послуг за певний період.