2. Послідовність і основні напрями контролю

Контроль дотримання правил видачі авансів підзвітним особам здійснюється за методом нормативної перевірки за датами видачі з каси, обсягами сум, цільовим призначенням.

Перевірка доцільності, правомірності та правильності оформлення відряджень окремих працівників. При цьому доцільно застосовувати методи аналізу та логічного взаємозв'язку виробничої діяльності підприємства, виконуваної роботи і компетенції підзвітної особи, цільового завдання і строків відрядження, фактичного виконання.

Здійснюється візуальна перевірка наявності основних реквізитів документів від­повідно до чинного законодавства про документацію подібних операцій. Особлива увага звергається на те, чи немає в них випра­влень, чи не належать вони до фіктивних або таких, що не можуть бути підставою для відшкодування витрат по відрядженнях.

Перевірка правильності визначення розмірів відшкодування витрат на відрядження по авансових звітах. Особлива увага звер­тається на дотримання встановлених законодавством норм добо­вих при відрядженнях у межах країни і за кордон при включенні в документи на оплату житла вартості харчування в готелях. У такому разі норми добових зменшуються відповідно при однора­зовому харчуванні на 20%, дворазовому — на 40%, триразовому — на 60%. Крім цього, відшкодовуються витрати на оплату житла на основі первинних документів (квитанцій), але не більше ніж 50 грн. за добу.

Контроль обґрунтованості бухгалтерських записів у журна­лі № 1 при відображенні операцій з видачі авансів, повер­нення надлишкових невикористаних сум, списання за рахунок відповідних джерел коштів при цьому контролюється правильність визначення кореспонденції рахунків, виходячи зі змісту господарської операції, відображеної в первинному документі. Особлива увага звертається на правомірність та обґрунтованість внесення виправлень, коригування помилок за минулі періоди.

Закінчуючи перевірку операцій за журналом-ордером № І, потрібно перевірити правильність узагальнень (підсу­мків оборотів за місяць), визначення залишків у розрізі підзвіт­них осіб на кінець місяця та відповідності їх даним на початок місяця у журналі-ордері в наступному місяці, а також даним кни­ги Головних рахунків щодо обсягів оборотів за дебетом і креди­том рахунку 372 та залишків.

Перевірка стану контролю бухгалтерії за своєчасністю роз­рахунків (контроль термінів здачі авансових звітів та невикорис­таних залишків авансів). Відповідно до чинного законодавства підзвітні особи повинні в триденний термін після закінчення строку відрядження здати до бухгалтерії авансовий звіт. У разі порушення цього терміну вся сума виданого підзвітній особі авансу зараховується як перевищення ліміту грошей у касі, що підлягає сплаті в дохід бюджету.

Отже, ревізор складає розрахунок залишків простроченої за­боргованості підзвітних осіб по датах її виникнення, визначаючи за кожен день загальну суму такої заборгованості для встанов­лення суми до сплати в бюджет за ревізований період.

Перевірка розрахунків з постачальниками та підрядчиками.

План

1. Нормативні акти при перевірці розрахунків з постачальниками та підрядчиками.

2. Послідовність і напрями перевірки розрахунків з постачальниками та підрядчиками.

1.Джерелами нормативно-законодавчої інформації є та, що законодавчо обгрунтовує розрахунки, тобто інформація, що підтверджує законність або незаконність тих або інших розрахункових операцій.

2. Загальну перевірку розрахункових операцій з постачальниками і підрядниками проводять в наступній послідовності.

Визначення переважаючого порядку розрахунків з постачальниками і підрядниками. З цією метою контролер одержує список постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.

Перевірка попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Контролер повинен ознайомитись та проаналізувати матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо такі дані відсутні, то аудитор і ревізор мають право вимагати проведення інвентаризації, що дозволить виявити реальний стан кредиторської заборгованості.

Оцінка правильності відображення в обліку зобов'язань. Для вивчення даного питання контролер звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками.

В процесі вивчення облікових регістрів уточнюється відповідність залишку по рахунку № 63, відображеного у Головній книзі, залишкам аналітичного обліку в журналі № 3, розділ І.

В окремих випадках можливе проведення документальної перевірки кожного запису в журналі № 3. При великій кількості операцій можна застосувати вибірковий спосіб дослідження, при цьому перевірити:

• доброякісність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів. Перевірку можна проводити, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського і бухгалтерського обліку. Доцільно застосувати зовнішні зустрічні перевірки, що дозволяють виявити випадки зловживань (наприклад, оприбуткування запасних частин до одних видів автомобілів, а на складі у другому примірнику рахунку може значитись відпуск запасних частин до автомобілів інших марок, яких на підприємстві може і не бути);

• кореспонденцію рахунків, зазначену в рахунках-фактурах, і перенесення суми рахунку в графи відповідних дебетових рахунків у журналі № 3 (зустрічаються випадки, коли на рахунках проставляється правильна кореспонденція, але при перенесенні даних до журналу № 3 ці суми замість запису в дебет рахунків запасів, записуються в дебет рахунків витрат, а одержані запаси привласнюються);

• правильність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників;

• розрахунки по невідфактурованих або неоплачених поставках.

Перевірка діючих форм розрахунків з постачальниками і підрядниками. При цьому контролеру слід звернути увагу на дотримання законодавче ' встановлених форм порядку та обмежень розрахунків.

Перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку до рахунків, що призначені для відображення розрахунків, шляхом порівняння залишків по кожному виду розрахунків на початок періоду, що вивчається, із

залишками по відповідних статтях балансу. Після чого проводиться перевірка кожного виду розрахунків.

При наявності дебіторської заборгованості постачальників необхідно встановити дату виникнення та причини її утворення. Особлива увага повинна звертатись на заборгованість із закінченим строком позовної давності. Контролеру слід встановити причини її виникнення, а також вияснити чи було вжито заходи з вилучення заборгованості постачальників.

Перевірка повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника запасів, дотримання діючих цін і тарифів. При цьому необхідно встановити:

• наявність і правильність оформлення договорів (контрактів) на доставку запасів;

• повноту і своєчасність оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників;

• правильність розрахунків з постачальниками;

• дотримання строків позовної давності.

Повнота оприбуткування запасів встановлюється шляхом порівняння даних платіжних документів, які надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів аналітичного обліку по розрахунках з постачальниками.

Окрема увага повинна приділятись вивченню документальної обгрунтованості проведених операцій, також необхідно впевнитись в достовірності документів і правильності їх оформлення. Наприклад, отримані запаси, виконана робота і надані послуги повинні бути документально оформлені належним чином рахунками-фактурами, платіжними вимогами, актами або довідками приймання виконаних будівельно-монтажних робіт і т.п.;

операції з оплати рахунків платіжних вимог повинні відповідати випискам банку або іншим грошовим документам.

Контроль розрахунків з бюджетом, органами соціального страхування.

План

1. Контроль розрахунків з бюджетом.

2. Контроль розрахунків з органами соціального страхування.

1 В Україні чинним законодавством про податкову систему встановлено перелік платежів до бюджету і позабюджетних фон­дів, порядок нарахування платежів податків у розрізі їх видів та розрахунків з бюджетом. Оскільки місцеві податкові інспекції систематично здійснюють контроль розрахунків підприємств та організацій з бюджетом, при ревізії виконання бюджетів органа­ми Державної контрольно-ревізійної служби спочатку детально вивчаються акти цих перевірок, розробляються робочі плани проведення подальшого контролю стану розрахунків платників податків з бюджетом за конкретними платниками податків і ви­дами податкових платежів.

Основні напрями контролю розрахунків по всіх видах податків:

1) перевірка повноти нарахування платежів (чи включено під­приємство до реєстру платників, правильність визначення фактичного оподатковуваного обороту та нормативної ставки оподатку­вання, правомірність пільгового оподаткування);

2) перевірка повноти та своєчасності перерахувань за признанням платежів до бюджету чи позабюджетних фондів;

3) контроль відображення в бухгалтерському обліку операцій "° Цих видах розрахунків;

4) перевірка своєчасності і правильності складання встановленої звітності в розрізі видів податків і державних позабюджетних фондів процесі ревізії треба уточнити правильність визначення оборотів і залишків на рахунку 64 «Розрахунки з бюджетом» у розрізі видів податків та на рахунку 65 — по видах цих фондів. Для цього дані відповідних синтетичних рахунків з Книги головна рахунків порівнюють з даними аналітичних рахунків у журналі-ордері № 8 чи спеціальних машинограм, які ведуть у розрізі видів податків. Своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом можна встановити, вивчаючи методом порівняння дані виписок банків та прикладених до них платіжних документів по датах платежів та обсягах нарахувань з бухгалтерськими записами у журналах-ордерах, Книзі головних рахунків.

Особлива увага звертається на обґрунтованість включення до витрат виробництва та обігу валових видатків.

Факти необгрунтованого включення видатків у витрати вироб­ництва чи обігу, покриття збитків за рахунок державного підпри­ємства замість посадових осіб, з вини яких пропущено строки платежів, неправильного нарахування податкових платежів уста­новлюються за методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків з операцій по нарахуванню та сплаті різних податків, прирівняних до них платежів (місцеві податки і збори), штрафних фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.

2 Метою ревізії розрахунків із соціального страхування, внесків до фонду зайнятості є перевірка правильності, повноти і своєчасності здійснення відраху­вань за всіма видами оплати праці за відповідний період та пере­вірка своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Перевірку розрахунків доцільно починати з встановлення, чи є підприємство платником перелічених платежів за чинним законодавством. Перевіряється, чи зареєстровано підприємство, установа, організація як платник страхових внесків за місцем свого знахо­дження уповноваженими особами Пенсійного фонду, відділенням Фонду соціального страхування. Реєстрація повинна бути проведе­на в 10-денний термін із дня отримання свідоцтва про реєстрацію підприємства (установи). Внески до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування належать до загальнодержавних обов'язкових платежів. Тарифи обов'язкових внесків на державне страхування в Україні для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та господарювання, виду діяльності та галузевої належності встанов­люються Верховною Радою України у відсотках до фонду оплати праці як штатних працівників, так і тих, що не перебувають у штаті підприємства. Відрахування на соціальне страхування здійснюють­ся щомісячно з усіх видів оплати праці та премій, на які не нарахо­вуються страхові внески. Розподіл між Пенсійним фондом та Фон­дом соціального страхування України визначається відповідними законодавчими або нормативними актами. Перевірку внесків до Фонду соціального страхування. Пенсійного фонду. Фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи до­цільно здійснювати за такими позиціями:

1. База оподаткування: нарахована основна і додаткова заробі­тна плата, інші виплати (грошові і негрошові).

2. Ставки платежів.

3. Джерела фінансування нарахованої заробітної плати та на­рахованих платежів.

4. Правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності.

5. Своєчасність оплати.

Розглядаючи правильність визначення бази оподаткування для кожного з означених платежів, необхідно перевірити:

1. облік чисельності працівників та їх руху, зіставивши пер­винні документи: накази (про прийом та звільнення основних ро­бітників та сумісників, про відпустки і т. д.);

2. використання робочого часу. Згідно з Конституцією, Цивіль­ним кодексом, Кодексом законів про працю і т. д. проводиться пере­рахунок кількості відпрацьованих днів (табелі обліку) і порівняння цих даних з робочими листками, розрахунковими та платіжними відомостями.

Перевіряється наявність та оформлення цих документів. Якщо оплата проводиться за договорами (контрактами), то з'ясову­ються наявність та умови цих договорів, оформлення трудових відно­син осіб, внесених у табель обліку робочого часу;Ревізор повинен встановити відповідність і законність джерел фінансування оплати праці і сплачених внесків. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страху­вання здійснюється за встановленими законодавством нормами від загального розміру витрат на оплату праці і відносяться на со­бівартість у частині витрат, передбачених переліком витрат на ви­плату основної та додаткової заробітної плати, який наводиться у додатку № 10 до правил застосування ЗУ "Про оподат­кування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верхов­ної Ради України.

Отже, економічний контроль — це система органів держав­ного і господарського управління, які здійснюють контроль за економічним і соціальним розвитком країни; формуванням і витрачанням Державного бюджету України відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого Верховною Радою України, та Конституції України.

Ревізія довгострокових та короткострокових позик.

План

1. Ревізія розрахунків за довгостроковими і короткостроковими позиками.

Розрахунки за довгостроковими і короткостроковими позиками. Приступаючи до перевірки кредитних операцій, слід з'ясувати, які види кредитів використовувало підприємство. Після чого необхідно одержати від установ банків підтвердження по всіх рахунках.

Використовуючи стандартну форму запиту на підтвердження банку, з кожного банку, з яким клієнт проводив операції протягом року, одержується інформація щодо сальдо клієнта за розрахунками з цим банком і отриманих від нього кредитах на дату балансу.

Окрему увагу необхідно приділити перевірці зміни сальдо рахунків банківських кредитів і виявленню достовірності інших даних щодо потоків грошових коштів (наприклад, зміни стану заборгованості по кредитах), знаючи умови повернення кредитів.

У ході перевірки необхідно встановити наявність банківських виписок, вивчити кредитні договори і встановити, що включено до складу забезпечення.

При цьому слід перевірити, чи немає простроченої заборгованості банку по кредитах, встановити причини її виникнення і суму втрат в зв'язку з оплатою підвищених відсотків. Необхідно також перевірити своєчасність погашення заборгованості банку по отриманих кредитах, для чого співставити дати погашення кредитів на основі виписок банку зі строками їх погашення, вказаними у зобов'язаннях.

Важливе значення має перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичних рахунках 50 та 60 в журналі № 2, обгрунтованість запису платежів по одних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.

При перевірці довгострокових кредитів банку слід встановити ступінь необхідності їх одержання, вивчити цільовий характер використання, забезпеченість необхідними ресурсами, обсягами капітальних вкладень і підрядних робіт.

При перевірці кредитних операцій потрібно встановити, чи правильно оплачені відсотки за користування кредитом (в тому числі за простроченими кредитами) відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обгрунтованості віднесення відсотків по Кредитах до собівартості продукції (робіт, послуг) в залежності від джерела отримання кредиту, а також суми відсотків.