- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- •Донецьк ДонДуу 2012
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- •Література
- •Передмова
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- •Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- •Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- •1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- •Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- •Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Види й напрямки економічного аналізу
- •1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- •Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- •Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2.1. Основні джерела інформації
- •2.2. Принципи складання фінансової звітності
- •2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- •Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- •2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- •2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- •Основні методи аналізу фінансової звітності
- •Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- •3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- •Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- •Структура активів підприємства на кінець року
- •Розв’язання:
- •Процес розрахунку активів підприємства
- •3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.4. Загальна оцінка вартості майна
- •Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- •Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- •Показники зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розрахунок показників зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- •4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- •Загальна класифікація оборотних активів
- •Процес руху обігових коштів
- •4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- •Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- •Розв’язання:
- •4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- •Розв’язання:
- •4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- •Розв’язання:
- •4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- •5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- •Класифікація капіталу підприємства
- •Аналіз структури капіталу підприємства
- •Шаховий баланс підприємства
- •Різницевий шаховий баланс підприємства
- •5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- •Функції власного капіталу
- •Структура власного капіталу підприємства
- •5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- •Довгострокові зобов’язання
- •Поточні зобов’язання
- •Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- •6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- •6.2. Аналіз просування грошових коштів
- •Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- •6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- •6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- •1. Синхронізація грошових потоків.
- •2. Прискорення процесу надходження грошей.
- •3. Контроль за витратами грошових коштів.
- •4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- •Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- •7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- •Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- •7.2. Розрахунок показників ліквідності
- •Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- •7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- •Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- •7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- •Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- •7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- •Розв’язання:
- •Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- •8.1. Значення фінансової стійкості
- •8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- •8.3. Види фінансової стійкості
- •8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Класифікація типу фінансового стану підприємства
- •8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- •Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- •Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- •Розв’язання:
- •Методи аналізу ризику
- •Розв’язання:
- •9.4. Способи зниження ризику
- •Розв’язання:
- •9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- •Розв'язання:
- •Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- •10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- •10.2. Показники ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності підприємства
- •10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності пат «Галактон»
- •10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- •Вихідні дані для рейтингової оцінки
- •Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- •Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- •Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- •11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- •Розв’язання:
- •11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- •Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- •11.4. Аналіз податків з прибутку
- •11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- •11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- •Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- •Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- •11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- •11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Розв’язання:
- •Задача 3
- •Розв’язання:
- •3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- •Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- •12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- •12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- •12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •12.4. Ефективність реальних інвестицій
- •Оцінка терміну окупності
- •Розвязання
- •Статистичні дані компанії
- •Мрv проектів
- •Ймовірності станів галузі
- •Можливий npv
- •12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- •Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- •Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- •13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- •13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- •13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- •Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- •Фінансова ситуація 1
- •Завдання
- •Фінансова ситуація № 2
- •Завдання
- •Висновки
7.2. Розрахунок показників ліквідності
Показники ліквідності характеризують спроможність підприємства виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок оборотних активів. Загалом підприємство вважається ліквідним, якщо його оборотні активи перевищують поточні зобов'язання. Однак таке перевищення само по собі не дає повної картини, оскільки рівень ліквідності може бути різним. Тому використовується система фінансових коефіцієнтів, які відображають співвідношення даних за певними статтями балансу та інших форм фінансової звітності.
Коефіцієнт загальної ліквідності визначає ступінь покриття поточних зобов'язань оборотними активами:
Кз.л. = ОА/ПЗ, |
(7.1) |
де ОА – оборотні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Цей коефіцієнт іноді називають коефіцієнтом покриття. Він показує, скільки грошових одиниць (тис. грн.) оборотних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов'язань. Якщо значення коефіцієнта Кз.л. менше від одиниці, це свідчить про високий фінансовий ризик, оскільки у підприємництві готівкові кошти важливіші, ніж прибуток. Низький рівень загальної ліквідності може бути наслідком труднощів у збуті продукції, поганої організації матеріально-технічного постачання тощо [2].
Високий рівень ліквідності підприємства є позитивним фактором для кредиторів і потенційних інвесторів. Однак якщо значення Кз.л. перевищує три (дуже високий рівень), потрібен ретельний аналіз, оскільки це може означати, що надлишкові фінанси перетворюються на зайві оборотні засоби. Останнє зумовлює погіршення показників ефективності використання активів. Крім того, залучення надлишкових фінансів може потребувати додаткових витрат на виплату процентів. Тому необхідно проаналізувати фінансову структуру підприємства для підтвердження (чи спростування) того, що підприємство, наприклад, має надто багато відносно дорогих фінансів (довгострокових кредитів і акціонерного капіталу) і недостатньо дешевих (короткострокових кредитів і позик).
Теоретично обґрунтована величина Кз.л. = 2, однак для деяких сфер бізнесу прийнятне значення цього коефіцієнта може коливатись від 1,1 до 2,5.
Коефіцієнт проміжної ліквідності визначає ступінь покриття поточних зобов'язань оборотними активами без урахування товарно-матеріальних запасів:
Кп.л. = (ОА-З)/ПЗ, |
(7.2) |
де ОА – оборотні активи;
З – запаси;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Цей коефіцієнт визначає спроможність підприємства виконувати свої поточні зобов'язання за рахунок високоліквідних (легко конвертованих у гроші) активів (відповідають таким статтям балансу, як векселі одержані (рядок 150); дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги за чистою реалізаційною вартістю (рядок 160); дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (рядок 170), за виданими авансами (рядок 180), з нарахованих доходів (рядок 190), із внутрішніх розрахунків (рядок 200); інша поточна дебіторська заборгованість (рядок 210); поточні фінансові інвестиції (рядок 220); грошові кошти та їх еквіваленти в національній (рядок 230) та іноземній (рядок 240) валютах; інші оборотні активи (рядок 250).
Коефіцієнт проміжної ліквідності показує, чи спроможне підприємство у разі падіння його товарообігу покрити свої зобов'язання перед кредиторами. Саме тому цей коефіцієнт ще називають коефіцієнтом "кислотного тесту" або миттєвим показником.
Теоретично оптимальна величина Кп.л. = 0,7 - 1,0, однак вона може бути значно меншою, тому її треба порівнювати з галузевими нормами. Високе значення Кп.л. (більше від одиниці) є ознакою низького фінансового ризику і добрих можливостей для залучення додаткових фінансів.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає ступінь покриття поточних зобов'язань поточними фінансовими інвестиціями і коштами та їх еквівалентами:
Ка.л. = ПІК/ПЗ, |
(7.3) |
де ПІК – поточні фінансові інвестиції та кошти;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Теоретично обґрунтована величина Ка.л. = 0,25 - 0,5.
Різні коефіцієнти ліквідності дають інформацію про фінансову стійкість підприємства для різних категорій користувачів. Так, коефіцієнт проміжної ліквідності становить значний інтерес для банків та інших кредитних установ, а коефіцієнт абсолютної ліквідності — для постачальників товарів (робіт, послуг) та фінансових аналітиків підприємства [2].
Середній період погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги визначає здатність підприємства у разі необхідності мобілізувати гроші на рахунок. Чим швидше підприємство зможе одержати гроші від дебіторів, тим кращий його фінансовий стан. При розрахунках цього показника припускається, що у році 360 днів. Середній період погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги вимірюється в днях і характеризується відношенням дебіторської заборгованості за чистою реалізаційною вартістю до одноденної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що не враховує покупки, оплачені на місці:
ППДЗсер. = ДЗ/(Д/360), |
(7.4) |
де ДЗ – дебіторська заборгованість;
Д – річний дохід (виручка) від реалізації без урахування доходів, оплачених на місці.
Цей коефіцієнт показує, який у середньому час займає повернення коштів за дебіторською заборгованістю, тобто середній строк комерційного кредиту, який надає підприємство своїм діловим партнерам. У загальному випадку висока частка дебіторської заборгованості свідчить про недоліки в контролі за надходженням платежів або про те, що підприємство має проблеми зі збутом продукції. Низьке значення коефіцієнту свідчить про швидку оборотність та ефективне управління комерційними кредитами.
Величину середнього періоду погашення дебіторської заборгованості треба оцінювати у порівнянні з іншими показниками. Так, якщо коефіцієнт дорівнює 40 днів, а згідно з договорами встановлений строк оплати 30 днів, то це означає, що підприємству необхідно переглянути умови розрахунків з покупцями. У разі встановленого строку оплати протягом 60 днів значення коефіцієнту дорівнює 40 – днів показує, що підприємство ефективно працює з клієнтами [2,9].
Оборотність матеріальних запасів так само, як і середній період погашення дебіторської заборгованості, визначає активність підприємства щодо можливостей мобілізації коштів. Цей показник важливий для підприємства, оскільки запаси найменш ліквідні серед оборотних активів.
Оборотність матеріальних запасів вимірюється в днях і визначається відношенням суми матеріальних запасів до одноденної чистої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):
ОМЗ = МЗ/(ЧД/360), |
(7.5) |
де МЗ – матеріальні запаси;
ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації.
Чистий дохід (виручка) від реалізації визначається за показниками звіту про фінансові результати за відповідний рік як сума за рядком 035.
За допомогою цього коефіцієнта встановлюється кількість днів, за які відбувається один оборот матеріальних запасів. Низькі значення ОМЗ свідчать про задовільний стійкий попит на продукцію підприємства й вважаються ознакою ефективного використання запасів. Однак іноді низьке значення ОМЗ може свідчити про те, що підприємство не має достатньо запасів внаслідок того, що виробляє недостатньо продукції або не може їх поповнити. У такому разі низьке значення ОМЗ насправді означає незадовільний рівень планування або контролю запасів.
Остаточну оцінку цього коефіцієнта можна дати за наслідками порівняння його величини з середньогалузевими нормами або з аналогічними показниками інших підприємств подібного профілю.
Для отримання точніших результатів у чисельнику формули можна використати середню величину запасів за рік (середнє арифметичне значення запасів на початок і кінець року).
Коефіцієнт маневреності власних коштів характеризує відношення чистих оборотних активів до власного капіталу підприємства:
Км.в.к. = ЧОА/ВК, |
(7.6) |
де ЧОА – чисті оборотні активи;
ВК – власний капітал.
Цей коефіцієнт показує частку власного капіталу в такій формі, яка дозволяє вільно ним оперувати, збільшуючи закупівлю сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, змінюючи номенклатуру товарів, купуючи додаткове устаткування, здійснюючи інвестиції в інші підприємства. Величина Км.в.к. дає інформацію про фінансову незалежність підприємства, його спроможність не стати банкрутом у разі тривалого технічного переоснащення або труднощів зі збутом продукції. Високе значення коефіцієнту певною мірою знижує ризик, пов'язаний з наявністю застарілих (чи таких, що швидко старіють) виробничих машин та обладнання [2].
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження. Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.
Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув. Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Приклад 1. Оцінка ліквідності певного умовного підприємства наведена у таблиці 7.2.
Таблиця 7.2.