1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV.

2. Господарський кодекс Українивід 16.01.2003 року.

3. Податковий кодекс України N 2755-VI від 02.12.2010 року // Голос України від 04.12.2010 - № 229, / № 229-230/.

4. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.00 р. № 2121–III.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 31 березня 1999 року № 87.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене Міністерством фінансів України від 31 березня 1999 року № 87.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом Міністерства фінансів України» від 31 березня 1999 року № 87.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Міністерства фінансів України» від 31 березня 1999 року № 87.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 №242.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. №237.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №20.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердже­не наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 32 грудня 1999р. №318.

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000р. №353.

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 “Об’єднання підприємств”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 №163.

20. Положення про порядок складання річного фінансового плану державними підприємством, затверджене наказом Міністерства економіки України від 25.12.2000 року № 277.

21. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2000 року №158.

22. Андрєєва Г. I. Економічний аналіз: Навч.-метод. посіб. — К.: Знан-ня, 2008. — 263 с.

23. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: Теорія та практика: Навчальний посібник.– К.: ЦУЛ, 2009.– 328с.

24. Бережна, Л. В. Економіко-математичні методи та моделі у фінансах : навч. посібник / Л. В. Бережна, О. І. Снитюк. – К. : Кондор, 2009. – 301 с. 

25. Бланк И.А. Финансовый менеджмента: Учебный курс / 2-е изд. Перераб. И доп. - К.: Ника-Центр, 2004.-656 с.

26. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник. – Вид 2-ге, виправл. І доп. За ред. Василенка В.О. – Центр навчальної літератури, 2004. – 400с.

27. Верига Ю.А., Подольська, В.О. Аналіз фінансового стану підприємства за фінансовю звітністю: Методичні рекомендації для практичних працівників. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – 55с.

28. Дєєва Н.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007.-328с.

29. Економічний аналіз: опорний конспект лекцій / авт. О. М. Брадул. – К. : Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ, 2010. – 96 с. 

30. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник.– 4-тє вид., випр. та доп.– К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 567 с.

31. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посіб. – 2-ге видання, степеотип. - К.: МАУП, 2001. – 152с.

32. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

33. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: Підручник/ За ред. проф. А.Г. Загороднього. - 3-тє вид., перероб. і доп. — К: Знання, 2008. – 487 с.

34. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007. – 272с.

35. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник.- 3-є вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2002.- 294с.

36. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – К: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

37. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 520 с.

38. Литвш Б. М. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / Б. М. Ли-твин, М. В. Стельмах. — К. : Хай-Тек Прес, 2008. — 336 с.

39. Мельник В. М. Основи економічного аналізу. Навчальний посіб-ник. — К.: Кондор, 2009 — 128 с.

40. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

41. Мних Є. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Підручник. —К., 2008. — 513 с.

42. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік : Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2009 р.-503 с.

43. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни.- К.: КНЕУ, 2002.-388 с.

44. Плескач, В. Л. Моделювання фінансово-економічних процесів : монографія / В. Л. Плескач. – К. : Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ, 2010. – 428 с. 

45. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488с.

46. Попович. Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарю-вання: Підручник. — К.: Знання, 2008. — 630 с.

47. Приймак В. I. Математичні методи економічного аналізу: навчаль-ний посібник / В I Приймак. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 296 с.

48. Прокопенко I. Ф. Методика і методологія економічного аналізу: на-вчальний посібник / I. Ф. Прокопенко, В. I. Ганін. — К. : Центр навчальної літератури, 2008. — 430 с.

49. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Вид. 3–тє, допов. і переробл. К.: ЦУЛ, 2002.-460 с.

50. Тарасенко Н.В., Економічний аналіз: Навчальний посібник / 4-те вид.. стереотип.– Л.: Новий світ, 2008.– 344с.

51. Теорія економічного аналізу : підручник / А. Д. Бутко. – К. : КНТЕУ, 2009. – 411 с.

52. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник. К.: КНЕУ, 2003.-554 с.

53. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. 2-ге вид., перероб. та допов. Навч. пос. - К: Центр учбової літератури, 2009. - 320 с.

54. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і науковий редактор проф. А.М. Поддєрьогін. 4-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002.–571с.

55. Фінанси: Навч. посіб. / B.C. Загорський, О.Д. Вовчак, І.Г. Благун, LP. Чуй. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2008. — 247 с.

56. Фінансовий аналіз: Навч. посібник / М.Д.Білик, О.В.Павловська, Н.М.Притуляк, Н.Ю.Невмержицька.– 2-ге вид.– К.: КНЕУ, 2009.– 592с.

57. Фінансовий аналіз. Модульний курс: навч. посібник / Я. П. Квач, Г. В. Кошелюк, О. М. Терещенко, Г. В. Юрьєва ; ред. д.е.н., проф. О. С. Редькін. – Одеса: ТОВ „Елтон”, 2010. – 470 с.

58. Фінансовий аналіз : навч.посібник / О. О. Шеремет. – К. : Кондор, 2010. – 196 с. 

59. Фінансовий аналіз : навч. посібник / Є. В. Мних, Н. С. Барабаш. – К. : Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ, 2010. – 412 с. 

60. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / Буряк П.Ю., Римар М.В., Биць М.Т. та ін. Під заг. ред. П.Ю.Буряка, М.В.Римара – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 528с.

61. Хома І.Б., Турко В.В. Економіко-математичні методи аналізу діяльності підприємства: Навчально-методичний посібник. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2008. - 328 с.

62. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.

63. Шило В. 77., Верхоглядова Н. I., Ільіна С. Б., Темченко А. Г., Брадул О. М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприюмства. Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2007. — 240 с.

64. Додаток а

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра фінансів

Курсова робота

з курсу «Фінансовий аналіз»

Виконав: студент групи ФК-4_

___________________________________

(П.І.П. студента)

Науковий Керівник:

___________________________________

(П.І.П. керівника)

_____________________________________________

( науковий ступінь, вчене звання)

___________________________________

(підпис)

Львів – 20__

Додаток б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра фінансів

Завдання

для курсової роботи

з курсу „Фінансовий аналіз”

студента групи_____________________________________________________________

__________________________________________________________________________

( прізвище, ім’я, по батькові студента )

Тема теоретичної частини роботи:_____________________________________________

__________________________________________________________________________

Варіант розрахункової роботи: _______________________________________________

Термін здачі студентом закінченої роботи до «__»_________ 20__ р.

Перелік питань, які належить розкрити: ________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

Дата видачі завдання «__»_________ 20__ р.

Керівник курсової роботи:____________________________________________________

^{(підпис) (прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь)}

Завдання прийняв до виконання _______________________________________

(підпис)

Додаток В

Термінологічний словник

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання котрих, як очікується, забезпечить отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи ліквідні – група активів підприємства, яка швидко може бути конвертована у грошову форму без втрати своєї поточної (балансової) вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До групи ліквідних активів відносять: короткострокові фінансові вкладення; дебіторську заборгованість (крім безнадійної); запаси готової продукції для реалізації.

Активи матеріальні – група активів підприємства, що має істотну (матеріальну) форму.

Активи неліквідні – група активів підприємства, які можуть бути конвертовані у грошову форму без втрат своєї поточної (балансової") вартості лише по закінченні значного періоду.

Активи необоротні (довгострокові) – сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності та переносять на продукцію частину використаної вартості.

Активи нематеріальні – група активів підприємства, яка не має матеріальної форми й включає об'єкти інтелектуальної власності.

Активи оборотні (поточні) – сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський процес і які повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

Активи фінансові – групи активів підприємства, які перебувають у формі готівкових грошових коштів і різних фінансових інструментів, що належать підприємству.

Активи чисті – сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, які сформовані за рахунок власного капіталу.

Амортизація – систематичний розподіл вартості активу, що амортизується протягом строку корисного використання активу.

Аудит – процес детальної перевірки правильності складання фінансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, котрий відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.

Балансова вартість – сума, за якою актив включають до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченого зносу.

Бухгалтерська звітність – звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Банкрутство – визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Бенчмаркінг – перманентний, безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів. Розрізняють внутрішній бенчмаркінг; бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів; функціональний бенчмаркінг.

Внутрішній (традиційний) фінансовий аналіз – це аналіз, який здійснюється самим підприємством за даними бухгалтерського обліку та звітності, а також оперативними даними.

Внутрішній фінансовий контроль – процес перевірки досягнення і рівня реалізації управлінських рішень з управління фінансами, який організовується самим підприємством.

Вхідна інформаційна база – сукупність доступних документів щодо фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження, дані яких використовуються для комплексного фінансового аналізу. Основою вхідної інформаційної бази є відкрита (публічна) фінансова звіт­ність, а саме: «Баланс», «Звіт про фінансові результати», «Звіт про рух грошових коштів» та «Звіт про власний капітал».

Горизонтальний (трендовий) аналіз – одна з систем фінансового аналізу, яка базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни у фінансовому стані підприємства.

Грошовий потік – надходження й витрати грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належать підприємству, орга­нізації, установі від юридичних осіб.

Дескриптивні моделі фінансового аналізу – це основні моделі, за допомогою яких здійснюється фінансовий аналіз і до яких належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; системний аналіз оцінних коефіцієнтів.

Дивідендна політика – частина загальної фінансової стратегії акціонерного товариства, яка складається з оптимізації пропорцій між частинами отриманого прибутку на споживання та капіталізацію з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій.

Діагностика банкрутства – система цільового фінансового аналізу, який спрямований на виявлення кризового розвитку підпри­ємства і який створює загрозу його банкрутства. Розрізняють експрес-діагностику та фундаментальну діагностику банкрутства підприємства.

Довгострокові зобов'язання – усі зобов'язання, які не є поточними.

Дюпонівська система фінансового аналізу – система поглибленого інтегрального фінансового аналізу діяльності підприємства, основою якого є «модель Дюпона». Ця система фінансового аналізу передбачає розклад показника «коефіцієнт рентабельності активів» на ряд фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в єдиній системі.

Економічний потенціал підприємства – потенційна спроможність підприємства забезпечувати реалізацію економічних вигод у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Змінні витрати – витрати, обсяг здійснення яких перебуває у прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції.

Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішній фінансовий аналіз – це аналіз, який здійснюється партнерами підприємства та контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності.

Інвестиції – сукупність витрат, що реалізуються у формі довгосторокових вкладень капіталу в будь-яке підприємство.

Інтегральний показник – синтетичний показник, що розраховується при комплексному фінансовому аналізі на основі сукупності цільових фінансових показників та коефіцієнтів і відображає сукупний рівень економічного потенціалу підприємства – об'єкта дослідження.

Капітал – загальна вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, яка авансується у формування активів підприємства.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, що характеризують здатність підприємства генерувати необхідний прибуток у процесі власної господарської діяльності та визначають ефективність використання активів і вкладеного капіталу.

Коефіцієнти оцінки платоспроможності підприємства – система показників, які характеризують здатність підприємства своєчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями залежно від стану ліквідності його активів.

Комплексний фінансовий аналіз – сукупність заходів, спрямованих на збір, консолідацію, узагальнення та обробку вхідної фінансової інформації, з метою ідентифікації економічного потенціалу об'єкта аналізу, а також форма подання результатів такої ідентифікації.

Кредиторська заборгованість – поточні зобов'язання підприємства, які відображають його заборгованість перед суб'єктами господарювання за комерційними операціями, розрахунками, які нараховані до сплати, та ін.

Кредитоспроможність – система умов, які визначають спроможність підприємства залучати кредит у різних формах, виконуючи всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання в повному обсязі та в передбачені терміни. Критерій — найбільш суттєва ознака, що є основою фінансової оцінки

Кругообіг коштів підприємства – планомірний рух коштів підприємства у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживної вартості та зростання вартості.

Коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства – система показників, які характеризують структуру капіталу, який використовується на підприємстві, з позицій ступеня фінансової стабільності його розвитку в наступному періоді..

Ліквідаційна вартість майна – вірогідна ціна, за яку майно може бути продане на ринку на дату оцінювання з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.

Ліквідність – спроможність окремих видів майнових цінностей швидко перетворюватись у грошову форму без втрати своєї поточної вартості в умовах кон'юнктури ринку, яка склалася.

Леверидж – фінансовий механізм управління співвідношенням окремих видів капіталу.

Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства з огляду на їх спроможність швидко перейти в грошову форму.

Маневреність власного капіталу – це показник, котрий характеризує, яка частка власного капіталу використовується для фінансування

Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Методологія та методика фінансового аналізу – це сукупність видів, прийомів, методів фінансового аналізу, які використовуються для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства.

Моделі оцінювання вартості акцій – система алгоритмів, які дають змогу визначити реальну ринкову вартість різних типів акцій.

Модель обробки вхідної інформаційної бази – сукупність математичних, статистичних та аналітичних методів та прийомів узагальнення інформації з метою виконання завдань комплексного фінансового аналізу.

Модель стійкого економічного зростання – алгоритм, який дає змогу забезпечити основні фінансові пропорції, пов'язані з приростом обсягу реалізації продукції у звітному періоді.

Необоротні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу.

Неплатоспроможність – пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність підприємства виконати платіжні зобов'язання, строк сплати яких настав.

Неформалізоваиі методи фінансового аналізу – це методи аналізу, які ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких взаємозв'язках та залежностях.

Нормативні моделі фінансового аналізу – це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними (розрахованими на підставі нормативу).

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними чи фінансовими.

Оптимізація структури капіталу – процес визначення співвідношення власного та позичкового капіталу, під час якого забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.

Основний капітал – капітал, який інвестований у необоротні (довгострокові) активи підприємства.

Основні активи – сукупність матеріальних активів у формі засобів праці, які багато разів беруть участь у процесі виробничо-комерційної діяльності та переносять на продукцію свою вартість частинами.

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) – специфічна форма комплексного фінансового аналізу, спрямована на визначення вартісної оцінки економічного потенціалу підприємства – об'єкта дослідження.

Оцінка кредитоспроможності – специфічна форма комплексного фінансового аналізу, спрямована на оцінку економічного потенціалу підприємства з позицій ділової надійності підприємства — об'єкта дослідження, зокрема, визначення ймовірності погашення підпри­ємством кредиту.

Оцінювання фінансового стану підприємства – це систематичний і всебічний аналіз фінансового стану підприємства на основі використання системи показників оцінки, різних методів, прийомів та методик аналізу.

Платоспроможність підприємства – це спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Порівняльний аналіз – метод комплексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економічного потенціалу об'єкта аналізу здійснюється на основі інтерпретації відхилень розрахункових значень визначеної сукупності цільових показників від еталонних величин.

Постійні витрати – витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду. поточної діяльності, тобто вкладається в оборотні кошти, а яка його частка капіталізується.

Предикативні моделі фінансового аналізу – це моделі передбачуваного, прогностичного характеру.

Прогнозування банкрутства – специфічна форма комплексного фінансового аналізу, спрямована на оцінку рівня ймовірності оголошення банкрутом підприємства – об'єкта дослідження.

Ранжування фінансових показників та коефіцієнтів – метод комплексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економічного потенціалу об'єкта аналізу здійснюється на основі розрахунку рангу підприємства – об'єкта дослідження.

Рефінансування дебіторської заборгованості – система фінансових операцій, яка забезпечує прискорену конверсію дебіторської заборгованості грошовими активами.

Самоокупність – спроможність підприємства повністю покривати свої витрати за рахунок отриманих доходів.

Самофінансування – фінансування розвитку підприємства (інвестиційної діяльності) виключно за рахунок власних фінансових ресурсів.

Свот-аналіз – система інтегрального аналізу, основним змістом якого є дослідження характеру сильних та слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного чи негативного впливу окремих зовнішніх факторів, які обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Собівартість продукції – поточні витрати підприємства в грошовій свої витрати за рахунок отриманих доходів.

Система раннього попередження та реагування – особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища та повернення.

Темп інфляції – показник, який характеризує розмір знецінення (зниження споживної вартості) грошей у певний період у відсотках до їх номіналу на початок періоду.

Фінансова гнучкість – спроможність підприємства швидко формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів за неочікуваної появи високоефективних фінансових пропозицій чи нових можливостей прискорення економічного розвитку.

Фінансова діяльність – цілеспрямована система заходів щодо забезпечення залучення необхідного обсягу капіталу з зовнішніх джерел і своєчасне й повне виконання зобов'язань щодо його обслуговування

Фінансові інвестиції – вкладення грошових коштів у придбання корпоративних прав, цінних паперів, інших фінансових інструментів.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова рівновага – характеристика стану фінансової діяльності підприємства, за якого потреба в збільшенні основного обсягу активів підприємства балансується із можливостями підприємства щодо формування його фінансових ресурсів за рахунок власних джерел.

Фінансова стійкість підприємства – це його спроможність забезпечити фінансову діяльність за рахунок власних коштів, не допускаючи невиправданої кредиторської заборгованості та своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану та результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан – рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства а також рівень ефективності їх використання

Фінансові ресурси – сукупність грошових коштів які формуються з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Фінансування – процес вибору напрямків, форм і періодів використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку й зростання ринкової вартості підприємства.

Формалізовані методи фінансового аналізу – це методи аналізу, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності.

Функціонуючий капітал – це величина власних оборотних коштів, яка характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менше, ніж один рік).

Цілісний майновий комплекс – господарська одиниця із завершеним технологічним циклом виробництва продукції, надання робіт чи послуг, подальше подрібнення із продовженням нормальної фінансово-господарської діяльності.

Цільова функція – форма організації комплексного аналізу в окремому випадку, що передбачає визначення мети та завдань дослідження підприємства, специфіки об'єкта дослідження, його інформаційної бази, формалізацію представлення результатів комплексного фінансового аналізу.

Цільовий показник – фінансовий показник або коефіцієнт, прийнятий за критерій консолідації та узагальнення вхідної фінансової інформації.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ