3. Порядок обчислення страхового стажу у солідарній системі пенсійного забезпечення.

Важливою умовою для призначення пенсії є пенсійний страховий стаж. Таким вважається період, впродовж якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню чи щомісяця сплачувала страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Таким мінімальним страховим внеском прийнято вважати суму коштів, що дорівнює добутку мінімального розміру заробітної плати на страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).

Пенсійний страховий стаж обчислюється в місяцях і становить суму місяців трудової діяльності особи (чи прирівняних до неї періодів), за які сплачено мінімальний страховий внесок. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до пенсійного страхового стажу як повний місяць за умови здійснення особою доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У протилежному випадку до пенсійного страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків як частка суми фактично сплачених особою страхових внесків за відповідний місяць та мінімального страхового внеску за відповідний місяць.

До пенсійного страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії з інвалідності (або у зв'язку з втратою годувальника), крім наявного у особи пенсійного страхового стажу, на загальних засадах зараховується також період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою загального пенсійного віку (або період з дня смерті годувальника до дати, коли б годувальник досяг загального пенсійного віку).

За періоди з 1 липня 2000 р. пенсійний страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі так званого персоніфікованого обліку. Його було запроваджено на підставі Указу Президента України “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування”¹ та Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування”².

До впровадження системи персоніфікованого обліку пенсійний страховий стаж обчислюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за цей період, є трудова книжка.

Після призначення пенсії у солідарній пенсійній системі особа може продовжувати здійснювати трудову діяльність та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до її страхового стажу.

За загальним правилом періоди, щодо яких обчислюється пенсійний страховий стаж враховуються в одинарному розмірі. Разом з тим, Законом “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено деякі варіанти обчислення періодів, які зараховуються до пенсійного страхового стажу. Це стосується, наприклад, військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, чи в партизанських загонах і з'єднаннях, що зараховується до стажу роботи на пільгових умовах як один місяць за три. Або ж час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, насильно вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни зараховується у потрійному розмірі.

У подвійному розмірі до страхового стажу зараховується робота, незалежно від віку, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, і служба, крім військової служби, в роки Великої Вітчизняної війни та в інші періоди ведення бойових дій, тощо.

Робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи, а сезонні роботи на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій, - за списком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, зараховуються до стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Закон передбачає чимало інших випадків пільгового обчислення трудового стажу, які зараховуються до пенсійного страхового стажу, що дає підстави для призначення пенсій.

Важливо відзначити, що при обчисленні пенсійного страхового стажу використовується спеціальний коефіцієнт страхового стажу. Він є кількісним критерієм (величиною для обчислення) пенсійного страхового стажу особи при визначенні розміру пенсії у солідарній пенсійній системі.

Коефіцієнт страхового стажу, визначається за встановленою формулою та позначається числом із заокругленням до п'яти знаків після коми.

Кс = См * Вс / 100 * 12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців пенсійного страхового стажу особи; Вс - величина оцінки одного року пенсійного страхового стажу особи (у відсотках), яка диференціюється залежно від того, до якого періоду існування пенсійної системи України відноситься її страховий стаж. Так, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року (Вс) страхового стажу дорівнює 1 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 0,8 %.

Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній пенсійних системах, визначається один коефіцієнт пенсійного страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.

За періоди трудової діяльності до 31.12.2003 року, коефіцієнт страхового стажу не може перевищувати 0,75%. А на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників – 0,85 %.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців пенсійного страхового стажу особи підряд до 1 липня 2000 р., незалежно від перерв, та за весь період пенсійного страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому за період трудової діяльності після 01.07.2000 р. особа може виключити будь-яких до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період не перевищує 10 % тривалості її загального пенсійного страхового стажу. Якщо ж пенсійний страховий стаж становить менший, аніж передбачений в законі період, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний пенсійний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством; а за періоди починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії (Зп) визначається як добуток середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс) та середнього коефіцієнту заробітної плати особи за період її пенсійного страхового стажу. Середній коефіцієнт визначається як частка суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Ск =Кз₁ + Кз₂ + Кз₃ + ... + Кз_n) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (К). Тобто, Зп = Зс х (Ск : К)

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Законом передбачено особливий порядок обчислення заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали при цьому особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбання спеціального торгового патенту тощо).

Законом встановлюються максимальні розміри заробітної плати, з яких обчислюється пенсія. Зокрема, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після 1 січня 2004 р., з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески³;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до 1 січня 2004 р., у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. На місяць у розрахунку на одного працюючого максимальний розмір заробітної плати тоді складав: з 01.07. 1998 р. – 1000 грн⁴.; з 01.03.2002 р. – 1600 грн.⁵; з 01.05.2002 р. – 2200 грн.⁶; з 01.06.2003 р. – 2660 грн⁷.

За періоди до липня 1998 року, тобто до часу, коли було запроваджено обмеження максимального розміру заробітної плати, - у межах сум, які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і які не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.