Особливості обліку в атп

1. На АТП мають місце такі виробничі процеси — процес поста­чання (купівля бензину, запчастин, контейнерів); процес реалізації по­слуг; відтворення технічного стану засобів праці.

2. Витрати АТП визначаються за видами виробництв: основне, до­поміжне, обслуговуюче.

3. Калькуляційною одиницею є відповідні одиниці вимірювання окремих видів перевезень (робіт, послуг).

4. Значну частину загальних витрат становлять витрати на палив­но-мастильні матеріали (ПММ), ремонт, технічне обслуговування (ТО), обов’язкове проходження технічного огляду в уповноважених для цього суб’єктах господарювання, які мають спеціальне обладнання та видають за результатами перевірки транспорту протокол технічного контролю. Та­кий огляд проводиться періодично, за що здійснюється відповідна оплата.

5. Для нарахування амортизації рухомого складу в бухгалтерсько­му обліку часто обирають виробничий метод.

6. АТП є платниками специфічних податків і зборів.

7. Має особливості обліку таких характерних для АТП запасів, як паливно-мастильні матеріали, автомобільні шини та акумуляторні ба­тареї. Водіям та технічному персоналу видається спеціальний одяг, згідно з наказом [12], який обліковується на рахунку МШП або МНМА (залежно від облікової політики підприємства).

7.2.Оподаткування автотранспортних підприємств

Оподаткування підприємств, які здійснюють перевезення автомо­більним транспортом, здійснюється згідно з чинним законодавством.

Особливості оподаткування полягають у сплаті специфічних пода­тків і зборів. Так, українське законодавство передбачає внесення перед реєстрацією двох зборів: за першу реєстрацію транспортного засобу і до Пенсійного фонду. Їх можна назвати — «податки наперед», тобто такі, які сплачуються до введення в експлуатацію транспортних засобів. Також ще можуть сплачувати митні збори і екологічний податок.

Істотних відмінностей при обкладанні ПДВ і податком на прибу­ток вантажних перевезень, здійснюваних в Україні, від інших опера­цій немає. Відповідно до ПКУ, послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом є об’єктом оподат­кування податком на додану вартість. Витрати, пов’язані зі здійснен­ням перевезень вантажів у виробничих цілях, включаються до складу витрат операційної діяльності.

Від оподаткування ПДВ звільнено операції із перевезення осіб па­сажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пун­кту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування, за винятком операцій із надання пасажирського транспорту в оренду, а також з поставки послуг з переве­зення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

За нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річко­вим транспортом з перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Нарахування податкового кредиту з ПДВ при придбанні легкового авто. Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Податковий кодекс України не містить обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні легкового автомобіля, які були встановлені Законом України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який з 1 січня 2011 року втратив чинність.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

Роботодавці нараховують та сплачують індивідуальний процент ЄСВ, який залежить від їх класу професійного ризику виробництва (від класу 1 – 36,76% до класу 67 – 49,70%). Клас професійного ризику виробництва страхувальника з урахуванням виду його економічної діяльності визначає Фонд соцстрахування від нещасних випадків, який приймає відповідне рішення на підставі інформації, отриманої від ПФУ.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування.

Такими об'єктами оподаткування цим збором є:

а) колісні транспортні засоби, крім:

- транспортних засобів, що закріплені на правах оперативного управління за військовими частинами, військовими формуваннями у сфері громадського порядку та безпеки дорожнього руху, підрозділами цивільного захисту;

- вантажних транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

- транспортних засобів швидкої допомоги;

- машин і механізмів для сільськогосподарських робіт;

- причепів (напівпричепів), мопедів, велосипедів;

б) судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

в) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України.

Базою оподаткування збором є:

а) для колісних транспортних засобів:

- для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

- для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден:

- для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

- для суден, які не обладнані двигунами, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах.

в) для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

База оподаткування для транспортних засобів визначається для кожного транспортного засобу.

Для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, ставки збору становлять 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна. Збір за першу реєстрацію вантажно-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів. Для інших колісних засобів встановлені такі ставки:

а) для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

б) для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

в) для тягачів - 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

г) для автомобілів спеціального призначення - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна.

Збір до Пенсійного фонду.

Законом визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації, а також фізичні особи, які отримують право власності на легкові автомобілі, крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів за законом.

Таким чином, 3% податку в Пенсійний фонд буде платити виключно кінцевий покупець, а не продавець.

Екологічний податок

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин пересувними джерелами забруднення в разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:

– здійснюють оптову торгівлю паливом;

– здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане в оптових суб’єктів господарювання.

За раніше діючою системою оподаткування транспортні підприємства були платниками збору за забруднення навколишнього середовища. В даний час транспортні підприємства не є безпосередніми платниками цього податку, як це було раніше. Відповідно до Податкового кодексу, анульовано збір і введено екологічний податок. Платниками останнього є ті підприємства, які реалізують паливо, — АЗС, оптові продавці тощо. Така схема оподаткування відповідає європейській практиці.

Транспортне підприємство може стати таким податковим агентом у разі реалізації палива на сторону, якщо паливо придбавалося у виробника і такий продаж був першим.

Відносно пересувних джерел забруднення (транспортних засобів) об’єктом та базою оподаткування встановлено обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Під час реєстрації легкового автомобіля покупець сплачує збір до Пенсійного фонду України за місцем реєстрації в розмірі 3 % вартості автомобіля, визначеної на підставі одного з документів:

• договору купівлі-продажу (без ПДВ);

• договору міни;

• довідки-рахунка торгової організації — продавця;

• довідки органів митної служби;

• акта експертної оцінки вартості автомобіля та інших документів, що підтверджують його вартість.

Цей збір включається до складу інших витрат відповідного звітного періоду.

При імпорті автотранспортного засобу на митну територію Украї­ни необхідно сплатити такі митні платежі:

• митні збори;

• ввізне мито й акцизний збір;

• ПДВ — у розмірі 20 % митної вартості автотранспортного засо­бу, збільшеної на суму акцизного збору, мита, інших обов’язкових по­датків і зборів. Імпорт продукції передбачае особливий порядок розрахунку та обліку ПДВ. Об’єктом оподаткування є контрактна вартість (Кв) імпортних товарів, але не нижче митної з врахуванням мита (М) та акцизного збору (A3): ПДВ=(Кв+М+АЗ)×20%. При цьому сплата ПДВ буде одночасно і податковим кредитом (Дт 641 Кт 311). В цьому і полягає різниця в відображенні ПК при отриманні товару від вітчизняного постачальника (Дт641 Кт631), де ПДВ сплачується не до бюджету безпосередньо, а постачальнику.

Крім того, можлива оплата послуг брокерів, митних та інших дер­жавних органів (наприклад, за експертну оцінку автомобіля з метою встановлення року його виробництва, за сертифікацію нових автотран­спортних засобів, тобто раніше не використовуваних і не зареєстрова­них в уповноважених органах країни, з якої вони ввозяться) тощо. У бухгалтерському і податковому обліку зазначені витрати включаються до первісної вартості автотранспортного засобу.