- •Прикладна теорія цифрових автоматів
- •Загальні методичні вказівки
- •Тема: Проектування спеціалізованих арифметико-логічних пристроїв
- •Методичні вказівки до виконання курсової роботи
- •Загальні відомості
- •1. Вибір схеми операційного автомату та опис його роботи.
- •2. Принципіальна схема модуля операційного блока (моб).
- •3. Приведення змістовного алгоритму виконання операції.
- •Граф-схеми мікропрограми ка.
- •5. Проектування модуля ка.
- •Структурний синтез автомата Мілі
- •Побудова схеми керуючого автомата
- •Структурний синтез автомата Мура
- •Зауваження
- •Література
- •Проектування спеціалізованих арифметико-логічних пристроїв
- •1. Реалізація операції додавання і віднімання
- •1.1. Алгоритм додавання і віднімання двійкових чисел
- •1.2. Функціональна схема алп для виконання операцій додавання і віднімання
- •1.3. Мікропрограма додавання та віднімання двійкових чисел
- •2. Реалізація операції множення
- •2.1. Алгоритм множення двійкових чисел із зсувом суми часткових добутків вправо
- •2.2. Функціональна схема алп для операції множення
- •2.3. Мікропрограма множення цілих чисел
- •2.4. Перший алгоритм множення у прямому коді.
- •2.5. Другий алгоритм множення у прямому коді.
- •2.6. Третій алгоритм множення у прямому коді.
- •2.7. Четвертий алгоритм множення у прямому коді.
- •2.8. Множення чисел в додатковому коді
- •3. Реалізація операції ділення
- •3.1. Алгоритм ділення цілих чисел(1)
- •3.2. Функціональна схема алп для мікропрограми ділення
- •3.3. Мікропрограма ділення цілих чисел без відновлення залишку
- •3.4. Алгоритм ділення у додатковому коді(11)
- •3.5. Алгоритми прискореного ділення (111)
3. Приведення змістовного алгоритму виконання операції.
Студент, який ознайомився з основними правилами виконання арифметичних операцій з двійковими числами, з рядом поширених алгоритмів цих операцій, використовуючи функціональну схему АЛП в залежності від варіанта завдання, будує змістовну граф схему алгоритму (ГСА). ГСА – називається змістовною, оскільки в середині вершин записані в явному вигляді мікрооперації і логічні умови. Складання змістовної граф-схеми керуючого автомата розглянемо на прикладі.
Приклад: Розглянемо структурний синтез керуючого цифрового автомата за графом мікропрограми арифметичної операції додавання цілих двійкових чисел, представлених у додатковому коді, яка виконується в операційному пристрої.
На рис.2 зображений змістовний алгоритм мікропрограми виконання операції додавання цілих двійкових чисел, представлених у додатковому коді.
Нижче наведено опис алгоритму додавання.
Операнди обрані та представлені у додатковому коді.
Додавання доданків за всіма розрядами, включаючи знакові.
Формування коду ознаки результату.
Рис.2. ГСА алгоритму мікропрограми додавання цілих
двійкових чисел, представлених у додатковому коді
Змінні, що використовуються в операції додавання:
вхідні: (І) А (0:15), В (0:15)
вихідні: (О) Z (0:15), PR (0:1)
внутрішні: (L) A (0:15), B (0:15), Z (0:15), PR (0:1)
допоміжні: (A) SM (0:15), Lz (0), L+ (0), L- (0), ? (0).
? – умова переповнення,
Lz – нульовий результат,
L+ - додатний результат,
L- - від'ємний результат,
PR – код ознаки результату,
A та B – операнди,
Z – результат.
Граф-схеми мікропрограми ка.
Якщо кожну мікрооперацію (рис.2) позначити символами Yi (i = 0, 1, 2…n), а логічні умови через Хi, то вийде так звана кодована ГСА.
Позначимо вхідні сигнали з алгоритму, зображеного на рис.2, наприклад, таким чином:
Х1 = ?; Х3 = L+.
X2 = Lz;
Позначимо вихідні сигнали:
Y1 => SM (0:15) = A (0:15) + B (0:15);
Y2 => Z (0:15) = SM (0:15);
Y3 =>L-;
Y4 => PR (0:1) = 1;
Y5 => PR (0:1) = 10;
Y6 => PR (0:1) = 00;
Y7 => PR (0:1) = 01;
Таким чином кодована ГСА на підставі змістовної граф-схеми алгоритму має вигляд, рис.3
Рис.3. Кодована ГСА
ГСА повинна задовольняти такі умови:
Виходи та входи вершин з’єднуються один з одним за допомогою дуг, що направлені завжди від виходу до входу.
Кожний вихід з’єднаний лише з одним входом.
Будь-який вхід з’єднується, принаймні, з одним виходом.
Будь-яка вершина ГСА лежить, принаймні, на одному шляху з вершини «початок» у вершину «кінець».
Один з виходів умовної вершини може з’єднуватись з її входом, що недопустимо для оперативної вершини. Такі умовні вершини іноді називають поворотними.
В кожній умовній вершині записується логічна умова з множини логічних умов. Дозволяється в різних умовних вершинах записувати однакові логічні умови.
В кожній оперативній вершині записується оператор, який являє собою вихідний сигнал чи сукупність вихідних сигналів КА. Дозволяється в різних операторних вершинах записувати однакові оператори.