Вимоги до тари й упаковки

1. Небезпечні вантажі допускаються до перевезення тільки в тарі й упаковці, що відповідають ДСТ і вимогам чинних Правил (рис. 2).

2. Маса брутто кожного місця і місткість первинного упаку­вання не повинні перевищувати граничної маси і місткості, встанов­лених у нормативній документації на небезпечні вантажі.

Рисунок 2 - Розміри інформаційної таблиці з позначенням небезпечного вантажу

3. Упакування небезпечних вантажів повинно відповідати нор­мативній документації на продукцію, на конкретні види (типи) тари й упаковки, а також вимогам ДСТ і забезпечувати зберігання ван­тажів при навантаженні, розвантаженні, транспортуванні і зберіганні.

4. Матеріал, з якого виготовляється тара і прокладочні мате­ріали, вибирається з урахуванням специфічних властивостей ванта­жу, що перевозиться, і повинен бути інертним або мати інертне покриття щодо цього вантажу.

5. Матеріал пластмасової тари повинен бути непроникним для вмісту, не піддаватися розм'якшенню і не ставати ламким під впли­вом температур або старіння.

6. Гофровані й інші картонні коробки мають бути достатньо міцними і водостійкими (зберігати при намоканні механічну міц­ність). Перевезення небезпечних вантажів у картонних коробках, що були в користуванні, забороняється.

7. Скляні сулії (посудини) повинні мати щільну закупорку і міститися в міцних коробках, барабанах, риштуванні або бути упа­кованими в кошики із заповненням проміжків інертними прокладочними і поглинаючими матеріалами. Горлечко сулії не повинне виступати за край риштування кошика.

8. Металева тара, що потребує герметичного закриття, повинна запаюватися чи обладнуватися пробками, що закручуються, з прок­ладками і стопорами, мати написи, що вказують величини пробного тиску і дати проведення останнього випробування.

9. Балони для транспортування рідин і газів з великим тиском парів повинні відповідати вимогам правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

10. Посудини для перевезення рідини заповнюються не більше як на 90 % від повного їхнього об'єму (для водного аміаку і зрідже­них вуглеводневих газів — 85 %).

9.2 Вимоги до водіїв і персоналу, що обслуговують перевезення небезпечних вантажів.

Вимоги до водіїв транспортних засобів, що перево­зять небезпечні вантажі

1. Водій транспортного засобу під час перевезення небезпеч­них вантажів зобов'язаний дотримуватися Правил дорожнього руху, чинних Правил й Інструкцій з перевезення окремих видів небез­печних вантажів, що не увійшли до номенклатури, наведеної у Пра­вилах.

2. Водій, призначений для перевезення небезпечних вантажів, зобов'язаний пройти спеціальну підготовку чи інструктаж.

3. Спеціальна підготовка водіїв транспортних засобів, постійно зайнятих на перевезеннях небезпечних вантажів, передбачає:

• вивчення системи інформації про небезпеку (позначення транспортних засобів і упакувань);

• вивчення властивостей небезпечних вантажів, що перевозяться;

• навчання прийомам надання першої медичної допомоги потер­пілим при нещасних випадках;

• навчання діям у випадку інциденту (порядок дії, пожежогасіння, первинні дегазація, дезактивація і дезінфекція);

• підготовку і передачу повідомлень (доповідей) відповідним посадовим особам про інцидент, що стався.

4. Водій, тимчасово зайнятий на перевезеннях небезпечних ван­тажів, зобов'язаний пройти інструктаж з особливостей перевезення конкретного виду вантажу.

5. Водії, постійно зайняті на перевезеннях небезпечних ван­тажів, зобов'язані проходити медичний огляд при влаштуванні на роботу і наступні медичні огляди відповідно до встановленого гра­фіка, але не рідше одного разу на три роки, а також передрейсовий медичний контроль перед кожним рейсом при перевезенні небез­печних вантажів.

6. Водії, тимчасово зайняті на перевезеннях небезпечних ван­тажів, зобов'язані проходити медичний огляд у разі призначення їх на даний вид перевезень і передрейсовий медичний контроль перед кожним рейсом при перевезенні небезпечних вантажів.

7. У транспортних документах (додаток) повинна бути зробле­на позначка про проходження водієм, призначеним на перевезення небезпечних вантажів, спеціальної підготовки, інструктажу і медич­ного контролю.

8. До перевезення небезпечних вантажів допускаються водії, що мають безперервний стаж роботи водія транспортного засобу даної категорії не менш трьох років і посвідчення про проходження спеціальної підготовки за затвердженими програмами для водіїв, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів.

9. Водій, що здійснює перевезення небезпечного вантажу, по­винен мати при собі такі транспортні документи:

• ліцензійну картку на транспортний засіб з відміткою «Пе­ревезення НВ»;

• подорожній лист із вказаним маршрутом перевезення з від­міткою «Небезпечний вантаж», зробленою червоним кольором у верхньому лівому куті і вказівкою в графі «Особливі відмітки» но­мера небезпечного вантажу за списком ООН;

• ДПНВ — свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засо­бів, що перевозять небезпечні вантажі (див. додаток 20);

• посвідчення про допуск водія до перевезення небезпечних вантажів (див. додаток 21);

• аварійну картку системи інформації про небезпеку;

• товарно-транспортну накладну;

• адреси і телефони посадових осіб автотранспортної організа­ції, відправника вантажу, вантажоотримувача, відповідальних за пе­ревезення, чергових частин ДПС УВС України, розташованих по маршруту руху (див. додаток 22).

10. Під час перевезення небезпечних вантажів водію забороня­ється відхилятися від встановленого і погодженого з ДАІ маршруту і місць стоянок, а також перевищувати встановлену швидкість руху.

11. У випадку вимушеної зупинки водій зобов'язаний позначи­ти місце стоянки знаком аварійної зупинки чи миготливим черво­ним ліхтарем відповідно до Правил дорожнього руху і знаками, що забороняють зупинку, передбаченими чинними Правилами.

12. У разі поломки автомобіля в дорозі і неможливості усунен­ня на місці силами водія технічної несправності водій повинен ви-

кликати машину технічного забезпечення перевезень і повідомити про місце своєї вимушеної стоянки в найближчі органи ДАІ УВС України.

13.У випадку виникнення інциденту водій зобов'язаний:

• не допускати сторонніх осіб до місця інциденту;

• повідомити про те, що трапилося, у найближчий орган ДАІ УВС України і за необхідності викликати швидку медичну допо­могу;

• викликати аварійну бригаду;

• надати першу медичну допомогу потерпілим;

• відповідно до вказівки аварійної картки вжити заходів щодо первинної ліквідації наслідків інциденту;

• після прибуття на місце інциденту представників органів ДАІ УВС України й охорони здоров'я проінформувати їх про небезпеку і вжиті заходи та пред'явити транспортні документи на вантаж, що перевозиться.

14. Під час руху за маршрутом перевезення водій зобов'язаний періодично здійснювати контроль за технічним станом транспорт­ного засобу, а експедитор — за кріпленням вантажу в кузові і зі збереженням маркування і пломб.

15. Водіям транспортних засобів, що перевозять небезпечн вантажі, забороняється здійснювати заправлення автомобілів пали вом на автозаправних станціях загального користування. Заправлег ня паливом цих транспортних засобів здійснюється окремо.

16. При керуванні транспортним засобом з небезпечним ваі тажем водію забороняється:

• різко розпочинати рух з місця;

• обганяти транспорт, що рухається зі швидкістю понад ЗО км/го,

• різко гальмувати;

• рухатися з вимкнутим зчепленням і двигуном;

• палити в транспортному засобі під час руху (палити дозі ляється під час зупинок не ближче ніж за 50 м від місця стояі транспорту);

• користуватися відкритим полум'ям (у виняткових випад для готування їжі вогонь можна розводити на відстані не бли: 200 м від стоянки транспорту);

• залишати транспортний засіб без нагляду.

17. Забороняється на транспортному засобі, що перевозить не­безпечний вантаж, одночасно перевозити інший вантаж, не зазна­чений у товарно-транспортній документації, а також сторонніх осіб.