2. Домашні завдання з географії та їх види

Домашня робота – це вид позаурочної навчально–пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв’язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням. Її зміст, тобто елементи знань (конкретні факти, уявлення, поняття) про об’єкти і явища природи, зв’язки між ними, способи діяльності, що були метою цілеспрямованого оволодіння учнями, складають зміст домашніх завдань. Дидактичними цілями домашньої роботи можуть бути:

- розширення і поглиблення засвоєних знань;

- конкретизація засвоєних знань:

- застосування засвоєних знань: у знайомій ситуації; у новій ситуації;

- систематизація засвоєних знань;

- застосування засвоєних способів діяльності: за зразком; у подібній і новій ситуації.

Дидактичні цілі втілюються в домашні навчально-пізнавальні завдання, які прогнозуються учителем під час розробки методики уроку, але обов’язково коригуються у процесі проведення уроку.

Управління домашньою роботою здійснюється учителем через: а) побудову домашніх завдань; б) підготовку учнів до їх виконання; в) перевірку результатів домашньої роботи та їх оцінювання.

Види домашніх завдань:

- спостереження за об’єктами природи з метою розширення, поглиблення чи конкретизації змісту сформованих уявлень, понять, закономірностей;

- виконання дослідів, щоб закріпити знання про властивості чи умови існування природного об’єкта та уміння виконувати дослід за зразком;

- виконання практичної роботи для закріплення засвоєних знань і умінь;

- робота з підручником з метою повторено усвідомити й осмислити зміст теми уроку;

- робота з додатковою літературою для розширення, поглиблення і конкретизації засвоєних знань;

- завдання з використанням засобів наочності - карти, таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо.

За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів домашні завдання можуть бути індивідуальні, групові, фронтальні.

Задаються вони як під час здійснення всіх етапів процесу навчання, так і на спеціальному етапі. Виконані домашні завдання необхідно своєчасно перевіряти та оцінювати. Оцінку слід мотивувати для того, щоб учень усвідомив досягнуті результати, причини помилок і критерії оцінювання своєї роботи.

3. Засоби і прийоми навчання з географії

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Згідно з програмою курсу «Географія» рекомендовані такі підручники

Географія. 6кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Ґенеза. 2006

Загальна географія.6 кл. Бойко В.М., Міхелі С.В. Педагогічна преса. 2006

Географія. 6 кл. Скуратович О.Я. та інш. Педагогічна преса. 2006

Загальна географія. 6 кл. Булава Л.М., Мащенко О.М., Ільченко В.Р. Довкілля-К. 2006

Географія. 6 кл. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Навчальна книга. 2006

Географія материків і океанів. 7 кл. Бойко В.М., Міхелі С.В. Зодіак-ЕКО. 2007

Географія материків і океанів. 7 кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Ґенеза. 2007

Географія материків і океанів.7 кл. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Навчальна книга. 2007

Фізична географія України. 8 кл. Шищенко П.Г., Муніч Н.В. Зодіак-Еко. 2008.

Фізична географія України.8 кл. Дідчук І.Л., Заставецька О.В., Брущенко І.В. Прем’єр. 2008

Фізична географія України.8 кл. Булава Л.М. та ін. АН ГРО ПЛЮС. 2008

Фізична географія України. Пестушко В.Ю. Ґенеза. 2008

Географія. 9 кл. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Генеза. 2009

Географія. 9 кл. Садкіна В.І., Гончаренко О.В. Оберіг. 2009

Географія. 9 кл. Гілецький Й.Р. Підручники і посібники. 2009

Географія. 9 кл. Надтока О.Ф., Топузов О.М. Світ знань. 2009

«Географія. 10 клас.» Г. Уварова, В. Пестушко Ґенеза. 2010; «Географія. 10 клас.» В. Коберник, Р.Коваленко, Оберіг. 2010

Сучасна картографічна база засобів навчання представлена стінним картами, атласами, контурними картами комп’ютерними картографічними програмними педагогічними засобами навчання, які видаються двома видавництвами ДНВП «Картографія» та ПрАТ «Інститут передових технологій» їх продукція пройшла науково-методичну експертизу предметної комісії та комісії із засобів навчання та шкільного обладнання та отримала грифи «Рекомендовано МОНмолодьспорт України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ».

Прийом навчання — сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу. Чим багатший арсенал прийомів у структурі методу, тим він повноцінніший та ефективніший. Метод слугує забезпеченню широких пізнавальних дій (розкриття змісту матеріалу, з'ясування суті питання), а прийом — тільки деталь методу.

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

У сучасній педагогіці склалася цілісна система класифікації методів навчання. Однак, в останні роки вчені намагаються не тільки розглядати методи навчання з погляду зовнішніх форм і засобів діяльності вчителя і учнів, а й виявляти істотні ознаки, пов’язані із специфікою засвоєння окремих елементів знань змісту освіти (в тому числі географічної). Це є класифікація методів навчання за рівнями самостійної пізнавальної діяльності учнів, яку запропонували І.Я.Лернер і М.М.Скаткін.

Вона охоплює такі методи: інформаційно – рецептивний, репродуктивний, метод проблемного викладу знань, частково – пошуковий або еврестичний, дослідницький.

Інформаційно – рецептивний метод – це спосіб організації засвоєння учнями готових знань про предмети і явища навколишнього світу та способи виконання різних видів діяльності. Цей метод навчання може вимагати різних засобів (словесних, наочних, практичних) і форм прояву ( мовлення і слухання, показ і розглядання, показ вчителем об’єкта і способу дій з ним та маніпулювання об’єктом учнями), але в усіх цих випадках його дидактична суть, - як зазначає І.Я.Лернер, - у поданні вчителем готової інформації, з одного боку, і в усвідомленому сприйманні й запам’ятовуванні учнями, з іншого.

Щодо предметів і явищ навколишнього світу “готовими” називають знання, що надаються учневі у вигляді інформації, в якій міститься характеристика об’єкта, розкриваються його взаємозв’язки й залежності. Інформацію для засвоєння учні отримують через пред’явлення самого об’єкта, його матеріалізованої форми або відомостей про нього у знаковій ( усній або письмовій) формі. Наприклад, вивітрювання - це руйнування та зміна гірських порід під дією коливань температури повітря, вологи і живих організмів. Розрізняють фізичне, хімічне та органічне вивітрювання і т. п

“Готовими” знаннями про спосіб діяльності називають інформацію про зміст діяльності, тобто склад дій, і послідовність та умови виконання дій. Наприклад, для визначення азимута компас повертають так, щоб поділка 0° збіглась з темним кінцем стрілки. Потім слід повертати кільце компаса, доки лінія від прорізу до мушки не встановиться у напрямі на предмет. Мушка покаже на шкалі величину азимута в градусах.

Показ зразка й усний коментар вчителя при цьому супроводжується наочністю, зокрема записом алгоритму, інструкції або побудовою моделі ( схеми, таблиці) на якій окремі дії виділяються умовними позначеннями.

Цей метод використовується для організації засвоєння змісту навчального предмета, який є новим для школярів, малознайомим, складним за структурою і вимагає цілісного сприймання.

Репродуктивний метод . Цим методом учнів навчають способів діяльності. Навчальна мета його полягає в тому, що вчитель конструює систему завдань на відтворення дій, уже відомих і усвідомлених учнями інформаційно – рецептивним методом, а учні виконують ці завдання, відпрацьовують їх відтворення. У процесі чого формуються вміння і навички.

Найбільш поширений варіант використання репродуктивного методу в процесі навчання географії – це постановка учням завдань, виконуючи які слід керуватися типовими планами характеристики окремих компонентів природи, комплексної фізико – географічної характеристики території, характеристики окремих економіко – географічних об’єктів, галузей народного господарства, економічних районів тощо; завдань, під час виконання яких слід керуватися інструкцією про порядок виконання дій (при визначенні азимута, географічних координат об’єкта та ін.); завдань, які виконуються за зразком і т. п

Метод проблемного викладу знань. Суть цього методу полягає у продуманій, цілеспрямованій і послідовній системі дій вчителя і учнів, за якої вчитель створює проблемні ситуації, спрямовує і контролює шляхи розв’язання завдань, здійснює перевірку їх виконання та оцінює діяльність учнів. Таким чином, вчитель не тільки повідомляє учням готові знання, а показує шляхи їх відкриття.

Частково – пошуковий (евристичний) метод призначений поступово залучати учнів до творчої діяльності. За цим методом школярі під керівництвом учителя вчаться розв’язувати проблемні задачі. Насамперед учитель вчить учнів виявляти проблему в цілому або її частини. При цьому він ставить проблемні запитання по ходу викладання навчального матеріалу, демонстрування ілюстрації, картини та ін.

Наприклад, щоб розкрити сутність поняття “план місцевості”, вчитель разом з учнями з’ясовують істотні ознаки, які складають його зміст. Однією з таких ознак є те, що “план місцевості - це зображення невеликої ділянки земної поверхні”. Ця істотна ознака поняття виділяється в процесі евристичної бесіди.

- Уявіть собі, що ми піднімаємося на аероплані вище і вище над місцевістю. Чи змінюватимуться її розміри? Як?

Навчальний дослід – це елементарний навчальний експеримент Він дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які в природі сприйняти безпосередньо неможливо.

До практичних методів навчання географії відносять суспільно корисну працю учнів, їх виробничу практику. Суспільно корисна праця благотворно впливає на формування особистості учнів, привчає їх поважати працю інших і свою, бережливо ставитися до продуктів праці. Під час виробничої практики здійснюється зв’язок шкільного навчання з життям. Учителі спрямовують роботу учнів на озеленення території, вивчення водних джерел своєї місцевості, охорону рослинних і тваринних ресурсів, боротьбі з ярами, допомогу старшим на виробництві і т. ін.