- •Зміст курсової роботи
- •2. Епізоотична картина захворювання в Україні та за кордоном
- •Харчові токсикоінфекції та токсикози мікробного походження
- •Морфологічні та культуральні властивості. Ci. Botulinum, токсиноутворення
- •Санітарне значення бактерій сі. Botulinum, передзабійна діагностика хвороби
- •Післязабійна діагностика, санітарна оцінка продуктів харчування
- •Лабораторна діагностика, методи виявлення Cl. Botulinum і його токсину
- •Поживні середовища для культивування анаеробів
- •Висновки
- •Додатки
- •Список використаної літератури
Зміст курсової роботи
Вступ…………………………………………………………………….. 3
Епізоотична картина, щодо ботулізму в Україні та за кордоном…… 4
Харчові токсикоінфекції та токсикози мікробного походження…….. 6
Морфологічні та культуральні властивості. CI. Botulinum, токсиноутворення……………………………………………………… ..7
Санітарне значення бактерій. СІ. Botulinum, передзабійна
діагностика хвороби…………………………………………………… 12
Післязабійна діагностика, санітарна оцінка продуктів
харчування……………………………………………………………….15
Лабораторна діагностика, методи виявлення
Cl. botulinum і його токсину………………………………………...…..16
Поживні середовища для культивування анаеробів………………..…17
Висновки………………………………………………………………….20
Додатки………………………………………………………………….22 Список використаної літератури……………………………………….24
Вступ
Ботулізм — гостре захворювання людей і тварин, що зумовлюється отруєнням організму токсином специфічного збудника Clostridium botulinum (рис 1) і характеризується ураженням центральної нервової рис. 1 toxinum botulinum системи, паралічами глотки, язика, нижньої щелепи і скелетних м'язів. Із семи відомих типів збудника ботулізму найважливіше епізоотологічне значення мають типи: С і D, які викликають ботулізм у великої і дрібної рогатої худоби. А, В, С і D — у коней, С — у норок і птахів (A.A. Глушков, 1984).З екологічної точки зору С. botulinum дуже поширений у природі — його можна виявити у ґрунті, гною, воді, у вмісті кишечника, гниючих рештках мулу озер та рік, на різних рослинах, овочах і фруктах, у тканинах здорових прісноводних та морських риб, креветок, молюсків і крабів, водоплавної птиці. Токсин ботулізму є протеїн, що складається з двох фрагментів, пов'язаних дисульфідними зв’язками. Така будова забезпечує надзвичайну стійкість токсину у зовнішньому середовищі і тривале збереження його активності. Основою лабораторної діагностики ботулінового токсину або є дослідження залишків харчових продуктів, калових мас, з трупів беруть шматочки печінки, тонкого кишечника та шлунка з вмістом; біопроба на білих мишах. В якості експрес - методів лабораторної діагностики визначають фагоцитарний показник і ставлять РНГА з еритроцитами, сенсибілізованими антитоксичними сироватками або реакцію нейтралізації (РН) ботулінічного токсину на білих мишах. Однак, при розтині тварин, що загинули від ковбасної отрути, точно поставити діагноз не завжди вдається, адже концентрація токсину в крові незначна, і виявити токсин звичайними реакціями (РНГА, РН) не завжди виходить. Все вище сказане і обумовлює безумовну актуальність цієї роботи [1-3] .
2. Епізоотична картина захворювання в Україні та за кордоном
В Європі протягом 1996—2004 рр. зафіксовано понад 589 спалахів ботулізму серед диких і домашніх тварин та птиці. Із 47 аналізованих країн ботулізм реєстрували у 10. До країн, де протягом останніх 5 років виявляли ботулізм, належить Північна Ірландія (щорічно тут спостерігали від 20 у 2000 р. до 65 випадків ботулізму серед великої рогатої худоби у 2004 р.), Нідерланди, Швеція та Угорщина, де постійно виникали спалахи хвороби серед диких тварин. У Франції ботулізм систематично проявлявся у птиці.
Загалом ботулізм в Європі найчастіше спостерігався серед диких тварин (401 раз, 460 хворих тварин), серед великої рогатої худоби (117 разів, 396 хворих), у птиці (58 разів), у коней (13 разів, 31 хворий) та овець (1 раз).
Отримані дані засвідчують, що напруженість епізоотичної ситуації щодо ботулізму в Європі є процесом динамічним. Так, протягом 1996—1999 рр. утримувалася стабільна епізоотична ситуація з низьким показником інцидентності (9—11 спалахів на рік). Після цього відбувається її постійний підйом. Так, у 2000 р. виявлено 70 спалахів ботулізму серед тварин різних видів, у 2001 р. — 109, у 2002 р. — 165, у 2004 р. — 203. Дати обгрунтовану відповідь, чому на фоні загальносвітового зниження кількості неблагополучних пунктів на Європейському континенті маємо тенденцію стабільного їх зростання, важко. Одним із таких аргументів може бути те, що у ряді країн Західної Європи, зокрема у Фінляндії, Угорщині, Нідерландах, протягом останніх років налагоджено дієвий моніторинг за епізоотичною ситуацією щодо ботулізму серед дикої фауни. Це дозволило не тільки давати їй об'єктивну оцінку, а й проводити профілактичні заходи в місцях потенційних спалахів інфекції. В Україні протягом останніх 10 років ботулізм серед тварин не реєстрували. Тому був зробилений більш віддалений ретроспективний аналіз епізоотичної ситуації в Україні. Встановлено, що з 1971 по 1995 рік інфекція спалахувала майже щорічно, крім 1971, 1973, 1975, 1983, 1994 і 1995 років, маючи при цьому спорадичний
прояв. Протягом періоду спостереження зафіксовано 36 спалахів ботулізму, захворіло 1205 тварин. У просторовому вимірі інфекція зареєстрована у більшості регіонів України (додаток 1). Найбільша напруженість епізоотичної ситуації спостерігалась у Херсонській області, дещо менша — в АР Крим, незначна — ще в 11 областях. Певної закономірності просторового поширення інфекції по регіонах України не вдалося виявити. Як видно з додатоку 2, починаючи з липня і до грудня, інфекція в Україні не проявлялася. Це може вказувати на те, що ботулізму тварин властива певна сезонність, яка припадає на зимово-весняний період, і. можливо, пов'язана із згодовуванням тваринам консервованих кормів (сінажу, силосу, консервів тощо), що містили ботуліновий токсин.
Контроль епізоотичної ситуації щодо ботулізму здійснюється комплексно, у т.ч. і шляхом активної імунізації сприйнятливих тварин. Щорічно у світі проти ботулізму вакцинують у середньому понад 7 225 тис. тварин. Переважно на ботулізм хворіє велика рогата худоба (89,2%), рідше інші види тварин — вівці та кози (7,3%), дикі тварини (1,8%), птиця (1,4%), коні (0,2%), верблюди (0,1%).
У країнах Європи ботулізм має нерівномірне географічне поширення і проявляється у різних видів тварин, але найчастіше у диких тварин та великої рогатої худоби. В Україні протягом останніх років ботулізм тварин не реєстрували. У попередні роки (1971—1995 pp.) інфекція виявлялася періодично, мала спорадичний характер і нерівномірне поширення [2,3].