2.4. Особливості архітектури розподіленої іс

2.4.1. Передумови появи розподілених іс та проблеми проектування розподілених бд

Однією з найбільш характерних рис інформаційної системи кор­порації є те, що вона є розподіленою, реалізована в гетерогенному мережному середовищі, програмне забезпечення і СУБД неод­норідні. При цьому в корпорації має підтримуватися єдиний інфор­маційний простір [39].

Появлення розподілених інформаційних систем (РІС) було зу­мовлене тим, що структура великих підприємств логічно та фізич­но розділена. Тобто, в такій системі розподілені усі ресурси. На кожному організаційному рівні виконується робота з певними на­борами даних. Схематично поділ даних між серверами БД підрозділів може бути подано у такий спосіб (рис. 2.4). У цьому випадку єдина БД підприємства (як правило, корпорації) розді­лена між серверами БД.

Рис. 2.4. Схема розподілу даних між серверами

У загальному випадку розподілена або дистрибутивна БД (DDВ –Distributed DataBase) - це сукупність множини взаємопов'язаних баз даних, що розподілені в комп'ютерній мережі.

При цьому інформаційна система, як правило, є такою, що реа­лізована на базі різнорідних технічних та програмних засобів, або неоднорідною, або гетерогенною. Клієнт такої системи повинен мати можливість одержувати доступ до даних, які знаходяться на будь-якому сервері так, ніби всі дані знаходяться на його локальному ПК.

Така БД корпорації може бути подана або як система баз да­них з віддаленим доступом на основі розширеної архітектури «клієнт-сервер», або як розподілена база даних, що відповідає фун­даментальному принципу РБД [11].

У випадку системи баз даних з віддаленим доступом дані зберігаються на серверах, а прикладні програми виконуються на станціях клієнтів, причому місця їх з'єднання не сховані від ко­ристувача.

У випадку дистрибутивної БД має виконуватися фундаменталь­ний принцип РБД «Rule Zero», або «Правило нуль»: «Для користу­вача розподілена система має виглядати такою ж, як і нерозподі­лена». Тобто, усі проблеми розподілу мають бути внутрішніми, а не зовнішніми (не для користувачів) [ 11].

Дж. Дейт сформулював дванадцять цілей забезпечення «Rule Zero»: локальна автономія, незалежність від центрального вузла, безперервне функціонування, незалежність від розташування, не­залежність від фрагментації, незалежність під реплікації, обробка розподілених запитів, керування розподіленими трансакціями, не­залежність від апаратного забезпечення, незалежність від операц­ійної системи, незалежність від мережі, незалежність від СУБД [11]. Кожна з них є ідеальною, але сучасні розробки ІС повинні наближа­тися до їх виконання.

Під єдиним інформаційним простором розуміється сукупність методичних, організаційних, програмних, технічних і телекомуні­каційних засобів, що забезпечують оперативний доступ до будь-яких інформаційних ресурсів підприємства в межах компетенції і прав доступу фахівців. Рис. 2.5 є ілюстрацією організації єдиного інформаційного простору корпорації.

Рис. 2.5. Єдине рішення для всієї корпоративної інформації

Рис. 2.6 ілюструє архітектуру програмного забезпечення бізнес-об'єктів корпорації.

Рис. 2.6. Архітектура програмного забезпечення бізнес об'єктів

корпорації

Представлена архітектура призначена для забезпечення ефек­тивного доступу до даних, створення звітності й аналізу інформації, підтримки прийняття рішень вищим ешелоном адміністрації підприємства. Однією з найважливіших проблем організації даних у такій системі є максимальне задоволення вимог користувачів та здійснення ефективного контролю і керування самою ІС.

Для користувачів повинні бути забезпечені:

• автономність роботи з даними;

• простота і зручність інтерфейсу.

Контроль роботи самої системи вимагає:

• могутньої системи безпеки;

• масштабованої архітектури;

• розширюваності, відкритості компонентів.