5) Розробка тексту програми.

5.1 Вибір імен

Вибір потрібних імен для складних програм в загалі є складною задачею: однакові по вимову імена будуть різні по напису, імена в тексті програми і імена відповідних предметів повинні бути однаковими (добре - TemperatureBody, TemperatureRoom1, TemperatureBigRoom1, а такі імена як TB, TR1, TBR1 про теж, це погано), деякі символи зарезервовані як початкові для особистих імен, найбільш часто це символи ”_” на початку ( _main() ) або всередині (EXIT_SUCCESS). В окремих випадках в колективах розробників програмних продуктів можуть використовуватися свої окремі вимоги при виборі різних найменувань (змінних, констант, функцій, їх аргументів тощо ), з якими слід попередньо знайомитися.

Для нашого завдання можна вибрати безпосередньо х і у.

5.2 Вибір типів даних

Як вже було сказано вибір типів даних визначає вимогу до розмірів потрібної пам’яті. Слід також враховувати, що при виконанні різних арифметичних дій компілятор перетворює операнди різних типів в тип найбільшого операнда. Любі два операнда з любими типами даних при виконанні любої операції між ними перетворюються в один найбільший тип (по об’єму займаємої пам’яті). Це перетворення виконує компілятор і передбачувати програмісту послідовність його дій зайве. Загальна направленість перетворення – від типу з меншим значенням до типу з більшим значенням. Це виглядає так:

(char)→(signed_char)→(unsigned_char)→(int)→(short_int)→(unsigned_int)→ (unsigned_short_int)→(long_int)→(untsigned_long_int)→(float)→(double)→

(long_double)

Можливі і такі перетворення – (char)→(long_double) і так далі.

Як слід з приведеного, об’єм пам'яті, вказаний розроблювачем програми при виконанні програми може значно збільшуватися і як що це допустимо, то можна заздалегідь на стадії розробки вибрати типи даних з більшою пам’ятю. При цьому зменшиться час виконання програми.

Можна використати приведення типів, яке має такий вигляд:

(новий тип) вираження

Таке приведення є унарним оператором і згідно з пріоритетами спочатку виконається унарне приведення до нового типу а потім виконається вираження.

Приклад: int і=1; int i =1;

float x; float x;

……………. ……………….

x = i /2; результат x=0; x = (float) x / 2; результат x = 0.5;

В результаті висновків наведених у пп. 5.1 та 5.2 в таблиці 3 приведені результати вибору імен і їх типів для розглянутих варіантів схем алгоритмів.

Таблиця 3 Вибір імен та їх типів

№ варіанта		i	n	k	х, х[i]	z, z[i]	y, y[i]	F(x)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Рис.1	типи	-	-	-	double	double	double	-
Рис.2		int		int	double	double	double	-
Рис.3		int	int	-	double		double	tan(x)
Рис.4		int	int	-	double	double	double	double

Примітка: тип double дозволяє роботу з великими числами і з великою точністю;

там де це треба х, у та z треба розглядати як масиви x[i], z[i], y[i] ;

при виконанні своєї особистої лабораторної роботи після порівняльного

аналізу різних ситуацій в таблиці 3 слід реалізувати тільки один варіант.

3. Розробка окремих операцій та операторів.

Всі операції приведені в таблиці 4

Таблиця 4 Операції в мові С++

ОПЕРАЦИИ (во всех примерах начальные х=7, у=27, zb – bool; zi – int; zl – long; zf – float; *p - int)

Приоритет	Название операции	С, С++			С#
		Символ	Порядок выполнения	Пример записи	Символ
1	Доступ к глобальной переменной Обозначение члена структуры	:: ::	Справа налево Слева направо
2	Обращение к функции Выделение элемента массива Инкремент (постфиксное увеличение на 1) (zi=27 y=28) Декремент (постфиксное уменьшение на 1) (zi=27 y=26) Получение ссылки на объект класса type_info Динамическое определ.типов (RTTI) dynamic_cast (преобразование типа)	() [] ++ -- typeid	Слева направо Слева направо Слева направо Слева направо Слева направо о	f(x) m[i] zi=y++; zi=y--; typeid()	() [] ++ --
3	Логическое отрицание (zb=1) Поразрядное логическое НЕ (дополнение к 1) (0xF00F) Изменение знака (унарный минус) (y=-27) Плюс Инкремент (префиксное увеличение на 1) (zi=28 y=28) Декремент (префиксное уменьшение на 1) (zi=26 y=26) Определение адреса переменной (py=00AC) Обращение к памяти по значению указателя (y=27) Преобразование результата к указанному типу (zf=27.000000) Определение размера в байтах (zi=2) Cоздание объекта (py=00AC) Удаление объекта	! ~ - + ++ -- & * (type) SizeOf new delete	Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налено	zb=!0; ~0x0FF0 y=-y; zi=++y; zi=--y; py=&y; y=*py; zf=(float)y; zi=SizeOf y; new(py); delete(py)	! ~ - ++ -- & * (type) new
4	Выделение поля структурной переменной Выделение поля структурной переменной по указателю ее начала	• →	Слева направ Слева направо	a.x pa→x	•
5	Умножение (zi=189) Деление (zf=1.928571) Определение остатка целого от деления (zi=6)	* / %	Слева направо Слева направо Слева направо	zi=y*x; zf=(float)y/x/2; zi=y%x;	* / %
6	Сложение (y=34) Вычитание (y=20)	+ -	Слева направо Слева направо	y=y+x; y=y-x;	+ -
7	Сдвиг влево (на к двоичных разрядов) (zi=216) Сдвиг вправо (на к двоичных разрядов) (zi=3)	<< >>	Слева направо Слева направо	zi=y<<3; zi=y>>3;	<< >>
8	Меньше (zb=fals) Меньше или равно (zb=fals) Больше (zb=true) Больше или равно (zb=true)	< <= > >=	Слева направо Слева направо Слева направо Слева направо	zb= y<x; zb=y<=x; zb=y>x; zb=y>=x;	< <= > >= is
9	Равно (zi=false) Не равно (zi=true)	== !=	Слева направо Слева направо	zi=y == x; zi=y != x	== !=
10	Поразрядное логическое И (zi=3)	&	Слева направо	zi=y&x;	&
11	Поразрядное исключающее ИЛИ (zi=28)	^	Слева направо	zi=y^x;	^
12	Поразрядное логическое ИЛИ (zi=31)	|	Слева направо	zi=y|x	|
13	Логическое И (y>x&&x<5 - false zi – не определено)	&&	Слева направо	if(y>x&&x<5)zi=10;	&&
14	Логическое ИЛИ (y>x||x<5 - true zi=10)	||	Слева направо	if(y>x||x<5)zi=10;	||
15	Присваивание простое (ниже x=7, y=27) (y=7) Сложить и присвоить (y=34) Вычесть и присвоить (y=20) Умножить и присвоить (y=189) Разделить и присвоить (x,y-цел.) (y=3) Взять по модулю и присвоить (y=6) Сдвинуть влево и присвоить (y=3456) Сдвинуть вправо и присвоить, (y=0) Поразрядное ИЛИ и присвоить (y=31) Поразрядное исключительное ИЛИ и присвоить (y=28) Поразрядное И и присвоить (y=3) Последовательное выполнение (y=108 x=2) (результаты zf= 5.000000 y=5 x=5)	= += -= *= /= %= <<= >>= |= ^= &=	Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево Справа налево	y = x; y += x; y -= x; y *= x; y /= x; y %= x; y <<= x; y >>= x; y |= x; y ^= x; y &= x; y<<=x-=5; zf=y=x=5;	:= += -= *= /= %= <<= >>= | = ^ = &= y=x=5 -“-
16	Операция условия (тринарная операция) (max = 27)	?:	Справа налево	max=y>x?y:x;	?:
17	throw
18	Операция «запятая» (результат - x>y – true y1=37)	,	Слева направо	if(x=8*x,y=2*y, x>y) y1=10+y;

Для приведених даних х і у виконайте всі 44 приведених операції і отримайте дані результати. (користуйтеся літературою Шилд Герберт Полный справочник по С++, 4-е издание. Стр 40 -72).

По виконаній роботі скласти конспект в зошиті до домашніх робіт. Цей зошит використовувати для практичних занять (обов’язково мати їх на практичних заняттях ).

Оператори це окремі команди, які складають текст програми і які виконуються комп’ютером . Основні оператори мови С++ приведені в таблиці 5 (див. папка ”Главные_справки_2013/Таблиця_5 Операторы_С++”). Структура таблиці відповідає прийнятій класифікації операторів, включає їх опис та приклади запису і використання (користуйтеся літературою Шилдт Полный справочник по С++, 4-е издание. Стр 65 - 98 ).

Розглянемо докладніше вибір потрібного оператора для виконання відповідного блоку схеми алгоритму, наведеному на рис.1 :

блок 1 – початок (створення шаблону);

блок 2 – уведення x ;

блок 3 – знаходження допоміжної змінної z = cos(x);

блок 4 – перевірка z=0;

блок 5 – якщо ні (z≠0), то виконання у = sin(x)/z ;

блок 6 – вивід y;

блок 9 – якщо да (z=0), то вивід НР (немає рішення);

блок 7 – перевірка умови продовжувати чи ні

– якщо да, то передача управління до блоку 2;

блок 8 - якщо ні, то зупинка –завершення задачі.

Мова С/C++ - це мова функцій і завжди виконання програми починається з головної функції main(). Для вказаних номерів блоків в таблиці 5 приведені прийняті тексти операторів.