- •2)Предмет та об’єкт мовознавства .Зміст та основні завдання курсу.
- •4) Методи дослідження мови
- •5) Проблема походження мови .Походження і розвиток мови
- •6)Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури .Розвиток і функціонування мов у різні історочні епохи.
- •7)Природа ,сутність і будова мови
- •8)Основні та другорядні функції мови
- •9)Мова як знакова система
- •10)Мова і мовлення
- •11)Структура мови
- •12)Синхронія та діахронія (ф де Соссюра )
- •13)Загальна характеристика мов світу
- •14)Зіставне вивчення мов світу
- •16 )Індоєвропейська мовна сім’я ,її групи та підгрупи
- •17)Фонетика як лінгвістична дисципліна
- •18)Звуки мови ,їх вивчення та класифікація.
- •19)Фізичний аспект характеристики звуків
- •20)Фізіологічний аспект вивчення звуків
- •21)Фонетичне членування мовленэвого потоку
- •22)Склад. Наголос ,його типи .Інтонація
- •23)Позиційні зміни звуків (редукція голосних ,оглушення кінцевих дзвінких ,протеза )
- •24)Комбінаторні зміни звуків (акомодація ,асиміляція ,дисиміляція ,діереза ,епентеза ,метатеза )
- •25) Живі і історичі процеси
- •26)Спонтанні зміни звуків (конвергенція та дивергенція)
- •27)Фонологія, її основні поняття
- •28)Поняття фонеми і просодеми, відмінність фонеми від звука. Диференційні та інтегралні ознаки фонем
- •29)Позиції фонем ,варіанти (алофони )
- •30 )Московська та Санкт-Петербурзька фонологічні школи
- •31)Лексикологія. Розділи лексикології .
- •32)Слово як одиниця мов. Значення слова .
- •33)Основні лексико-семантичні категорії.
- •34)Поняття фразеології .Класифікація фразеологізмів .
- •35)Поняття лексикографії.Типи словників .
- •36)Граматика як розділ мовознавства .Основні поняття граматики.Предмет граматики ,її розділи.
- •37)Граматичне значення слова ,його типи .
- •38)Граматичні категорії
- •39)Морфеміка як розділ мовознавства. Морфема та словоформа .Поняття мореми ,її диференційні риси .
- •40)Конститутивні види морфем. Позиційні типи морфем.
- •42)Синтаксис як розділ мовознавства .Словосполучення та речення .
Екзаменаційні питання
1)Мовознавство як наука . «Вступ до мовознавства» як навчальна дисципліна . Мовознавство, або лінгвістика - наука,про природну людську мову загалом і мови світу як її представників. На земній кулі існує понад п'ять тисяч мов. Кожен етнос розмовляє власною мовою. Однак можна стверджувати, що люди світу розмовляють єдиною мовою, бо всі мови мають дуже багато спільного. Так, зокрема, у всіх мовах для вираження думки використовують звуки, зі звуків будують слова, а зі слів — речення. Спільні ознаки,властиві всім мовам світу, називають універсаліями.Виникнення мовознавства, як і будь-якої іншої науки, зумовили практичні потреби (навчання грамоти, оволодіння культурою усного та писемного мовлення, вивчення іноземних мов тощо). Доречно нагадати ,що мовознавтво зародилося в лоні філософіі і лише згодом видокремлилося як наука .
2)Предмет та об’єкт мовознавства .Зміст та основні завдання курсу.
Згодом воно розвинулося в розгалужену систему дисциплін.Розрізняють конкретне (часткове) і загальне мовознавство. КОНКРЕТНЕ МОВОЗНАВСТВО -вивчає окремі (конкретні) мови, як, наприклад, українську, польську, англійську,китайську або групу споріднених мов — слов'янські,
германські, романські, балтійські, іранські, тюркські тощо. ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО вивчає загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов. До них належать суть мови, ЇЇ природа, походження, закони розвитку, зв'язок із мисленням, культурою тощо. Воно вивчає також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. Отже, предметом загального мовознавства, з одного боку, є мова як засіб людського спілкування, а з іншого — загальні особливості всіх мов. Загальне мовознавство створює лінгвістичну теорію, тому його часто називають теоретичним. Теоретичне мовознавство протиставляється прикладному.ПРИКЛАДНЕ МОВОЗНАВСТВО вивчає застосування мовознавчої теорії на практиці. У межах загального мовознавства виділяють зіставне(типологічне) мовознавство, яке шляхом зіставного вивчення мов виявляє в їх структурі спільні й відмінні риси. Вступ до мовознавства — початковий, пропедевтичний (вступний) курс загального мовознавства. Він містить основні відомості із загального мовознавства. Цей курс охоплює такі основні проблеми:
1) природу і сутність мови (в науці немає єдиного розуміння цієї проблеми, різні напрями та школи по-різному її трактують);
2) структуру мови (мова — складне явище; чітке визначення структури мови, вироблення строгої системи наукових понять — одне із важливих завдань загального
мовознавства);
3) походження мови та закономірності розвитку мов (виникнення людської мови, мовні зміни й фактори, які спричинюють їх тощо);
4) виникнення й розвиток письма;
5) класифікацію мов світу за походженням і за будовою;
6) шляхи й методи вивчення мовного матеріалу;
7) зв'язок мовознавства з іншими науками.
3)Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються іншими науками і навпаки Мова — явище суспільне, отже, й мовознавство належить до суспільних наук і передусім пов'язане з такими суспільними науками, як історія, археологія, етнографія ,соціологія, психологія, літературознавство та ін.З істоією ,оскільки історія мови є частиною історії народу ,з архіщлогією ,оскільки саме вона посточає мовознавство матеріалами для досліджень мертвих мов .З соціологією, оскільки мова може функціонувати лише у суспільстві .З етнографією ,оскільки вона допомагає досліджувати діалекти окремої мови .З психологією ,адже на стику мов і психології перебуває проблема взаємодії мови і мислення .З філоофією, оскільки мова є однією з філософських міфологій. З літературознавством мають спільний об’єкт дослідження «слово» .Із природничих наук ,пов’язане насамперед з фізіологією людини й антропологією .Перша з них допомогає пояснити артикуляцію звуків ,а друга- походження мови .Мовознавство співпрацює з медициною, фізикою(акустична характеристика звуків мови ),кібернетикою, математ, семіотикою ,яка вивчає різні знакові системи .На стику мовознавства і цих наук виникли нейролінгвістика ,інженерна лінгвістика ,математична лінгвістика ,лінгвосеміотика тощо. Отже, мовознавство пов'язане майже з усіма науками, бо мова є невід'ємним компонентом усіх без винятку видів діяльності людини й основним джерелом збереження інформації.