- •2)Предмет та об’єкт мовознавства .Зміст та основні завдання курсу.
- •4) Методи дослідження мови
- •5) Проблема походження мови .Походження і розвиток мови
- •6)Закономірності розвитку мов. Специфіка розвитку різних рівнів мовної структури .Розвиток і функціонування мов у різні історочні епохи.
- •7)Природа ,сутність і будова мови
- •8)Основні та другорядні функції мови
- •9)Мова як знакова система
- •10)Мова і мовлення
- •11)Структура мови
- •12)Синхронія та діахронія (ф де Соссюра )
- •13)Загальна характеристика мов світу
- •14)Зіставне вивчення мов світу
- •16 )Індоєвропейська мовна сім’я ,її групи та підгрупи
- •17)Фонетика як лінгвістична дисципліна
- •18)Звуки мови ,їх вивчення та класифікація.
- •19)Фізичний аспект характеристики звуків
- •20)Фізіологічний аспект вивчення звуків
- •21)Фонетичне членування мовленэвого потоку
- •22)Склад. Наголос ,його типи .Інтонація
- •23)Позиційні зміни звуків (редукція голосних ,оглушення кінцевих дзвінких ,протеза )
- •24)Комбінаторні зміни звуків (акомодація ,асиміляція ,дисиміляція ,діереза ,епентеза ,метатеза )
- •25) Живі і історичі процеси
- •26)Спонтанні зміни звуків (конвергенція та дивергенція)
- •27)Фонологія, її основні поняття
- •28)Поняття фонеми і просодеми, відмінність фонеми від звука. Диференційні та інтегралні ознаки фонем
- •29)Позиції фонем ,варіанти (алофони )
- •30 )Московська та Санкт-Петербурзька фонологічні школи
- •31)Лексикологія. Розділи лексикології .
- •32)Слово як одиниця мов. Значення слова .
- •33)Основні лексико-семантичні категорії.
- •34)Поняття фразеології .Класифікація фразеологізмів .
- •35)Поняття лексикографії.Типи словників .
- •36)Граматика як розділ мовознавства .Основні поняття граматики.Предмет граматики ,її розділи.
- •37)Граматичне значення слова ,його типи .
- •38)Граматичні категорії
- •39)Морфеміка як розділ мовознавства. Морфема та словоформа .Поняття мореми ,її диференційні риси .
- •40)Конститутивні види морфем. Позиційні типи морфем.
- •42)Синтаксис як розділ мовознавства .Словосполучення та речення .
7)Природа ,сутність і будова мови
Так, скажімо, німецький мовознавець Август Шлейхер (1821—1868), який започаткував натуралістичний напрям у мовознавстві, вважав, що мова — природний організм, який народжується, розвивається, старіє й умирає. Німецькі вчені Макс Мюллер (1823—1900) та
Йоганн-Готфрід Гердер (1744—1803) розглядали мову як явище психічне. Ж.-Ж. Руссо (1712—1778), Мішель Бреаль(1832—1915), а згодом обґрунтували Поль Лафарг (1842—1911), Антуан Мейє (1866-1936), Жозеф Вандрієс (1875—1960), Фердинанд де Соссюр (1857—1913), Альбер Сеше
(1870—1946), Ш. Баллі (1865—1947), яких вважають основоположниками соціологічного напряму в мовознавствіМова, безумовно, не є біологічним явищем, бо вона не закладена в біологічній природі людини. Мову не можна розглядати і як явище психічне. Оскільки психіка в кожної людини своя, неповторна, то за умви психічної природи мови на світі було б стільки мов,скільки людей.
Мова — явище суспільне. Вона виникла в суспільстві.
8)Основні та другорядні функції мови
Про те, що мова є явищем суспільним, засвідчують її функції. Так, основними функціями мови є комунікативна і мислетворча, які мають виразний соціальний характер.КОМУНІКАТИВНА ФУНКЦІЯ (від лат. communicatio "спілкування") — функція спілкування. існують й інші комунікативні засоби,
наприклад, жести й мімікаспілкуючись за допомогою мови, всі люди приблизно однаково розуміють висловлене. Тому-то мову вважають найважливішим засобом людського спілкування. До того ж комунікативну функцію виконує не тільки звукове мовлення, а й написані чи надруковані тексти. МИСЛЕТВОРЧА ФУНКЦІЯ МОВИ — функція формування й формулювання думки. Мислення (думка) не тільки виражається словом, але й здійснюється в ньому. Не випадково один із найвидатніших мовознавців XIX ст. Гумбольдт назвав мову "органом, який творить думку".Існують додаткові похідні від основних функцій функції. Від комунікативної – фатична ,репрезентативна ,емотивна ,експресивна ,волюнтативна ,прагматчна ,естетична .Із мислетворчою пов’язані – когнітивна й акумулятивна .Деякі частвові функції ,наприклад інформативна або референтна ,пов’язані з обидвома головними .Ісі функції ,як правило , реалізуються ні ізольовано ,а врізноманітних поєднаннях .Функції мови не можна сплутувати з функціями мовних одиниць (фонем ,морфем ,лексем)про які й тимиться у відповідних розділах .
9)Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків ,які служать для передачі інформації .Н : дорожні знаки ,воєнні сигнали ,азбука Морзе та ін. Різні системи знаків вивчає особлива наука – семіотика . Знак – матеріальний ,чуттєво сприйманий предмет ,який є представником іншого предмети і використовується для отримання ,зберігання і передачі інформації .отже своє значення знак отримує в певній системі .Поза системою він не є знаком ,бо нічого не означає . Мова є однією із знакових систем. У цьому легко переконатися ,взявши до уваги той факт ,що будь-який знак іншої семіотичної системи передати словом чи якимось іншим виразом .Так скажімо ,можна показати рукою на двері ,та можна й записати словом «Вийдіть» .Однак не все ,що є в мові можна вважати знаком ,а лише те ,що служить для передачі інформації .Окремо взяті звуки не є знаком .Немає підстав уважати повноцінним знаком морфему ,бо самостійно вона значення не виражає ,а тільки у складі слова .А ось лексема – є справжнім знаком ,бо має план вираження і план змісту .Речення не можна вважати знаком ,бо воно вже складається зі знаків . Особливе місце мови серед знакових систем пояснюються ще й тим ,що мова є найпотужнішим засобом формування думки .