- •4 Рази на добу
- •6 Разів на добу
- •7 Разів на добу
- •Не більше 1000 мл
- •До фаз лактації відносяться:
- •Мамогенез
- •Лактогенез
- •У перші 10 днів після|потім| пологів
- •Особливості жирів жіночого молока:
- •Глюкозою
- •Особливості білків жіночого молока:
- •Високомолекулярні
- •Стимулює синтез вітамінів групи в
- •Стимулює ріст біфідум-флори
- •В перші 2-3 доби після пологів
- •На початку кожного годування
- •Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):
- •Протягом дня
- •Вітамінами
- •Вітамінами
-
Дитина від 1,5 до 4 років протягом доби харчується:
-
через кожні 3,5 години
-
через кожні 4 години
-
через кожні 4,5 години
-
через різні проміжки
-
-
Добова потреба в білках дитини від 1 до 4 років становить:
-
3 г/кг
-
4 г/кг
-
5 г/кг
-
6 г/кг
-
-
Добова потреба в жирах дитини від 1 до 4 років становить:
-
4 г/кг
-
5 г/кг
-
6 г/кг
-
6,5 г/кг
-
-
Добова потреба у вуглеводах дитини від 1 до 4 років становить:
-
11 г/кг
-
13 г/кг
-
14 г/кг
-
16 г/кг
-
-
Співвідношення між основними харчовими інгредієнтами в добовому раціоні дитини від 1 до 4 років становить:
-
1:1:4
-
1:2:3
-
1:2:4
-
1:1:3
-
-
Добовий об’єм їжі дитини від 1 до 1,5 років становить:
-
не більше 1000 мл
-
1100-1200 мл
-
1300-1600 мл
-
1700-2000 мл
-
-
Добовий об’єм їжі дитини від 1,5 до 4 років становить:
-
Не більше 1000 мл
-
1100-1200 мл
-
1300-1600 мл
-
1700-2000 мл
-
-
Добова енергетична цінність їжі для дитини від 1 до 4 років становить близько (ккал):
-
1000
-
1500
-
2000
-
2500
-
-
Енергетична цінність обіду для дитини від 1 до 4 років становить близько (у %):
-
10-15
-
15-20
-
20-25
-
30-40
-
-
До фаз лактації відносяться:
-
гемопоез
-
мамогенез
-
лактогенез
-
фаза автоматизму
-
-
До фаз лактації відносяться:
-
Мамогенез
-
Лактогенез
-
лактоферез
-
галактопоез
-
-
Розвиток та диференціювання молочної залози відбувається під час:
-
галактопоезу
-
мамогенезу
-
фази автоматизму
-
лактогенезу
-
-
Під час мамогенезу відбувається:
-
гіпертрофія паренхіми молочної залози
-
спорожнення ацинусів
-
трансформація епітеліальних клітин в ацинуси
-
виділення молока
-
-
Під час мамогенезу відбувається:
-
спорожнення альвеол і перехід секрету в молочні ходи
-
подовження каналів екскреторної протоки
-
дихотомічний поділ каналів екскреторної протоки
-
утворення молока епітеліальними клітинами
-
-
Під час фази автоматизму функціонування молочної залози відбувається:
-
секреція молока
-
гіпертрофія паренхіми молочної залози
-
виділення молока
-
подовження каналів екскреторної протоки
-
-
У регуляції фази мамогенезу першочергову роль відіграє:
-
акт смоктання
-
прогестерон
-
естрогени
-
пролактин
-
-
У регуляції фази лактогенезу першочергову роль відіграє:
-
пролактин
-
акт смоктання
-
прогестерон
-
естрогени
-
-
Пролактин впливає на:
-
гіпертрофія паренхіми молочної залози
-
секрецію клітин ацинусів молочної залози
-
трансформація епітеліальних клітин в ацинуси
-
дихотомічний поділ каналів екскреторної протоки
-
-
У регуляції фази автоматизму функціонування молочної залози першочергову роль відіграє:
-
пролактин
-
рефлекторний вплив акту смоктання
-
прогестерон
-
естрогени
-
-
Мамогенез відбувається:
-
протягом перших 2-3 місяців вагітності
-
з 4-го місяця вагітності
-
в перші 24-48 годин після пологів
-
на другому тижні після пологів
-
-
Лактогенез починається:
-
на другому тижні після пологів
-
з 4-го місяця вагітності
-
в перші 24-48 годин після пологів
-
протягом перших 2-3 місяців вагітності
-
-
Фаза автоматизму функціонування молочної залози настає:
-
протягом перших 2-3 місяців вагітності
-
з 4-го місяця вагітності
-
з 8-го місяця вагітності
-
після пологів
-
-
Ознаки задовільної лактації:
-
виражена пігментація ареоли навколо соска
-
втягнутий сосок
-
температура шкіри під молочною залозою вища, ніж в аксілярній ямці
-
температура шкіри під молочною залозою нижча, ніж в аксілярній ямці
-
-
Ознаки задовільної лактації:
-
великий розмір молочних залоз
-
добре пальпуються молочні дольки
-
добре виражена венозна сітка
-
після годування при легкому зціджуванні молоко витікає цівками
-
-
Лактаційна криза – це
-
порушення секреторної функції молочних залоз
-
фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз
-
патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
-
Лактаційна криза виникає після пологів:
-
на 2-му місяці
-
на 4-му місяці
-
на 6-му місяці
-
на 8-му місяці
-
-
Лактаційна криза зумовлена:
-
збільшенням потреб дитини у молоці
-
стресовими факторами
-
післяпологовими гормональними змінами у матері
-
ендокринологічними захворюваннями матері
-
-
Голодна криза це
-
фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці у порівнянні з підвищеною потребою дитини у ньому
-
порушення секреторної функції молочних залоз
-
патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз
-
-
Голодна криза виникає:
-
на 1, 5, 10-му місяцях лактації
-
на 3, 7, 12-му місяцях лактації
-
на 5, 9, 11-му місяцях лактації
-
на 7, 10, 12-му місяцях лактації
-
-
Голодна криза зумовлена:
-
ендокринологічними захворюваннями матері
-
післяпологовими гормональними змінами у матері
-
збільшенням потреб дитини у молоці
-
стресовими факторами
-
-
Галакторрея – це
-
патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
порушення секреторної функції молочних залоз
-
мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз
-
-
Гіпогалактія це
-
фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
порушення секреторної функції молочних залоз
-
патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз
-
-
Гіпогалактія буває:
-
рання
-
пізня
-
компенсована
-
некомпенсована
-
-
Гіпогалактія буває:
-
компенсована
-
декомпенсована
-
первинна
-
вторинна
-
-
Рання гіпогалактія виникає:
-
у перші 10 днів після|потім| пологів
-
у період з 10 по 20 день після|потім| пологів
-
у період з 20 по 30 день після|потім| пологів
-
на 2-му місяці життя дитини
-
-
Пізня гіпогалактія виникає:
-
відразу після пологів
-
на першому тижні після|потім| пологів
-
У перші 10 днів після|потім| пологів
-
після 10-го дня після|потім| пологів
-
-
Первинна гіпогалактія виникає через:
-
нейро-ендокринні захворювання жінки-годувальниці
-
інфантилізм молочної залози
-
недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею
-
стресові фактори
-
-
Вторинна гіпогалактія виникає через:
-
ендокринні захворювання жінки-годувальниці
-
галакторею
-
недотримання режиму відпочинку жінкою-годувальницею
-
стресові фактори
-
-
Вторинна гіпогалактія виникає через:
-
нераціональне харчування жінки-годувальниці
-
мастит та інші захворювання жінки-годувальниці під час лактації
-
інфантилізм молочної залози
-
порушення правил вигодовування
-
-
Агалактія– це
-
відсутність молока в молочних залозах
-
патологічне зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
мимовільне виділення молока з|із| молочних залоз
-
фізіологічне тимчасове зменшення кількості молока у|в,біля| годувальниці
-
-
І-ий ступінь|міра| гіпогалактії це дефіцит молока від добової потреби:
-
до 25 %
-
до 40 %
-
до 50 %
-
до 75 %
-
-
ІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії це дефіцит молока від добової потреби:
-
10 20 %
-
15 25 %
-
26 % 50 %
-
51 % 75 %
-
-
ІІІ-ий ступінь|міра| гіпогалактії це дефіцит молока від добової потреби:
-
10 20 %
-
20 40 %
-
26 % 50 %
-
51 % 75 %
-
-
ІY-ий ступінь|міра| гіпогалактії це дефіцит молока від добової потреби:
-
більше 85 %
-
більше 75 %
-
більше 65 %
-
більше 50 %
-
-
Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:
-
догодовувати дитину|дитяти| сумішшю
-
збільшити кількість прикладань дитини до грудей до 10-12 разів на добу
-
припинити годування вночі
-
надати матері фізичний та психологічний спокій
-
-
Для подолання|здолання| лактаційної кризи необхідно:
-
збільшити інтервали між годуваннями до 4-4,5 години
-
обов’язково годувати дитину вночі
-
скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу
-
прикладати малюка до обох грудей на кожне годування
-
-
Для профілактики гіпогалактії необхідно:
-
виявляти та лікувати ендокринні захворювання у дівчаток
-
скоротити кількість годувань до 5-6 разів на добу
-
дотримуватись режиму відпочинку вагітної та годувальниці
-
дотримуватись раціонального харчування вагітної та годувальниці
-
-
Для профілактики гіпогалактії необхідно:
-
проводити профілактику ускладнень вагітності
-
проводити профілактику ускладнення пологів
-
догодовувати дитину|дитяти| сумішшю
-
уникати психоемоційних перевантажень
-
-
Для профілактики гіпогалактії необхідно:
-
дотримуватись ритмічного прикладання дитини до грудей
-
повністю спорожнювати грудь після годування
-
раннє прикладання дитини до груді
-
вживати багато їжі та питва
-
-
Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?
-
гіпогалактія
-
лактаційна криза
-
прийом матір’ю цитостатиків
-
гострі психічні захворювання (шизофренія, післяпологовий психоз)
-
-
Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?
-
агалактія
-
компенсовані хронічні захворювання матері
-
відкрита форма туберкульозу у матері
-
гостре респіраторне захворювання у дитини
-
-
Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?
-
декомпенсовані хронічні захворювання матері
-
гостре респіраторне захворювання у матері
-
злоякісні пухлини у матері
-
тріщини соска
-
-
Які показання для переводу дитини на штучне вигодовування?
-
компенсовані хронічні захворювання матері
-
особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець)
-
неповноцінний склад жіночого молока у матері
-
фенілкетонурія у дитини
-
-
До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:
-
застій молока
-
ниркова недостатність
-
гіпогалактія
-
гострі психічні захворювання (післяпологовий психоз, шизофренія)
-
-
До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку матері належать:
-
декомпенсовані стани
-
тріщини соска
-
злоякісні захворювання
-
прийом цитостатиків
-
-
До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:
-
важка пологова травма
-
неправильна форма сосків у матері
-
порушення мозкового кровообігу
-
гострі респіраторні захворювання у малюка
-
-
До абсолютних протипоказань до вигодовування груддю з боку дитини належать:
-
нежить у дитини
-
глибока недоношеність
-
пліснявиця
-
фенілкетонурія
-
-
До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:
-
глибока недоношеність
-
коротка вуздечка язика у малюка
-
нежить у дитини
-
порушення мозкового кровообігу у дитини
-
-
До труднощів при вигодовуванні груддю з боку дитини належать:
-
незрощення губи та твердого піднебіння у новонародженого
-
пліснявка у дитини
-
ниркова недостатність матері
-
злоякісні захворювання матері
-
-
До труднощів при вигодовуванні груддю з боку матері належать:
-
застій молока
-
неправильна форма сосків
-
тріщини соска
-
прийом цитостатиків матір’ю
-
-
Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?
-
компенсовані хронічні захворювання матері
-
відкрита форма туберкульозу
-
гіпогалактія
-
гостре респіраторне захворювання у дитини
-
-
Які показання для переводу дитини на змішане вигодовування?
-
декомпенсовані хронічні захворювання матері
-
особливо небезпечні захворювання у матері (натуральна віспа, правець)
-
неповноцінний склад жіночого молока у матері
-
соціальні умови (мати працює, студентка)
-
-
Добова калорійність раціону жінки-|годувальниці повинна| бути:
-
1500-2000 ккал
-
2500-2700 ккал
-
3100-3200 ккал
-
3500-4000 ккал
-
-
Питний режим жінки-годувальниці має становити близько:
-
1 л/добу
-
2 л/добу
-
3 л/добу
-
4 л/добу
-
-
У раціоні харчування жінки-годувальниці молока має бути:
-
більше 1 л/добу
-
не більше 1 л/добу
-
більше 600 мл/добу
-
не більше 600 мл/добу
-
-
У раціоні харчування жінки-годувальниці білка має бути:
-
110-115 г/добу
-
150-200 г/добу
-
50-75 г/добу
-
300-400 г/добу
-
-
У раціоні харчування жінки-годувальниці жирів має бути близько:
-
100 г/добу
-
200 г/добу
-
300 г/добу
-
400 г/добу
-
-
У раціоні харчування жінки-годувальниці вуглеводів має бути:
-
100-150 г/добу
-
250-300 г/добу
-
300-400 г/добу
-
450-500 г/добу
-
-
Жири жіночого молока на відміну від коров’ячого мають:
-
високий ступінь дисперсності
-
низький вміст ненасичених жирних кислот
-
всмоктуються на 90-95%
-
низький вміст насичених жирних кислот
-
-
Особливості жирів жіночого молока:
-
мають високий вміст ненасичених жирних кислот
-
мають високий вміст насичених жирних кислот
-
мають високий вміст тригліцеридів
-
мають високий вміст ессенціальних жирних кислот
-
-
Особливості жирів жіночого молока:
-
мають високий вміст фосфатидів
-
мають високий вміст насичених жирних кислоти
-
мають високий вміст ліноленової кислоти
-
мають високий вміст арахідонової кислоти
-
-
Ліпаза в ранньому грудному віці переважно:
-
надходить з молоком матері
-
секретується підшлунковою залозою
-
секретується слинними залозами
-
відсутня взагалі
-
-
Вуглеводи жіночого молока представлені:
-
α-лактозою
-
β-лактозою
-
глюкозою
-
целюлозою
-
-
β-лактоза жіночого молока :
-
стимулює ріст біфідум-флори
-
стимулює синтез вітамінів групи В
-
забезпечує слабко-кисле середовище в товстому кишечнику
-
забезпечує лужне середовище в товстому кишечнику
-
-
Слабко-кисле середовище в товстому кишечнику забезпечується:
-
β-лактозою
-
α-лактозою
-
Глюкозою
-
сахарозою
-
-
Білки жіночого молока представлені переважно:
-
глобулінами
-
казеїногеном
-
альбумінами
-
фібриногеном
-
-
Особливості білків жіночого молока:
-
ідентичні білкам сироватки крові
-
великодисперсні
-
високомолекулярні
-
дрібнодисперсні
-
-
Особливості білків жіночого молока:
-
містять набір всіх незамінних амінокислот
-
Високомолекулярні
-
містять таурин
-
містять велику кількість імуноглобуліну А
-
-
Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у жіночому молоці:
-
3:1
-
1:3
-
4:1
-
1:4
-
-
Співвідношення між альбуміно-глобуліновою фракцією і казеїногеном у коров’ячому молоці:
-
4:1
-
1:4
-
2:1
-
1:2
-
-
Осмолярність жіночого молока:
-
200-250 мОсм/л
-
260-270 мОсм/л
-
300-320 мОсм/л
-
350-400 мОсм/л
-
-
Осмолярність коров’ячого молока:
-
вища, ніж жіночого
-
нижча, ніж жіночого
-
така, як жіночого
-
-
Таурин, який містить жіноче молоко:
-
сприяє розвитку головного мозку дитини
-
Стимулює синтез вітамінів групи в
-
Стимулює ріст біфідум-флори
-
сприяє формуванню сітчатки ока дитини
-
-
У жіночому молоці міститься більше, ніж у коров’ячому:
-
вітаміну С
-
вітамінів групи В
-
водорозчинних вітамінів загалом
-
жиророзчинних вітамінів загалом
-
-
Вітамін D жіночого молока порівняно з коров’ячим:
-
міститься в більшій кількості
-
міститься в меншій кількості
-
більш активний
-
менш активний
-
-
Співвідношення між кальцієм і фосфором у жіночому молоці:
-
4:1
-
1:4
-
2:1
-
1:2
-
-
Співвідношення між кальцієм і фосфором у коров’ячому молоці:
-
4:1
-
1:4
-
2:1
-
1:1
-
-
Резорбція заліза жіночого молока:
-
більша, ніж коров’ячого
-
менша, ніж коров’ячого
-
така, як коров’ячого
-
-
Кількість білків, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):
-
1,1-1,5
-
2,4-2,8
-
3,2-3,5
-
3,5-4,5
-
-
Кількість білків, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):
-
1,1-1,5
-
2,2-2,4
-
2,8-3,5
-
3,5-4,5
-
-
Кількість жирів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):
-
1,5
-
2,4
-
3,5
-
5,5
-
-
Кількість жирів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):
-
1,5
-
2,4
-
3,5
-
5,5
-
-
Кількість вуглеводів, яку в середньому містить зріле жіноче молоко (г/100 мл):
-
2,8
-
3,5
-
4,8
-
7,0
-
-
Кількість вуглеводів, яку в середньому містить коров’яче молоко (г/100 мл):
-
4,5-4,8
-
3,5-3,2
-
2,2-2,4
-
1,1-1,5
-
-
Середня калорійність 1 літра жіночого молока (ккал):
-
500
-
600
-
700
-
800
-
-
Середня калорійність 1 літра коров’ячого молока (ккал):
-
500
-
600
-
700
-
800
-
-
Молозиво виділяється:
-
в перші 2-3 доби після пологів
-
з 4-5 доби після пологів
-
з 2-3 тижня після пологів
-
на початку кожного годування
-
-
Перехідне молоко виділяється:
-
В перші 2-3 доби після пологів
-
з 4-5 доби після пологів
-
з 2-3 тижня після пологів
-
На початку кожного годування
-
-
Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):
-
містить найбільше білка
-
має найвищу калорійність
-
містить найбільше жирів
-
містить найбільше вуглеводів
-
-
Особливості молозива (у порівнянні з іншими видами грудного молока):
-
містить найменше білка
-
має найнижчу калорійність
-
містить найменше жирів
-
містить найменше вуглеводів
-
-
Раннє грудне молоко виділяється:
-
перші 2-3 доби після народження дитини
-
перші 10 діб після народження дитини
-
на початку годування груддю
-
вранці з 6 до 9 години
-
-
Пізнє грудне молоко виділяється:
-
наприкінці годування груддю
-
після 2-3 доби після народження дитини
-
після 10 діб після народження дитини
-
ввечері з 21 до 24 години
-
-
Особливості раннього грудного молока:
-
містить велику кількість білка
-
містить велику кількість вуглеводів
-
містить велику кількість води
-
містить велику кількість жирів
-
-
Особливості пізнього грудного молока:
-
містить велику кількість білка
-
містить велику кількість вуглеводів
-
містить велику кількість жирів
-
містить велику кількість води
-
-
Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині до 3-х місяців становить:
-
100
-
110
-
120
-
130
-
-
Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 3-х до 6-ти місяців становить:
-
120
-
115
-
110
-
100
-
-
Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 6-ти до 9-ти місяців становить:
-
130
-
120
-
115
-
110
-
-
Необхідна кількість ккал на кг маси тіла дитині з 9-ти місяців до 1-го року становить:
-
120
-
115
-
110
-
100
-
-
Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого менше від 3200 г:
-
V = n∙60
-
V = n∙70
-
V = n∙80
-
V = n∙90
-
-
Формула Тура, якщо маса тіла новонародженого більше за 3200 г:
-
V = n∙60
-
V = n∙70
-
V = n∙80
-
V = n∙90
-
-
На одне годування дитина віком до 10 діб має отримати їжі:
-
V = n∙5
-
V = n∙10
-
V = n∙15
-
V = n∙20
-
-
Максимальна добова кількість їжі, яку може отримати дитина першого року життя, становить:
-
800 мл
-
900 мл
-
1000 мл
-
1200 мл
-
-
Дитина віком від 10 діб до 2-х місяців має отримати на добу кількість їжі, яка ставить від її маси тіла:
-
1/5
-
1/6
-
1/7
-
1/8
-