3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Назва попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія, гістологія	Анатомічні та гістологічні особливості органів кровотворення у дітей.
Нормальна та патологічна фізіологія	Особливості гемопоезу в нормі та патології.
Біохімія	Дати клінічну оцінку змінам біохімічних показників крові при гемобластозах.
Фармакологія	Володіти знаннями про основні групи лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні гемобластозів.
Пропедевтика дитячих хвороб	Характерні скарги, клінічні синдроми при захворюваннях кровотворної системи. Вміння зібрати анамнез, виявити особливі скарги, провести клінічне обстеження дітей із захворюваннями кровотворної системи.
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я	Використовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитячому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров’я в плані профілактики та лікування.
Променева діагностика	Описувати рентгенологічні знімки
Внутрішньопредметна інтеграція	Дати клінічну оцінку змінам показників загальноклінічного, біохімічного дослідження сироватки крові, мієлограми; інтерпретувати дані інструментальних методів обстеження.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гемобластози	Це пухлини, які появляються з кровотворних клітин.
Лейкоз	Це пухлина, виникаюча з кровотворних клітин, яка характеризується агресивною метаплазією кровотворних клітин, самостійно підтримується, уражається переважно кістковий мозок і рідше – інші органи і системи усього організму.
Лімфоми	Це гетерогенна група захворювань, що характеризуються непластичною проліферацією незрілих лімфоїдних клітин, які накопичуються переважно поза кістковим мозком.

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1. Сучасні погляди на етіологію і патогенез лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії), лімфогранулематозу у дітей.

2. Класифікація лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії).

3. Класифікація лімфогранулематозу у дітей: гістологічна та згідно клінічної класифікації (Carbone. P., 1971; USA, Ann-Arbor).

4. Основні клінічні синдроми лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії), лімфогранулематозу у дітей.

5. Діагностика лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії), лімфогранулематозу у дітей.

6. Диференціальна діагностика лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії), лімфогранулематозу у дітей.

7. Сучасні підходи до лікування лейкемій (гострої лімфобластної лейкемії, гострої мієлоїдної лейкемії, хронічної мієлоїдної лейкемії), лімфогранулематозу у дітей.

8. Невідкладна допомога при ускладненнях (кровотечі, синдром стискання верхньої порожнистої вени) обумовлених лейкеміями, лімфогранулематозом у дітей.

9. Принципи диспансерного спостереження за хворими з лейкеміями, лімфогранулематозом у дітей.