Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
548.35 Кб
Скачать

4. Санітар патологоанатомічного бюро, централізованого

патологоанатомічного відділення

Санітар зобов'язаний приймати доставлені в патологоанатомічне

бюро (відділення) маркіровані трупи померлих з клінічних відділень

та прикріплених лікарняних закладів;

забезпечувати збереження трупа протягом його перебування в

патологоанатомічному відділенні;

проводити виміри зросту та ваги померлого;

здійснювати необхідне транспортування трупів всередині

патологоанатомічного бюро (відділення), а при наявності

спеціального автотранспорту брати участь в доставці трупів з

прикріплених лікарень;

готувати приміщення, одяг, інструмент, посуд та інше для

виконання розтину та взяття матеріалу для мікроскопічного

дослідження;

доставляти матеріал, взятий під час розтину, в спеціальні

лабораторії за вказівкою лікаря-патологоанатома;

під час розтину постійно знаходитись в секційній та

допомагати лікареві;

під контролем лікаря в процесі розтину проводити розпилювання

кісток черепа, при необхідності - хребтового стовпа та інших

кісток, зважувати органи;

після закінчення розтину здійснювати туалет трупа та

доставляти його в трупосховище;

перед видачею трупа перевіряти маркіровку;

одягати покійника, вкладати тіло в труну та видавати родичам;

проводити реєстрацію прийому та видачі трупів в спеціальній

книзі за встановленою формою з обов'язковою відміткою про

наявність зубних протезів та виробів з дорогоцінних матеріалів;

кожний день після закінчення розтинів проводити вологе

прибирання секційного залу, передсекційної, траурного залу,

трупосховища, фіксаційних. Після розтину трупа, померлого від

інфекційних захворювань, проводити дезинфекцію приміщення

секційної, дрібного інвентаря та устаткування;

систематично слідкувати за справністю інструменту та

устаткування секційної, здійснювати гостріння інструменту;

за розпорядженням завідуючого відділенням або старшого

лаборанта виконувати різноманітні допоміжні роботи: мити

забруднений посуд, змивати мікропрепарати, переносити та

встановлювати балони та інші важкі предмети;

виконувати роль кур'єра, заготовлювати колодки для блоків

тощо;

чергувати в патологоанатомічному бюро (відділенні) за

встановленим графіком, під час чергувань видавати оформлене за

встановленим зразком свідоцтво про смерть родичам чи

співробітникам покійного.

Примітка. Прибирання інших приміщень у відділенні, що не

належать до секційного блоку, виконують санітари, які не

займаються розтином трупів (прибиральниці). Вони ж здійснюють змив

мікропрепаратів, миття забрудненого посуду, очистку блоків,

передачу оформлених карт стаціонарного хворого в архів та інші

необхідні роботи (за розпорядженням завідуючого відділенням,

лікарів-патологоанатомів та лаборантів). Решта видів

обслуговування, пов'язаних з бальзамуванням та похованням

покійного, здійснюється через похоронне бюро.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 5

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ПОЛОЖЕННЯ

про начальника патологоанатомічного бюро

1. Начальник патологоанатомічного бюро здійснює керівництво

діяльністю патологоанатомічного бюро одноособово.

2. Начальник патологоанатомічного бюро призначається з числа

висококваліфікованих лікарів-патологоанатомів, що мають досвід

практичної роботи та звільняється органом охорони здоров'я за

підлеглістю.

3. Начальник патологоанатомічного бюро є головним

патологоанатомом відповідного органу охорони здоров'я.

4. Начальник патологоанатомічного бюро керується Положенням

про патологоанатомічне бюро, наказами, інструкціями та вказівками

вищестоящих органів охорони здоров'я та діючим законодавством.

5. У відповідності з основним завданням патологоанатомічного

бюро його начальник розробляє, планує і здійснює проведення

заходів, спрямованих на максимально повне патологоанатомічне

забезпечення всіх лікувально-профілактичних установ

адміністративної території (республіки, області, міста).

5.1. Обгрунтовує необхідність будівництва нових споруд для

патологоанатомічної служби та місце їх розміщення, капітальний

ремонт та реконструкцію функціонуючих приміщень

патологоанатомічного бюро та його відділень.

5.2. Начальник патологоанатомічного бюро має право

обгрунтованої відміни розпоряджень головного лікаря лікарні про

видачу без розтину померлого в стаціонарі.

5.3. Начальник патологоанатомічного бюро планує та забезпечує

придбання для бюро та його відділень медичного обладнання,

апаратури, автотранспорту та їх заміну.

6. Начальник патологоанатомічного бюро здійснює:

6.1. Систематичний контроль за діяльністю відділень бюро з

метою забезпечення своєчасності, повноти та високої якості

патологоанатомічних досліджень.

6.2. Своєчасну інформацію керівника відповідного органу

охорони здоров'я про виявлені недоліки в діагностиці захворювань

та лікуванні хворих.

6.3. Проведення науково-практичних та консультативних

конференцій, нарад лікарів-патологоанатомів адміністративної

території, клініко-патологоанатомічних конференцій в

лікувально-профілактичних установах.

6.4. Своєчасно складає відповідний звіт про діяльність бюро

за встановленою формою.

6.5. Планує та забезпечує систематичне підвищення

кваліфікації лікарів бюро, створює умови для підготовки

лікарів-патологоанатомів через інтернатуру.

6.6. Несе відповідальність за доцільність витрат фінансових

коштів, матеріалів, реактивів та інших матеріальних цінностей.

6.7. Несе відповідальність за дотримання трудової дисципліни

та підвищення професійного рівня співробітників бюро.

6.8. Приймає на роботу та звільняє співробітників бюро.

6.9. Застосовує заохочення та заходи стягнення на працівників

бюро.

6.10. Представляє бюро у зносинах з іншими підприємствами,

установами та організаціями, держарбітражі, суді.

6.11. Затверджує посадові інструкції працівників бюро.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 6

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок розтину трупів у

лікувально-профілактичних закладах

Всі трупи померлих хворих у лікувально-профілактичних

закладах, як правило, підлягають розтину. Головному лікарю,

начальнику патологоанатомічного бюро належить право відміни

розтину тільки в надзвичайних випадках. Про відміну розтину

головний лікар, начальник патологоанатомічного бюро дає письмову

вказівку в карті стаціонарного хворого з обгрунтуванням причин

відміни розтину. Спірні питання щодо розтину трупів вирішуються

головним патологоанатомом області (міста). Терміновий розтин

трупів дозволяється проводити одразу ж після встановлення лікарями

лікувального закладу біологічної смерті; розтин у плановому

порядку (впорядкований розтин) проводиться після представлення

карти стаціонарного хворого або медичної карти амбулаторного

хворого з візою головного лікаря чи його заступника по медичній

частині про направлення на патологоанатомічний розтин. Медична

документація на померлих з різних лікарень доставляється в

патологоанатомічне бюро (відділення) разом з трупом померлого.

Медичні карти стаціонарних хворих, померлих у другій половині

попередньої доби, передаються в патологоанатомічне бюро,

патологоанатомічне відділення лікарні не пізніше 9 години ранку.

Медична карта стаціонарного хворого з внесеними в неї

патологоанатомічним діагнозом не пізніше 5-7 діб після розтину

передається в медичний архів лікарні. Карта може бути затримана на

триваліший термін тільки за спеціальним дозволом керівництва

лікарні.

Відміна розтину не дозволяється:

а) у випадках смерті хворих, які пробули в

лікувально-профілактичному закладі менше доби;

б) у випадках, які потребують судово-медичного дослідження;

в) при інфекційних хворобах та підозрі на них;

г) в усіх випадках неясного прижиттєвого діагнозу (незалежно

від строку перебування хворого в лікувальному закладі);

д) у випадках смерті в лікувально-профілактичному закладі

після діагностичних інструментальних досліджень, проведення

лікувальних заходів під час або після операції, переливання крові,

неврахування індивідуальної непереносимості лікувальних препаратів

тощо. Трупи померлих, особа яких не встановлена, за розпорядженням

головного лікаря передаються для судово-медичного розтину.

Якщо смерть настала від механічних ушкоджень, отруєння,

механічної асфіксії, дії крайніх температур, електрики, після

штучного аборту, проведеного поза лікувальним закладом,

насильницьких дій за умов, коли є свідчення про можливість однієї

із цих причин смерті, головний лікар лікарні в установленому

порядку проводить направлення трупа на судово-медичний розтин

незалежно від часу перебування хворого в лікувальному закладі.

Про кожний подібний випадок у лікарні головний (черговий)

лікар лікарні зобов'язаний повідомити органам прокуратури чи

міліції.

Якщо свідчення про одну з причин, перерахованих вище,

виявляється при патологоанатомічному розтині, то розтин

припиняється. Лікар, що проводить розтин, вживає заходи збереження

трупа, всіх його тканин для подальшого судово-медичного

дослідження. На виконану частину патологоанатомічного дослідження

складається протокол, в кінці якого обгрунтовується причина для

виконання судово-медичного розтину.

Про кожний випадок припиненого патологоанатомічного розтину

лікар відразу ж зобов'язаний інформувати головного лікаря, який

негайно повідомляє про це в прокуратуру чи районне відділення

міліції і чекає розпорядження прокурора або органів міліції.

Судово-медичний розтин трупів осіб, що померли в лікувальних

закладах, може проводитися в приміщенні патологоанатомічного

відділення даного лікувального закладу штатними судово-медичними

експертами або лікарем, призначеним для цього органами

прокуратури.

У випадку первинного виявлення під час розтину гострого

інфекційного захворювання чи при підозрі на нього патологоанатом

зобов'язаний інформувати про це головного лікаря лікувального

закладу та послати термінове повідомлення про інфекційне

захворювання, харчове, загально-професійне отруєння, незвичайну

реакцію на щеплення (ф. N 058у) в СЕС за місцем проживання

хворого.

З метою досконалого контролю за якістю діагностики та

лікування хворих амбулаторної мережі можуть проводитись

патологоанатомічні розтини померлих вдома у таких випадках:

померлих хворих віком до 50 років, що раптово померли вдома з

неясним генезом смерті (при обов'язковому виключенні насильницької

смерті), знаходились на обліку територіальних поліклінік з

підозрою на гостру ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну

хворобу, новоутворення, гостре захворювання органів дихання.

Доставку померлих амбулаторних хворих в патологоанатомічні

бюро (відділення) проводиться автотранспортом

лікувально-профілактичного закладу.

Разом з тілом померлого повинна направлятись амбулаторна

карта з поглибленим епікризом, із заключенням основного клінічного

діагнозу, ускладнень, супутньої патології та основної причини

смерті. На лицьовій стороні амбулаторної карти повинен бути запис

головного лікаря (заступника) територіальної поліклініки - "На

розтин" та підпис. Це є замовленням для підрозділів

патологоанатомічної служби на виконання розтину.

Начальник Головного управління

лікувально-профілактичної допомоги А.П.Картиш

Додаток 7

до наказу Міністерства

охорони здоров'я України

12.05.1992 N 81

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок розтину викиднів масою тіла від 500,0

і більше в строках від 22 тижнів вагітності незалежно

від живо- або мертвонародженості, мертвонароджених

та новонароджених померлих в перинатальному періоді

Розтину та реєстрації в протоколі патологоанатомічного

дослідження підлягають всі померлі в лікувальних закладах

новонароджені, незалежно від маси тіла та довжини, від того,

скільки часу після народження спостерігались в них прояви життя, а

також мертвонароджені масою 1000 г та більше і довжиною тіла понад