Надання невідкладної допомоги при спинномозковій травмі (смт) на догоспітальному етапі

Первинний огляд і діагностика постраждали з СМТ базуються на припущенні на наявність у них поєднаної травми.

В першу чергу проводять оцінку життєво важливих функцій організму – дихання, кровообіг по алгоритму АВС (прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг). Якщо потерпілий не потребує проведення реанімаційних заходів (штучного дихання, непрямого масажу серця), проводять вторинний огляд, який включає неврологічне і більш детальне соматичне обстеження.

Лікар з’ясовує стан притомності за алгоритмом AVPU:

A – Alert (притомний, дає адекватні відповіді на запитання, може виконати усвідомлені дії – на прохання медичного рятувальника);

V – Responds to Verbal stimuli – реагує на голос, точніше на гучний звук біля вуха;

P– Responds to Pain – реагує на біль (щипок за шкіру в ділянці лівого грудного м’яза з поворотом на 180°);

U – Unresponsive – непритомний.

Якщо є підозра на симуляцію непритомності розкрийте 1 і 2 пальцями повіки. Пацієнт, що знаходиться при свідомості, обов’язково напружить м’язи повік і вони піддадуться з напруженням.

Якщо потерпілий непритомний, переходять до алгоритму АВС.

А - дихальні шляхи. Відсутність дихання, а також звуки сипіння, храпіння, клокотання свідчать про порушення прохідності дихальних шляхів.

В – дихання. Одночасно з аускультацією дихання лікар, нахилившись до постраждалого, спостерігає екскурсію грудної клітки, частотою і ритмом дихання. Недостатня екскурсія грудної клітки, наявність брадіпноє або, навпаки, вираженого тахіпноє, парадоксальне дихання (асинхронність рухів дихальних м’язів грудної клітки і діафрагми, які виявляються втягуванням живота на вдиху) – симптоми, які свідчать про неадекватність самостійного дихання. Постраждалий потребує негайного проведення ШВЛ.

С - кровообіг. Лікар перевіряє пульс на сонних артеріях. При його наявності оцінює також пульс на периферійних артеріях, вимірює АТ і розпочинає моніторинг пульсоксиметрії. При відсутності пульсу на сонних артеріях проводять непрямий масаж серця.

Одночасно проводять встановлення обставин травми, неврологічний огляд ы оцінку місцевих змін м’яких тканин голови і тулуба. Оцінювати неврологічний статус необхідно до введення седативних препаратів (при умові, що стан постраждалого дозволяє на декілька хвилин відстрочити катетеризацію вени та інтубацію трахеї).

Лікування постраждалих з СМТ повинно розпочинатися на місці травми. Іммобілізацію шийного відділу хребта необхідно виконувати у всіх випадках, коли не можна виключити травму шийного відділу хребта, Постраждалих без свідомості необхідно розглядати як пацієнтів з СМТ до тих пір, поки не буде доведено зворотнє. Мета надання невідкладної допомоги пацієнтам з СМТ на до госпітальному етапі:

• іммобілізація хребта;

• респіраторна підтримка;

• стабілізація гемодинаміки;

• якнайшвидше транспортування до хірургічного стаціонару.

Стабілізація гемодинаміки:

Враховуючи особливості реакції серцево-судинної системи на СМТ при гіпотензії (САТ < 90 мм рт.ст.), стабілізацію гемодинаміки проводять наступним чином:

Інфузійна терапія кристалоїдами (не містять глюкози) або колоїдами;

При наявності брадікардії (ЧСС менше 50 уд. за 1 хв.) обов’язковим є введення атропіна в дозі 0,01 мг/кг внутрішньовенно;

Якщо середній артеріальний тиск (САТ) менше 70 мм рт.ст. – введення вазопресорів.