6.5. Духовна спадщина Київської Русі в культурах східних слов'ян

Монголо-татарська навала завдала культурі Київської Русі страш­ного удару. Однак знищити її остаточно завойовники не змогли. До на­ших днів дійшло близько 400 пам'яток києво-руської книжкової культу­ри, і ця кількість дає уявлення про розмах київської книжної культури до навали монголо-татар, що спалили чи не все, що могло горіти...

Л спустошених ордою країв, де загарбники знищили ґрунт для по­дальшого повноцінного розвитку культури, києво-руські традиції відрод­жуються у Галицько-Волинській Русі, що устояла в зіткненні з ворогом. Центром давньоруської культури стає древній Галич. Але й на теренах Русі Київської залишилися, нехай нечисленні, пам'ятки культури й куль­турна традиція, носієм якої було місцеве населення. Монголо-татари були в цілому відносно віротерпимі й дивилися на завойовані землі лише як на постійне джерело данини, що утримувало завойовників від повного спустошення підкорених земель.

Певною мірою традиції Київської Русі сприйняла й Русь Московсь­ка. Московське князівство, що все більше набирало силу й збирало на­вколо себе східнослов'янські землі, намагалося ідеологічно й культур­но затвердити свій статус наступниці Київської Русі. Згодом затверди­лася офіційна політико-релігійна доктрина Москви як "третього Рима": був перший Рим — центр світу, другий Рим — Візантія, звідки в Київ прийшла православна віра, а третім Римом після скорення Візантії тур­ками-мусульманами належить бути Москві. Московські князі виступа­ють як захисники православної віри і "руської народності". Однак само­го слова "Росія" ще не існує — воно затвердиться на картах Західної Європи лише на початку XVII ст. До цього часу словом "Русь" ("Рутенія") позначається територія, в цілому відповідна колишній Київській Русі. Землі ж Московського князівства, а згодом і царства ще довгий час іменують "Московією" чи "Країною московітів". Розквіт культури Володимиро-Суздальського, Московського та інших російських князівств складає окремі славні сторінки історії середньовічної культури й пов'я­зані передусім з генезисом великоросійської культури.

Питання для самоперевірки.

1. Які культурні наслідки християнізації Русі?

2. Дайте характеристику основних рис києво-руського періоду історії української культури.

3. Що таке естетична формація в контексті даної лекції?

4. Яке значення для розвитку сучасної України має культурна спад­щина Київської Русі?

Методичні вказівки до лекції.

З огляду на обмеженість часу на вивчення матеріалу, рекомендує­мо на основі плану лекції ознайомитися з літературою, де більш об­'ємно й змістовно наданий цей матеріал:

1. Горський B.C. Святі Київської Русі.— К.? 1994.

2. История русского искусства. В 3 томах. Т.І.— М., 1991.

3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. — Львів, 1994.

4. Литература и культура Древней Руси: Словарь-справочник.— М., 1994.

5. Лихачев Д.С. Культура русского народа XVII вв.— М.-Л.Д961.

6. Маланюк Євген. Нариси з історії нашої культури,— К., 1992.

7. Симчишин М. Тисяча років української культури.— К., 1993.

8. Типологія української національної культури; київсько-руський тип.— У кн.: Культурне відродження в Україні: історія та сучасність. Збірка статей.—С 87-104 — Львів, 1993.

9. Топоров В.Н. Святость и святые в русской духовной культуре. В 2 т. Т.2.—М., 1995.

10. Чижевський Д. Історія української літератури.— Тернопіль, 1994.

Лозовий