1. Послідовність дій у разі нормального перебігу пологів.
1. Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у приймально-оглядовому відділенні лікар акушер-гінеколог:
ретельно ознайомлюється з обмінною картою жінки щодо перебігу даної вагітності. Звертається увага на дані загального, інфекційного та акушерсько-гінекологічного аналізу, клініко-лабораторні показники амбулаторного обстеження вагітної;
для оцінки стану роділлі здійснюється фізікальне обстеження: загальний огляд, вимірювання температури тіла, артеріального тиску, дихання, обстеження внутрішніх органів;
здійснюється вимірювання висоти стояння матки, обводу живота, розмірів тазу. Визначається термін вагітності, дата пологів, очікувана маса плоду;
у роділлі запитується про відчуття рухів, проводиться аускультація плода;
проводиться зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження: визначається позиція та її вид, положення плоду, передлежання плоду, характер пологової діяльності, розкриття шийки матки та період пологів, знаходження голівки відносно площин малого тазу;
за даними анамнезу, обмінної карти та за результатами фізікального та акушерського обстеження роділлі записуються в історію пологів фактори ризику та ступінь прогнозування перинатального та акушерського ризику;
встановлюється акушерський діагноз і визначається план ведення пологів (вказується метод розродження, об’єм обстеження та спостереження, обсяг надання можливої допомоги) і узгоджується із жінкою, що народжує;
роділля направляється в фізіологічне пологове відділення у разі відсутності показань до госпіталізації у обсерваційне відділення.
Призначення клізми та гоління лобка роділлі не рекомендується.
2. Спостереження та допомога роділлі в пологах
Для динамічного та наглядного спостереження за перебігом пологів, станом матері та плода, а також з метою своєчасної профілактики ускладнень у пологах використовується запис картограми.
Спостереження за станом роділлі у І періоді пологів:
1) Оцінка стану плода:
підраховуються серцеві скорочення за 1 хвилину кожні 15 хвилин в активну фазу (розкриття шийки матки на 3-9 см, швидкість розкриття не менше 1 см/год.) і кожні 5 хвилин протягом другого періоду пологів. Для своєчасної діагностики гіпоксії плода використовується дворазова аускультація (до і після переймів або потуг);
якщо частота серцевих скорочень плоду менше 120 чи більше 160 ударів за хвилину, це розцінюється як початок розвитку дистресу плоду.
2) Оцінка загального стану матері:
вимірювання температури тіла – кожні 4 години, параметрів пульсу – кожні 2 години; артеріального тиску – кожні 2 години; сеча – визначається кількість – кожні 4 години;
за показниками визначається рівень білка та ацетону;
періодично визначається характер дихання.
3) Ефективність пологової діяльності визначається:
частотою, тривалістю та інтенсивністю переймів – щогодини в латентну фазу (відкриття шийки матки менше ніж 3 см) та кожні 30 хв. в активній фазі;
даними внутрішнього акушерського дослідження кожні 4 години;
рівнем опускання голівки плода – при проведенні кожного зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження.
4) Якщо відбувся розрив плодового міхура, звертається увага на колір навколоплідних вод:
наявність густого меконію свідчить про необхідність ретельного спостереження і втручання для надання допомоги у випадку дистресу у плода.
Піхвове дослідження: визначають стан м’язів тазового дна, піхви, шийки матки, наявність в ній плаценти, пуповини, дрібної частини плода. Визначають цілісність навколоплідного міхура, напруженість чи в’ялість, передлеглу частину, розпізнавальні пункти на ній, вставлення передлеглої частини. Досліджують поверхню стінок тазу (деформації, екзостози), визначають діагональну кон’югату. Звертають увагу на характер виділень із піхви (води, кров, гнійна рідина).
Піхвове дослідження доповнюють зовнішнім акушерським дослідженням.
Сегменти голівки плоду
Під час пологів важливо з’ясувати, в якій площині таза голівка розташована своїм найбільшим обводом або великим сегментом.
Великий сегмент (умовне поняття) – частина голівки за обводом найбільшого розміру при даному передлежанні. При передньому виді потиличного передлежання – за обводом малого косого розміру; при задньому виді – за обводом середнього косого розміру.
Розрізняють:
Голівка рухома (балансує) над входом в таз.
Голівка притиснута до площини входу в таз.
Голівка малим сегментом у вході в таз.
Голівка великим сегментом у вході в таз.
Голівка в порожнині малого тазу.
Голівка на тазовому дні.
Про ступінь розкриття шийки матки можна судити за зовнішніми ознаками:
1. Ознака Роговіна. Після відходження вод дно матки піднімається до мечоподібного відростка. Так, при розкритті шийки на 3 п/п (6см) між дном матки і відростком уміщується 2 пальці. При повному відкритті дно матки піднімається до мечоподібного відростка.
2. Ознака Шатца-Унтенберга. Ступінь відкриття шийки матки відповідає відстані між контракційним кільцем і лобком. При положенні контракційного кільця на 2 пальці (4 см) вище лобка шийка матки відкрита на 2 пальці (4 см), при висоті 3 пальці (6 см) наприкінці періоду відкриття конракційне кільце міститься на 4-4,5 пальці від лобка.