- •Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими. Практичне заняття №17-18
- •IV. Зміст навчання
- •Джерело збудника внутрішньолікарняної інфекції
- •V. Орієнтовна основа дії Приготування дезінфікуючих розчинів хлорного вапна і хлораміну б
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Vі. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
- •Vіі. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
- •Технологічна карта заняття
- •Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
- •Змістовий модуль 2.
- •Догляд за хірургічними хворими
- •Практичне заняття №9(3)
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам:
Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Змістовий модуль 2.
Догляд за хірургічними хворими
Практичне заняття №9(3)
Тема: Санітарно-гігієнічний режим у хірургічному стаціонарі. Методи антисептики.
Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття №9(3):
Внутрішньолікарняна інфекція, джерела та шляхи її передачі.
Санітарно-епідемічний режим у хірургічному відділенні.
Антисептика, сутність методів сучасної антисептики.
Заходи безпеки медичного персоналу хірургічного відділення від інфекції.
Правила безпеки медичного персоналу при роботі з дезінфектантами.
Організаційні заходи для підтримання санітарно-гігієнічного режиму у відділенні хірургічного профілю.
Методика приготування розчинів хлорного вапна та хлораміну.
Методика проведення вологого прибирання приміщень хірургічного відділення.
Дезінфекція виробів медичного призначення в хірургічному відділенні.
Література:
Основна:
Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.
Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча – Київ.: Здоров’я, 1999, – С. 81-102.
Хірургія. Т. І : Підручник з загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 92-102.
Симодейко А.А., Філіп С.С., Болдижар О.О., Пантьо В.І. Практичні навики з загальної хірургії з доглядом за хворими. – Ужгород, 2001. – С.33-65.
Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією, з основами реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 1999. – 30-40, 60-67.
Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1993. – С. 52-62.
Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь Уход за хирургическими больными (учебное пособие для студентов медицинских вузов). – Запорожье, 1995. – С. 61-72.
Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: Учеб. Пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 32-38.
Додаткова:
Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.
Розподіл балів, присвоюваних студентам:
При засвоєнні теми №9(3) з модулю №2 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертуються у бали наступним чином:
-
Оцінка
Бали
“5”(відмінно)
6 балів
“4” (добре)
4 бали
“3”(задовільно)
2 бали
“2” (незадовільно)
0 балів
Тести та задачі для перевірки вихідного рівна знань
До фізичної антисептики відноситься:
а) Застосування дренажу
б) Застосування пеніциліну
в) Застосування сорбентів
г) Застосування хлораміну
д) Застосування анатоксину
До механічної антисептики відноситься:
а) Видалення здорової тканини з рани за допомогою скальпелю
б) Видалення змертвілої тканини з рани за допомогою скальпелю
в) Видалення з рани стороннього тіла
г) Видалення змертвілої тканини з рани за допомогою трипсину
д) Видалення з рани вмісту за допомогою сорбенту
До біологічної антисептики відноситься:
а) Застосування цефтриаксону
б) Застосування сорбентів
в) Застосування протиправцевої сироватки
г) Застосування перекису водню
д) Застосування механічної некректомії
До хімічної антисептики відноситься:
а) Застосування протиправцевого анатоксину
б) Застосування поверхнево-активних речовин (ПАВ)
в) Застосування УФО
г) Застосування бактеріофагу
д) Застосування хлораміну
Дезінфекція забезпечує:
а) Видалення змертвілих тканин разом із мікроорганізмами з рани
б) Видалення гною з рани
в) Знищення мікроорганізмів в рані за допомогою хімічних антисептиків
г) Знищення патогенних мікроорганізмів в середовищі, що оточує людину
д) Знищення переносників патогенних мікроорганізмів (комах, кліщів тощо)
До розділів дезінфекції відноситься:
а) Дарсонвалізація
б) Дезінтоксикація
в) Дератизація
г) Власне дезінфекція
д) Деконтамінація
Власне дезінфекція забезпечує:
а). Знищення вегетативних форм мікроорганізмів на хірургічних інструментах
б) Знищення всіх форм мікроорганізмів на операційній білизні
в) Знищення вегетативних форм мікроорганізмів в рані
г) Знищення всіх форм мікроорганізмів в рані
д) Знищення мікроорганізмів на стінах та підлозі в операційній (крім спор)
Стерилізація забезпечує:
а) Знищення мікроорганізмів на стінах та підлозі в операційній (крім спор)
б) Знищення всіх форм мікроорганізмів на операційній білизні
в) Знищення вегетативних форм мікроорганізмів на хірургічних інструментах
г) Знищення всіх форм мікроорганізмів в рані
д) Знищення всіх форм мікроорганізмів на хірургічному інструментарії
До універсальних заходів безпеки медичного персоналу від інфекції відноситься:
а) Контактувати з поверхнею ушкодження без застосування рукавичок
б) Дотримання правил техніки безпеки: обережне поводження з використаною голкою, обережне передавання гострих інструментів тощо
в) Проведення вакцинації медпрацівникам, які мають справу з кров’ю (хірургам, маніпуляційним медичним сестрам, операційним сестрам), вакциною HBsAg
г) Проведення вакцинації медпрацівникам які не мають справу з кров’ю вакциною HBsAg
д) Миття рук медичними працівниками тільки перед прийомом їжі
Заміну натільної білизни хворим проводять:
а) Не рідше одного разу на 7 діб
б) Не рідше одного разу на 14 діб
в) Не рідше одного разу на 3 доби
г) У випадку забруднення
д) Не проводять, якщо вона протягом перебування хворого в стаціонарі не забруднилась
Прибирання з використанням дезінфікуючих засобів виконують:
а) Щоденно у кабінеті старшої сестри відділення
б) Щоденно у палатах для хворих з чистими післяопераційними ранами
в) Щоденно у палатах для хворих із гнійно-септичними захворюваннями
г) В палаті після заміни білизни у хворих
д) Щоденно у холі відділення
Де повинен знаходитись на лікуванні хворий з гнійно-септичним процесом?
а) На “чистій” половині хірургічного відділення
б) На “гнійній” половині хірургічного відділення
в) У відділенні гнійно-септичної хірургії
г) У відділенні абдомінальної хірургії
д) У терапевтичному відділенні
Стерилізація забезпечує знищення:
а) Всіх видів і форм мікроорганізмів
б) 95% всіх видів мікроорганізмів
в) Тільки патогенних вірусів
г) 100% всіх видів і форм мікроорганізмів
д) 80% всіх анаеробних мікроорганізмів
До біологічної антисептики відносять:
а) застосування протеолітичних ферментів
б) застосування дренажу рани
в) застосування поверхнево-активних речовин
г) застосування еритроміцину
д) застосування магнітотерапії
До хімічної антисептики відносять:
а) Застосування напівсинтетичних пеніцилінів
б) Застосування протигангренозної сироватки
в) Застосування фурациліну
г) Застосування поверхнево-активних речовин
д) Застосування сорбентів.
Хворим у палаті хірургічного відділення санітарка замінила натільну білизну. Яким чином має бути виконане після цього прибирання палати?
Санітарка провела прибирання в палатах хірургічного відділення вологим способом. Як вона має поступити з інвентарем для прибирання?
Хворий Б., спорожнився у підкладне судно. Як має поступити санітарка з підкладним судном в даному випадку?
Медична сестра зробила хворому Б. очисну клізму. Як вона повинна поступити з наконечником для клізми?
У хворого Ш. з шлунково-кишковою кровотечею бува застосований міхур з льодом, який прикладали йому на живіт в епігастральній ділянці. Яким чином має бути оброблений міхур після використання?
Хворому К. було проведене гоління передньої черевної стінки з метою приготування його до оперативного втручання з приводу перфоративної виразки шлунку. Як треба поступити з лезом і станком для гоління, що були застосовані у даного пацієнта?
Хворому М. було проведене вимірювання температури тіла медичним термометром. Яким чином провести знезараження термометру?
Необхідно приготувати 0,5% розчин хлорного вапна для замочування підкладних суден та сечоприймачів у кількості 10 л. Яким чином необхідно це зробити?
Хворому Д. для полегшення виходу газів було застосовано газовідвідну трубку. Яким чином необхідно провести знезараження цієї трубки після маніпуляції?
Після гоління волосся у хворого С. в ділянці промежини необхідно занурити лезо для гоління в 5% розчин хлораміну не 60 хвилин. Як приготовити необхідний розчин дезінфектанту?
Санітарка має замочити інвентар для прибирання у розчині хлораміну. Як приготовити необхідний розчин хлораміну у необхідній кількості?
Дезінфектор має приготовити 10 л освітленого хлорного вапна. Яким чином вона має це зробити?
Санітарка повинна провести знезараження клейонки на оглядовій кушетці. Якій розчин для цього можна застосувати і як саме виконати дану процедуру?
Треба приготувати 3% розчин хлорного вапна для знезараження. Яким чином має зробити це медична сестра?