- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до занять.
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •2. Задачі для самоконтролю:
- •Алгоритм інтегрованого ведення дітей «з кашлем». Алгоритм диференційної діагностики кашлю у дітей.
Алгоритм інтегрованого ведення дітей «з кашлем». Алгоритм диференційної діагностики кашлю у дітей.
Процес диференційної діагностика при кашлі проходить у 3 етапи:
1) анамнез;
2) клінічне обстеження;
3) додаткові обстеження.
Анамнез.
З метою з’ясування причини кашлю задаються запитання:
скільки часу триває кашель, який він (сухий чи вологий, коли більше турбує (вдень чи вночі);
почався кашель раптово чи поступово;
чи немає підозри на стороннє тіло в дихальних шляхів;
чи були контакти з хворими на ГРВУ, кір?
який характер харкотиння;
чи немає утруднення вдиху чи видиху;
можливо є залежність від погоди, запахів, зв'язок з алергенами, сімейний алергологічний анамнез;
чи не було проблем з органами дихання від періоду народження.
При клінічному обстеженні:
огляд ротоглотки (як дихає дитина ротом чи носом);
чи немає синуситу (потрібна консультація ЛОР і на предмет аденоїдиту);
при перкусії легенів визначити характер звуку;
аускультація – характер дихання, хрипи, шум тертя плеври, крепітація тощо;
наявність ціанозу, деформація грудної клітки, участь допоміжних мязів тощо.
Додаткові обстеження:
рентгенографія ОГК, пазух носа (після 3 років);
функціональні обстеження легенів (з 5-6 років);
Лабораторні обстеження:
загальний аналіз крові, сечі;
алергодіагностика (при підозрі на алергічний процес);
посів харкотиння на флору; обстеження на хламідійну інфекцію, кашлюк.
Виключення гастроезофагеального рефлюкса, вроджених вад розвитку органів дихання (томографія тощо). Лікування: залежно від етіології кашлю (за протоколом).
Література
Основна:
Майданник В.Г., Майданник И.В., «Справочник современных лекарственных средств». – М.: АСТ, Харьков: Фолио, 2005.- 1024 с.
«Невідклані стани в педіатрії». Навч. посібник. / За ред. Проф. О.П. Волосовця та Ю.В. Марушка- Х.: Прапор. – 2008. – 200 с.
«Педіатрія». За ред. О.В. Тяжкої. – Вінниця. – 3 вид. – Нова книга. – 2009. – 1136 с.
Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е ., испр. и доп. (В.Г Майданик. Харьков: «Фолио»- 2002.- с.1048 – 1087).
Пєший М.М. «Невідкладна допомога в педіатричній практиці». Навч. посібник для студентів і лікарів – інтернів вищих мед. навч. закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Полтава. – 2001. - 245 с.
«Пособие ИВЗДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста)». Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития Ребёнка и Подростка, (САН), 2000, 202с.
Додаткова:
Волосовець О.П., Нагорна Н.В. та ін.. «Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей». Навч. посібник для студентів ВНМЗ ІV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів, курсантів після дипломної освіти. – Донецьк, - 2007, - 112 с.
Майданник В.Г «Педиатрия». Учебник (2-е издание), - Харьков: Фолио.
– 2002. – 1125 с.
3. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С.
4. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.