4 Вн та зовнішній вплив на організм людини.
Залежність
психофізіологічного стану людини від
рівня впливу зовнішніх та внутрішніх
чинників..
Здоров'я
людини залежить від багатьох факторів:
-
кліматичних умов,
- стану навколишнього
середовища,
-
забезпечення продуктами харчування
і їх цінності,
-
соціально-економічних
умов,
-
стану
медицини.
Здоров’ю людини
загрожують наступні фактори:
- негативні
наслідки науково-технічної революції
і урбанізації;
- антропогенне
забруднення природного середовища;
- погіршення
генетичного фонду популяції;
- недостатнє
забезпечення продуктами харчування;
- нездоровий,
ненормальний спосіб життя;
-
неефективність медичних профілактичних
заходів, низька якість медичної допомоги.
Негативно
позначається на формуванні здоров'я і
несприятлива екологічна
обстановка, зокрема забруднення повітря,
води, ґрунту, а також складні
природно-кліматичні умови (частка цих
чинників - до 20%).
Причинами
порушення нормальної життєдіяльності
організму і виникнення
патологічного процесу можуть бути
абіотичні (властивості неживої
природи) чинники навколишнього середовища.
Очевидний зв'язок
географічного розподілу низки захворювань
з кліматогеографічними
зонами, висотою місцевості, інтенсивністю
випромінювань, переміщенням
повітря, атмосферним тиском, вологістю
повітря тощо.
На
здоров'я людини впливає біотичний
(властивості живої природи)
компонент навколишнього середовища у
вигляді продуктів метаболізму
рослин та мікроорганізмів, патогенних
мікроорганізмів (віруси, бактерії,
гриби тощо), отруйних речовин, комах та
небезпечних для людини тварин.
Психофізіологічними
факторами потенційної небезпеки
постійної дії слід вважати:
1) недоліки органів
відчуття (дефекти зору, слуху тощо);
2) порушення зв'язків
між сенсорними та моторними центрами,
внаслідок Чого людина не здатна
реагувати адекватно на ті чи інші зміни,
що сприймаються органами відчуття;
3) дефекти координації
рухів (особливо складних рухів та
операцій, прийомів тощо);
4) підвищена
емоційність;
5) відсутність
мотивації до трудової діяльності
(незацікавленість в досягненні цілей,
невдоволення оплатою праці, монотонність
праці, відсутність пізнавального
моменту, тобто нецікава робота, тощо).
Психофізіологічними
факторами потенційної небезпеки
тимчасової дії є:
1) недостатність
досвіду (поява імовірної помилки, невірні
дії, напруження нервово-психічної
системи, побоювання допустити помилку);
2) необережність
(може призвести до ураження не лише
окремої людини, а й всього колективу);
3) втома (розрізняють
фізіологічне та психологічне втомлення);