2. Зміст і структура курсової роботи

Обсяг окремих розділів курсової роботи залежить від особливостей напрям­ку теми дослідження, при дотриманні таких умов:

• загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 40-45 сторі­нок машинописного тексту, чи 50-55 сторінок рукописного тексту фор­мату А4 (без додатків);

• кількість сторінок в окремих розділах не регламентується, але має відпо­відати вимогам достатньої інформації та обґрунтованості;

• аналіз, висвітлення положень і рекомендацій мають бути конкретними без зайвих пояснень і викладень загальновідомих формулювань та мірку­вань;

• великі таблиці, громіздкі методики, обґрунтування необхідно виносити у додатки.

Зброшурована курсова робота включає:

Титульна сторінка (додаток А).

Зміст.

Вступ.

1.Науково-теоретичні основи за темою дослідження (наукові розробки теоретичного характеру 7-8 сторінок)

2.Організаційно-економічна характеристика господарства (5-6 сторінок)

3.Основна частина (практична 25-30 сторінок). Організація розвитку теми дослідження.

Висновки і пропозиції (2-3 сторінки) Список використаних джерел

Додатки (розрахунки, графіки, схеми документообігу, плани тощо), на підставі яких розробля­лась тема

Зміст роботи складається з усіх розділів, підрозділів, що позначаються но­мером початкової сторінки.

Вступ є передумовою до курсової роботи і, відповідно, в ньому визначаєть­ся об'єкт дослідження, мета і завдання, теоретичні та фактичні матеріали, які по­служили основою проекту.

В наукових основах (теоретична частина) студентом розкривається ви­вченість теми дослідження вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами, розкриваються висловлювання вчених стосовно досліджуваного питання та політико-економічна суть питання, узагальнюється передовий досвід і дається уяв­лення про основні теоретичні проблеми теми. З цією метою в проекті проводиться коротка анотація змісту окремих проблем, які підіймаються вченими-економістами і практиками в періодичній літературі по поліпшенню методів облі­ку, обчисленню собівартості і таке інше - з посиланням на авторів, назви науко­вих монографій, статей, тезисів наукових доповідей і видавництва. Па підставі вивчених літературних джерел студент робить висновки і визначає конкретні за­дачі для вирішення їх у курсовій роботі.

При написанні теоретичної частини і посиланні на цитовану літературу, або приведений цифровий матеріал робиться посилання на список використаних літе­ратурних джерел за таким зразком [5,с.17]. При цьому записи до коми (зразка) означають порядковий номер цитованого літературного джерела по списку вико­ристаної літератури, а цифрові знаки після коми - сторінку.

Організаційно-економічна характеристика господарства. В даному роз­ділі курсової роботи коротко розкриваються організаційно-економічні особливос­ті господарства: місце розташування (село, район, область, відстань від районного і обласного центрів, від пунктів реалізації продукції, постачання, кількість і види підрозділів). Загальні відомості про природні умови. За 3-5 річними даними студент робить висновок про структуру зе­млекористування, трансформацію земель, забезпеченість основними засобам, наявність трудових ресурсів та їх розподіл по галузях господарства, спеціалізаці­єю, основні виробничо-фінансові результати діяльності господарства, дані, які характеризують фінансовий стан підприємства, величину прибутку (збитку) і рівень рентабельності окремих галузей і підприємства у цілому тощо. Бажа­но вищезазначені показники приводити в порівнянні із середньо районними пока­зниками або з передовим господарством аналогічного напрямку спеціалізації та форм власності. В цьому ж розділі розкривається організаційна структура госпо­дарства, організація і форма обліку, роль обліку та його форми у виробничо-фінансовій діяльності тощо.

В основній частині курсової роботи студент, базуючись на теоретичних знаннях з організації бухгалтерського обліку в сільському господарстві; знаннях з первинного і бухгалтерського обліку, оперативного контролю, методики обчис­лення собівартості продукції, робіт і послуг, економіки сільського господарства, політичної економії, економічної кібернетики тощо та матеріалах дослідження підприємства і власних спостережень критично оцінює практику організації бух­галтерського обліку в господарстві по досліджуваній темі. При розкритті основних питань слід акцентувати такі моменти: системи і форми внутрішньогосподарського обліку; зміст облікової політики; графік документообігу; постановка аналітичної роботи; недоліки в організації обліку. Відмічаючи недоліки практики господарства, доцільно пропонувати напрямки їх ліквідації, удо­сконалення організації бухгалтерського обліку з досліджуваної теми. Базуючись на фактичних даних по темі, теоретичних положеннях, досягненнях вітчизняної та світової науки і пе­редової практики, а також результатах основної частини, студент розробляє перспективи організації досліджуваної теми в господарстві з таким розрахунком, щоб резуль­тати проекту відповідали останнім досягненням науки, вимогам автоматизованої обробки інформації, оперативного контролю, національних стандартів бухгалтер­ського обліку тощо, та вимогам ринкової економіки.

Висновки і пропозиції. В зв'язку з тим, що висновки і пропозиції витікають із результатів проведеного дослідження з відповідної теми курсу організації бух­галтерського обліку в сільському господарстві, включаючи і проекту частину, в них повинні відображатись у концептуальному виді суть узагальнення підсумків проведеного дослідження та конкретні заходи по удосконаленню практики по те­мі дослідження в господарстві, реалізація яких дозволить підвищити оператив­ність обліку в господарстві, розширити його аналітичність, здійснювати контроль за виробничими процесами, собівартістю в процесі виробництва, а не по його за­кінченні, оперативно контролювати вимоги ринку і результати виробництва, своєчасно приймати оперативні управлінські рішення по відверненню негативних явищ у виробничо-фінансовій діяльності, визначати перспективи розвитку під­приємства тощо.

Список використаних літературних джерел (не менше 50) складає одну з істотних частин курсової роботи і відображає самостійну роботу студента. Кожне літературне джерело повинне бути використано в роботі у вигляді цитат із відповідними порядковими посиланнями. Якщо те чи інше літературне джерело не було використано в курсовій роботі, то його не слід включати до списку використаних джерел. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники та науково-популярні книжки, газети, конспекти лекцій тощо. Якщо ж виникне необхідність у використанні таких джерел в курсовій роботі, то вони повинні бути приведені тільки в підрядкових посиланнях тексту.

Список використаних літературних джерел оформлюється в алфавітному порядку, враховуючи те, що прізвища авторів та назви літературних джерел, (якщо автор чи автори не зазначені, а лише зазначено під чиєю редакцією видано джерело), розташовується згідно з алфавітом. Літературні джерела, написані з використанням латинського алфавіту слід розташовувати після переліку усіх джерел, написаних на мові курсової роботи і теж у відповідному алфавітному порядку.

Додатки включають ілюстративний і фактичний матеріал за темою курсової роботи (копії окремих форм первинних документів і регістрів аналітичного та си­нтетичного обліку, громіздкі таблиці, схеми, машинограми тощо).