36. Грошова оцінка основних засобів. Фізичне і моральне зношення основних засобів

Основні фонди підприємства оцінюють за: Первісною вартістю – це фактична їхня вартість на момент ведення в дію чи придбання. Відновленою – це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Залишковою – визначається як різниця між первісною вартістю та сумою зносу. Вона характеризує реальну вартість, яка ще не перенесена на вартість виробленої продукції.

Ліквідаційною - це сума коштів, яку підприємство планує отримати від ліквідації основних фондів.

У процесі виробничої експлуатації всі основні засоби старіють і знецінюються, при цьому розрізняють два види зносу: фізичний і моральний.

Фізичний знос – це поступова втрата ними своїх первісних, техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості.

Моральний знос – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.

Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування. Амортизація – це економічний процес поступової втрати основними фондами своєї вартості і перенесення її на створювану продукцію, або виконану роботу. Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування. Ці відрахування включають у собі вартість виробленої продукції, як витрати виробництва і реалізують підчас продажу товарів.

37. Показники забезпеченості та ефективності використання основних засобів

Показники забезпеченості

1) Фондозабезпеченість господарства – це вартість основних виробничих фондів із розрахунку на один гектар с/г угідь. Ф_{заб. =} х100

2) Фондоозброєність праці – це обсяг основних виробничих фондів, який припадає на одного середньорічного працівника. Ф =

Показники економічної ефективності

1)Фондовіддача – це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн основних виробничих фондів. Ф_{від =} .

2) Фондомісткість продукції – це середньорічна вартість ОВФ з розрахунку на 1 грн валової продукції. Ф = .

3) Норма прибутку – відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних фондів і виражається у відсотках. Нп = х100

39. Економічна суть та класифікація інвестицій

Інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку. Той хто вкладає капітал називається інвестором, а сам процес вкладання – інвестуванням. Інвесторами можуть бути фізичні і юридичні особи.

Залежно від того де вкладається капітал розрізняють: внутрішні (вітчизняні) і зовнішні (іноземні) інвестиції. Внутрішні інвестиції поділяються на: фінансові – використання капіталу для придбання облігацій, акцій, інших цінних паперів, що випускаються державою або підприємством. Найпоширенішим видом фін. інвестицій є купівля акцій з метою одержання доходу у вигляді дивідендів; і реальні – це вкладання капіталу в різні сфери діяльності з метою створення нових та оновлення існуючих основних засобів.

Зовнішні поділяють: прямі – це вкладання капіталу закордону, їх величина дорівнює не менше як 10% вартості того чи іншого проекту; портфельні – це закордоні інвестиції розміром до 10% вартості капітального проекту, що здійснюється за їх допомогою.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, тобто фізичні та юридичні особи, які здійснюють вкладання капіталу у відповідні об’єкти інвестування та рецефієнти, ті що отримують платежі, доходи, залучають інвестиції.