- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
9. Поява розслідувальної журналістики.
В конце 19 века в журналистике США формируется направление, представители которого ставили перед собой задачу бороться против общественных пороков путем расследования злоупотреблений и привлечения к ним внимания общественности. Они рассматривали идеалы справедливости, чести как социально-мобилизирующую силу. Религиозный моралист Б. Флауэр в своем журнале «Arena», основанном в 1887 г., подверг острой критике сложившееся общественно-экономическое устройство. В программной статье, опубликованной в «Arena» в 1901 г., Флауэр утверждал, что страна все дальше уходит от идеала подлинной свободы, свидетельством чему служат углубление пропасти между богатством и нищетой, коррупция и злоупотребления, зависимость власти от плутократии.
Вслед за журналом «Arena» в конце XIX – начале XX в. и в других американских изданиях, главным образом в массовых журналах «McClure's», «Collier's», «Everybody's», «Cosmopolitan», появляются многочисленные разоблачительные публикации, посвященные недостойным и преступным действиям крупных компаний, коррупции на различных уровнях исполнительной и законодательной власти. В 1906 г. президент США Теодор Рузвельт, которого раздражала критика журналистов-разоблачителей в адрес госаппарата, уничижительно назвал их макрейкерами (muckrakers), что означает «разгребатели грязи», «копающиеся в навозе», «любители грязных сплетен».
Одним из ведущих изданий, публиковавших произведения макрейкеров, был журнал «McClure's», издатель которого в целях привлечения читателей поощрял публикацию разоблачительных материалов о большом бизнесе, созвучных настроениям массовой аудитории. Публикация разоблачительных статей макрейкеров помогла поднять тираж журнала «McClure's» до полумиллиона экземпляров.
Со страниц массовых журналов макрейкеры разоблачали преступные методы формирования многих крупных состояний в США, которые были сколочены путем обмана, убийств и запугивания конкурентов, подкупа властей, обмана и ограбления работников. Одним из последствий такого рода публикаций стала активизация общественного движения за совершенствование трудового законодательства.
Ряд макрейкеров сосредоточил свое внимание на разоблачении действий крупных компаний, обманывающих клиентов и потребителей – железнодорожных компаний, мясных трестов, страховых учреждений, распространителей «патентованных» медицинских снадобий. Так, Эптон Синклер расследовал махинации компаний, занимающихся приготовлением и упаковкой мясопродуктов.
В публикациях журнала «Cosmopolitan» и других изданий поднималась тема детского труда.
Для лучших произведений «разгребателей грязи» была характерна тщательная работа над фактической основой разоблачений. Скрупулезный поиск, анализ и проверка, документирование фактов были обязательными – и это связывалось не только с подготовкой к возможному отстаиванию своей правоты в суде в ответ на обвинения в клевете. Макрейкеры стремились утверждать своим творчеством строгие этические нормы в журналистике, подчеркнуто дистанцируясь от беспринципной практики «желтого журнализма». Ведущая фигура макрейкерского движения – Линкольн Стеффенс – признан крупнейшим американским журналистом XX в.
Макрейкерское движение пошло на спад после финансового кризиса 1911 г., ударившего по массовым журналам. Оказавшись перед лицом материальных затруднений, издатель Мак Клюр потерял свой журнал. «American Magazine» и «Everybody's» были проданы, их профиль изменился. Журнал «Cosmopolitan», принадлежавший Херсту, был преобразован в женское издание.