20) Гіпотеза Геї

Гіпотеза Ге́ї (англ. Gaia hypothesis) — космогонічна гіпотеза, запропонована англійським вченим Джеймсом Лавлоком у 1979 році. Основним положенням гіпотези є твердження (виходячи з того факту, що атмосфера Землі значно відрізняється від атмосфер інших планет сонячної системи, де немає життя), що Земля як планета вцілому, її біосфера є певною мірою живим суперорганізмом. Автор у своїй книзі «Гея» зазначає:«Земля — більше, ніж просто дім, це жива істота, і ми є її невід'ємною частиною.»

Деякі вчені є активними прибічниками гіпотези, як от Лінн Маргуліс (Lynn Margulis). Вона стверджує, що гіпотеза передбачає наявність механізму зворотного зв'язку зі сторони живих організмів, завдяки чому планета залишається придатною для життя, і наводить приклад — підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері призводить до процесів посиленого росту рослин, що у свою чергу, знижує рівень вуглекислого газу.