Ohorona_pratsi

• робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням

підприємства за встановленою Фондом формою;

•підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий

є працівником іншого підприємства;

•органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства - у разі нещасного

•	випадку, що стався внаслідок пожежі;
	установу державної		санітарно-епідеміологічної служби,
	яка обслуговує	підприємство,		- у разі виявлення гострого
•	професійного захворювання (отруєння);
	утворити наказом		комісію	з розслідування	нещасного
	випадку (далі –	комісія) у складі не менше ніж три особи та
	організувати розслідування.
	До складу	комісії	включаються керівник		(спеціаліст)

служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням

підприємства	(за згодою), представник	первинної організації
профспілки,	членом якої є потерпілий,	або уповноважена

найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії включається представник роботодавця.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземних портах комісія утворюється капітаном, про що повідомляється власник судна.

- 69 -

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і

письмовій формі	особисту		думку	щодо	обставин і причин
нещасного випадку та одержувати від голови					комісії	інформацію
про хід проведення розслідування.
Члени комісії мають			право одержувати письмові та усні
пояснення від роботодавця,		посадових осіб та			інших	працівників
підприємства, а	також	проводити		опитування потерпілих та
свідків нещасного випадку.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб:
- обстежити	місце	нещасного		випадку,		одержати
пояснення

потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та

-причетних до нього осіб;

-визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

-з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

-визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

-установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

-скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт

форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі – акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі – акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

-	у разі	виявлення гострого	професійного	захворювання
(отруєння),
пов'язаного		з виробництвом, крім акта форми		Н-1 скласти
також	у чотирьох примірниках		карту обліку	професійного
захворювання		(отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 (далі
- карта форми П-5).
		- 70 -

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1 або НТ. Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов'язково додається до акта за формою Н-1 або НТ і підлягає зберіганню разом з ним.

У процесі розслідування нещасних випадків важливе значення мають свідчення потерпілого та свідків. Причому, чим раніше ці свідчення буде отримано, тим інформація буде більш достовірною. Перш за все, після надання першої допомоги потерпілому необхідно докладно розпитати його (якщо це можливо за станом його здоров'я) про обставини та причини нещасного випадку. Уточнити, що й як він робив, чи були справні інструменти та обладнання, на яких він працював. З'ясувати, коли і як він проходив інструктаж, чи знав про основні небезпечні фактори виробництва, якими засобами індивідуального захисту його забезпечили та яке самопочуття в нього було перед нещасним випадком.

Під час опитування свідків необхідно з'ясувати їхнє місцезнаходження на момент нещасного випадку, що бачили або чули, поведінку потерпілого до нещасного випадку, в момент події та після неї, а також їхню думку щодо причин нещасного випадку.

- 71 -

Приклад: "На складі однієї з організацій виготовили спеціальні ковші для завантаження у кузов автомобіля наповнених мішків. Завантажений ківш автонавантажувачем підвозили до автомобіля і розвантажували його. Для стійкості ковша до його днища були приварені спеціальні пази для вилочних захватів автонавантажувача. На великому ковші для зручності розвантаження була зроблена ще й спеціальна площадка, а на іншому, меншому, її не було й він розвантажувався з кузова автомобіля. Під час розвантаження малого ковша, робітник, який його виконував, заліз, зі слів водія, у ківш, втратив рівновагу, упав на землю, ударившись головою, і був смертельно травмований. Коли ж опитали свідків, які працювали неподалік, з'ясувалось, що водій автонавантажувача спробував "замести сліди", помінявши ковші. Він сам перевантажив мішки з великого ковша (а саме той ківш розвантажувався) у малий ківш і підвіз його на розвантаження до автомобіля. Насправді ж було так: у зв'язку з тим, що ковші вже досить довго експлуатувались, пази великого ковша деформувались і ввести в них вилочні захвати автонавантажувача стало неможливо. Водій після завантаження великого ковша зачепив його захватами, але не в пази, а мимо, і так подав на розвантаження. Коли робітник став на площадку ковша і почав його розвантажувати, ківш перекинувся, і робітник упав на землю".

Таким чином, опитування свідків дало можливість з'ясувати дійсну причину нещасного випадку.

Особливо цінними є свідчення тих робітників, які під час події працювали разом з потерпілим. Результати опитування потерпілих і свідків необхідно оформляти письмово.

У поясненнях посадових осіб повинні бути свідчення про те, хто дав завдання на виконання робіт, коли, ким, і як проводився інструктаж з питань охорони праці, хто і як контролював стан умов та безпеки праці у даному структурному підрозділі і на даному робочому місці зокрема, чи були забезпечені працюючі засобами індивідуального захисту, необхідною технологічною документацією, інструкціями з охорони праці, чи були засоби колективного захисту, а також власні припущення щодо причин нещасного випадку тощо.

- 72 -

Розділ 4. Правові аспекти організації, проведення та підведення підсумків виробничої практики студентів .

4.1 Адміністративні та правові вимоги до організації та проведення педагогічної та виробничої практик студентів у відповідності до вимог навчального плану підготовки фахівців.

Критерієм ефективності роботи вищого учбового закладу є не тільки високий рівень підготовки спеціалістів для народного господарства України, а і наскільки успішно випускники вузу розв’язують у практичній роботі постійно ускладнюючі науковотехнічні та соціально-економічні задачі та їх професіональна адаптація.

Виробнича практика, яка одна із складових учбової роботи, повинна максимально підготувати майбутніх спеціалістів до практичної роботи, підвищити рівень професіональної підготовки, забезпечити набуття навиків роботи у трудових колективах.

Програма практики є основним документом для студентів та керівників практик від кафедр механіко-математичного факультету та бази практики. Основна задача програми практики полягає в тому, щоб чітко спланувати та регламентувати усю діяльність студентів та викладачів в цей період навчального процесу, який проводиться на базі практики.

У відповідності до навчальних планів підготовки фахівців механіко-математичного факультету виробнича ( переддипломна, за спеціальністю ) передбачена:

5 курс освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням 6.803 – механіка

*у рамках рівня підготовки спеціаліста за спеціальністю механіка - 7.04020201– теоретична та прикладна механіка, тривалість проходження переддипломної, виробничої практики 10 тижнів ( 10 семестр); *у рамках рівня підготовки магістра за спеціальністю механіка -

8.04020201– теоретична та прикладна механіка, тривалість проходження переддипломної практики 4 тижні ( 12 семестр);

освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням 6.801 – математика

*у рамках рівня підготовки спеціаліста за спеціальністю математика 7.04020101 – математик викладач, тривалість

- 73 -

проходження переддипломної, виробничої практики 4 тижнів (10 семестр); *у рамках рівня підготовки магістра за спеціальністю математика

8.04020101 – математик, тривалість проходження переддипломної практики 4 тижні ( 12 семестр); *у рамках рівня підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.080102

– статистик викладач, тривалість проходження виробничої практики 4 тижні (10 семестр); *у рамках рівня підготовки магістра за спеціальністю математика

8.04020501 – статистик, тривалість проходження переддипломної практики 4 тижні ( 12 семестр);

6 курс (заочна форма навчання)

*у рамках рівня підготовки спеціаліста за спеціальністю математика 7.0420101 – математик викладач, тривалість проходження виробничої практики 2 тижні (10 семестр).

Підвищення ефективності і якості суспільного виробництва вимагає раціонального поєднання теоретичних знань спеціалістівмеханіків та математиків – із умінням розв’язувати практичні питання, підвищення рівня виробничої підготовки, диктує необхідність розширення і укріплення зв’язків вузів із відповідними галузями народного господарства.

Випускник-спеціаліст механіко-математичного факультету повинен досконально володіти своєю спеціальністю, мати широку наукову і практичну підготовку, бути вмілим організатором, який на практиці може застосовувати принципи наукової організації праці, вміти працювати з людьми.

Виробнича практика покликана сформувати у спеціаліставипускника механіко-математичного факультету професіональне вміння, навички приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних виробничих умовах шляхом виконання різних обов’язків, які властиві їх майбутній професіональній та організаційно-управлінській діяльності.

Виробнича практика за професійним спрямуванням 6.803 –

механіка -

має за мету сформувати у фахівця-випускника професійні практичні знання, вміння і навички, які необхідні для плідної роботи у галузях, пов’язаних із розробкою механічних пристроїв та об’єктів нової техніки, на посадах викладача, наукових співробітників та інженерів.

Виробнича практика за професійним спрямуванням 6.801 –

математика -

- 74 -

має за мету сформувати у спеціаліста-фахівця професійні практичні знання, вміння і навички, які необхідні для плідної роботи в середніх і вищих учбових закладах, науково-дослідних і проектних установах, обчислювальних центрах на посадах викладача, асистента, наукового співробітника, інженераматематика, лаборанта.

Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням 6.803 – механіка .

Метою практики є вивчення студентами структури науководослідних та проектних установ, які розробляють проблеми прикладної механіки, основних приладів та устаткування для проведення наукового та виробничого експерименту, ознайомлення студентів із новими типовими та спеціальними задачами механіки, закріплення, поглиблення та розширення знань по теоретичним дисциплінам, підготовка до майбутньої роботи по спеціальності.

Задачі практики: вивчення структури і організації бази практики, питань наукової організації праці, засвоєння методів теоретичного та експериментального дослідження задач механіки, які направлені на розв’язання конкретних наукових проблем; вивчення технічної документації та вимог до її оформлення, збір матеріалів по використанню в науково-дослідній роботі студента та виконання дипломної роботи; вивчення питань охорони праці та техніки безпеки на базі практики; закріплення та поглиблення теоретичних знань по нормативним та спеціальним дисциплінам механіки, аналітичним, чисельним та експериментальним методам дослідження задач механіки; виконання, у відповідності до індивідуального завдання, запланованих розділів дипломної роботи; підготовка до вивчення спеціальних курсів, які завершують спеціалізацію механіка; набуття практичних навиків на робочих місцях, в лабораторіях і відділах підприємств – баз практики.

В результаті проходження виробничої практики студенти - механіки повинні:

ЗНАТИ: задачі та проблеми механіки, які розроблюються у відділі чи лабораторії бази практики, їх фізичні та математичні основи, прикладне та теоретичне значення;

аналітичні, чисельні, експериментальні методи їх дослідження, наукову літературу по даному напрямку;

можливі технічні застосування результатів дослідження; правила охорони праці й техніки безпеки; основну літературу по темі практики, яка пов’язана з темою

дипломної роботи, згідно індивідуального завдання;

- 75 -

правила охорони праці та техніки безпеки.

ВМІТИ : будувати математичну модель досліджуваного процесу, вибирати прогресивні теоретичні, чисельно-аналітичні та експериментальні методи їх дослідження, використовувати сучасну обчислювальну техніку, аналізувати результати дослідження і давати їх фізичну інтерпретацію; оформляти і вести необхідну науково-технічну документацію.

НАБУТИ НАВИЧКИ: самостійної наукової роботи і творчого пошуку при дослідженні задач механіки, використання науковотехнічної літератури, постановки задач механіки та створення їх математичних моделей, вибору методу дослідження, проведення наукових експериментів, використання сучасної обчислювальної техніки та її математичного забезпечення, аналізу і фізичної інтерпретації одержаних результатів: виступів із науковими доповідями та ведення аргументованої дискусії.

Освітньо-професійна програма вищої освіти за професійним спрямуванням 6.801 – математика Метою практики є поглиблення та закріплення теоретичних знань

по математиці, одержаних студентами при вивченні нормативних та спеціальних курсів ; знайомство з роботою баз виробничої практики в області сучасних досягнень математики та їх застосування в різних галузях народного господарства; набуття практичних навиків самостійної науково-дослідної роботи у фундаментальних та прикладних областях математики, вдосконалення досвіду роботи з науковою літературою та на ПЕОМ, набуття навиків викладання у вищій школі.

Задачі практики: опанування методикою науково-дослідної роботи в області математики та її застосування; знайомство з новою технікою, з практичним розв’язанням задач математики на базах практики ; набуття досвіду розв’язання змістових задач в різних областях громадської діяльності.

В результаті проходження виробничої практики студенти математики повинні:

ЗНАТИ: основні теоретичні положення по спеціалізації; основні методи наукових досліджень; методику організації роботи спеціаліста-математика на базі практики;

характер математичних задач і проблем, які розв’язуються в даній науковій установі чи промисловому підприємстві;

основну літературу по темі практики, яка пов’язана з темою дипломної роботи, згідно індивідуального завдання;

правила охорони праці та техніки безпеки.

- 76 -

ВМІТИ: проводити наукові та прикладні дослідження по запропонованій тематиці;

працювати з науковою літературою, виступати з науковими повідомленнями реферативного чи оригінального характеру на наукових семінарах;

проводити практичні заняття у вищій школі; оформляти і вести необхідну науково-технічну документацію.

НАБУТИ НАВИКИ: самостійного ведення наукового пошуку в якості математика-дослідника; ставити і розв’язувати задачі теоретичного і прикладного характеру, які виникають на базі практики; застосування сучасних ПЕОМ для розв’язання конкретних задач; самостійного ведення занять у вищій школі, організацію і

проведення громадської і виховної роботи у колективі.

4.2 Заходи по організації, проведенню та підведення підсумків виробничої практики

Для більш чіткої роботи по організації проведення виробничої практики на механіко-математичному факультеті, за 2 місяці до початку проходження виробничої практики, проводиться семінар із відповідальними за практику від кафедр по організаційним питанням. На семінарі обговорюються заходи по організації, хід проведення, контролю проведення та підведення підсумків виробничої практики студентами кафедр факультету в поточному році, програми практики, перелік планових баз виробничої практики, методичні вказівки та матеріали.

4.2.1. Бази виробничої практики

Вибір бази практики проводиться на основі аналізу виробничих та економічних можливостей виробництв та установ з точки зору їх придатності для проведення виробничої практики по спеціальностям. При цьому повинні враховуватися перспективи економічного та соціального розвитку відповідних галузей народного господарства, плани прийому студентів по спеціальності механіка та математика, а також шляхи постійного покращення підготовки спеціалістів у відповідності до вимог науковотехнічного процесу.

Бази практики повинні задовольняти таким вимогам:

- мати високий рівень техніки та технології, організації і культури праці;

- 77 -

-забезпечити можливість послідовного проведення виробничої практики при виконанні умов спадкоємності їх програм;

-мати постійні або тривалі науково-технічні зв’язки із кафедрами факультету;

-мати відповідний кадровий потенціал.

Основними базами виробничої практики для студентів механікоматематичного факультету є НДІ системи Національної Академії Наук (Інститут математики, Інститут статистики, Інститут механіки, Інститут кібернетики, Інститут Електрозварювання ім. Є.О. Патона та інші.) та ведучі підприємства м.Києва (АНТК ім.О.К.Антонова (Київський механічний завод ), КІАПО...).

4.2.2 Заключення договорів з базою практики.

Офіційною основою для проведення виробничої практики студентів є договір, який заключається між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (механікоматематичним факультетом) та підприємством чи установою – базою практики – не пізніше ніж за 1 місяць до початку практики. Договори заключаються по заявкам профілюючих кафедр. В договорі обумовлюється кількість студентів та відповідна їх спеціальність, які планується направити для проходження практики на дану базу практики.

У вказаний термін (1 місяць) науковий керівник практики від кафедри повинен:

-узгодити з науковим керівником бази практики наукову програму практики кожного (або групи) студента на час проходження виробничої практики;

-ознайомити наукового керівника бази практики з організаційними

вимогами та	методичними вказівками щодо проходження
виробничої	практики	студентів	механіко-математичного
факультету (по можливості, узгодити тему дипломної				роботи
конкретного	студента	з науковою	тематикою бази	практики,

робоче місце студента на час практики, підготовка наказу по базі практики про проходження конкретного студента виробничої практики, питання контролю проходження практики студентом, ведення записів у щоденнику виробничої практики студента, підведення підсумків проходження студентом виробничої практики;

-вияснити можливість і доцільність проведення екскурсій;

-78 -