- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів
траплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Малотоксич- ний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використо- вувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Бутизан — селективний ґрунтовий гербіцид, що за- стосовується до сходів культури проти однорічних злакових і дво- сім’ядольних видів бур’янів у посівах озимого і ярого ріпаку та до ви- саджування або через один – сім днів після висаджування розсади білоголової капусти з нормами витрати 1,75 – 2,5 л/га. Посіви ріпаку можна обприскувати після появи сходів у тих самих нормах. Для розширення спектра дії проти багаторічних видів бур’янів бутизан доцільно застосовувати в бакових сумішах з іншими препаратами.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
5.6.4.3. Квіноліни карбонових кислот
|
Аналог — фацет. Діюча речовина — квін- |
|
Фацет КС |
||
клорак. Хімічна назва діючої речовини — |
||
|
||
|
3,7-дихлор-8-квінолінкарбонова кислота [C.А.]. Виготовляється у формі 25 % к.с.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді — 62 мг/л при 20 °С. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щу-
рів > 2610 мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Фацет — селективний післясходовий гербіцид, що застосовується у фазі двох – трьох листків у культури проти однорі- чних злакових і деяких двосім’ядольних видів бур’янів у посівах ри- су з нормами витрати 1 – 1,8 л/га. Для розширення спектра дії про- ти стійких двосім’ядольних видів бур’янів доцільно застосовувати в бакових сумішах із іншими препаратами (базаграном).
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
|
Ароматичні карбонові кислоти представ- |
|
Загальна |
||
лені ефективними гербіцидами з широ- |
||
характеристика |
||
|
ким спектром дії, здатними уражувати |
|
|
злакові і двосім’ядольні види бур’янів. Вони спричинюють сильне ушкодження клітинних мембран і провідних судин, перешкоджа- ють транспорту природних фітогормонів і різних метаболітів, що призводить до порушення синтезу білків, нуклеїнових кислот, ліпі- дів, процесів перетворення оцтової та малонової кислот. Препарати
312
цієї групи, що здатні краще проникати в рослини через листковий апарат, вносять по вегетуючих бур’янах, а гербіциди, які активніше діють через кореневу систему, — у ґрунт.
5.6.5.1. Похідні бензойної кислоти
Поглинання гербіцидів чутливими бур’янами відбувається через кореневу систему. Викликаючи пригнічення синтезу хлорофілу, во- ни призводять до швидкого відмирання бур’янів відразу після їх проростання. Активність гербіцидів істотно залежить від наявності вологи у ґрунті. Полив або опади після застосування гербіцидів по- зитивно впливають на їх ефективність.
Керб 50В Аналог — керб. Діюча речовина — пропі- замід. Хімічна назва діючої речовини — 3,5-дихлор-N-(1,1-диметил-2-пропініл)бензамід. Виготовляється у формі 50 % з.п.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 15 мг/л при 25 °С. Краще розчиняється в органічних розчинниках. У герме- тичній заводській тарі зберігається практично необмежений час. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для щурів —
5620 мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препара- ту на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Керб — системний ґрунтовий і післясходовий гер- біцид вибіркової дії. Застосовується в посівах озимого ріпаку проти однорічних двосім’ядольних і деяких злакових видів бур’янів шля- хом обприскування культури восени у фазі 3 – 4 листків з нормою витрати 1 кг/га; на посівах насіннєвої люцерни проти повитиці ви- користовують, починаючи від трьох – чотирьох пар справжніх лист- ків до змикання рядків культури в нормі 4 – 6 кг/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Банвел 4С Аналог — діанат. Діюча речовина — дика- мба. Хімічна назва діючої речовини —
3,6-дихлор-2-метоксибензойна кислота [С.А.]. Виготовляється у формі
48% в.р.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе-
ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 6500 мг/л при 25 °С. Краще розчиняється в органічних розчинни- ках. У герметичній заводській тарі зберігається практично необме- жений час. Малотоксичний для теплокровних тварин (ЛД50 для
щурів — 1707 мг/кг, IV гр. г.к.). Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використо- вувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
313
Призначення. Банвел — системний післясходовий гербіцид ви- біркової дії. Застосовується в посівах пшениці озимої і ярої, жита, вівса, ячменю проти однорічних двосім’ядольних видів бур’янів (в тому числі стійких до 2,4-Д) шляхом обприскування культури, як добавка до 2,4-Д та 2М-4Х, у фазі кущіння з нормою витрати 0,15 – 0,5 л/га; на посівах кукурудзи проти однорічних двосім’ядольних видів бур’янів (в тому числі стійких до 2,4-Д) у фазі 3 – 5 листків у культури в нормі 0,4 – 0,8 л/га. Входить до складу комбінованих препаратів діален С, 40 % в.р., діален супер, 46,4 % в.р.к., ковбой,
40% в.р.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
5.6.5.2. Похідні гідроксибензойних кислот
|
Похідні гідроксибензойних кислот — кон- |
|
Загальна |
||
тактні гербіциди з обмеженою системною |
||
характеристика |
||
|
дією. Вони інгібують фотосинтез і |
|
|
роз’єднують процеси окисного фосфорилування. У місцях потрап- ляння краплин гербіциду у чутливих рослин утворюються некро- тичні плями з хлоротичними плямами більшої площі, які в кінце- вому підсумку (через два – сім днів) стають причиною відмирання тканин та загибелі рослин.
|
Аналоги — відсутні. Діюча речовина — |
|
Тотрил |
||
іоксиніл. Хімічна назва діючої речови- |
||
|
||
|
ни — 4-гідрокси-3,5-дийодбензонітрил [С.А.]. Виготовляється у фо-
рмі 22,5 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Практично не розчиняється у воді при 20 – 25 ºС (50 мг/л). Краще розчиняється в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі гарантовано зберіга- ється два роки. Високотоксичний для теплокровних тварин і лю- дини (ЛД50 для щурів — 110 мг/кг, ІІ гр. г.к.). Необхідно запобіга-
ти потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Заборо- няється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарсь- ких водойм.
Призначення. Тотрил — контактний післясходовий гербіцид ви- біркової дії. Застосовується в посівах цибулі проти однорічних дво- сім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування культури в фазі 2 – 6 листків (але в ранніх фазах розвитку бур’янів) з нормою витра- ти 1,5 – 3 л/га; на посівах озимого часнику проти однорічних дво- сім’ядольних видів бур’янів у фазі 2 – 3 листків у культури в нормі 1,5 – 3 л/га, а часнику (з повітряних цибулин) у фазі 2 – 3 листків у культури, норма 1,5 – 2 л/га. При дворазовому прополюванні цибулі норми витрати гербіциду зменшують до 1 – 1,5 л/га: перша обробка у фазі 1 – 2 листків цибулі, а друга — в міру відростання бур’янів.
314
Входить до складу комбінованих препаратів актрил АС, 32 % в. р. та актрил М, 52 % в.р.
Реєстрацію призупинено.
Парднер Аналоги — бромотрил, бромотрил Р. Дію- ча речовина — бромоксиніл. Хімічна на-
зва діючої речовини — 3,5-дибром-4-гідроксибензонітрил [С.А.]. Ви- готовляється у формі 22,5 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 130 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органічних розчинниках (ксилолі, диметилформаміді, тетрагідрофурані). У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Високотоксичний для теп- локровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 190 мг/кг, ІІ гр. г.к.).
Необхідно запобігати потраплянню препарату на шкіру та слизові оболонки. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Парднер — контактний післясходовий гербіцид вибіркової дії. Застосовується: в посівах пшениці озимої і ярої, яч- меню проти однорічних двосім’ядольних видів бур’янів (у тому числі стійких до 2,4-Д) шляхом обприскування в фазі кущіння культури (але в ранніх фазах росту бур’янів — 2 – 4 листки) з нормою витрати 1 – 1,5 л/га; на посівах кукурудзи у фазі 3 – 5 листків в нормі 1 – 1,5 л/га; на посівах бавовнику проти однорічних злакових і дво- сім’ядольних бур’янів шляхом обприскування ґрунту до сходів куль- тури в нормі 3 – 6 л/га, а шавлії мускатної — з нормою 4,5 – 6 л/га.
Для розширення спектра дії можна змішувати з протизлаковими гербіцидами. Входить до складу комбінованого препарату бюкт- рил Д, 45 % к.е.
Реєстрацію призупинено.
5.6.6.Похідні ароматичних амінів
5.6.6.1.Заміщені динітроаніліну
|
Активність гербіцидів цієї групи визна- |
|
Загальна |
||
чається будовою ароматичного ядра. Ці |
||
характеристика |
||
|
сполуки утворюють стійкі Σ-комплекси з |
|
|
нуклеофільними компонентами рослинних тканин. Активні сполу- ки утворюють також групи ОСН3, СF3, СN на місці першого ради-
кала.
Заміщені динітроаніліну спочатку зупиняють процеси росту, по- рушують синтез нуклеїнових кислот ДНК і РНК. Це призводить до зупинки вторинних процесів росту, реплікації ДНК, клітинного по- ділу, синтезу фітогормонів. Нітроаніліни порушують рівновагу фіто- гормонів у коренях рослин. У взаємодії з білками в проростаючих
315
насінинах вони послаблюють активність α-амілази, індукованої фі- тази і гібереліну, зокрема пригнічують синтез ферментів. Подальша дія виявляється в порушенні фотосинтетичного фосфорилування, окисненні НАД•Н та сукцинату, процесів окисного фосфорилування і дихання в цілому.
Типовим симптомом дії нітроанілінів є перероджене (пухлинне) потовщення кінчиків коренів проростаючих насінин плоскухи, видів мишію тощо. Клітини стають багатоядерними, невеликих розмірів, з тонкими оболонками. Порушується поділ клітин у метафазі, що на- гадує дію колхіцину.
Крім впливу на поділ клітин динітроаніліни згубно діють на сис- теми мікротрубочок, порушують синтез нуклеїнових кислот і білків, інгібують фотосинтез. У процесі фотосинтезу вони впливають на транспорт електронів в ізольованих хлоропластах у редукованій ча- стині пластохінонового пулу. Наслідком цього процесу є зміна про- никності мембран для іонів і молекул, роз’єднання енергозапасаю- чих систем у мітохондріях і хлоропластах.
Симптоми дії гербіцидів помітні і після появи сходів: призупиня- ється розвиток вторинних коренів, ріст пагонів, сім’ядольні листки стають шкірястими, гіпокотиль або стебло потовщуються і стають ламкими, часто набувають червоно-синього забарвлення. З коренів динітроанілінові гербіциди проникають в інші органи у мінімаль- них кількостях.
|
Аналоги — херботреф, олітреф, трифлу- |
|
Трефлан |
||
ралін, трифторалін, трифлурекс, нітран |
||
|
||
|
К. Діюча речовина — трифлуралін. Хімічна назва діючої речови- ни — 2,6-динітро-N,N-дипропіл-4-(трифлуорометил)бензенамін [С.А.]. Виготовляється у формі 48 % к.е. (24 % к.е.).
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Це кристали жовтувато-оранжевого кольору важко розчи- няються у воді (0,221 мг/л при рН 7), добре — в органічних розчин- никах (ацетоні, ксилолі тощо). У заводській тарі гарантовано збері- гається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і люди-
ни (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Слід запобігати потра- плянню препарату на шкіру та слизові оболонки.
Призначення. Трефлан — ґрунтовий гербіцид вибіркової дії. Над- то леткий, тому потребує негайного загортання в ґрунт. Застосовуєть- ся для захисту від однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів до посіву, одночасно з посівом та до появи сходів культури. Норми ви- трати — 48 % к.е. на посівах сої, рицини, соняшнику — 2 – 5 л/га, ча- снику, розсадних томатів і капусти — 2 – 3 л/га, безрозсадних томатів
— 1 – 1,2, льону-довгунця — 1,6 – 2 л/га, тютюну — 2 – 4 л/га, насін- нєвих посівів цибулі — 3 – 4, баклажанів, перцю — 1,8 л/га, огірків — 0,9 – 1,2 л/га, люпину — 1,5, люцерни — 3 л/га, на посівах ефіроолій-
316