1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
Приспів 41
Виконання пісні. Караоке. Пісня «Веселкова»
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
Приспів
Виконання пісні. Караоке. Колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.
4. Підсумки уроку
Сьогодні відбулося узагальнення набутих знань із теми «Музика і мистецтво слова» .
Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями.
Не засмучуйтеся, якщо у знаннях виявили прогалини – ліквідувати їх допоможе наполег-лива робота. 42
Урок 17
Тема уроку. Музика та візуальні образи.
Мета уроку. Познайомити учнів з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йо-сипа Бокшая, концертом «Зима» із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського компо-зитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Гео-ргія Свиридова, Вивчити пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка». _____________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Бесіда про мистецтво
Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір пос-тає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм.
Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почут-тя, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини.
2. Відомості про картину І. Грабаря «Лютнева блакить»
Художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати будь-яку картину, відтворити будь-який образ, розкрити власне ставлення до навколишнього світу. Кожен вид мис-тецтва робить це по-своєму.
Наприклад, український художник Ігор Грабар написав картину «Лютнева блакить». Він зобразив рідну природу зимової пори. Пейзажі Ігоря Грабаря приваблюють своїм «мажорним звучанням» – світлими, життєрадісними образами природи.
Італійський композитор Антоніо Вівальді створив цілий цикл музичних замальовок «Пори року», в яких музичними засобами зобразив красу рідної природи.
3. Відомості про цикл «Пори року» А. Вівальді
Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикантом — скрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навча-вся віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерва-торії.
Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярні-ший програмний твір італійського композитора. Вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах.
4. Слухання.
Концерт «Зима» з циклу «Пори року» А. Вівальді
5. Аналіз прослуханого твору
Чи допомогла вам музика Вівальді краще зрозуміти зміст картини?
Якими інтонаціями зображена зима?
6. Відомості про картину Й. Бокшая «Зима». 43
Творчість українського живописця Закарпаття Йосипа Бокшая вирізняється тісним єд-нанням із образами мальовничої місцевої природи та різножанрового народного декоративно-ужиткового мистецтва.
7. Відомості про «Співа зима, агукає» з кантати Г. Свиридова «Поема пам’яті Сергія Єсеніна».
Зимові теми відображені і у творчості Георгія Свиридова — російського композитора ми-нулого століття. З дитинства захоплений народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.
Із «Поеми пам'яті Сергія Єсеніна» постає не лише образ поета, а й образ народу, серед якого він виріс і якому присвятив свої найкращі поезії.
Живе відчуття зимової завірюхи, бурхливої стихії виникає під час звучання другої части-ни кантати Георгія Свиридова «Поема пам'яті Сергія Єсеніна». Надзвичайно виразне та контрас-тне звучання музики, її невпинний розвиток зумовлені змістом віршованого тексту. Назва цієї частини є першим рядком вірша поета «Співа зима, агукає...».
8. Слухання.
«Співа зима, агукає» з кантати Г. Свиридова «Поема пам’яті Сергія Єсеніна»
9. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, якими музичними засобами композитор Георгій Свиридов зобразив красу рі-дної природи.
10. Бесіда про зиму
Починаючи з пейзажу за вікном, зима зазвучала перед нами музичними та живописними барвами. Досі ми лише сприймали зимові образи, насолоджувалися їх мистецьким втіленням. Час самим заспівати, приєднатися до зимових пейзажів із піснею вже знайомих нам авторів Оль-ги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».
11. Демонстрація пісні О. Янушкевич «Біла казка»
12. Розучування пісні «Біла казка».
Караоке. Пісня «Біла казка»
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова. 44
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.
13. Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йосипа Бокшая, концертом «Зима» із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського композитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Георгія Свиридова, а також вивчили пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».
Урок 18
Тема уроку. Пейзаж у музиці та живописі.
Мета уроку. Виконати пісню «Біла казка», познайомити учнів із творчістю двох видатних митців: композитора Юрія Щуровського (музичний твір «Після перегляду Куїнджі») та живописця Архипа Куїнджі (картина «Місячна ніч на Дніпрі»). ________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Робота над піснею «Біла казка»
Під час співу дихайте спокійно, плечі не піднімайте.
Під час виконання зверніть увагу на розмір пісні.
Співаючи пісню, передайте її зимовий характер.
2. Караоке. Пісня «Біла казка»
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала. 45
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.
3. Бесіда про вплив мистецтва на людину
Пісня нагадала про зимові свята. Мистецтво впливає на людину по-різному. Наприклад, живопис зображує дійсність у візуальних образах (тобто видимих предметах); література – відт-ворює словом життя та художні образи; музика – це мистецтво, що відображає дійсність у худо-жньо-звукових образах. Вона може проникати у внутрішній світ людини, викликати неповторні почуття та думки, виражати характер і глибину переживань і впливати на настрій. А як здогада-тися, що уявляв композитор, коли писав музику? Не потрібно здогадуватися, аби зрозуміти задум композитора, відчути красу його музики, потрібно навчитися слідкувати за розвитком музичної думки; тому прослуховування музичних творів потребує особливої уваги. Так само потрібно сприймати й інші твори мистецтва, наприклад, живопис.
4. Відомості про Ю. Щуровського
Сьогодні ми дізнаємося про творчість композитора Юрія Щуровського. Коріння роду Щу-ровських сягає часів Запорізької Січі. Дитинство композитора було затьмарене війною 1941-45 років минулого століття та фашистською окупацією. Музичну освіту Щуровський здобув у Києві. Уже в роки навчання на світ з’явилися перші твори композитора.
Юрія Щуровського називають справжнім класиком української музики для дітей. Його п'єси ставали популярними з моменту створення і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності.
У живописі Юрія Щуровського найбільше приваблював пейзажний жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення п’єси «Після перегляду Куїнджі».
5. Споглядання картини А. Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». 46
6. Відомості про А. Куїнджі
Архип Куїнджі – живописець-пейзажист, педагог, який жив на межі XIX-XX століть. Він був майстром колірних ефектів. Зіставлення кольорів на його картинах вражає, як і поетичне відображення картин природи, наприклад, у полотні «Місячна ніч на Дніпрі».
Порівняймо, чи цей твір художника Архипа Куїнджі відповідає музиці «Після перегляду Куїнджі» композитора Юрія Щуровського.
7. Слухання. П’єса Ю. Щуровського «Після перегляду Куїнджі».
8. Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який ритм п’єси «Після перегляду Куїнджі»?
Що саме надихнуло композитора Юрія Щуровського на написання п’єси «Після пере-гляду Куїнджі»?
9. Підсумки уроку
Сьогодні ми виконали пісню «Біла казка», а також познайомилися із творчістю двох ви-датних митців: композитора Юрія Щуровського (музичний твір «Після перегляду Куїнджі») та живописця Архипа Куїнджі (картина «Місячна ніч на Дніпрі»).
Композитору вдалося відчути найголовніші мотиви пейзажів великого художника, суть яких у загадковості природи, у світлових відтінках місячного сяйва. Казково-фантастичний пей-заж автор відтворив прозорою фактурою звуків і приглушеною динамікою. Ця фортепіанна п'єса – приклад справжнього музичного імпресіонізму Ю.Щуровського.
Урок 19
Тема уроку. Взаємозв’язок різних видів мистецтва. Відлуння історії.
Мета уроку. Познайомити учнів із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, розучити пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». На основі розгляду взаємозв’язку різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці переконати учнів у тому, що український народ має справді героїчну історію. _________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Історичні сюжети в музиці
Музика, як і всі інші види мистецтва, народжена з єдиного джерела – реального життя. Пригадаймо, як багато ви знаєте творів літератури, музичного чи образотворчого мистецтва, що розповідають про події давнього минулого та видатних особистостей. До речі, історії нашого народу також присвячено багато різноманітних творів українських митців. Сьогодні, наприклад, ми познайомимося з музикою Івана Карабиця.
2. Відомості про І. Карабиця
Іван Карабиць (XX-початок XXI ст.) – український композитор, диригент, педагог, народ-ний артист України, автор багатьох оркестрових, вокально-симфонічних, камерних (інструмента-льних та вокальних) творів. Народився він на Донеччині, а музичну освіту здобув у Київській консерваторії. 47
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу. У доробку компози-тора серед багатьох інших творів – три симфонії. Одна з кращих – «Перша симфонія», пов’язана з жанром героїчного епосу.
Музика другої частини «Думи» нагадує пісню лірника. Протяжне, напружене звучання ві-олончелі передає характер сумної драматичної розповіді народного співця
3. Слухання. «Думи» І.Карабиця.
Споглядання репродукції картини Л.Жемчужникова «Кобзар на шляху».
4. Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, чи має музика симфонії відношення до картини.
Чи існує внутрішній зв’язок між цими прослуханим і побаченим творами?
Який характер «Думи»?
5. Відомості про художника Л. Жемчужнікова
Льва Жемчужнікова називають російським та українським живописцем і графіком XIX-XX ст. Тривалий час він проживав в Україні. Знайомство з Тарасом Шевченком надзвичайно вразило художника і значним чином відобразилося на його творчості. Лев Жемчужніков став послідовни-ком Шевченка-художника у зображенні образів та побуту українських селян. Творчість Шевченка-поета надихнула художника на створення багатьох хвилюючих та правдивих творів, серед яких і картина «Кобзар на шляху».
За спогадами сучасників, Лев Жемчужніков пристрасно любив Малоросію, як тоді нази-вали Україну, вивчав її історію, зокрема історію українського козацтва. Він знав напам'ять майже всі відомі на той час історичні думи та пісні і відображав їх зміст і образи на своїх полотнах.
6. Розповідь про січових стрільців
Українці є одним із найспівочіших народів. Вони співали завжди. Поряд із ліричними піс-нями про красу природи та кохання, схвильованими творами про життєві турботи створено чи-мало народних і професійних пісень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та становлення національної самосвідомості.
Одними з героїв таких пісень були Українські Січові стрільці. Вони боролися за волю і незалежність Батьківщини на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від слова Січ — осередку козацької слави і звитяги, тому і в піснях, що їх співали Січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов'янського та козацького воїнства.
Вслухаймося уважно в слова пісні Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Чи не підказують вони вам, виконавцям, шляхи музичного розвитку пісні?
7. Демонстрація пісні «Йде січове військо».
8. Розучування пісні «Йде січове військо».
Караоке. Пісня «Йде січове військо».
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо 48
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.
9. Відомості про М. Гайворонського
Михайло Гайворонський — український композитор, диригент і педагог минулого століт-тя. Родом він із Тернопільщини. Творчість композитора охоплює різні жанри — симфонічний, камерно-інструментальний. Він створив також хорові твори, музика для духового оркестру та театральних вистав, солоспіви, обробки народних пісень. Михайло Гайворонський відомий як один із кращих авторів стрілецьких пісень.
10. Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомились із творчістю композитора Івана Карабиця та живописця Льва Жемчужнікова, а також розучили пісню Михайла Гайворонського «Йде січове військо». Ми розг-лянули взаємозв’язок різних видів мистецтва та відлуння історії в музиці і ще раз переконалися в тому, що український народ має справді героїчну історію.
Урок 20
Тема уроку. Музика програмна і непрограмна. Героїчні образи.
Мета уроку. Розглянути поняття програмної і непрограмної музики, познайомити учнів з творчими доробками художника Віктора Васнецова і композитора Олександра Бородіна. _______
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Програмна та непрограмна музика.
На попередніх уроках ми переконалися, що музика та живопис мають спільне – це твор-чість людської душі, яка існує у просторі та часі. Кожен митець у своєму творінні змальовує ду-шевні переживання та почуття, зображує красу навколишнього світу, певні історичні події. Крім того, що музика відтворює духовний світ людини, вона, так само, як і живопис, зображує події минулого та сучасності. Слід зазначити: музика може бути створена композитором за конкретним сюжетом або без нього.
Залежно від цього музику поділяють на програмну і непрограмну.
Інструментальну музику, що не має конкретного змісту чи пояснень, називають «чис-тою», або непрограмною музикою (наприклад, «Вокаліз», Сергія Рахманінова, «Пісня» Левка Ревуцького чи «Фантазія ре-мінор» Моцарта).
Музику, створену за певним сюжетом, що подається у спеціальній програмі або в назві твору, називають програмною музикою (наприклад, «Зима» Вівальді, «Богатирська симфонія» Бородіна).
2. Слухання. 49
О. Бородін 1 частина симфонії «Богатирська». Споглядання репродукції картини В. Вас-нецова «Богатирі».
3. Аналіз прослуханого твору
Цими творами митці перенесли нас у глибину віків – змалювали образи богатирів, їхню силу та відвагу.
Поміркуйте, який характер має кожна з двох контрастних музичних тем.
Ми говоримо про твори Віктора Васнецова та Олександра Бородіна... А хто вони?
Зараз ми дізнаємося про їхні життєві та творчі шляхи трішки більше.
4. Відомості про В. Васнецова
Віктор Васнецов — видатний російський художник (XIX-XX століть). Основу його творчо-сті складає жанровий живопис — картини побуту міщан і селян, однак найвідомішими серед творів художника є картини на історичні теми, зображення билинних і казкових персонажів. Вік-тор Васнецов зробив свій внесок у культурну спадщину України. Багато розписів на стінах Свято-Володимирського собору в Києві належать його пензлю.
5. Відомості про О. Бородіна
Олександр Бородін – видатний російський композитор XIX ст. Його приваблювали обра-зи народних героїв і давні історичні події. Олександр Бородін відомий як творець музичного епо-су: опери, симфонії та романсу.
Патріотична ідея і народний дух пам'ятки давньоруської літератури XII ст. «Слово про Ігорів похід» надихнули композитора на створення опери «Князь Ігор». Він сам створив поетичні тексти до неї.
Талант Бородіна однаково виявився в епосі та ліриці, в монументальних і невеликих творах. Олександр Бородін був людиною, закоханою в історію свого народу.
6. Слухання.
Мелодія головної теми симфонії «Богатирська» О. Бородіна.
7. Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули поняття програмної і непрограмної музики, а також познайоми-лися з творчими доробками художника Віктора Васнецова і композитора Олександра Бородіна.
Цими творами митці переносять нас у глибину віків — змальовують образи богатирів, їх-ню силу, мужність і відвагу.
Урок 21
Тема уроку. Від симфонії до скульптури.
Мета уроку. Переконати учнів у тому, що жоден вид мистецтва не можна замінити ін-шим: вони лише доповнюють один одного. _____________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Героїчні образи в різних видах мистецтва 50
Кожен вид мистецтва відображає героїчні образи по-своєму. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура) достовірно зображує зримі предмети чи явища. Література розкриває зміст певних понять та уявлень.
Музика відтворює звукову картину довколишнього світу, передає душевний стан людини. І жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони лише доповнюють один одного, підсилю-ючи цим самим сприйняття тих чи інших героїчних образів.
Власне, тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Прослухаймо, наприклад, «Пісеньку джури» на музику Олександра Жилінського.
2. Демонстрація «Пісеньки джури».
3. Відомості про авторів пісні
Олександр Жилінський — сучасний український композитор. Серед його різноманітних творів значне місце посідають яскраві, розумні та сучасні за звучанням пісні для дітей.
«Пісенька джури», створена на вірші поета Олексія Кононенка, давно вже полюбилася в Україні та стала відомою за її межами. Зміст цієї пісні продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі.
4. Розучування «Пісеньки джури».
Караоке. «Пісенька джури».
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ —
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів.
5. Відомості про симфонію № 3 «Героїчну» Л. Бетховена
Найгеніальнішим виразником героїчних образів у європейській музиці був, безумовно, Людвіг ван Бетховен. Боротьба особистості чи цілих народів за свою гідність, волю, за перемогу справедливості — одна з найулюбленіших тем його творчості. 51
Третя симфонія Бетховена, яку він назвав «Героїчною», відкрила собою нову еру сим-фонічної музики XIX ст. Із дев’яти симфоній, створених композитором, «Героїчна» була в нього найулюбленішою.
Вона вражає своїми масштабами, кількістю та різноманітністю тем, складністю мелодич-них зв'язків та величчю виражених ідей.
Твір приваблює слухачів багатством думок і почуттів, могутніх поривів і вольових миттє-востей.
6. Слухання. Л. Бетховен. Симфонія № 3 «Героїчна» (1 ч.)
7. Аналіз прослуханого твору
Який темп прослуханого твору?
Який характер музики першої частини симфонії «Героїчна»?
Що спільного в образному змісті симфоній Л. Бетховена та О. Бородіна?
8. Розповідь про архітектора Й. Пінзеля
Йоганн Пінзель — геніальний скульптор XVIII ст., який творив на Галичині, що належала у той час Австрії. Його творчість є вершиною львівської скульптури. Твори Йоганна Пінзеля вра-жають своєю образною глибиною та віртуозною майстерністю обробки дерева й каменю, сміли-вістю та складністю композиції, а також динамічною пристрастю образів. Усе своє творче життя скульптор співпрацював із видатним архітектором Бернардом Меретином.
Монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дра-кона» увінчує аттик (найвищу передню частину фасаду) собору св. Юра. Це — величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло. Скульптура талановито пов'язана своїм духовним змістом із архітектурою та природою Львова.
9. Підсумки уроку
Сьогодні ми переконалися, що жоден вид мистецтва не можна замінити іншим: вони ли-ше доповнюють один одного. Тому й не може бути мистецтва головного чи другорядного.
Наприклад: зміст «Пісеньки джури» продовжує роздуми про традиції та цінності воїнів-захисників рідної землі; прослуханий фрагмент симфонії Л. Бетховена №3 «Героїчної» звеличує людину за допомогою музичних засобів, людину, яка відвойовує право на свободу, рівність, лю-бов і щастя; монументальний твір Йоганна Пінзеля «Святий Юрій на здибленому коні поражає дракона» - це величаво-тріумфуючий, піднесено-героїчний образ воїна, який перемагає зло.
Урок 22
Тема уроку. Тема козацтва в мистецтві. Взаємозбагачення різних видів мистецтва.
Мета уроку. Розглянути крізь призму взаємозбагачення різних видів мистецтва тему ко-зацтва на прикладі фрагментів з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», «Пісеньки джури» Оле-ксандра Жилінського. _______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Поєднання різних видів мистецтва 52
Поєднання різних видів мистецтва – музики, хореографії, декорації, живопису та сценіч-ної дії – спричинило взаємозбагачення кожного з них і подарувало світові нові види музично-театрального мистецтва — балет, оперу, мюзикл, оперету.
Опера – це вид музично-театрального мистецтва, який ґрунтується на поєднанні музики, слова та сценічної дії.
Без декорацій, гриму та костюмів, які створюють художники, опера не сприйматиметься глядачами, до яких потрібно донести час і місце події, що відтворюються, тобто передати атмо-сферу. Усі ці види мистецтва доповнюють один одного, створюють візуальну картину дії і разом з музикою передають образний зміст опери.
Наприклад, на тему козацтва. Літературний сюжет повісті «Тарас Бульба» Миколи Гого-ля став основою для створення композитором Миколою Лисенком опери з однойменною назвою.
Прослухайте хори «Гей, не дивуйте» і «Засвіт встали козаченьки...» з опери «Тарас Бу-льба», а потім дайте відповіді на кілька питань.
2. Слухання.
Хор «Гей, не дивуйте» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба».
Хор «Засвіт встали козаченьки...» з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»
3. Аналіз прослуханих творів
Які настрої передані в музиці кожного фрагменту?
Який характер музики кожного прослуханого фрагменту?
4. Споглядання репродукції картини М. Дерегуса «Тарас Бульба на чолі війська».
Для художника Михайла Дерегуса, який написав картину «Тарас Бульба на чолі війська», образ Тараса Бульби є символом національного героя визвольної боротьби українського народу.
Михайло Дерегус – відомий український живописець і графік минулого століття. Народи-вся він на Харківщині, де в дитинстві отримав незабутні естетичні враження від мальовничої української природи.
Художник писав твори у різних жанрах, а також ілюстрував літературні твори українських письменників. У роботах Михайла Дерегуса надзвичайно поетичними є образи народних героїв, історичного минулого, природи та побуту України.
5. Робота над піснею «Пісенька джури» О. Жилінського.
«Пісеньку джури» слід виконувати енергійно, весело, бадьоро, але не крикливо; слідку-вати за чітким ритмом і виразною дикцією.
Також прослідкуйте за нотним текстом і скажіть, яким розміром написано пісню.
Караоке. «Пісенька джури»
Мій вусатий дід
знав, як божий день,
Свій козацький рід,
та співав пісень.
По краплині пив я
дідові слова,
То святі скарби,
то вода жива.
Приспів:
Нагадайте мені, тату, дідові пісні, 53
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих пісень співати,
Бо козакам рід від роду та й немає переводу.
Гей, гей, гей! Гей, гей, гей!
Нам роздольний степ –
вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам, Біг!
Матінка одна,
нам на сотні літ,
Лада весняна,
Україна-світ!
Приспів
6. Підсумки уроку
Сьогодні крізь призму взаємозбагачення різних видів мистецтва ми розглянули тему ко-зацтва на прикладі фрагментів з опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», а також «Пісеньки джу-ри» Олександра Жилінського.
Урок 23
Тема уроку. Пісенність і мелодизм у поезії т. Г. Шевченка
Мета уроку. Розглянути пісенність і мелодизм у поезії Тараса Григоровича Шевченка. Розучити пісню «Думи мої». __________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Творчість Т. Г. Шевченка.
На вірші Тараса Григоровича Шевченка народ створив понад 200 пісень, оскільки в його поетичних текстах закладено своєрідний український мелодизм. У цих піснях панує настрій на-пруженого передчуття, непереборне утвердження ідеї боротьби та невідступна думка про волю.
Прослухаймо одну з таких пісень «Думи мої».
2. Демонстрація пісні «Думи мої»
3. Аналіз прослуханого твору
Який характер музики пісні «Думи мої»?
Яким ми побачили Кобзаря в пісні «Думи мої»?
4. Розучування пісні «Думи мої».
Караоке. Пісня «Думи мої».
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами? 54
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
5. Споглядання репродукції картини М. Божія «Думи мої, думи ...».
За словами пісні «Думи мої» – постать поета, його болісні роздуми, запитання, сподіван-ня.
Яким постає перед нами Кобзар?
Про що говорять до нас його очі?
Які думки злітають з чола?
Визначний український художник минулого століття Михайло Божій висловив своє став-лення до Поета та враження від його віршів на полотні «Думи мої, думи...».
6. Відомості про Шевченка-художника
Перед нами один із «Автопортретів» Тараса Шевченка. Що споріднює цей твір Шевчен-ка-художника з образом, який вималювався перед нами в народній пісні на його слова?
Іван Франко сказав про Тараса Шевченка: «Він був сином мужика і став князем у царстві духу. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури».
Природа щедро наділила кріпацького сина і поетичним, і художнім талантами, однак хист художника проявився в ньому раніше за поетичне обдарування. Надалі поезія і малярство тісно переплелися у творчості Шевченка – часто його поетичні образи спричиняли появу картин («Ка-терина»), або ж виплекані художником образи знаходили своє поетичне втілення (малюнок «Слі-пий»). Уся творчість Тараса Шевченка – літературна й образотворча – заплетена на цілісному образі України – її народу, окремих особистостей і природи.
7. Відомості про пам’ятник Т. Шевченку (Канів, Тарасова гора)
Українці шанують пам’ять про Кобзаря. Чернеча (тепер Тарасова) гора в Каневі, де по-ховано Тараса Шевченка, є національною святинею. Пам'ятник на могилі Кобзаря був зведений у 1939 році. Він височіє на кручі і нагадує слова «Заповіту»: «...щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі було видно...». 55
Задумливо споглядає Поет «Вкраїну милу», долею якої опікувався все своє стражденне життя.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули пісенність і мелодизм у поезії Тараса Григоровича Шевченка. Шануймо пам’ять про Кобзаря, адже більшість написаного ним відгукується в серцях українців і донині.
Урок 24
Тема уроку. Кобзарське мистецтво.
Мета уроку. Розглянути тему кобзарського мистецтва, повторити пісню «Думи мої», ще раз звернулися до творчості Тараса Григоровича Шевченка. _______________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Народні інструменти кобза та бандура.
Бандура і кобза — старовинні українські струнні щипкові музичні інструменти. Походять вони від давньоарабської лютні та давньогрецької цитри і відрізняються одна від одної зовнішнім виглядом та музичними властивостями. Ці інструменти струнні щипкові. У бандури, на відміну від кобзи, більша кількість струн.
Сьогоднішній урок присвячений кобзарському мистецтву.
Прослухаймо українську народну пісню «Ой піду я лугом».
2. Слухання.
Українська народна пісня «Ой піду я лугом».
3. Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
Який темп пісні «Ой піду я лугом»?
4. Споглядання репродукції картини К. Трутовського «Кобзар над Дніпром»
Поміркуйте, чи поглиблюється образне сприйняття пісні «Ой піду я лугом» при спогля-данні картини «Кобзар над Дніпром».
Картину «Кобзар над Дніпром» написав Костянтин Трутовський.
Костянтин Трутовський — український живописець і графік позаминулого століття. Голо-вним у його творчості було peaлістичне відображення життя та побуту українців. Художник бага-то працював над ілюстраціями до творів українських письменників і поетів, зокрема Тараса Шев-ченка.
5. Робота над піснею «Думи мої».
Пісню «Думи мої» слід виконувати повільно, протяжно, виразно і з характером.
Караоке. Пісня «Думи мої».
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами. 56
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?
2. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас, –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я – тут загину.
3. Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
6. Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему кобзарського мистецтва, повторили пісню «Думи мої», а також ще раз звернулися до творчості Тараса Григоровича Шевченка.
У творах різних видів мистецтва часто зустрічаються схожі сюжети, змальовуються одні і ті ж картини чи образи. Це стосується, насамперед, творів, побудованих за літературними сюже-тами. Скульптор, композитор чи художник бачать художній образ літературного твору по-своєму і по-своєму передають його образний зміст, використовуючи художні засоби даного виду мистецт-ва.
Урок 25
Тема уроку. Образи природи у творах мистецтва.
Мета уроку. Звернутися до образів природи у творах мистецтва; прослухати уривок із балету Ігоря Стравінського «Весна священна» і розглянули репродукцію картини Олексія Шовку-ненка «Весна. Конча-Заспа», а також розучили веснянку «Благослови, мати». ________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Розповідь про картину О. Шовкуненка «Весна. Конча-Заспа».
Весна – це «юність» природи, прекрасна пора року, яка приваблює своєю завжди новою красою багатьох митців. 57
Погляньмо, наприклад, на буяння пробудженої природи на картині видатного українсько-го художника Олексія Шовкуненка. Він зобразив весняний пейзаж однієї з мальовничих околиць Києва – Конча-Заспи.
2. Споглядання картини О. Шовкуненка «Весна. Конча-Заспа».
У багатьох творах композитори, поети та художники оспівують красу рідної природи. Її образи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них інколи неможливо розкрити жит-тєвий зміст багатьох художніх творів.
Олексій Шовкуненко народився у Херсоні, жив на межі XIX-XX ст. Найвизначнішою є його портретна творчість, однак почуття пристрасної любові до української природи знайшло своє втілення у багатьох пейзажах майстра. Художник талановито оспівує красу рідної землі, непо-вторно прекрасну та безмежно багатоманітну.
3. Відомості про І. Стравінського, вступ до балету «Весна священна».
Ігор Стравінський, видатний російський композитор минулого століття, народився в ро-дині свідомого українця, відомого співака Федора Стравінського. Композитор чимало років про-жив на Волині, зокрема в містечку Устилуг. Саме там він створив, поряд із багатьма іншими тво-рами, балет «Весна священна».
Три балети Ігоря Стравінського («Жар-птиця», «Петрушка» та «Весна священна») пов'я-зані з образами слов'янського фольклору та картинами старовинного побуту. Ці твори приваб-люють багатством фантазії, барвистим звуковим колоритом, майстерною та витонченою оркест-ровкою.
У балеті «Весна священна» композитор відображає таємничість природної стихії та ста-рослов'янських язичницьких ритуалів, буяння і розквіт весняної природи. Вступ до балету має поетичну назву «Поцілунок землі». Простежте за дивовижним розгортанням першої несміливо-тендітної теми у виконанні вже знайомого вам дерев'яного духового інструмента до повнозвучно-го та світлого звучання оркестру.
4.Слухання.
Вступ до балету І. Стравінського «Весна священна»
5. Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Чи вважаєте ви мальовничою музику з балету І. Стравінського?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці І. Стравінського та на ка-ртині О. Шовкуненка?
Як називають у народі пісні про весну?
Пригадайте, які веснянки ви знаєте.
6. Демонстрація веснянки «Благослови, мати».
7. Розучування веснянки «Благослови, мати».
Караоке. Веснянка «Благослови, мати».
Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати. 58
Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку
Літечко в човночку.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми звернулися до образів природи у творах мистецтва; прослухали, зокрема, уривок із балету Ігоря Стравінського «Весна священна» і розглянули репродукцію картини Олек-сія Шовкуненка «Весна. Конча-Заспа», а також розучили веснянку «Благослови, мати».
Урок 26
Тема уроку. Музика та візуальні образи (узагальнення).
Мета уроку. Узагальнити знання учнів з теми «Музика та візуальні образи», прослухати романс Сергія Рахманінова «Весняні води», повторити веснянку «Благослови, мати» і ще раз переконати учнів у тому, що всі види мистецтва доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу. _______________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Музичні та живописні образи.
Музика може багато нам розповісти. Інколи вона викликає у нашій уяві різноманітні кар-тини, але їй не під силу передати дійсність предметно, як це робить, наприклад, живопис.
Музика може відтворювати звукову картину навколишнього світу, але навіть найкраща програмно-зображальна музика не здатна передати форму предмета, зображеного на полотні художником. Живопис може передавати найтонші відтінки настрою людини, розкривати складний світ людських почуттів і зображати дійсність такою, якою бачить її художник. Зрозуміти зміст живописних творів можна лише тоді, коли розкриваються особливості мови живопису — сюжет, рисунок, колір, композиція; вони й утверджують цілісний образ картини.
Ми вже знаємо, що кожен вид мистецтва — музика, література, живопис чи скульптура — по-своєму відображають світ і можуть однаково впливати на людину, а всі разом вони допов-нюють один одного і передають красу навколишнього світу.
Виконайте веснянку «Благослови, мати» і поміркуйте, які картини у вашій уяві вона ви-кликає.
2. Караоке. Веснянка «Благослови, мати».
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку 59
3. Споглядання картин із зображенням весни
Які з цих картин, на вашу думку, найбільш співзвучні з виконаною піснею? Полотно Олексія Шовкуненка «Весна. Конча-Заспа» чи картина О. Адамова «Дорога в лісі»?
4. Відомості про романс С. Рахманінова «Весняні води»
Під враженнями від весняної природи російський композитор Сергій Рахманінов написав романс «Весняні води». Його мелодія ніби зіткана з інтонацій весняного пробудження, сповнена свіжості та піднесення.
5. Слухання.
«Весняні води» С. Рахманінова
6. Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Які засоби виразності споріднюють весняні пейзажі в музиці Сергія Рахманінова і на картині Олексія Шовкуненка?
7. Перевірка знань учнів.
Тестове завдання 1. Визначте автора і назву картини
1) Т. Шевченко. «Автопортрет».
2) К. Трутовський. «Кобзар над Дніпром».
3) М. Божій. «Думи мої».
Тестове завдання 2. Визначте автора і назву картини
1) Й. Бокшай. «Зима».
2) І. Грабар. «Лютнева блакить».
3) О. Адамов. «Ялинка».
Тестове завдання 3. Визначте автора і назву картини
1) М. Дерегус. «Тарас Бульба на чолі війська».
2) М. Дерегус. «Дума про козака-бандуриста».
Тестове завдання 4. Визначте автора і назву картини
1) М. Дерегус. «Дума про козака-бандуриста»
2) Л. Жемчужніков. «Кобзар на шляху»
Завдання 5. Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.
«Пісенька джури». Слова і музика О. Жилінського.
Завдання 6. Прослухайте музичний твір, визначте його автора та назву.
«Думи мої». Слова Т. Шевченка, музика народна.
8. Підсумки уроку
Сьогодні ми узагальнили знання з теми «Музика та візуальні образи», прослухали ро-манс Сергія Рахманінова «Весняні води», повторили веснянку «Благослови, мати» і ще раз пе-реконалися, що всі види мистецтва доповнюють один одного і передають красу навколишнього світу. 60
Урок 27
Тема уроку. Тема материнства у творах мистецтва.
Мета уроку. На прикладі творів «Аве Марія» Франца Шуберта, «Мама» Юрія Чичкова та полотна «Сікстинська мадонна» Рафаеля Санті показати учням, як тема материнства, свята і прекрасна була оспівана та увінчана митцями. __________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Тема материнства в мистецтві.
Тема сьогоднішнього уроку займає вагоме місце в мистецьких творах. Матерям поети присвячували свої найкращі рядки, композитори — найніжнішу музику, художники створювали образ матері як божественний символ материнства і любові.
Прекрасним зразком утілення теми материнства в музиці є вокальний твір австрійського композитора Франца Шуберта «Ave Maria» («Вітаю тебе, Маріє»). Це – привітання архангела Гавриїла Діві Марії при Благовіщенні.
2. Відомості про Ф. Шуберта
Франц Шуберт – видатний австрійський композитор, сучасник Людвіга ван Бетховена. Основні риси характеру композитора (життєрадісність, доброта і скромність) відтворилися в його музиці простими, світлими і щирими почуттями. Саме висвітлення найрізноманітніших людських переживань є головним мотивом творчості Франца Шуберта. Серед його творів у різних музич-них жанрах понад 600 пісень.
Пісня Франца Шуберта «Аве Марія», сповнена великої внутрішньої сили, також є звели-ченням материнської доброти та любові. Звернімо увагу на ніжне та водночас урочисто-схвильоване звучання мелодії.
3. Слухання.
Пісня Ф. Шуберта «Аве Марія».
4. Аналіз прослуханого твору
В якому темпі звучала музика?
Якими засобами музичної виразності відображено образ Марії?
Яка роль супроводу в пісні «Аве Марія»? Чи може він бути іншим (наприклад, важким, акордовим)?
5. Відомості про Р. Санті та його картину «Сікстинська мадонна».
Чи «звучать» твори образотворчого мистецтва?
Так. Музика, породжена уявою кожного з нас під час перегляду картини, допоможе за-глибитися в зображений сюжет, збагатити його в нашому сприйнятті.
Рафаеля Санті, наприклад, сучасники називали «божественним Санті». Славнозвісний майстер, італійський художник та архітектор епохи Відродження, Рафаель прожив лише 37 років, однак його коротке життя було щасливим.
6. Споглядання картини Р. Санті «Сікстинська мадонна».
Образ Мадонни, жінки-матері, втілений художником у різних його творах, є поєднанням ніжності та доброти з величчю, що переростає в гімн материнству. 61
На картині «Сікстинська мадонна», найдосконалішому шедеврі Рафаеля, перед нами постає прекрасна молода жінка з дитиною-Богом на руках, їх оточують постаті святих Сікста, Варвари та янголят. Мадонна йде хмарами назустріч долі. В очах її надзвичайна доброта, ніж-ність, але й смуток і тривога, бо заради щастя людей вона має віддати найдорожче — свого сина. Почуття материнської любові виражене на картині майстра пронизливо гостро та гармоній-но, з величезною художньою силою.
7. Аналіз розглянутих творів
Розкрийте своє емоційне ставлення до полотна Рафаеля «Сікстинська мадонна».
Розкрийте своє емоційне ставлення до пісні Франца Шуберта «Аве Марія».
Порівняйте візуальний і музичний образи картини «Сікстинська мадонна» і пісні «Аве Марія».
У чому полягає співзвучність цих творів?
8. Бесіда про мамині колискові
Усі ми зростали під мамині колискові, а згодом самі навчалися співати про маму ... кожен про свою і про всіх матерів на світі, бо ж материнство, святе і прекрасне, оспіване та увічнене митцями.
Вивчена та виразно і натхненно виконана нами пісня Юрія Чичкова на слова Михайла Пляцковського «Мама» долучить нас до цієї святої і невичерпної теми в мистецтві.
Юрій Чичков – російський композитор, автор численних творів у різноманітних музичних жанрах. Особливу увагу у своїй творчості він приділяв дитячим пісням.
9. Демонстрація пісні Ю. Чичкова «Мама».
10. Розучування пісні «Мама».
Караоке. Пісня «Мама».
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка
11. Підсумки уроку
Усі матері різні, але для нас – найдорожчі. Тема материнства, свята і прекрасна, у всі ві-ки була оспівана та увінчана митцями. 62
Сприйняти портрет матері легше, якщо він доповнений картиною, адже живописний і му-зичний образи злилися в образ цілісний і художній.
Сьогодні ми пересвідчилися в цьому на прикладі творів «Аве Марія» Франца Шуберта, «Мама» Юрія Чичкова та полотна «Сікстинська мадонна» Рафаеля Санті.
Урок 28
Тема уроку. Духовна тематика у творах мистецтва.
Мета уроку. Ознайомити учнів із розвитком духовної тематики у творах мистецтва. ____
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Духовна музика.
Сьогодні ми поговоримо про духовну музику.
Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створю-вали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, три-воги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу.
Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.
2. Відомості про А. Веделя і його твір «Херувимська».
Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викла-дав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі.
У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела (a capella), тобто без інструментального супроводу. Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Арте-мія Веделя «Херувимська».
Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже хе-рувими» (звідси й назва). Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особ-ливою урочистістю.
3. Слухання.
«Херувимська» А. Веделя
4. Аналіз прослуханого твору
Які образи виникли у вашій уяві під час слухання «Херувимської»?
Яким є характер прослуханого твору?
5. Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері
Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісу-63
сом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.
6. Робота над піснею Ю. Чичкова «Мама»
Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою.
Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.
Караоке. Пісня «Мама»
1. Мама, мама – в цьому слові світло дня.
Мама, мама – слова кращого нема.
Мама, мама, хто рідніший, ніж вона.
Мама, мама, у очах її весна.
2. Мама, мама – на землі єдина з всіх,
Мама, мама – подарує казку й сміх.
Мама, мама – через нас бува сумна.
Мама, мама – все пробачить нам вона.
3. Мама, мама – так читає перший клас,
Мама, мама – хто ж іще так любить нас.
Мама, мама – тиха ласка ніжних рук,
Мама, мама – ти найперший вірний друг.
4. Мама, мама – в цьому слові світло дня,
Мама, мама – слова кращого нема,
Мама, мама – ллється пісенька стрімка,
Мама, мама –— як струмок вона дзвінка
7. Підсумки уроку
Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чис-тота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.
Урок 29
Тема уроку. Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки
Мета уроку. Показати учням, що музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. ____________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Весняні обряди.
Сьогодні з допомогою музики ми дізнаємося про давню традицію нашого народу, адже в народних піснях правдиво відображається його історія. Складені невідомими творцями та опові-дачами, вони зберігаються в пам'яті людей і передаються з уст в уста. Саме з пісень ми дізнає-мося про життя і працю, побут і традиції українського народу. 64
Весняні обряди займають у житті українського народу особливе місце. Українці завжди раділи приходу весни: дні стають довшими, і теплішими, зеленіє трава, розцвітають сади, розпо-чинаються роботи в полі.
Весна – це оновлення не тільки природи, а й людської душі. Разом з нею приходить одне з найвизначніших християнських свят – Великдень (Воскресіння Ісуса Христа). На Великдень дівчата водили хороводи, співали веснянки та гаївки і разом із парубками грали в різні ігри, які самі ж і вигадували. Діти по-своєму раділи весні і разом із матусями та бабусями готувалися до свят – розмальовували писанки.
2. Демонстрація пісні «Писанки».
3. Розучування пісні В. Таловирі «Писанки».
Караоке. Пісня «Писанка».
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся
4. Розповідь про писанки
Писанки – це розписані за допомогою розтопленого воску пташині яйця – один із найда-вніших видів українського декоративно-ужиткового мистецтва.
Яйце з жовтком, що схожий на сонце, з давніх часів вважалося символом життя. Розпи-сування яєць – це народний звичай, пов'язаний із дохристиянським обрядом зустрічі весни.
Цей звичай мав символічний зміст: у писанках поетизувалася краса буття, втілювалися сподівання на краще майбутнє. Покриваючи фарбами та знаками-символами шкаралупу яйця, люди ніби захищали життя, яке зберігалося всередині, від злих сил.
У Коломиї є єдиний у світі Музей писанки. Його колекція нараховує більше 6 тисяч писа-нок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі та Польщі.
Музей у Коломиї – це архітектурне втілення образу писанки, а у творчості сучасного українського композитора Лесі Дичко образ писанки – фортепіанний.
5. Розповідь про Л. Дичко
Леся (Людмила) Дичко – сучасний український композитор. Її творчість охоплює різнома-нітні музичні жанри – від симфонічного, балетного, вокально-симфонічного до вокального та інструментального. 65
Серед її інструментальних творів варіації для фортепіано «Українські писанки» особливо вирізняються самобутнім використанням та осмисленням народної пісенності.
Отже, українські писанки також можуть «звучати»; вони віддзеркалюються усім багатст-вом фарб і візерунків-символів у музичному мистецтві.
6. Слухання.
Варіації для фортепіано «Українські писанки» Л. Дичко
7. Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
В якому темпі прозвучали «Українські писанки»?
Який настрій залишився від прослуханого твору?
8. Підсумки уроку
Музично-пісенна культура споконвіку була невід’ємною часткою життя українців. Майже у всіх піснях згадуються рідна природа, побут, народні звичаї та обряди. Розкриття таких тем у музиці і образотворчому мистецтві має багато спільного, це ніби допомагає «побачити» музику.
Урок 30
Тема уроку. Архітектура і музика.
Мета уроку. Показати учням спільні і відмінні риси архітектури і музики: найважливішою є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. _____________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Архітектурне мистецтво
Ми щодня бачимо архітектурні споруди: будинки, театри, навчальні заклади, вокзали тощо. Їх побудували за проектами архітекторів, і кожен з них має своє призначення та архітекту-рну цінність. Слід відзначити, що більшість житлових будинків (а іноді цілі масиви) — подібні один до одного, тому не мають архітектурної цінності. А от деякі споруди — театри, музеї, церк-ви, собори, костели — якщо вони є оригінальними архітектурними творіннями, існують в єдиному варіанті і природно вписуються у довкілля, то набувають особливої архітектурної вартості, бо є особливим вираженням людського натхнення, уособлюють неповторність і красу навколишнього світу. Ось чому кажуть, що архітектура – це завмерла музика.
2. Розповідь про Свято-Володимирський собор у Києві
Погляньте на Володимирський собор, уявіть мелодію його великодніх дзвонів. Кришта-леве звучання різних за величиною дзвонів створює багатоголосу радісну музику.
Свято-Володимирський собор височіє на одному з Київських пагорбів на бульварі Тараса Шевченка. Його заклали 15 липня 1862 року в день пам'яті святого князя Володимира.
3. Розповідь про мистецтво дзвону
Мистецтво дзвону — особливе і старовинне; вслуховуючись у дзвін соборів і храмів, ми можемо відрізнити дзвін урочистий і святковий від тривожного та печального. Так само різними є дзвони ранковий і вечірній. 66
Музика дзвону має, як і звичайні музичні твори, темп, ритм, лад і динаміку.
4. Відомості про Прелюдію до-дієз мінор С. Рахманінова
Прослухаймо «Прелюд до дієз мінор» Сергія Рахманінова.
Ця хвилююча музика розповідає про силу почуттів, про мужність людини, котра постійно шукає, бореться, протестує і вперто прагне щастя. Розпочинається прелюд акордами, які нага-дують звучання великих дзвонів. У середині твору мелодія стає більш рухливою та неспокійною, виражає сум'яття і романтичні пориви ліричного героя, а далі знову чуються тривожні удари ве-ликого дзвона.
Термін прелюдія, або прелюд, означає слово «вступ». Це невелика інструментальна п'є-са, що була спочатку вступом до основного музичного твору. Проте вже довгий час прелюдії створюються композиторами як самостійні музичні твори.
5. Слухання.
Прелюдія до-дієз мінор С. Рахманінова
6. Аналіз прослуханого твору
Який характер музики?
Поміркуйте, чи нагадує вам Прелюд Рахманінова великодні дзвони.
Якими фарбами можна змалювати враження від музики Сергія Рахманінова?
7. Робота над піснею «Писанки» В. Таловирі
Пригадайте, на які християнські свята дзвонять у дзвони.
У дзвони дзвонять також на Великдень. А саме з цим святом пов’язана пісня «Писанки», яку ми сьогодні повторимо.
Проспівайте її лагідно, красиво, легко, приємним звуком.
Слідкуйте за диханням і дикцією.
Співайте так, щоб запам'яталися не лише слова і музика, але й музичний образ.
Караоке. Пісня «Писанки».
1. Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі в мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці,
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
2. А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними – золоті жар-птиці.
На четвертій – олені та сарни,
А на п'ятій – рушничок прегарний
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на свято нам малює.
Дивиться і тішиться матуся,
Я у неї малювати вчуся
8. Підсумки уроку 67
Архітектура – це завмерла музика. Що ж поєднує архітектуру і музику?
Найважливішою є пропорційність, властива і музиці, і архітектурі, а також симетрія та композиція. Прикладом симетрії в музиці є відома нам тричастинна будова музичного твору (А-В-А). Як правило, симетричними є архітектурні споруди епохи Відродження та наступних століть.
Архітектура і музика – це вічність, це наше сьогодення, це погляд у минуле і майбутнє.
Урок 31
Тема уроку. Дивовижне мистецтво. Імпресіонізм
Мета уроку. Ознайомити учнів з імпресіонізмом – мистецтвом миттєвого враження. Роз-глянути етюд Клода Моне «Враження. Схід сонця», прослухати першу частину сюїти Клода Де-бюссі «На морі від зорі до полудня» і вивчити пісню «В долонях рідної землі». ________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Імпресіонізм
Музика та живопис – це ті жанри мистецтва, за допомогою яких людина може передава-ти свої відчуття та враження. Художників і музикантів, що розкривають тільки своє безпосереднє сприйняття миттєвого враження, називають імпресіоністами, а їхнє мистецтво – імпресіонізмом.
Імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження. Щоб зрозуміти зміст картини імпресіо-ніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив.
2. Розповідь про виставку в Парижі 1874 р.
Слово імпресіонізм міцно закріпилося у сфері мистецтва. «Виставкою імпресіоністів» вперше критично назвав твори кількох молодих французьких художників журналіст Луї Леруа в 1874 році. Ця виставка відбулася в Парижі. Картини художників були своєрідними і несхожими на будь-які живописні стилі та манери, що існували до того часу: від світлих, неймовірно прозорих тонів, що надавали зображенню відчуття простору і подиху повітря, до різких, контрастних співс-тавлень кольорів. Невловимий перехід від світла до тіні. На полотнах помітні мазки пензля худо-жника.
3. Розповідь про картину К. Моне «Враження. Схід сонця».
Одна з картин – етюд Клода Моне – мала назву «Враження. Схід сонця». На полотні ху-дожник зобразив своє миттєве враження, яке він пережив, коли дивився на небо під час сходу сонця.
На перший погляд недбалий, малюнок створює враження хаотичної «мазанини» чи без-ладу, але тільки така палітра кольорів і невиразність контурів, пом'якшених ранковим туманом, загострює і робить тоншим бачення досвітньої краси.
Активне «додумування» та «домальовування» картини в уяві глядача допомагає точніше зрозуміти зображене.
4. Розповідь про імпресіонізм у музиці, композитора К. Дебюссі
У музиці імпресіонізм виявлявся у пошуках нових мелодичних, тембрових і гармонічних поєднань. Серед перших імпресіоністів-композиторів називають Клода Дебюссі. 68
Клод Дебюссі — французький композитор, який жив на межі XIX-XX ст. Як і більшість ви-датних композиторів, він захоплювався музикою з дитинства. Перші найяскравіші музичні вра-ження залишилися в нього від відвідування оперного театру в Парижі.
Після закінчення Паризької консерваторії Клод Дебюссі подорожував як виконавець-піаніст по Росії та Італії. Народна та професійна музика цих країн викликала глибокий інтерес у композитора.
Твори Клода Дебюссі вирізняються яскравими життєвими образами, в яких простежу-ються переважно пейзажні та ліричні мотиви. Більшість його творів є програмними. Його музику вважали дивною та незрозумілою.
5. Відомості про першу частину сюїти «Море» К. Дебюссі.
Сьогодні ми прослухаємо симфонічну сюїту «Море», а саме – першу частину «На морі від зорі до полудня». Її автором є Клод Дебюссі.
Сюїта – це інструментальний твір, що складається з кількох контрастних частин (частіше танцювального типу), об'єднаних спільним задумом.
6. Слухання.
«На морі від зорі до полудня» із сюїти «Море» К. Дебюссі
7. Аналіз прослуханого твору
Які музичні засоби виразності використав композитор у сюїті, щоб передати стан мо-ря?
Чи допомогла музика пережити більш глибоке враження від картини?
8. Рідний український пейзаж
Повернімося до України. Рідний пейзаж постає перед нами з пісні талановитого автора з Полтавщини Володимира Раковського на слова Володимира Тарасенка «В долонях рідної зем-лі».
Прослухайте цю пісню і спробуйте її розучити.
А ще поміркуйте, якими музичними засобами виразності ми зможемо «змалювати» цю картину?
9. Демонстрація пісні В. Раковського «В долонях рідної землі».
10. Розучування пісні «В долонях рідної землі».
Караоке. Пісня «В долонях рідної землі».
1. У перший грім, неначе свято,
І дух весняної ріллі —
Живу щасливо і крилато
В долонях рідної землі.
2. Мережать небо блискавиці,
Туман зволожує вуста.
Та вірю я в зерно пшениці,
Яке під сонцем пророста.
3. В нім трударя душевний трепет,
Найвищих мрій врожайний цвіт. 69
Пірну на мить у хвилі степу,
Щоб дужчим випливти у світ.
11. Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що імпресіонізм – це мистецтво миттєвого враження; а щоб зро-зуміти зміст картини імпресіоніста, важливо збагнути не тільки те, що зобразив художник, а й як він це зробив. Також ми розглянули етюд Клода Моне «Враження. Схід сонця», прослухали пер-шу частину сюїти Клода Дебюссі «На морі від зорі до полудня» і вивчили пісню «В долонях рідної землі».
Урок 32
Тема уроку. Природа в мистецтві. Звучать Карпати.
Мета уроку. Порівняти мову музики та мову живопису, показати їх подібність і те, що мелодія чи картина сприйматимуться лише тоді, коли композитор чи художник зумів відповідни-ми засобами відтворити сюжет, образний зміст і внутрішні почуття. _________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ. Природа в піснях
Музика відтворює звукову картину світу. У багатьох творах композитори та поети оспіву-ють красу рідної природи. Її образи глибоко проникли в мистецтво.
Пригадаймо пісню «В долонях рідної землі».
У ній також простежується зв’язок музики і природи.
2. Робота над піснею «В долонях рідної землі».
Виконайте пісню чистим і красивим звучанням голосів.
Караоке. Пісня «В долонях рідної землі».
1. У перший грім, неначе свято,
І дух весняної ріллі –
Живу щасливо і крилато
В долонях рідної землі.
2. Мережать небо блискавиці,
Туман зволожує вуста.
Та вірю я в зерно пшениці,
Яке під сонцем пророста.
3. В нім трударя душевний трепет,
Найвищих мрій врожайний цвіт.
Пірну на мить у хвилі степу,
Щоб дужчим випливти у світ.
3. Бесіда про Карпати
Карпати – мальовничий куточок України в якому є гори, долини і річки. Цей край увібрав у себе все найкраще на землі. Кожен із нас, мандруючи крутими гірськими стежками, може відчу-ти себе митцем, оскільки виникає непереборне бажання відтворити засобами мистецтва цю 70
незбагненну красу. А які барви! Красуня-природа щодня, ніби на подіумі, з вишуканим смаком змінює кольори свого вбрання.
4. Споглядання репродукції картини Й. Бокшая «Верховина».
Карпатські краєвиди – це невичерпне джерело натхнення для художників. Наприклад, картина Йосипа Бокшая «Верховина». Вона є одним зі зразків тісного єднання художника з обра-зами рідного мальовничого краю.
5. Розповідь про третю частину «Маленької української симфонії» Ю.Щуровського
Для киянина Юрія Щуровського враження від природи Закарпаття були дуже яскравими, тому він змалював саме закарпатські краєвиди; розкрив свої почуття, настрої, душевні хвилю-вання в «Маленькій українській симфонії» для оркестру народних інструментів.
Твір Юрія Щуровського сповнений любові до природи української землі. Музика третьої частини симфонії, що має назву «Закарпатська картина», дає змогу почути над широкими поло-нинами голос самого митця.
Цікаво, що сольним інструментом цієї частини композитор обрав рідкісну для класичної музики флейту Пана, назва якої походить від імені героя давньогрецьких міфів сатира Пана. Цей інструмент відомий у світі і має різні назви: най, акустичний орган, ребро, сірінкс тощо.
6. Слухання.
Третя частина «Маленької української симфонії» Ю.Щуровського («Закарпатська карти-на»).
7. Аналіз прослуханого твору
В якому темпі написаний твір?
Який характер «Закарпатської картини»?
8. Підсумки уроку
Якщо порівняти мову музики та мову живопису, то знайдемо багато подібного, однак ме-лодія чи картина сприйматимуться лише тоді, коли композитор чи художник зумів відповідними засобами відтворити сюжет, образний зміст і внутрішні почуття.
Такої майстерності досягнув Йосип Бокшай: він створив картину «Верховина», вражений красою природи. Однією з вершин творчості композитора Юрія Щуровського є «Маленька україн-ська симфонія», зокрема її третя частина («Закарпатська картина»). Вона асоціюється з мальов-ничими горами і кришталево чистими ріками Закарпаття.
Урок 33
Тема уроку. Пісенні образи в живописі.
Мета уроку. Переконати учнів у тому, що найкращий підручник історії – це народна тво-рчість. Продемонструвати, як створюються живописні образи з народнопісенної тематики. _____
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Створення живописних образів із народнопісенної тематики 71
Краса та яскрава мелодійність українських народних пісень спонукали багатьох митців до створення живописних образів з народнопісенної тематики. Наприклад, під враженням від народної пісні «Їхав козак на війноньку» український художник Михайло Кривенко відтворив епі-зод прощання козака, який від'їжджає на війну, з коханою дівчиною.
2. Слухання.
Пісня «Їхав козак на війноньку»
3. Аналіз прослуханого твору
Про що розповідається в пісні?
Чи співпадають характер мелодії та зміст пісні?
4. Споглядання репродукції картини М. Кривенка «Їхав козак на війноньку...», відомості про художника
У картині «Їхав козак на війноньку...» український художник Максим Кривенко засобами живопису передав бачення пісні. Перед нами у глибокій сумній задумі постає образ дівчини, яка проводжає воїна-козака в далекий похід. Три крапки в кінці назви картини «Їхав козак на війнонь-ку...» чи то дають сподівання на повернення козака, чи то нагадують нам відому історичну украї-нську народну пісню, в якій є продовження цих слів аж до трагічного кінця – загибелі в бою моло-дого козака.
5. Демонстрація пісні «Літо золоте».
Композитор Ольга Янушкевич запрошує нас зустріти давноочікуване літо не лише з піс-нею, а й з танцем. І зробити це за допомогою пісні «Літо золоте».
6. Розучування пісні «Літо золоте».
Караоке. Пісня «Літо золоте»
Прилетіло літо, як на крилах,
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве, лагідне, як мама.
Ось воно яке – літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю.
Я тебе ще з осені чекаю.
Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці, грози і зірниці.
Ось воно яке – літо золоте.
Приспів.
Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку росяне намисто.
Ось воно яке - літо золоте.
Приспів. 72
7. Підсумки уроку
Найкращий підручник історії – це народна творчість. Погляньте ще раз на репродукцію картини «Їхав козак на війноньку...» і зіставте її з піснею, яку ми прослухали.
Чи бачите ви зрілий образ в картині і в пісні?
Відтінки кольорів на полотні створюють відчуття динаміки в пісні. Це тому, що картина і пісня об’єднані однією ідеєю, єдиним образом героїв визвольних змагань за вільну Україну.
Урок 34
Тема уроку. Музика життя.
Мета уроку. З’ясувати, що музика відтворює зримі образи в образотворчому мистецтві, що коли різними засобами композитор і художник втілюють один і той самий задум, глибшим і зрозумілішим стає його сприймання.___________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ.
Творчість К. Білокур.
Сьогодні ми познайомимося з творчістю художниці Катерини Білокур.
Українська художниця з Полісся. Її самобутні твори давно вже стали надбанням світово-го образотворчого мистецтва. Життєвий і творчий шлях майстрині був нелегким. Кожна квітка на картинах Катерини Білокур є живою частинкою природи, відтвореною особистим внутрішнім баченням авторки. Її безмежна любов до квітів та обдарована від природи особистість породжу-вали геніальні полотна, на яких буянням кольорів і витонченими візерунками палахкотить, зву-чить і живе українська душа.
2. Споглядання репродукції картини К. Білокур «Квіти над тином».
Поміркуйте, якою музикою могли б звучать квіти, змальовані народною майстринею Ка-териною Білокур.
Колірна гармонія у творах Катерини Білокур переходить у музику життя. Квіти на полот-нах майстрині поєднуються не за порою чи місцем їх цвітіння, а за гармонійним сусідством квітки з квіткою. Музична та живописна співзвучність її творів зачаровує й хвилює.
3. Бесіда про зорові образи і творчість І. Карабиця
Уважно слухаючи музику, ми можемо створювати в нашій уяві певні зорові образи, пов'я-зані з якимись життєвими подіями, картинами природи, зразками образотворчого мистецтва. Однак це стосується не всіх музичних творів, оскільки музика може і не викликати ніяких зорових картинок. Зорові уявлення сприяють осмисленню змісту музики лише тоді, коли вони виникають із самої музики і під впливом музики — без надуманості і фантазування.
Як приклад, ми прослухаємо «Прелюдію» українського композитора Івана Карабиця, а також спробуємо віднайти те, що допомогло б спрямувати уяву на створення власного зорового образу.
Пригадаймо, що вам відомо про Івана Карабиця та його творчість.
Де народився композитор?
Де Іван Карабиць здобув музичну освіту? 73
Творчості Івана Карабиця властивий широкий, багатомірний погляд на світ, прагнення охопити різні сторони буття людини, потяг до поетичного відображення світу.
Прослухаймо його твір «Прелюдія».
4. Слухання.
І. Карабиць «Прелюдія».
5. Аналіз прослуханого твору
Який характер твору?
На які зорові образи надихає вас звучання «Прелюдії»?
Чи співзвучні картина Катерини Білокур і «Прелюдія» Івана Карабиця?
6. Робота над піснею «Літо золоте».
Яку пору року вам нагадує картина Катерини Білокур «Квіти над тином»?
Пригадайте, яку пісню про літо ви знаєте.
Виконайте цю пісню бадьоро, весело і спробуйте віднайти те, що допоможе спрямувати уяву на створення власного зорового образу.
Караоке. Пісня «Літо золоте».
Прилетіло літо, як на крилах,
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве, лагідне, як мама.
Ось воно яке – літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю.
Я тебе ще з осені чекаю.
Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці, грози і зірниці.
Ось воно яке – літо золоте.
Приспів.
Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку росяне намисто.
Ось воно яке - літо золоте.
Приспів.
7. Підсумки уроку
Сьогодні ми з’ясували, що музика відтворює зримі образи в образотворчому мистецтві. Різними засобами композитор і художник втілюють один і той самий задум – і глибшим стає сприймання п’єси, якщо ми бачимо перед собою картину, а зміст зрозумілішим. 74
Урок 35
Тема уроку. Музика та інші види мистецтва. Урок-концерт.
Мета уроку. Переконати учнів у тому, що для розуміння твору мистецтва необхідно зро-зуміти його життєвий зміст, джерела та обставини його створення. Узагальнити знання учнів. ___
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________
Хід уроку
1. Вступ
Протягом року, порівнюючи музичні, літературні твори та твори образотворчого мистецт-ва, ми спостерігали широку палітру зв’язків музики з іншими видами мистецтва.
Ми переконалися, що різні види мистецтва не існують відокремлено одне від одного, між ними існує очевидний або внутрішній творчий і життєвий зв’язок.
Сьогодні ми включили деякі твори до програми уроку-концерту та тестові завдання на повторення і закріплення теми «Музика та інші види мистецтва».
2. Перевірка знань учнів.
Тестове завдання 1. Позначте правильне твердження
1) Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом
2) Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом без слів
Тестове завдання 2. Позначте правильне твердження
1) Романс – це поєднання музики та хореографії
2) Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом
3) Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин
Тестове завдання 3. У наведеному переліку позначте українські народні інструменти
1) Балалайка
2) Бандура
3) Кобза
4) Фортепіано
Тестове завдання 4. У наведеному переліку позначте художників з України
1) Й. Бокшай
2) К. Моне
3) М. Дерегус
4) О. Шовкуненко
5) В. Васнецов
Тестове завдання 5. Автор слів пісні «Думи мої»
1) Український народ
2) Т. Шевченко
3) М. Вериківський
Виконати пісню. Караоке. Пісня «Думи мої».
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами.
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв,
В степу, як билину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину? 75
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,
- Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
Виконати пісню. Карооке. Пісня «Йде січове військо».
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем вороженьків,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
В боротьбу криваву:
Як поборем вороженьків,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем вороженьків,
Слава не загине.
Виконати пісню. Караоке. Пісня «Біла казка».
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій знов навіяв.
Віхола її закружляла.
Привітала зимонька, привітала.
Приспів:
Рік новий — рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг, радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас, це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас, це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій, казка біла
Нас у рік новий всіх здружила.
Принесла тепло нам на свято.
Ми багаті друзями — нас багато.
Приспів. 76
Виконати пісню. Карооке. Пісня «Благослови, мати».
1. Благослови, мати
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
2. Зиму проводжати,
Весну закликати.
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку
Виконати пісню. Караоке. Пісня «Літо золоте».
Прилетіло літо, як на крилах.
Принесло нам літо дні щасливі.
Літо кучеряве, лагідне, як мама.
Ось воно яке — літо золоте.
Приспів:
Я з тобою, літо, пожартую,
Я з тобою, літо, потанцюю,
Я з тобою, літо, поспіваю
Я тебе ще з осені чекаю.
Розсипає літо срібні роси,
Заплітає літо квіти в коси.
Пахощі суниці, грози і зірниці.
Ось воно яке — літо золоте.
Приспів
Задрімало літо на покосах,
Засмалило сонцем ноги босі.
Скупане в любистку росяне намисто.
Ось яке воно — літо золоте.
Приспів.
3. Підсумки уроку
Щоб зрозуміти твір мистецтва, необхідно зрозуміти його життєвий зміст, джерела та об-ставини його створення. Пізнаючи мистецтво, ми пізнаємо в ньому себе.
Сподіваємося, що музика та інші види мистецтва і надалі сприятимуть розвитку вашого естетичного смаку, наділятимуть вас почуттям прекрасного, розвиватимуть здатність відчувати естетичну насолоду в сприйнятті життя через мистецтво, захоплюватися красою навколишнього світу. 77
|
ЗМІСТ Тематичне планування |
3 |
|
Перелік музичних творів на диску «Фонохрестоматія. Музичне мистецтво. 5-6 класи» |
|
|
5 клас |
7 |
|
6 клас |
8 |
|
Поурочні плани. 5 клас. |
|
|
Урок 1. Вокальна музика. |
11 |
|
Урок 2. Інструментальна музика. Пісня без слів. |
12 |
|
Урок 3. Інструментальна музика. Варіації |
14 |
|
Урок 4. Вокально-інструментальна музика. Кантата |
15 |
|
Урок 5. Оркестрова музика. Увертюра. |
17 |
|
Урок 6. Музично-сценічне мистецтво. Опера та література |
19 |
|
Урок 7. Музично-сценічне мистецтво. Література в балеті. |
21 |
|
Урок 8. Симфонічна музика. Від пісні до симфонії. |
22 |
|
Урок 9. Музичні образи в народній творчості. Казка. |
24 |
|
Урок 10. Аматорське музичне мистецтво. Музичні образи в казці. |
27 |
|
Урок 11. Інструментальна музика в поезії. Квартет. |
28 |
|
Урок 12. Музичні образи в літературних творах. Оповідання. |
30 |
|
Урок 13. Єдність мистецтва музики та слова. |
33 |
|
Урок 14. Музика в кіномистецтві. |
36 |
|
Урок 15. Музика і мистецтво слова (узагальнення). |
37 |
|
Урок 16. Музика і мистецтво слова (узагальнення). |
38 |
|
Урок 17. Музика та візуальні образи. |
42 |
|
Урок 18. Пейзаж у музиці та живописі. |
44 |
|
Урок 19. Взаємозв’язок різних видів мистецтва. Відлуння історії. |
46 |
|
Урок 20. Музика програмна і непрограмна. Героїчні образи. |
48 |
|
Урок 21. Від симфонії до скульптури. |
49 |
|
Урок 22. Тема козацтва в мистецтві. Взаємозбагачення різних видів мистецтва. |
51 |
|
Урок 23. Пісенність і мелодизм у поезії т. Г. Шевченка |
53 |
|
Урок 24. Кобзарське мистецтво. |
55 |
|
Урок 25. Образи природи у творах мистецтва. |
56 |
|
Урок 26. Музика та візуальні образи (узагальнення). |
58 |
|
Урок 27. Тема материнства у творах мистецтва. |
60 |
|
Урок 28. Духовна тематика у творах мистецтва. |
62 |
|
Урок 29. Народні обряди та звичаї. Мистецтво писанки |
63 |
|
Урок 30. Архітектура і музика. |
65 |
|
Урок 31. Дивовижне мистецтво. Імпресіонізм |
67 |
|
Урок 32. Природа в мистецтві. Звучать Карпати. |
69 |
|
Урок 33. Пісенні образи в живописі. |
70 |
|
Урок 34. Музика життя. |
72 |
|
Урок 35. Музика та інші види мистецтва. Урок-концерт. |
74 |