Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
7-87.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
282.11 Кб
Скачать

27.Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення.

У сфері соціального захисту важливою організаційно-правовою формою соціального забезпечення залишається асигнування з бюджету. Це — система правових відносин щодо виділення й використання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів для забезпечення соціального захисту населення.

Асигнування з бюджетів може здійснюватися різними шляхами. Переважна частина видів соціального забезпечення фінансується з Державного бюджету або за рахунок коштів місцевих бюджетів. Іноді використовуються для фінансування соціальних виплат так звані міжбюджетні трансферти. Це відповідні кошти, які безоплатно та безповоротно передаються з бюджету одного рівня до іншого. На соціальне забезпечення перерахування коштів з державного до місцевих бюджетів відбувається у вигляді дотацій або субвенцій.

Дотацією називається міжбюджетний трансферт, спрямований на вирівнювання доходної спроможності бюджету для ліквідації перевищення видатків бюджету над його доходами. Різновидом міжбюджетного трансферту є субвенція — кошти, які надаються для використання їх з певною метою у порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Асигнування з Державного бюджету України може здійснюватися як безпосередньо, так і через спеціально утворені соціальні фонди, які не є страховими і формуються переважно за рахунок бюджетних коштів. Прикладом таких фондів можна вважати Фонд соціального захисту інвалідів та Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Зокрема, до Фонду соціального захисту інвалідів передаються кошти з державного бюджету для проведення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів. За рахунок коштів цього Фонду здійснюється фінансування державних програм, спрямованих на соціальний захист інвалідів, їх трудову й медичну реабілітацію та залучення до суспільно корисної діяльності; створення робочих місць для інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації; відшкодування витрат на надання інвалідам грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації та сприйняття інформації тощо.

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення утворюється у складі Державного бюджету України, і порядок формування його коштів визначається законом про Державний бюджет на поточний рік. Кошти цього Фонду витрачаються виключно на фінансування заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, зокрема, надання пільг, виплати ком- пенсацій, допомог особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За рахунок коштів бюджетів здійснюється соціальне забезпечення незастрахованих осіб у системі соціального страхування, а також усіх осіб, для яких соціальний ризик настав не у зв'язку з трудовою діяльністю. Коло цих осіб визначається спеціальними законами, які регулюють порядок надання окремих видів соціального забезпечення. Всіх осіб, які отримують соціальне забезпечення за рахунок бюджетних джерел, можна поділити на дві групи: перша — це особи, які отримують соціальне забезпечення у зв'язку з певною громадсько корисною діяльністю (в період якої вони не підлягають соціальному страхуванню); а друга — всі інші громадяни, які одержують соціальне забезпечення без будь-якого зв'язку з трудовою діяльністю.

До першої групи належать військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, службові особи служби безпеки, податкової міліції та ін. За рахунок коштів Державного бюджету їм виплачуються пенсії, допомоги, надаються інші види соціального забезпечення у зв'язку з проходженням служби.

Друга група формується за рахунок осіб (у тому числі і застрахованих), яким певні види соціального забезпечення гарантуються державою поза участю "їх у трудовій діяльності. Соціальне забезпечення надається будь-якій особі, що зазнала визначеного законодавством соціального ризику незалежно від того, одержує вона соціальне забезпечення за рахунок страхових чи бюджетних коштів.

Основним призначенням соціального забезпечення, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, є матеріальна підтримка осіб, у яких при настанні соціального ризику рівень доходів стає нижчим від прожиткового мінімуму.

За рахунок Державного бюджету фінансується чимало видів соціального захисту. Наприклад, у сфері охорони здоров'я кошти спрямовуються для надання первинної та спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної до- помоги, а також на різні програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У сфері соціального забезпечення за бюджетні кошти фінансуються державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби і членам "їхніх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ), державні програми соціальної допомоги, державна підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських, програми і заходи щодо дітей, молоді, жінок, сім'ї та ін.

Також за рахунок коштів Державного бюджету фінансуються державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

За рахунок коштів місцевих бюджетів відбувається фінансування програм місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, а також місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.

Інші види соціального забезпечення здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до місцевих бюджетів. Наприклад, за кошти міжбюджетних трансфертів до бюджетів сіл, селищ, міст та районів фінансуються первинна та стаціонарна медична допомога, заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, притулки для неповнолітніх, територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому, пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян та багато інших соціальних заходів.   Різноманітність видів соціального забезпечення, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, зумовлює і різноманітність органів, які надають ті чи інші види соціального забезпечення. До цієї справи долучаються центральні органи виконавчої влади (Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ тощо). Вони надають соціальне забезпечення за рахунок своїх відомчих бюджетів для осіб, які проходять службу або працюють на умовах трудового договору в системі вказаних міністерств і відомств. Деякі види соціального забезпечення надаються органами охорони здоров'я, освіти, місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування за рахунок Державного й місцевих бюджетів.

Характерною особливістю цієї організаційно-правової форми соціального забезпечення є те, що вона може використовувати також локальні форми соціального забезпечення, які здійснюються органами місцевого самоврядування. Зокрема, органи місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів можуть встановлювати додаткові пільги для окремих категорій громадян, надавати субсидії понад норми, встановлені централізованим законодавством. Відповідні органи місцевого самоврядування при цьому самостійно встановлюють коло осіб, які підлягають додатковому соціальному забезпеченню, визначають його види та порядок надання.

Більшість видів соціального забезпечення надається органами місцевого самоврядування у зв'язку з виконанням зобов'язань у системі соціального партнерства.

На сучасному етапі локальні організаційно-правові форми набувають усе більшого значення у сфері соціального захисту. Адже завдяки цим формам існують можливості оперативного реагування на всі соціальні ризики локального характеру за умови, що для цього є достатньо бюджетних коштів.