2.3. Результати дослідницької роботи

Попереднє анкетування показало, що більша кількість учнів 10 класу Калинівської ЗОШ мають середньо-низький рівень пізнавальної активності, тобто перші, із реконструктивним рівнем здатні сприйняти задачу і самостійно відшукати шляхи її розв’язання, учні виявляють евристичний рівень ініціативності, другі (з низьким рівнем) – засвоюють зразки поведінки чи діяльності протягом усього життя.

Для того, щоб підвищити рівень пізнавальної активності учнів, ми запропонували декілька розробок нестандартних уроків з української літератури. Тип даних уроків – урок-КВК та урок-вікторина. Урок-КВК – конкурс веселих та кмітливих. Під час таких уроків учні поділяються на кілька команд, кожна з яких отримує певне завдання. Сама суть змагання викликає в учнів бажання знати і вміти більше для того, щоб перемогти. Саме завдяки цьому нам вдалося зацікавити учнів підвищити їх рівні пізнавальної активності. Урок-вікторина – це також один із різновидів нестандартних уроків, що проводиться у формі змагання. Для того, щоб визначити на скільки підвищились рівні пізнавальної активності учнів, ми провели підсумкове анкетування серед 10 класу:

1. Чи сподобались вам проведені нестандартні уроки: урок-КВК і урок-вікторина?

2. Хотіли б ви, щоб уроки літератури проходили саме так?

3. Що саме вам сподобалось?

4. Чи хотіли б ви щось змінити?

Аналіз відповідей учнів на анкету, запропоновану нами, показав, що учнів зацікавили такі уроки, їх пізнавальний інтерес і рівень пізнавальної активності підвищився. Таким чином, нестандартні уроки є ефективними у навчальному процесі сучасного молодого покоління, адже вчителі повинні «йти в ногу з часом» і добирати радикальні методи, прийоми роботи, які здатні зацікавити учнів і, за допомогою яких, формування пізнавальної активності буде більш ефективним.

Підбивши підсумки анкетування, для порівняння ставлення учнів до уроків перед проведенням нами нестандартних уроків і після, ми склали порівняльну таблицю:

Емоційне ставлення учнів 10 класу до уроків української літератури (табл. 2.3.1.)

Ставлення	До проведення нестандартних уроків	Після проведення нестандартних уроків
Позитивне	50%	80%
Негативне	10%	______
Байдуже	40%	20%

Отже, після проведення нестандартних уроків позитивне ставлення учнів до уроків української літератури зросло на 30%, негативне зникло взагалі, а байдуже знизилось до 20%.

Щодо рівня сформованості пізнавальної активності учнів 10 класу, то результати запропонованого нами анкетування показали його підвищення після проведення нами нестандартних уроків. У порівняльній таблиці це виглядає так:

Рівні сформованості пізнавальної активності учнів 10 класу (табл. 2.3.2.)

Рівень	До проведення нестандартних уроків	Після проведення нестандартних уроків
Високий	10%	20%
Середній	40%	50%
Низький	40%	30%
Нульовий	10%	_____

Після проведення нестандартних уроків підвищився і рівень сформованості пізнавальної активності учнів: високий і середній рівень зросли на 10%, низький на 10% знизився, а нульовий не простежився.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

У розділі ІІ розміщені результати проведення дослідницької роботи з питання розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української літератури.

Проведене анкетування, представлене у пункті 2.1. дозволило зробити нам висновки, щодо рівнів сформованості пізнавальної активності учнів 10-го класу. Завдяки показникам, що характеризують рівні пізнавальної активності, ми визначили такі результати: 10% учнів 10-го класу мають високий рівень пізнавальної активності, учні мають креативний рівень сформованості пізнавального інтересу, творчу самостійність, учні здатні самостійно знаходити способи розв’язання задачі та обирати нові, нешаблонні й оригінальні шляхи її вирішення; 40% учнів мають середній рівень пізнавальної активності, вони виявляють евристичний рівень пізнавальної ініціативності, мають трансформуючу самостійність, мають глибокі знання з програмного матеріалу; 40% з низьким рівнем пізнавальної активності – досвід діяльності однієї особи нагромаджується через досвід іншої; і 10% учнів мають нульовий рівень – ініціативність у цих учнів відсутня взагалі, відсутня самостійність.

Також ми провели анкетування серед вчителів, з метою виявити чи приділяють вони увагу формуванню пізнавальної активності учнів і чи знають вони взагалі, що являє собою поняття «пізнавальна активність». Анкетування дало такі результати: 85% вчителів мають за мету формування пізнавальної активності в учнів, 15% - не приділяють даному питанню значної уваги.

Для підвищення рівнів пізнавальної активності учнів, ми запропонували кілька розробок нестандартних уроків, уроків-КВК, які стимулюють формування пізнавального інтересу, пізнавальної самостійності і формування потреби у знаннях представлених у пункті 2.2.

У пункті 2.3. вміщено результати повторного анкетування серед учнів 10 класу, з метою виявити чи змінились в школярів рівні пізнавальної активності після проведення нестандартних уроків. Анкетування показало, що нульовий півень пізнавальної активності зник взагалі, низький рівень знизився на 10%, а середній і високий, натомість, на 10% відсотків підвищились. Тобто нестандартні уроки-КВК викликали в учнів пізнавальний інтерес, стимулювали бажання дізнатися більше, підвищили рівні пізнавальної активності учнів.

ВИСНОВКИ

Зміст курсової роботи полягає в дослідженні проблеми розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української літератури. Виходячи з аналізу психолого-педагогічної літератури ми можемо стверджувати, що розвиток пізнавальної активності учнів є актуальною проблемою, яка досліджується на сьогоднішньому етапі і потребує дослідження у подальшому.

Курсова робота складається з двох розділів. У першому розділі «Розвиток пізнавальної активності учнів як психолого-педагогічна проблема» ми визначили: 1.1. Сутність ключових понять та структурні компоненти пізнавальної активності учнів. У психолого-педагогічній літературі представленні визначення таких термінів, як «активність», «пізнавальна активність», «пізнавальна діяльність» та «пізнавальний інтерес». Ми дотримуємось думки щодо поняття «активність» і «пізнавальний інтерес», представлених в українському педагогічному словнику С.У. Гончаренка, визначення «пізнавальної активності», зазначеного в Енциклопедії освіти за ред. В.Г.Кременя. Також ми визначили чотири рівні сформованості пізнавальної активності учнів: високий, середній, низький та нульовий. Тут же зазначено компоненти пізнавальної активності: мотиваційний, операційний та інформаційний; а також розкрито показники рівнів сформованості пізнавальної активності учнів. 1.2. «Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української літератури». Тут розміщено визначення понять «умова» та «педагогічна умова». Ми дотримуємося думки зазначеної у Великому тлумачному словнику сучасної української літературної мови за ред. В. Т. Бусела, щодо визначення поняття «умова», та визначення терміну «педагогічна умова», зазначеного словнику-довіднику з професійної педагогіки А. Семенової та В. Стасюка.

Аналіз літератури дав змогу нам виокремити педагогічні умови, за яких процес формування пізнавальної активності буде ефективнішим.

Другий розділ «Дослідницька робота щодо формування пізнавальної активності учнів» поділяється на три підрозділи: 2.1. «Стан проблеми розвитку пізнавальної активності учнів у практиці сучасної школи». В даній частині ми досліджували наскільки приділяється увага формуванню пізнавальної активності в учнів у Калинівській СЗШ, та визначали за критеріями рівні сформованості пізнавальної активності учнів 10 класу. Проведене анкетування показало, що 10% учнів мають високий рівень пізнавальної активності, середній та низький рівень мають по 40% і нульовий – також 10%. Для того, щоб більше зацікавити учнів і підвищити їх рівень пізнавальної активності, ми провели два нестандартних уроки: урок-КВК та урок-вікторину, розміщених у підрозділі 2.2. «Методичні розробки уроків». Проведені нестандартні уроки зацікавили учнів. Це підтверджено підсумковим анкетуванням, результати якого показали, що рівень пізнавальної активності учнів змінився таким чином: високий рівень зріс до 20% відсотків, кількість учнів з середнім рівнем зросла до 50%, кількість учнів з низьким рівнем знизилася до 30%, а нульовий рівень зник взагалі. Ставлення учнів до уроків також змінилось, у більшості відсотків до позитивного. Вся ця інформація зазначена у підрозділі 2.3. «Результати дослідницької роботи».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арефьев И. П. Подготовка учителя к профильному обучению старшеклассников / И. П. Арефьев // Педагогика. — 2003. — № 5. — С. 49—55.

2. Бугайова І. Словникова робота як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках літератури // Рідна школа. – 2006. - №4. – С. 41 – 44.

3. Буряк В.К. Познвательная активность учащихся // Активация учебной деятельности школьников. – Кривий Ріг, 1995. – С. 14 – 20.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Бусел. — К.: Ірпінь : ВТФ Перун, 2001. — 1440 с.

5. Волкова Н.П. Педагогіка / Н.П.Волкова // Педагогіка: навчальний посібник 3-тє вид. – К.: Академвидав, 2009. – 616 с.

6. Гiльбух Ю. З. Iнновацiйний експеримент у школi : На допомогу початкуючому дослiдниковi / Ю. З. Гiльбух, М. I. Дробноход. — К., 1994. — 90 c.

7. Данилова Л. Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. – 2002. - №6. – с. 18 – 20.

8. Дига Н. Проблемно-пошукові методи активізації пізнавальної діяльності учнів 5-8 класів у процесі вивчення творів історичної тематики // Українська література в ЗОШ. – 2005. - №11. С. 21 – 25.

9. Дига Н. Самостійна робота як шлях формування пізнавальної активності учнів на уроках літератури // Українська література в ЗОШ. – 2002. - №2. – С. 18 – 22.

10. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

11. Золотько А.С. Навчальний проект як засіб активізації пізнавальної діяльності старшокласників / А.С.Золотько // Педагогіка вищої та середньої школи. Кривий Ріг, 2009. - № 24. – С. 283 – 288.

12. Ігнатова Р. Розвиток пізнавальної активності учнів як педагогічна проблема / Р. Ігнатова // Львівський вісник. – 2004. - №18. – С. 73 – 80.

13. Катеруша О.В. Шляхи активізації пізнавальної діяльності / О.В.Катеруша // Педагогіка вищої школи та середніх шкіл. – Кривий Ріг, 2009. - №24. – С. 288 – 294.

14. Ковшар О. Г. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами імітаційно-ігрового навчання // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2004. - №8. – С. ?21 – 728.

15. Коробов Є.П. Деякі прийоми забезпечення кращого розуміння навчальної інформації / Є.Т. Корбов // Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі. Матеріали до міжнародної наукової конференції. 4.1. – Дн-ск, 2004. – С. 40 – 46.

16. Коротаєва С. Уроки познавательной активности / Технология обучения всего класса // Народное образование. – 1995. - №10. – С. 150 – 159.

17. Кравцова І.А. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності учнів / І.А.Кравцова // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. – Кривий Ріг, 2010. - №27. – С. 290 – 295.

18. Красновський Е. А. Активизация учебного познания // Советская педагогіка. – 1989. - №5. – С. 9 – 15.

19. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів : (спецкурс із дидактики) : навч. посібник для пед. ін-тів / В. І. Лозова. – Х. : Основа, 1990. – 89 с.

20. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – 2-е вид., доп. – Харків: «ОВС», 2000. – 164с.

21. Лузан П. Г. Теоретичні і методичні основи формування навчально-пізнавальної активності учнів у вищих аграрних закладах освіти : дис. ... доктора пед. наук : / П. Г. Лузан. – К., 2004. – 505 с.

22.   Пиндик О. Г. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності учнів вищих навчальних закладів економічного профілю : дис. … канд. пед. наук / О.Г. Пиндик. – К., 2003. – 290 с.

23. Пізнавальна активність і самостійність учнів // Відкритий урок. – 2008. - №6. – С. 51 – 54.

24. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике/ В. М. Полонский. — М. : Высш. шк., 2004. — 512 с.

25. Словник-довідник з професійної педагогіки / [ред.-упоряд. А. В. Семено­ва]. — Одеса: Пальміра, 2006. — 272 с.

26. Тальонка О.А. Прийоми розвитку пізнавальної активності старшокласників.

27. Тущенко Л. Розвиток пізнавальної діяльності і самостійно на уроках літератури // Рідна школа. – 2010. - №5. – С. 41 – 43.

28. Український педагогічний словник: словник / [уклад. Гончаренко С.] – К.: Либідь, 1997. –

29. Український Радянський Енциклопедичний Словник / Ред. Бабичев Ф. С. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1987. — Т. ІІІ. — 736 с.

30. Философский энциклопедический словарь. – М.: «Советская энциклопедия», 1983. – 840 с.

31. Хатунцева С. М. Педагогічні умови адаптації викладача-початківця до професійно-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі : Дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / С. М. Хатунцева. — Х., 2004. — C. 97—98.

32. Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів – вимога сьогодення //Рідна школа. – 2003. - №2. – С. 11 – 13.

33. Щукіна Г.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі. М.:1982. – 114 с.