12. Іменники зі значенням конкретності або абстрактності

Іменники – назви предметів, явищ навколишньої дій­сності, що пізнаються органами чуття людини, називають­ся конкретними: сніг, книга, гребінь, квітка, Сиваш.

Слова, що позначають назви, співвідносні з конкретними речами, властивостями, діями, називаються конкретними. Це назви, які позначають реалії, що можна пізнати органами чуття.

Слова, які позначають назви процесів, ознак, властивостей, що не належать до якихось конкретних предметів і мисляться позазв'язком з ними, називаються абстрактними (від лат. abstraction — відтягнення, відвернення). Це іменники, які називаютьпоняття, що не мають реального втілення (хоч виникнення та існування їх неможливе без такої реальності), тобто вказують настан (сон, тиша), почуття (кохання, ненависть), процес (хід, біг), якість (чорнота, ясність), риси характеру (доброта, злоба,вихованість), різні вияви інтелектуального рівня людини (знання, розум), відносини між особами, народами (дружба, мир), поняття етикету (вітання), є науковими та виробничими термінами.

13. Це іменники на позначення речовини: вона не підлягає рахунку, її можна лише виміряти, а потім порахувати одиниці виміру.

Речовинні іменники вживаються в однині й поділяються на такі семантичні групи:

харчові продукти: кава, чай, цукор, вершки, молоко, сир, хліб, мед, халва;

овочі, ягоди: часник, цибуля, кріп, петрушка, картопля, капуста, морква; малина, ожина, смородина;

зернові сільськогосподарські культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, кукурудза;

корисні копалини, метали, мінерали тощо: янтар, золото, срібло, мідь, нафта, вугілля, руда, чавун, марганець;

будматеріали: цегла, цемент, пісок, глина, крейда, вапно;

медикаменти: бромгексин, спазмалгон, лібексин, етазол, сульфадимезин, супрастин;

тканини: ситець, шовк, сукно, крепдешин, байка, штапель, мадаполам, батист.

Деякі іменники з речовинним значенням, що вживаються у множині, можуть означати види чи сорти маси, речовини, матеріалу або їх велику кількість: мінеральні солі, фруктові соки, цілинні землі, ефірні масла, мінеральні води; весняні води, великі сніги, неосяжні пшениці, різнобарвні крепдешини, безмежні жита та ін.

27 Відносно-якісні прикметники

Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні. Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо). ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИВідносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал). Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

28 Присвійно-відносні прикметники можуть метафоризуватися, набуваючи якісного значення, порівняйте: ведмежий барліг, вовчий капкан, черепашачий панцир, курячі сліди, піратський корабель(присвійно-відносне значення) і ведмежа хода, вовчий апетит, черепашача швидкість, курячий мозок, піратська поведінка (якісне значення).Значення переносно вжитих присвійно-відносних прикметників передається за допомогою порівняльних зворотів: дитяча наївність — наївність як у дитини, собачий нюх — нюх як у собаки, мишачий колір — колір як у миші.

Відносні прикметникиВідносні прикметники відтворюють ознаку за відношенням предмета до іншого предмета, дії, обставини. Словосполучення з відносними прикметниками мають, як правило, паралельні синтаксичні конструкції з іменником у непрямому відмінку. Синонімізуються з прийменниково-відмінковою формою, наприклад, такі прикметники, що означають:а) ознаку предмета щодо матеріалу: дерев'яна ложка — ложка з дерева,кришталевий келих — келих з кришталю, солом'яний капелюх — капелюх із соломи;б) ознаку предмета щодо місця і простору: центральні вулиці — вулиці у центрі, київські парки — парки у Києві, присадибна ділянка — ділянка біля садиби, степова криниця — криниця у степу;в) ознаку предмета щодо часу і тривалості у часі: травневі дощі — дощі у травні, тижневе відрядження — відрядження на тиждень, річний план — план нарік, недільні розваги —розваги у неділю;г) ознаку предмета за призначенням: журнальний столик — столик для журналів, ялинкові прикраси — прикраси для ялинки, картинна рама —рама для картини;ґ) ознаку предмета за належністю іншому предметові: університетський клуб — клуб університету, інститутський стадіон — стадіон інституту, заводська їдальня — їдальня заводу.Прикметники у переносному значенні не мають паралельних іменниково-відмінкових форм, наприклад, такі: сердечні (стосунки),бархатний (голос), золоте (серце), медові (слова), кам'яне (обличчя), свинцеве (небо) і под.

29Тверда і м'яка групи прикметників В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м'яку. До твердої групи належать:прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення -ий, -а, -е: білий, біла, біле; голубий, голуба, голубе; гарний, гарна, гарне; каштановий, каштанова, каштанове; весняний, весняна, весняне; солов'їний, солов'їна, солов'їне;казковий, казкова, казкове; усі короткі форми прикметників з твердим приголосним у кінці основи: зелен, срібен, жив, здоров, ясен; присвійні прикметники з суфіксами -ів (їв), -ин (-їн): батьків, братів, сестрин; Олексіїв, Маріїн, Ганнин, Наталчин.До м'якої групи належать: прикметники, основа яких закінчується на м'який приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення -ій, -я, -є: синій, синя, синє, осінній, осіння, осіннє; братній, братня, братнє; ранній, рання, раннє; вечірній, вечірня, вечірнє; житній. житня, житнє; дружній, дружня, дружнє; прикметники, основа яких закінчується на -н-з попереднім приголосним: безодній, безсторонній, будній, крайній, давній, достатній, городній, всесвітній, древній, задній, кутній, літній, могутній, майбутній, незабутній, нижній, обідній, ранній, передній, останній, сусідній, хатній, художній, порожній, мужній та ін.; прикметники на -шн- (-ій), -жн(-ій), утворені від прислівників: домашній, тутешній, вранішній, вчорашній, ближній, справжній, подорожній, повздовжній та ін.

ЗРАЗКИ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

Однина

Тверда група

чол. рід

середн. рід

жін. рід

Н.

га́рн-ий

га́рн-е

га́рн-а

Р.

га́рн-ого

га́рн-ого

га́рн-ої

Д.

га́рн-ому

га́рн-ому

га́рн-ій

Зн.

=Н. або Р.

га́рн-е

га́рн-у

Ор.

га́рн-им

га́рн-им

га́рн-ою

М.

…га́рн-ому (-ім)

…га́рн-ому (-ім)

…га́рн-ій

М’яка група

Н.

си́н-ій

си́н-є

си́н-я

Р.

си́нь-ого

си́нь-ого

си́нь-ої

Д.

си́нь-ому

си́нь-ому

си́н-ій

Зн.

=Н. або Р.

си́н-є

си́нь-ю

Ор.

си́н-ім

си́н-ім

си́н-ою

М.

…си́нь-ому (си́н-ім)

…си́нь-ому (си́н-ім)

…си́н-ій

Множина

Тверда група

М’яка група

Н.

га́рн-і

бра́тов-і

си́н-і

безкра́-ї

Р.

га́рн-их

бра́тов-их

си́н-іх

безкра́-їх

Д.

га́рн-им

бра́тов-им

си́н-ім

безкра́-їм

Зн.

=Н. або Р.

=Н. або Р.

=Н. або Р.

=Н. або Р.

Ор.

га́рн-ими

бра́тов-ими

си́н-іми

безкра́-їми

М.

…га́рн-их

бра́тов-их

…си́н-іх

…безкра́-їх