Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Криворожский национальный университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

курсовая работа.docx

Скачиваний:

Добавлен:

22.03.2015

Размер:

6.5 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 34 / 44

2.2. Декор в екстер΄єері соборів

Характерними рисами готичного собору був його яскраво виражений екстер᾿єр. Безліч рельєфів, орнаментів, вітражів та багатої кількості декоративних деталей які притаманні готичній архітектурі (додаток Ж). Все це складає єдиний характерний образ готичного собору. Кожна з західноєвропейських країн дотримувалась екстер’єрного оздоблення, але в свою чергу вносила і безліч коректив. Така поведінка у оздобленні обумовлювалася наявністю будівельних матеріалів або їх нестачею, дотримання традиції та вплив навколишнього середовища.

Рис. 2.1. Південний вид собору Нотр-Дам-де-Парі Рис. 2.2. Західний фасад собору Парижської Богоматері

Аналізуючи готичний екстер᾿єр розглянемо собор Парижської Богоматері (Рис. 2.1., 2.2.). Двовежовий західний фасад собору вирізняється своєю співмірністю величавих форм. Поділений вертикально пілястрами у кожній з яких розміщенні скульптури, а горизонтально на три яруси галереями. Має три портали прикрашених рядом скульптур. У порталах зображені біблійні сюжети: портал Страшного суду (посередині), портал Богородиці (ліворуч) і портал св. Анни (праворуч). Над ними йде ряд скульптур розміщений на консолях, які представляють собою Царів древньої Іудеї. Другий ярус прикрашає велике вікно –роза та стрілчаті арки. Третій ярус - ряд стрілчатих арочок ніби виростаючиих з колон. Завершують композицію фасаду величаві стрункі стрілчаті арки. Вежі не мають завершення шпилями.

Фасади трансептів вертикально по обідві сторони прикрашені шпилями які увінчані пінаклями. Вхід в собор прикрашений щіпцем. Фасади трансептів прикрашені двома вікнами розами які мають складні композиції.

Стіни собору спираються на аркбутани та переходять на контрфорси, які нби окутують собор Нотр-Дам-де-Парі. Такий багатий ексте’ер з є характерною ознакою саме французької готичної архітектури, ось кіль саме вона і задавала початок цьому стилю. Між пролетами знаходяться стрілчаті арки, в яких розміщені вікна – характерні конструктивні Рис. 2.3. Фрагмент екстер’єру Нотр –Дам-де-Парі які являються декором. Аркбутани прикрашені шпилями. Весь собор увінчаний скульптурами, крабами, рослинним орнаментом та рельєфами. Скульптури зображували як біблійних героїв так і простих робочих людей, безлічь різної утварі та міфологічних тварин. Біблійні герої у зображеннях обумовлювалися тим, що собор являє собою сакральну споруду, а тим паче у Серньовіччі пропагандувалася релігійна ідея. Також будівля прикрашена рослинним орнаментом – це чотирьохлисники (Рис. 2.3.) які обіймають собор з усіх його сторін. Собор завершується вежою яка знаходиться на середохресті та увінчана кам’яним шпилем. Будівельним матеріалом виступає обтесаний камінь кольору слонової кістки. Саме обтесане каміння було прийнято за будівельний матеріал готичних соборів. Кожен мотив фасаду та кожний його елемент створюють неповторний ансамбль. Екстер’єр собору відповідає вимогам французької готичної архітектури.

Кьольнский собор у Німеччині наслідуючи французьку готику вносить свої корективи у екстер’єр собору. Аналізуючи Західну частину собору ожна побачити, що вертикально собор ділиться пілястрами, а чіткого горизонтального ділення як в Нотр-Дамі не простежується. Західний фасад має три портали які увінчані рельєфами. Над порталами знаходяться щіпці. Про наявність другого третього та четвертого поверху нам говорять ряд стрілчатих струнких арок над якими так само як і над порталами знаходяться

щіпці. Між щіпцем та стрілчатими арками заходяться рослинні орнаменти та рельєфи. Фасад прикрашений безліччю скульптур в яких простежуються такіж образи як і в фасаді французького собору. Завершує вежі шпилі прикрашені крабами та ажурною кам’яною різьбою.

Фасади трансептів також як і західний мають вертикальне ділення пілстрами, чітко розділений горизонтально на два поверхи. Три портали які усипані ліпниною та рядом скульптур. Портали завищують щіпці (додаток З). В соборі В екстер’єру не використоветься вікно роза, яка є у соборі Франції, тому другий поверх має одне велике стрілчате вікно завершене щіпцем. Це відрізняє Кьольнський собор від Парижського. З обох боків стіни другого поверху підтримуються контрфорсами на які спираються аркбутани. Аркбутани мають не напівкруглу форму, а тягнуться до гори. Такий прийом був застосований для того, щоб підкреслити стрімкість конструкції у гору. Аркбутани прикрашені шпилми з пінаклями. Трансепт має

Рис. 2.4. Північний фасад Кьольнського собору з двох боків так само як і в вежочки які увінчані пілястрами. Система контрфорсів у соборі тісно прилягає до стіни. Таким чином собор здається ще стрункішим та вищім візуально(Рис. 2.4.). Між пролетами знаходяться срільчаті арки з вікнами які прикрашені вітражами. Собор має безліч декоративних елементів до яких відносяться скульптури, рельєфи, рослинні орнаменти, консолі. У німецькій готиці за нестачею каменю у якості будівельного матеріалу застосовували цеглу. Цегляна готика давала ряд цікавих орнаментально-декортивних рішень в оздобленні в які вводилась глазурована плитка. Та головним завершенням собору є вежа на середохресті з кам’яним шпилем. Собор побудований з тесаного каміння та при освітленні має золотавий колір. Таке оздоблення екстер’єру є характерним саму для соборрів німетчини. За своїм екстер’єрним оздобленням собор не можна назвати занадто схожий на собор Нотер-Дам.

Кажучи про екстер᾿єр англійського Солсберійського собору, можна зазначити, що у англійців було своє бачення у оформленні екстер’єру.

Рис. 2.5. Західний та північний фасади Солсберійського собору

Першим, що можна - на відміну від Франції та Німеччини собор в Англії не моє двох веж у західній частини фасаду, що не надає йому висотності. Фасад поділений вертикально різьбленими по всій довжині пілястрами. Має три портали увічнаних стрілчатими арками з рельєфами (Рис. 2.5.). У центральному порталі у арці знаходиться статуя Мадонни. Ряд за рядом підіймаються у гору скульптури та рослинні орнаменти яких на фасаді велика кількість. Вони дуже семитрично розташовані, що надає собору спокійного вигляду на відміну від хаотичного Кьольнського собору. Також кожен поверх фасаду має стрілчаті арки, але не всі слугують арками для вікон. Більша частина таких арок використовується лише як декоративне оздоблення собору в яких розташовані рослинні орнаменти а саме – трьохлопосні стрілчаті арки. Також як її у Кьолнському соборі Солсберійський немає вікна – рози. Другий поверх прикрашений трьома стрункими стрілчатими арками з вікнами. Завершує фасад невеликий фронтон та прикрашений двома кутовими декоративними башточками, що є характерним саме для англійської готичної архітектури. Солсберійський собор має по два трансепти з кожної сторони, але тільки більший трансепт має вхід до собору. Солсберійський собор так само як і Кьольнський має систему контрфорсів які щільно прилягають до стіни (додаток К). Це надає храму витонченості та простягає його до гори, оскільки англійській готичній архітектурі притаманні протяжні по осі храми. Між пролетами знаходяться стрілчаті арки з вікнами. Всі стіни собору увінчані рельєфами та геометричними орнаментами які на противагу іншим соборам мало виступають від стіни. Собор має декоративні башточки які прикрашені пінаклями. Сосберіський собор має у центрі велику високу полу вежу з шпилем прикрашеним орнаментом.

Міланський собор – Кафедральний собор побудований в стилі полум'яніючої готики з білого мармуру. Італійці були прихильниками саме цегляної готики тому і крнструкціїї у них відрізнялися від кнструкцій інших соборів. Фасад Міланського собору Рис. 2.6. Міланський собор вертикально ділиться пілястрами які звершуються пінаклями. Йде чітке розділення на поверхи та простежується ритм у виконанні декоративних елементів.також помітним стає устромлений в гору трикутник від бічних пілястрів. Собор має п’ять входів з західної частини, але у італіському собрі використовують не стрілчату арку у якості порталу а сегментарну арку, що є характерною особливістю італійської готики. Збереження органічних стін та використанню порівняно невеликих вікон простежується у фасаді, це відрізняє собор від англійського, французького та німецького архітектурного готичного стилю, та таке вирішення впливає на внутрішній декор собору. Також Міланчький собор має систему винесених арбуанив та контрфорсів так само як і в соборі Парижської Богоматері. Аркбутани прикрашені шпилями крабами та скульптурою. Велика кількість трилопосних арок які використовується в якості декоративного оздоблення (додаток І). На стінах присутня велика кількість скульптури на консолях, рослинних та геометричних орнаментів орнаментів. Прагнення у гору, що є характерним для готики підкреслюють декоративні вежі увінчані пінаклями, та завершує цей палац невелика вежа на середохресті зі шпилем на якому знаходиться чотирьохметрова золотиста статуя Мадони.

Проаналізувавши всі чотири західноєвропейських країн, можна дійти висновку що готика як стиль простежується у кожній з країн, але використовується згідно з особливостями кожної країни.

2.3. Декор інтер’єру

Готичні собори вражають своєю пишністю інтер’єрного оздоблення. Собор Нотр-Дам -де-Парі

Високий і просторий інтер’єру собору Парижськожської Богоматері пронизаний як і фасад пронизаний урочисто гострою величчю. Великий

Рис. 2.8. Вітражі собору Нотр-Дам-де-Парі

простір центрального нефу розділений на три зони. Нижня

зона складається з масивних та

Рис. 2.7. Інтер’єр приземистих стовпів круглої форми Собору Нотр-Дам -де-Парі на яких розташовані різні капітелі. Підпираючи аркади, котрі відділяють центральний неф від бокових. Середню зону(Рис. 2.7.) створюють арки які виходять на центральний неф. Центральний неф виділяється завдяки хрещатому склепінню яке має замість звичних чотирьох –шість розпалубок. Стрілчатий архівольт охоплює по три арочки. Вище арок розташовані срілчаті стрункі та витягнуті у гору вікна. Собор осяяний кольоровим мерехтінням (Рис. 2.8.) яке створюють безліч яскравих багатих за кольоровою гамою вітражів. В глибині центрального нефу знаходиться вівтар осяяний с яйвом вітражів вівтарної частини храму. Вітражними сюжетами служили безліч релігійних композицій. Саме вони створювали неповторне освітлення собору яке заворожувало, оскільки собори у середньовіччі будувалися для богослужіння. Що стосується Коборової гамми інтер’єру то можна побачити, що склепіння на склепінні не має ні монментального розпису, не виокремлюються конкретними кольорами оживи та щокові арки. Кольори інтер’єру стримані та продовжують кольорову гамму екстер’єру.

В оформленні інтер’єру головного нефу скульптура розташована більш скромно ніж на фасадах собору. Статуї та великі скульптурні композиції у центральному нефі відсутні. Декор в основному вирізняється у різних капітелях які відтіняють прорізані високими вікнами плоскості стін. Завдяки контрасту високого головного і напівтемних бічних нефів виникає мальовниче багатство аспектів, відчуття безмежності простору. Використовується багата кольорова гамма : насичені сині, червоні,

Рис. 2.9. Інтер’єр Кольнського сбору

коричньові, золотаві та сріблясті кольори. Все це разом створювало неповторний інтер’єр (Рис. 2. 9.). Ще однією характерною особливістю готики була простелена у шаховому вигляд підлога, яка простежується у Нотр-Дамі.

Кьольнський собор. Інтер’єр Кьольнського собору також великий і просторий такий як і в соборі Нотр-Дам. Але нефи цвищі ніж в інших соборах. Храм розділяє на нефи двома рядами аркад зі стрілчатими арками по обидві сторони які змикаються у хорі.

У аркадах на відміну від Нотр-Даму стовпи якого звичайні круглі, у Кьольнському соборі стовпі мають вже характер – колона з фасками. Верхня зона собору має ряд стрілчатих вікон з вітражами які мають широку кольорову гаму та наповнені біблійними сюжетами. Ряди лавок в хорі, фрески над ними, головний вівтар, 14 скульптур - Христос, Діва Марія та 12

Апостолів на огорожі хору. Високо у верхніх рядах вікон сяють чудові вітражі (іл. 2. 11). Вікна Королів а також Біблійні вікна і вікна Святих волхвів, розташовані в галереї хору, в бічній капелі. Саме завдяки вітражам створювалося освітлення собору. Кольорова гамма стін гармонійна та стримана, але знову ж таки Кьольнський собор виділяє стелю білим кольором що сприяє кращому освітленню, та виділяє іншим кольором оживи та щокові арки, які тепер слугують не тільки як конструктивний елемент, але й елемент декору. В ній переважають Рис. 2.10. Вітраж Кьольну

золотаві, коричневі відтінки. Також для німецького інтер’єру притаманній у приміщенні соборів скульптури. найдавніше з скульптурних зображень Розп'яття. Хрещате склеппіня у всих п’яти нефах.

Рис 2.11.Інтер’єр Солсберійського собору Рис. 2. 12. Вітраж Солсберійського собору Солсберійський собор. Внутрішньо простір собору має (Рис. 2.11.) гарне освітленння. У променях світла виблискують ряди мармурових колон, яскравими кольорами переливаються віконні вітражі, які мали біблійні сюжети. Вітражі (Рис. 2. 12.) виконані в дуже лаконічних кольорах які добре контрастують з інтер’єром. Колони і багато елементів внутрішнього оздоблення виконані з місцевого каменю - темного пербекського мармуру, що представляє собою в дійсності щільний кристалізований вапняк, злегка просвічує на сонці. Світлий вапняк контрастує з пілястрами, підвіконнями та капітелями що виготовлені також з пурбексію. Сосберійський собор вже більш ретельно підходить до оздоблення інтер’єру. Підтримуючи співставлення кольорів англійці вважали доречним додати яркий розпис, але розпис був не тільки на оживах та щочних арках, вони його подовжили на профілі. Такого не можна помітити за двома попередніми соборами. Величезний клуатр (внутрішній двір, оточений галереєю). Підлога мармурова але не має якихось складних орнаментів чи як у Нотр-Дамі шахматного орнаменту. Вона лаконічна, одного коьорору та не підкреслює заданий колорит.

На відміну від попередніх соборів, Міланський собор хоча і має великий внутрішній простір, але він повністю

відрізняється інтер’єром. Оскільки італійці були прихильниками цегляного будівництва, то собор порівняно з попередніми має не велику кількість вікон, тому освітлення собору є темним. Собор має сітчасті шикарних кольорів вітражі. У вітражах композицію складають біблійні сюжети.

Рис. 2.13. Інтер’єр Міланського собору Облицювання стін інтер’єру було мармурово-поліхромним. Ряди акад. які розділяють нефи мають високі складені колони з великими масивними капітелями. Завешуючись стрілчатими арками. Стелю прикрашає просте хрещате склепіння (Рис. 2.13.).

Склепіння викрашені в охристо-золотавий колір, та на склепіннях виділені оживи та щокові арки. Колорит собору не має яскравих кольорів. Він більш похмурий ніж у попередніх соборів.

Сама примітна статуя, одна за яких прикрашує Міланський собор – зображення святого Ворфоломея. Також храм прикрашає мармурова статуя «введення Богородиці у храм». Мармурова підлога. Стелю прикрашає просте хрещате склепіння.

Рис. 2.14. Вітражі Міланського собору

Висновки до другого розділу

Проаналізувавши собори західноєвропейських країн, таких як Франція - яка була родоначальником готики, Аглія, Німеччина та Італія можна дійти висновку , що готика несамовито охопила всі ці країни. Але кожна з країн вносила свої зміни починаючи від планів собору як це відбувається у Англії, Спрощення або утримання від використання конструктивних елементів – Німеччина, Англія. Використання замість кам’яного будівельного матеріалу цегли, на що вказують собор в Кьольні та Міланьский собор. Використання декоративного оздоблення, рел’єфів, скульптур як в інтер’єрах так і в екстер’єрах. Все це вказує на те що готика поширюючись на різні країни еволюціонувала і приймала свій характер, залишаючи основні конструкційні елементи. Вона в якомусь сенсі еволюціонувала.

ВИСНОВКИ

Готичний стиль, який прийшов на зміну романській архітектурі

- стиль, що став завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва (ХІІ – ХV ст.)

Характерною рисою готичного собору є те, що він не перебуває у спокої, як романський, а ніби виростає на очах глядача. Взятий загалом готичний собор постає як розвиток і ускладнення архітектурної теми. Не випадково Віктор Гюго називав готичний собор «кам'яною симфонією». Змінюється зовнішній вигляд готичного собору. Характерні для романської церкви масивні башти зникають, замість них виникають величні та стрункі башти, котрі досить часто прикривали західний фасад, багато прикрашений скульптурою. Якщо романський храм зі своїми гладенькими стінами був ніби ізольований від зовнішнього простору, то готичний, навпаки,— постає взаємодією з навколишнім середовищем. Цьому сприяють великі отвори вікон, наскрізна різьба баштових шпилів та кам'яні прикраси, які, ніби квіти і листя, виростають на гілках кам'яного лісу контрфорсів та аркбутанів.

Значні зміни відбулись і в інтер'єрі, що свідчило про нове розуміння простору. Інтер'єр храму, набувши динаміки, став прагнути до єдності. Особлива роль у цьому належала світлу. Заміна глухих стін великими вікнами спричинила до майже повного зникнення монументального розпису. Фреску замінив вітраж; пронизаний сонячними променями, він повною мірою втілював уяву середньовічної людини про одухотворення матерії. Прозорі вітражі, сяючі фарби вівтарного живопису, блиск золота церковного начиння надавали інтер'єру готичного собору незвичайну святкову урочистість.

Тисячі скульптурних композицій, окремих статуй, прикрас на порталах, карнизах і капітелях безпосередньо зрощуються з архітектонікою будівлі, збагачуючі її художній образ. Основним типом готичної пластики була кругла скульптура. Домінуючий в епоху романікий рельєф і набув підпорядкованого значення. У порівнянні з романськими готичні скульптурні композиції відзначаються більш ясним і реалістичним розкриттям сюжету і, головне, більшим багатством і безпосередньою людяністю у відображенні внутрішнього стану. Удосконалення художніх засобів середньовічної скульптури сприяло створенню образів значної психологічної переконливості й великої емоційної сили.

Таким чином готика стала символізувати епоху середньовічча.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

Абсида - напівкруглий у плані виступ вівтарної стіни, завершений конхою (див.). В межах апсид в храмах розташовувалися вівтарі.

Арка - криволінійне перекриття отвору.

Арка підпружна - допоміжна арка, що підтримує вище розташоване склепіння, купол або ділянку стіни.

Аркатура - аркатурних пояс або аркатурних фриз - декоративний мотив у вигляді цеглового ряду арочок. Застосовується для оформлення фасаду.

Аркада - ряд арок, що спираються на пілони або колони.

Аркбутан - відкрита полуарка, що служить для передачі розпору основних склепінь, що перекриває готичну будівлю, на контрфорс.

Архітрав - балка, яка спирається безпосередньо на колони (або пілони). Нижня частина антаблемента.

База - опорна частина колони, напівколони, пілястри, пілона.

Базиліка - прямокутна в плані будівля, розчленована рядами колон на ряд поздовжніх галерей (нефів). У середні віки цей тип будівлі став використовуватися в якості церкви.

Балка - суцільний (або складової) стрижень, звичайно призматичної форми, застосований для перекриття приміщень.

Барельєф - низький рельєф (частини якого виступають над основною площиною менше ніж на половину свого об'єму).

Вимперги - різьблений фронтон над дверним або віконним прорізом; застосовувався в готичній архітектурі.

Вітраж - засклена поверхня вікон або дверей, покрита прозорим живописом. В архітектурі середніх віків виконувався звичайно з шматків різнокольорового скла.

Галерея - напіввідкрите, світле протяжне приміщення, обмежене або з однієї або з двох довгих сторін окремо стоячими опорами (частіше колонами).

Горіл'єф - високий рельєф, деякі частини якого виступають в порівнянні з основною поверхнею більш ніж на половину свого об'єму.

Готика - ( від. Італ. Gotico, букв. – готський, від назви германського племені готів), готичний стиль, художній стиль, який був завершаючим етапом розвитку середньовічного мистецтва країн західної, центральної та частково південної Європи ( сер. 12 и 15 – 16 ст.).

Замок (замковий камінь) - клінчатий камінь, завершає склепіння (самий верхній в ньому).

Інтер’єр – архітектура внутрішнього приміщення будівлі. Вирішення інтер’єру має на увазі композиційно-просторову і художню трактовку його оздоблення, декору.

Консоль - див кронштейн.

Контрфорс - вертикальний виступ стіни, що протидіє силі розпору.

Конха - склепіння у вигляді однієї четвертої частини кульової поверхні.

Коробкове склепіння з розпалубками - утворюється шляхом перетину під прямим кутом коробкового або іншими коробковими склепіннями, але меншого прольоту і меншої висоти.

Кронштейн - підпора типу балки, випущена зі стіни (або прикріплена до стіни); служить для підтримки будь-якої виступаючої частини (карниза, балкона, скульптури).

Купол - склепіння, утворений шляхом обертання кривої (дуги, кола та ін.) навколо вертикальної осі.

Ліпнина – гіпсове або бетонне прикрашення фасадів та інтре’єрів.

Нервюра (гурт) - профільоване ребро готичного склепіння.

Неф - частина споруди (у вигляді галереї), відокремлена від інших рядом колон.

Орнамент - ленні та мальовані дрібномасштабні зображення, що застосовуються для прикраси будівель. Орнаментальні мотиви носять найчастіше геометричний або рослинний характер.

Пінакль - башточки, завершені шпилями; застосовувалися в готичних спорудах для увінчання контрфорсів.

Пілон - стовп звичайної прямокутної в плані форми.

Пілястра - плоский прямокутний у плані виступ стіни, оброблений у вигляді колони з капітеллю і базою.

Портал - архітектурно оброблений вхід до будівлі

Портик - 1) колонада, що обмежує розташовану за нею галерею, 2) колонада, що служить входом в будівлю.

Проліт - відстань між опорами.

П'ята - нижня, опорна частина арки, склепіння.

Роспалубка - частина циліндричної поверхні склепіння, що має в плані форму трикутника або язика. Утворюється шляхом перетину двох рівних або нерівних коробкових склепінь.

Роспір - горизонтальна сила, що виникає в склепінчастою конструкції.

Ратуша - будинок міського самоврядування.

Роза - круглий віконний проріз на фасадах середньовічних храмів.

Трансепт - поперечна частина (або поперечний неф) базилікального середньовічного храму.

Фасад - зовнішній вигляд, зовнішня поверхня зовнішніх степ будівлі.

Фахверк - каркасна система, що складається з пов'язаних між собою дерев'яних брусів - стійок, балок і підкосів, проміжки між якими заповнюються цеглиною і другими матеріалами. Фахверк особливо характерний для середньовічної архітектури.

Фреска - живопис по штукатурці водяними фарбами на степелі або на перекритті.

Фриз - 1) середній з трьох головних елементів антаблемента (див.), 2) стрічкова скульптурна або живописна композиція.

Фронтон-верхня частина фасаду у вигляді трикутника, обмежена двома скатами даху.

Щіпець - верхня, в основі трикутна частина фасадної стіни, обмежена двосхилим покриттям і не відокремлювана знизу карнизом. Термін цей найчастіше застосовується по відношенню до середньовічних і більш пізнім будівель.

Екстер'єр - зовнішній вигляд будинку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Література:

Бартнев М. А. Очерки истории архитектурных стилей: учебное пособие / М. А. Бартнев, В. Н. Ватажкова. – М.: Изобразительное искусство, 1983, - 384 с.
Гольденштейн А. Ф. Зодчество: книга [для старш. класов] / А. Ф. Гольденштейн, Ю. С. Ярослав, - М.: Просвещение, 1979, - 414 с.
Гуревич А. Я. Категории средневековой культурі / А. Я. Гуреіич. - М.: Искусство, 11992. – 291 с.
Гяжелов В. Н. Малая история искусств. Искусство средних векав в западной и центральной Европе / В. Н. Гяжелов. - М.:кусство, 1981. – 384 с.
Дмитриева .н. А. Краткая история искусств / А. Н. Дмитриева. - М.:Искусство, 1989. – 318 с.
Михайлюк О. Свыти. Зарубіжна архітектура Ч: І /О. Михайлюк. – Львів: Атлас, 2011, - 80 с. (посібник для вчителів художньої культури мистецтва)
Муратова М. К. Мастера французкой готики / М. К. Муратова. - М.: Искусство, 1988. – 452 с.
Климов Р. Б. Всеобщая єнциклопедия искусства. Средние века / Р. Б. Климов. - М.: Искусство, 1956. – 920 с.
Кузьмина М. Т. Истори зарубежного искусства / М. Т. Кузьмина. - М.: Изобразительное искусство, 1971. – 360 с.
Ляскова О. А. Французкая готика XII – XIII векав / О. А. Ляскова. - М.: Искусство, 1973. – 295 с.
Популярная художественная инциклопедия: Архитектура. Жвопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство. К: І / В. М. Полевой, В. Ф. Маркузон, О. В. Сарабьянов. - М.:Советская энциклопедия, 1986, - 447 с.
Тысячилетние развитие архитектуры / [перев. В. К. Иванова, ред . В. Л. Глазычев, В. Сантьянов, Н. Пехар]. - М.: Стройиздат, 1984. – 293 с.
Томан Рольф. Готика. Архітектура. Скульптура. Живопис. / Т. Рольф. – М.: Конеман, 2006, - 526 с.
Ляскова О. А. Французкая готика XII – XIII векав / О. А. Ляскова. - М.: Искусство, 1973. – 295 с.
Хезинга И. Осень средневековья / И. Хезинга. - М.:Прогресс, 1985. – 416 с.
Ювалова Б. П. Сложение готики во Франции / Б. П. Ювалова. И.: Дмитрий Булавин, 2000. – 314 с.

Електронні ресурси:

Архитектура. Готический свод / [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://enhver.ru/a/karkasnaya_sistema_goticheskoy_arhitekturyi_-_goticheskie_svodyi
Архитектура. Готика / [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://archdmt.dp.ua/?page_id=368
Архитектура. Каркасная система. Готческий свод / [Електронный ресурс]: http://archdmt.dp.ua/?page_id=368
Брокгауз О. А. Энцеклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз. И. А. Ефрон. [Електронный ресурс] Режим доступа до словаря: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/51187/Кельнский
Готика. Статья / [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://meget.kiev.ua/interior/gotika/
Готический стиль в архитектуре / [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://www.gothic.com.ua/index.php?news=261
Каталог статей. Готическая архитектура / [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://vipgoth.ucoz.ua/publ/goticheskaja_arkhitektura/1-1-0-1
Онлайн Энциклопедия. Собор в Солсбери / [Електронный ресурс]. Режим доступу до енциклопедії: http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/51187/Кельнский
Прогулки по галереям. Искусство. Готка / Д. Безручко. - [Електронный ресурс]. Режим доступа до статьи: http://www.cinemamir.com/forum/?do=board&op=topic&id=1634