Розділ 5. Особа злочинця

Третій тип — злісний соціально дезорганізований тип злочинця,

якомупритаманне індивідуалістично-зневажливе ставлення дорізних соціальних настанов і вимог, свого громадянського обов’язку, а також добудь-якогородуіншихзаборон(наприклад, порушенняправилбезпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою; хуліганство; дезертирство та ін.).

Четвертий тип — необережні злочинці. Злочини з їх боку є наслідком прояву легковажно-безвідповідального і недбалого ставлення до своїх обов’язків і можливих наслідків своєї поведінки. Сюди належать усі злочини, вчинені з необережності.

За другим типологічним критерієм, тобто залежно від ступеня глибиниантисуспільноїспрямованостіособизлочинцівуперелічених вище трьох перших типах слід виділити:

а) випадкових злочинців — осіб, які вперше вчинили злочин внаслідок випадкового збігу обставин у суперечності із загальною позитивною характеристикою їх попередньої поведінки;

б) ситуаційних злочинців — осіб, які вперше вчинили злочин, не встоявши перед впливом несприятливих зовнішніх умов формування і життєдіяльності особи, однак взагалі характеризуються більш позитивно, ніж негативно;

в) нестійких злочинців — осіб, які скоїли злочин вперше, але допускалиранішеправопорушенняівціломухарактеризуються негативно;

г) зліснихзлочинців— осіб, щоскоїлидекільказлочинівіякіперебувають у стійкій опозиції до суспільства;

ґ) особливо злісних злочинців — осіб, які вчиняють тяжкі й особливо тяжкі злочини (передусім ті, що вчиняють злочини у складі організованих груп і злочинних організацій).

Питання та завдання для самоконтролю

1.У якому співвідношенні перебувають біологічні, психологічні і соціальні сторони, які в своїй сукупності створюють поняття особи злочинця? Наведіть визначення особи злочинця.

2.Що таке структура особи злочинця і на які елементи вона може бути розподілена?

3.Назвітькритерії(підстави), наякихпобудованатипологіяособизлочинця.

4.На які чотири типи поділяються злочинці залежно від характеру антисуспільноїспрямованостіособизлочинців? Дайтерозгорнутухарактеристику кожному із них.

41

Розділ 6

ПРИЧИНИ ТА УМОВИ ОКРЕМОГО (ОДИНИЧНОГО) ЗЛОЧИНУ

§ 1. Причини окремого злочину

Злочин, як і будь-яка інша поведінка людини, є наслідком певної взаємодії людиниісоціальногосередовища. Щодозлочинноїповедінки мають на увазі, як правило, не суспільство взагалі, а конкретне мікросередовище, де людина життєдіє, під впливом якого формуються їїсоціальніпозиції, моральніцінності, відбуваютьсястановленняірозвитокїїособистості. Цесередовищечастовідрізняється тимчиіншим неблагополуччям: у ньому трапляються деформації буденної свідомості, існують стереотипи ганебної поведінки.

Узв’язку зцимнеможна незазначити, щовнашій дійсності, удеяких інститутах соціалізації людей, серед окремих верств населення, урядісоціальнихгрупмаютьмісценегативніявища, недоліки, ачасом серйозні упущення, сукупність яких слід розглядати як обставини несприятливого розвитку, становлення особистості, тобто процесу соціалізації особи.

Вивченняпричинборотьбизізлочинністювнашійкраїнідозволяє назвати деякі з таких обставин:

1. Насамперед зтакимиобставинами мистикаємося впервинному осередкусуспільства— уродині. Нашесуспільствоідержаванеможуть

42

Розділ 6. Причини та умови окремого (одиничного) злочину

взятинасебеповністютурботупровихованнядітей. Воно, якіраніше, зосереджене в такій малій соціальній групі, як сім’я, котра була і залишається першою і найважливішою виховною установою молоді. Дійсно, сім’їпервинноналежитьвирішальнарольустановленніособи, формуванніїїпотреб, моральнихцінностей, звичок, поглядів, їїоцінок пронавколишнійсвіт, людей, продозволенеінедозволене, доброізло, про оцінку власних вчинків.

Утім, у деяких сім’ях відбуваються певні негативні явища і процеси, щозаважаютьїмправильновиконуватисвоюсоціальнуфункцію з виховання дітей. Серед таких явищ і процесів можна назвати: ранні психологічно непідготовлені шлюби між особами, які не досягли соціальноїзрілості; необдуманийпідхідіневиправданупоспішність, що проявляють молоді люди при утворенні сім’ї, і це часто робить її незабезпеченою і неповноцінною; неміцність сімейних зв’язків і нездорові стосунки між подружжям; нездорові взаємовідносини між батькамиідітьми; розпадсім’ї; відсутністьобстановкиефективногоосуду різного роду неблагополуччя в сім’ї громадськості; невміння або небажання з боку окремих батьків виховувати дітей, відсутність у багатьох (особливо в матерів) вільного часу для цього; застосування неправильних методів і прийомів виховання; аморальна, протиправна поведінкабатьківабодорослихчленівсім’ї, якідаютьпоганийприклад дітям (пияцтво, проявзлоби, жорстокості, вульгарності, систематичне здійснення протиправних вчинків, порушення правил спільного проживання); притягнення батьків або дорослих членів сім’ї (іноді неодноразове) до кримінальної відповідальності тощо.

Виховання у таких сім’ях, природно, здійснюється ненормально. У них часто виростають закоренілі циніки, жорстокі, немилосердні, безпринципові, розбещенііндивіди, людизперекрученимипотребами, шкідливими звичками.

Певнакількістьтакихсімей, яксвідчитьпрактика, належитьдотак званих неблагополучних сімей, що «постачають» неповнолітніх злочинців. Більше однієї третини засуджених підлітків і неповнолітніх виховувалися саме у таких сім’ях.

Однак випадки несприятливого формування особи трапляються йусім’ях зовні цілком респектабельних. Утім удеяких знихпанують бездуховність, споживчапсихологія, прагненнядонакопичення; уних дітям дають уроки крайнього індивідуалізму, егоїзму, неповаги до людей і різного роду соціальних заборонів тощо. Є чимало прикладів учинення злочинів вихідцями з подібних сімей.

43

Загальна частина

2.Наступною соціальною установою, що покликана сприяти належному формуванню особи, є школа. У шкільний період, коли підліток включається у безліч нових суспільних зв’язків, процес його соціалізації в суспільстві протікає найбільш активно: інтенсивно пізнається зовнішній світ, засвоюється позитивний досвід попередніх поколінь, уточнюються обов’язки перед суспільством і державою.

Школа — це те середовище, яке суттєво впливає на вироблення підґрунтя світогляду неповнолітніх, їхжиттєвої позиції; закладає правильне уявлення про честь, гідність, порядність. Вона покликана здійснювати моральне і трудове виховання учнів, виховувати в них повагу до старших, культуру поведінки в суспільстві, організованість, дисципліну, вимогливість один до одного, доброту і принциповість, правдивість, повагу до закону. Її обов’язок полягає в тому, щоб зміцнюватизв’язокзбатьками, поширюватисереднихпедагогічні знання, добиватися єдності вимог сім’ї і школи у вихованні дітей.

Однак на цьому етапі становлення особи, на жаль, трапляються певні недоліки і упущення, які не дають можливості шкільним колективам досягати поставлених цілей. Зокрема, у багатьох школах неналежнопроводитьсявиховнаробота, непрактикується прицьомуіндивідуальний підхід до учнів; відзначається велика наповненість класів; на низькому рівні знаходиться шкільна дисципліна; спостерігається невдалий підбір педагогічних кадрів (у деяких школах працюють вчителями особи, позбавлені педагогічних здібностей, і які не мають достатнього обсягу знань); слабка матеріально-технічна база; відсутні тісніконтакти збатьками; формально ібеззмістовно організується дозвілля учнів.

Переліченітаіншінегативніобставиниусвоїйсукупностінесприяють правильному розвиткові і становленню особи школярів, особливо з числа вже соціально запущених підлітків, і «виштовхують» їх

зкола нормальних відносин усередині класу, породжують бездоглядність, орієнтують їх на контакти з вуличними делінквентами, готують до протиправної поведінки.

3.Негативну роль у формуванні особи часто відіграє найближче побутове оточення, під яким розуміють один з різновидів мікросередовища (поза межами сім’ї, школи, трудового колективу), в якому людина тривалий час перебуває, взаємодіє з її членами, спільно переслідує недозволені цілі, підкоряючись відповідним звичкам і нормам, навіть іноді всупереч власним поглядам і оцінкам на такі цілеспрямування. Нездоровенайближчеоточення, безумовно, спотвореновпливає

44

Розділ 6. Причини та умови окремого (одиничного) злочину

на особу. Адже буває так: становище в сім’ї, школі, трудовому колективібулоізалишаєтьсяблагополучним, аленайближчеоточеннязгубно впливає на індивіда.

Криміногеннимиобставинамиуцьомувипадкуможутьбути: вибір небажанихтоваришів, осудливихформрозвагіаморальногопроведення вільного часу (наприклад, систематичні спільні випивки, азартні ігри, безглузді зборища у дворах, під’їздах, підворіттях, грубе порушення громадського порядку і т. ін.); тривала участь у неформальних групахзантисоціальнимухиленням(наприклад, вуличнихкомпаніях),

вякихсклалисяспецифічнінормиізразкиповедінки, самоствердження в них, засвоєння негативної групової психології, що неминуче ослаблює вплив позитивного середовища.

Особливоцепроявляєтьсястосовнонеповнолітніх, оскількивранньому, юнацькому віці відбувається найбільш інтенсивне криміногенне зараження.

4.Певне негативне значення в несприятливому моральному фор-

муванні людей мають і обставини матеріального порядку: матеріаль-

на незабезпеченість окремих верств населення, їх незадовільний побутовийустрій; низькізаробіткитапенсії, відсутність постійноїроботи, дорожнеча ліків і медичної допомоги, неможливість задоволення елементарних потреб; істотна відмінність матеріального становища громадян; надмірназайнятістьжінкизамісцемроботитаїїобтяженість домашнім господарством, що шкодить вихованню дітей; тимчасовий збіг складних життєвих обставин матеріального порядку і т. ін.

Безумовно, невиключенаможливістьвчиненнязлочинівунаслідок перелічених обставин, так званих «деліктів через нестатки». Їх частка у структурі злочинності є незначною. Вони звичайно мають ситуаційний характер. Як показує практика, злочинне посягання вчиняють переважно особи достатньо заможні.

Розкриваючи характер і роль обставин матеріального порядку

вучиненні суспільно небезпечних діянь, необхідно підкреслити, що вони діють непрямо. Між ними, з одного боку, і фактом вчинення злочину — з другого, звичайно немає чіткого зв’язку. Вони впливають на злочинця опосередковано лише через систему його моральних властивостей, негативно відбиваються на його свідомості і відповідно на поведінці. Однак було б неправильним недооцінювати їх у процесі становлення особи винного.

5.Слідзазначити, щомаютьмісцепрорахункиуроботііупущення

вокремихзасобахмасовоїінформації(телебачення, радіо, кіно, естра-

45