1.4.6. Правила написання позначень одиниць.

Найменування, позначення і правила написання одиниць величин, а також правила їх застосування на території України встановлює Уряд України. Характеристики і параметри продукції, що постачається на експорт, можуть бути виражені в інших одиницях вимірювання, встановлених споживачем.

Основні правила, якими слід керуватися при написанні позначень одиниць.

1. Позначення одиниць розміщують за числовими значеннями величин і в рядок з ними (без переносу на наступний рядок). В позначеннях крапку як знак скорочення не ставлять, наприклад:

10 Км (а не 10 км.), 2 с (а не 2 с.).

2. Між останньою цифрою числа та позначенням одиниці залишають пропуск (пробіл), наприклад:

20 С (а не 20с або 20 с), 99 % (а не 99%), 220 в (а не 220в).

Винятки становлять позначення у вигляді знака, піднятого над рядком, перед якими пропуск (пробіл) не залишають, наприклад:

201035.

3. При вказуванні значень величин з граничними відхиленнями числові значення з граничними відхиленнями розміщують в дужках і позначення одиниць – за дужками або проставляють позначення одиниці за числовим значенням і її граничним відхиленням, наприклад:

20,0 Кг ±0,1 кг або (5,5±0,2) г.

4. Позначення одиниць поруч з формулами, що виражають залежності між величинами, не допускається (тобто пояснення позначень величин до формул даються нижче), наприклад:

,

де – швидкість, км/год;

–шлях, км;

–час, год.

5. Буквені позначення одиниць, що входять у добуток, розділяються крапками на середній лінії, наприклад:

Нм; сА; Пас (а не Нм; с×А; Па с).

6. У позначення одиниць, утворених діленням, застосовується одна горизонтальна або коса риска, наприклад:

Вт/(м²К) або .

Допускається також запис Втм^-2 К^-1.

7. Позначення одиниць, назви яких утворені за прізвищами вчених, слід писати з великої (заголовної) літери, наприклад:

220 В, 25 мА, 50 Гц, 10-12 Гр.

Більш повний перелік правил написання позначень одиниць приведений в ГОСТ 8.417.

Розділ 2 види, методи та засоби вимірювань

2.1. Поняття вимірювання

Вимірювання є найважливішим поняттям в метрології. Воно являє собою процес знаходження значення фізичної величини за допомогою спеціальних технічних засобів (засобів вимірювань). При вимірюванні проводять спостереження за об’єктом вимірювання з метою своєчасно і правильно провести звіт. Об’єктом вимірювання може бути технічний пристрій, технологічні процеси, навколишнє середовище, витрата речовин і матеріалів, показники життєдіяльності людини та ін. Фізичну величину, яка вибрана для вимірювань, називають вимірюваною величиною.

Крім вимірюваної величини на об’єкт вимірювання і, відповідно результат вимірювання, впливають інші фізичні величини, не вимірювані даним засобом вимірювання. Їх називають впливаючими фізичними величинами та поділяють на такі групи:

кліматичні (температура навколишнього середовища, вологість повітря, атмосферний тиск);

електричні і магнітні (коливання електричного струму, напруга в електричному колі, частота змінного струму, магнітне поле);

зовнішні навантаження (вібрації, ударні навантаження, іонізуюче випромінювання).

Дія цих величин на результат вимірювання, а також недосконалість виготовлення засобів вимірювання, суб’єктивні помилки людини-оператора і низка інших факторів є причинами, які зумовлюють неминучу появу похибки вимірювання.

Процес розв’язання будь-якої задачі на вимірювання, можна розділити на три етапи:

1) підготовка до вимірювання (вибір методів і засобів вимірювань, забезпечення умов вимірювання і т.п.);

2) проведення вимірювань (вимірювальний експеримент);

3) обробка результатів вимірювання.

В процесі вимірювального експерименту, представленого на рис. 2.1, об’єкт вимірювання і засіб вимірювання, приводяться у взаємодію. При цьому вимірювана величина, впливаючи на засіб вимірювання, перетворюється в деякий сигнал, який сприймає людина або різні технічні пристрої – споживачі вимірювальної інформації.

Рис. 2.1. Схема процесу отримання вимірювання

Цей сигнал функціонально пов’язаний з вимірюваною фізичною величиною, тому його називають сигналом вимірювальної інформації. Найбільш часто в якості сигналів використовують:

сигнали постійного рівня (постійний електричний струм і напруга, тиск стисненого повітря, світловий потік);

синусоїдальні сигнали (змінний електричний струм і напруга);

послідовність прямокутних імпульсів (електричних, світлових).

Сприйняті сигнали вимірювальної інформації далі можуть піддаватися обробці з метою більш зручного представлення результату вимірювання. Така обробка може включати статистичну обробку (при багаторазових вимірюваннях величини), додаткові розрахунки (при непрямих вимірюваннях), округлення і т.п.