- •9. Конституційні права в сфері праці
- •12. Загальне і спеціальне законодавство про працю
- •13. Локальні нормативні акти в сфері праці
- •15. Міжнародно-правове регулювання праці, його суб'єкти.
- •Стаття 32:
- •24. Загальна характеристика відносин, тісно пов’язаних з трудовими
- •27. Порядок укладання колективного договору
- •28. Зміст та структура колективного договору
- •29. Колективні угоди
- •32. Поняття і значення тд, його відмінність від цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею
- •33. Сторони і зміст тд
- •45. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •46. Розірвання трудового договору у випадку зміни в організації виробництва і праці
3. Метод трудового права
Особливості:
-
рівність сторін, але підпорядкування працівника
-
єдина підстава відносин – трудовий договір
-
різноманітність встановлення прав і обов’язків сторін
-
специфіка захисту трудових прав – індивідуальні та колективні трудові спори; державний та громадський нагляд; самозахист
-
виконання обов’язків працівника забезпечується дисциплінарною та матеріальною відповідальністю
7. Система ТП як галузі права
Загальна:
-
принципи правового регулювання
-
джерела
-
суб’єкти трудового права
-
становище профспілок та труд колективів
-
поняття, порядок та укладання колективних договорів
-
класифікують правові відносини, що виникають із застосування праці
-
визначають поняття працевлаштування та його правові форми
Особлива:
-
елементи трудових відносин
-
порядок виникнення, зміни та припинення труд відносин
-
тривалість праці та відпочинку
-
види оплати праці
-
порядок і строки виплати заробітної плати
-
питання внутрішнього трудового розпорядку
-
дисциплінарної і матеріальної відповідальності працівників
-
визначають здорові та безпечні умови праці
-
спеціальні правила щодо охорони праці жінок, неповнолітніх і осіб з пониженою працездатністю
-
державні органи по здійсненню нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю
-
питання підготовки працівників і підвищення їх кваліфікації
-
пільги працівникам, які поєднують роботу з навчанням
-
порядок розгляду індивідуальних і колективних трудових спорів (конфліктів)
9. Конституційні права в сфері праці
Право на працю - означає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина сама для себе обирає чи на яку погоджується.
Створення державою умов для зайнятості працездатного населення, рівні можливості громадян у виборі професії, навчання, перепрофілювання і т.д.
Ст.36 – право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
Ст. 44 - право на страйк для захисту своїх інтересів
ст.45 – право на відпочинок - забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час
ст. 46 – право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
ст.55 – право на захист прав у суді – оскарження у суді дій чи бездіяльності органів державної влади, ОМС, посадових і службових осіб
12. Загальне і спеціальне законодавство про працю
Застосування принципу єдності й диференціації. Єдність – у загальних нормах, а диференціація – у спеціальних.
Загальні – поширюються на всіх працівників
Спеціальні - на окремі категорії працівників (неповнолітніх; жінок; інвалідів; працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці; осіб, котрі працюють у районах з особливими природними географічними та геологічними умовами тощо).
Загальне законодавство:
-
Конституція (36, 43,44,45,46,55)
-
Міжнародно-правові акти: конвенція МОП Про безробіття, Про щорічні оплачувані відпустки; Угода між країнами СНД Про співпрацю у галузі трудової міграції і соціального захисту трудящих мігрантів
-
КЗпП
-
Закони України
-
Постанови ВСУ
-
Рішення Європейського суду з прав людини
Диференціація правового регулювання праці до спеціального законодавства проводиться різними правовими способами:
-
шляхом включення до загальних законодавчих актів про працю спеціальних положень стосовно тільки певної групи працівників (у КЗпП України є окремі глави "Праця жінок", "Праця молоді"),
-
прийняття особливих нпа, що поширюються тільки на ту або іншу категорію працівників (ПКМУ "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах"; Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики 1997 р).
-
шляхом виключення можливості застосування деяких загальних норм законодавства про працю до певних категорій працівників (наприклад, на державних службовців не поширюється норма про заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку).
13. Локальні нормативні акти в сфері праці
-
колективний договір
-
ПВТР
-
Штатний розклад
-
Положення про оплату праці
-
Положення про преміювання / деприміювання
-
Положення про винагороду за підсумками роботи за рік
-
Графік змінності
-
Графік відпусток
-
Угода про охорону праці
-
Список професій і посад із ненормованим робочим часом і тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день на конкретному підприємстві
-
Інші накази роботодавця не індивідуального характеру
Вимоги: повинні пристосовувати загальні норми до умов конкретного виробництва, характеру і профілю підприємства з урахуванням економічного становища останнього; не повинні погіршувати становище працівників порівняно із законами, а також іншими підзаконними нпа.