7 Економічне обгрунтування дипломного проекту (роботи) за напрямом «науково-дослідна робота (ндр) »
Науково-дослідницька робота (НДР) – це комплекс теоретичних (експериментальних) досліджень, що проводяться з метою отримання обгрунтованих початкових даних, визначення принципів і шляхів створення (модернізації) продукції.
Економічна частина до цього напряму повинна містити такі складові:
- характеристика науково-дослідницьких рішень,
- розрахунок кошторисної вартості НДР,
- оцінка результатів НДР,
- визначення економічної ефективності результатів НДР,
- висновки.
7.1 Характеристика науково-дослідницьких рішень
Головна задача нових науково-дослідницьких рішень – отримання переваг за якимось параметром (або за декількома параметрами) над існуючими рішеннями. Тому детальному аналізу для опису НДР підлягають:
- характеристика та актуальність вирішуваного науково-дослідницького завдання (формулюється проблематика наукового дослідження; визначаються питання, які не достатньо досліджені або вивчені; формулюється актуальність вирішення даних задач),
- предметна область дослідження, яка повинна містити чіткий опис предмета, об’єкта та цілі дослідження,
- функціонування аналогів предмета та об’єкта дослідження (або діючий механізм вирішення поставленої задачі), їх особливості, переваги та недоліки,
- захищеність патентами або авторськими свідоцтвами результатів науково-дослідницьких рішень (якщо такі документи є).
Логічним завершенням цього підрозділу є висновок щодо доцільністі реалізації запропонованих ідей.
7.2 Розрахунок кошторисної вартості науково-дослідницької роботи
Витрати, пов'язані з проведенням НДР, можуть містити такі статті калькуляції:
- заробітна плата виконавців НДР;
- страхові нарахування на заробітну плату;
- вартість використаних матеріальних ресурсів;
- витрати на електроенергію;
- вартість використання основних засобів;
- оплата послуг зв’язку;
- оплата аутсорсингу (послуг сторонніх організацій),
- загальногосподарські витрати.
Вказаний перелік може бути скорочений, якщо якісь з наведених витрат відсутні.
В структурі собівартості нематеріальних продуктів значна частка витрат доводиться на зарплату. Для її розрахунку необхідно визначити трудомісткість виконання НДР. Цей етап вимагає, щоб загальна робота з дипломного проектування була деталізована за етапами, видами, ступенем складності та термінами виконання. Результати повинні бути зведені в таблицю, шапка якої представлена в табл. 4.2.
Перелік робіт та їх трудомісткість повинні відповідати фактичним витратам робочого часу на дипломування:
- якісна характеристика витрат робочого часу дозволяє відповісти на запитання "що було зроблено?" і сформувати етапи виконаних робіт ,
- кількісна характеристика дозволяє відповісти на запитання "в який термін це було зроблено?" і визначити календарний період виконання кожного етапу.
Середньоденна заробітна плата визначається дипломником самостійно виходячи із:
- складності робіт,
- місячного окладу спеціаліста відповідної кваліфікації, яка склалася на ринку на даний момент часу.
Середньоденна заробітна плата визначається за формулой (7.1).
Середня заробітна плата за виконання окремого етапу роботи визначається за формулою:
,
(7.1)
де
- заробітна плата за виконання і-го етапу
роботи, грн.
- середньоденний заробіток виконавця
і-го етапу, грн/чол. на день,
- трудомісткість і-го етапу, чол.-дні.
Заробітна плата виконавців НДР визначається за табл.А.1 (рядок "Разом (ЗП)", стовпець 6).
Страхові відрахування складаються з двох частин:
- збір на обов'язкове пенсійне страхування,
- три збори на обов’язкове соціальне страхування.
Спрощено страхові виплати можна розрахувати за формулой (2.3):
,
(7.2)
де СВ – страхові виплати, які відносяться на собівартість,
0,37 – коефіциєнт, який спрощенно відбиває суму страхових внесків,
ЗП – заробітна плата виконавців НДР (за табл.А.1).
Вартість використаних матеріалів визначається за формулою:
,
(7.3)
де М – сумарні витрати на матеріали, в тому числі малоцінні предмети, що швидко зношуються (носії, бумага, канцлярські приналежності тощо), або літературу, яка необхідна для проведення НДР тощо,
- кількість використаних одиниць j-го
виду матеріалів,
- ціна одиниці j-го виду матеріалів.
Якщо під час роботи використовується устаткування, що споживає електроенергію, то необхідно визначити витрати на електроенергію:
,
(7.4)
де М – потужність устаткування, тобто кількість енергії, споживаної за одиницю часу (квт/година);
t – кількість годин використання устаткування за період науково-дослідницької роботи;
ТкВт – тариф, тобто вартість використання 1 квт електроенергії.
Для науково-дослідницької роботи може знадобиться використання основних засобів, наприклад: споруди, устаткування та обладнання, автотранспорт, комп'ютерна техніка та програмне забезпечення тощо.
Можливі два варіанти використання основних засобів:
- якщо вони є власністю організації виконавця – в цьому випадку розраховується сума амортизаційних відрахувань на період виконання робіт,
- якщо вони не є власністю організації виконавця – в цьому випадку розраховується вартість оренди використаної техніки.
Для цілей дипломного проектування найбільш підходящим є прямолінійний метод нарахування амортизаційних відрахувань:
,
(7.5)
де АВ – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих під час науково-дослідницької роботи,
-
вартість основних засобів k-го виду,
-
термін експлуатації основних засобів
k-го виду, днів,
Т – термін науково-дослідницької роботи, днів,
L – кількість видів обладнання.
Якщо немає точних даних відносно вартісті устаткування і термін його використання, можна скористатися наближеними даними прайс-листів, а терміном використання прийняти термін післяпродажної гарантії (так, зазвичай для комп'ютерної техніки 1-3 роки).
Якщо основні засоби використовуються шляхом оренди, необхідно розрахувати вартість їх використання за формулою:
,
(7.6)
де ВО – вартість оренди основних засобів за весь період,
-
собівартість години використання
основного засобу;
-
час роботи основного засобу.
Послуги
зв'язку, необхідні для виконання
науково-дослідницької роботи, можуть
надаватися Інтернет-провайдерами,
операторами телефонного зв'язку,
поштовими відомствами й іншими
організаціями. Основні варіанти
розрахунку витрат на послуги зв'язку
(
)
такі:
а) погодинна оплата:
,
(7.7)
де
– вартісний тариф, тобто вартість однієї
години (грн./годину);
–кількість
годин зв'язку, необхідних для
науково-дослідницької роботи;
б) оплата за трафік (інформаційний потік):
,
(7.8)
де
- вартість передачі одного мегабайту
(грн./Мб);
–інформаційний
потік (Мб), необхідний для науково-дослідницької
роботи;
в) абонентська плата – вартість послуги за місяць (грн./міс.).
Витрати на аутсорсинг визначають за рахунками, які було сплачено за послуги сторонніх організацій. Сюди можна віднести витрати на отримання інформації, на консультації, на участь у конференціях тощо
Загальногосподарські витрати включають витрати на організацію та управління господарчім процесом, орендну плату за приміщення, заробітну плату адміністрації, плату за послуги банків тощо. Можна прийняти в розмірі від 3% до 10% від заробітної плати.
Розрахунок витрат на розробку НДР оформляється у табл. 4.3.
7.3 Оцінка результатів науково-дослідної роботи
Перед будь-яким науковим-дослідженням ставляться цілі. Їх досягнення і є результатом науково-дослідної роботи. В даному випадку результат такої роботи є результатом дипломування і виноситься на захист. Задача даного розділу – перевести отримані результати в кількісні параметри.
Результат — це завершальний наслідок послідовності дій, виражений якісно або кількісно. Можливі результати включають перевагу, зручність, вигоду, втрату, цінність тощо.
В загальному випадку оцінка результатів НДР – це визначення ефективності отриманих рішень порівняно з сучасним науково-технічним рівнем.
Оцінка результатів НДР дозволяє відповісти на питання: "Чи коштує дане дослідження витрат на нього?" або "Який варіант науково-дослідницького рішення має найбільший коефіцієнт відношення вигод до витрат?"
У залежності від рішень, пропонованих у дипломному проекті, можливі різні результати НДР, які представлені в табл.7.1. НДР може мати як декілька з наведених результатів водночас, так і який-небудь один результат за відсутності інших.
Таблиця 7.1 – Варіанти розрахунку результатів НДР
|
Можливий результат НДР |
В яких випадках виникає |
Розрахунок |
|
1.Збільшення доходів замовника |
Коли замовник продає на ринку який-небудь товар або послугу, і за рахунок впровадження НДР обсяг його продажів збільшиться |
Формула (7.9) |
|
2.Зниження витрат замовника |
Коли впровадження НДР призводить до економії ресурсів: заощадження зарплати (при зниженні трудомісткості робіт), зниження витрат на відрядження, зниження витрат на утримання складів, на меблі й устаткування, на зв'язок тощо. |
Формули (7.10), (7.11) |
|
3.Покращення характеристик системи (процесу), яка є предметом дослідження |
Виникає завдяки тому, що досягаються цілі, заради яких було замовлене НДР |
Формула (7.12) |
Коли види результату визначені, потрібно оцінити їхню можливу величину.
Збільшення доходу визначається за формулою:
,
(7.9)
де
- прогнозне збільшення доходів замовника
від впровадження результатів НДР,
–прогнозне
збільшення річних обсягів продажів у
натуральному виразі;
Ц – ціна одиниці товару (послуги), який зазвичай реалізує замовник НДР,
Тр – термін, протягом якого прогнозується отримувати результати впровадження НДР, років.
Інший вид результатів НДР – це зниження витрат замовника. Формула для розрахунку такого результату має наступний вигляд:
,
(7.10)
де
– економія від впроваждення результатів
НДР за рахунок зниження і-го виду витрат
замовника (і=1,n),
–базові
витрати на і-тий ресурс, що здійснювалися
протягом року до впровадження результатів
НДР;
–річні
витрати на цей самий ресурс після
впровадження пропонованих рішень;
Слід звернути увагу на те, що ресурси, за якими робиться розрахунок, мають бути порівняними. Наприклад, не можна складати трудові і матеріальні витрати, щоб розраховувати їхню економію за однією формулою. Якщо пропоновані рішення створюють економію кількох різних ресурсів, то їх треба рахувати окремо, а потім просумувати:
,
(7.11)
де ΔВ – підсумковий результат впровадження НДР за рахунок економії витрат замовника.
Третій вид результатів НДР не пов’язаний напряму з грошовими одиницями, він складається в тому, що покращуються певні характеристики досліджуваної системи (або процесу). Таким результатом НДР є благо (або набір благ), заради якого робота проводилась, наприклад:
- економія часу,
- безпека,
- точність та надійність,
- поява нової області застосування якогось методу, засобу та ін.,
- зростання інформованності, культури споживання цільового сегменту,
- перехід на вищий рівень ієрархії тощо.
Необхідно визначити, що є одиницею результату. Для оцінювання результатів, які не мають об’єктивних одиниць вимірювання, можна застосовувати бальні оцінки. Наприклад:
- результат медичних заходів вимірюється в кількості збережених людино-років повноцінного життя,
- результат застосування прогнозних методів валютних ринків для прогнозування в області медицини – це розширення області застосування, яке можна виміряти у відсотках,
- результат підвищення пожежної безпеки – це зростання вірогідності уникнення шкідливих факторів під час пожежі і так далі.
Результат від впровадження НДР в таких випадках визначається так:
,
(7.12)
де
– покращенняj-тої
характеристики системи (процесу) за
рахунок впроваждення результатів НДР
(j=1,m),
–базове
значення j-тої
характеристики, тобто до впровадження
результатів НДР;
–нове
значення j-тої
характеристики після впровадження
пропонованих рішень.
Якщо пропоновані рішення створюють покращення кількох різних характеристик, то їх треба рахувати окремо.
7.4 Визначення економічної ефективності результатів НДР
Щоб визначити економічну ефективність результатів НДР, необхідно порівняти витрати на розробку НДР з результатами.
Основним показником економічної ефективності науково-дослідницької роботи є коефіцієнт "ефект-витрати", який обраховується для різних результатів окремо:
;
(7.13)
;
(7.14)
.
(7.15)
де К1 - коефіцієнт "ефект-витрати", який відбиває, скількі гривень зростання доходів замовника припадає на 1 грн витрат на НДР;
К2 - коефіцієнт "ефект-витрати", який відбиває, скількі гривень економії витрат замовника приходиться на 1 грн витрат на НДР;
К3 - коефіцієнт "ефект-витрати", який відбиває, наскільки кожна гривня витрат НДР змінює j-ту характеристику досліджуваного процеса (системи).
Чим більше значення коефіциєнтів "ефект-витрати", тим краще.
Іноді такий коефіцієнт не вимагає математичної дії, а так і відбивається у звітах – у вигляді дробу, але обов'язково – з одиницями виміру.
У висновках студент здійснює перелік основних етапів розрахунків і робить висновок щодо доцільності впровадження результатів даної НДР з точки зору економічних показників.
В якості демонстраційного матеріалу економічної частини дипломного проекту (роботи) представляється розрахунок витрат на розробку НДР розрахунок результатів НДР (за обраним варіантом з табл.7.1), розрахунок економічної ефективності результатів НДР (формули (7.13) – (7.15) за обраним варіантом.
Список рекомендованої літератури
Гаркавенко С.С Маркетинг. Підручник. – Київ: Лібра, 2007. – 712 с.
Липчук В.В., Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії та практики. Навчальний посібник/ За загальною ред. В.В. Липучка. – Львів: «Магнолія плюс», 2006. – 288 с.
Котлер Ф. Маркетинг менеджмент.– СПб.: Питер Косм., 1998. – 896с.
Соколова Л.В. Маркетинг – теорія і практика. Навч. посібник. – Харків: ТОВ «СМІТ», 2006. – 178 с.
5. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник – Львів, "Магнолія Плюс", 2005. – 400 с.
6. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літ-ри, 2005. – 336 с.
7. Організація виробництва: Навч. посібник / В.О.Онищенко, О.В.Редлін і ін. – К.: Лібра, 2003. – 336 с.
8. Харів П.С. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.
9. Экономические методы оценивания[електронний ресурс]/ Материал из Википедии — свободной энциклопедии. – Режим доступу :http://ru.wikipedia.org/wiki/Экономические_методы_оценивания01.03.2010р. – Загол. з екрану