Дип_мет_СП_2007

Кількість студентів-дипломників, закріплених за одним керівником, визначається його навчальним навантаженням на поточний навчальний рік, але не може перевищувати восьми.

До початку дипломного проектування (або на першому тижні) керівник видає студенту завдання на дипломне проектування.

Робота над дипломним проектом проводиться студентом в університеті, на підприємстві, в організації, установі тощо. При цьому університет, підприємство планують необхідний машинний час для проведення розрахунків.

Форми й терміни контролю виконання студентами дипломних проектів встановлюються кафедрою ЕОМ.

Керівник дипломного проекту контролює виконання дипломного проекту за матеріалами, які студент подає згідно з календарним планом. Консультанти контролюють роботу студента з відповідних розділів, перевіряють їх і затверджують їх виконання своїм підписом.

Керівник проекту і консультанти повинні надавати студенту методичну допомогу у вирішенні тих чи інших питань, застерігати від прийняття некваліфікованих хибних рішень, вказати студенту напрямки пошуку і т.ін. Але це не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих ним рішень, дотримання вимог нормативних документів і виконання календарного плану роботи.

Повідомлення керівників дипломних проектів про хід виконання календарних планів робіт студентами-дипломниками регулярно заслуховуються на засіданнях кафедри. Студент, який не виконує графік дипломного проектування або значно відстав з його виконання, запрошується для пояснення цього на засіданні кафедри, яка має прийняти відповідне рішення.

4 ЗАВДАННЯ НА ДИПЛОМНЕПРОЕКТУВАННЯ

Завдання є основним документом з дипломного проектування. Воно оформляється керівником дипломного проекту державною мовою на спеціальному бланку (додаток А), в якому вказані: прізвище, ім’я та по батькові керівника дипломного проекту, а також консультанти з розділів дипломного проекту (техніко-економічне обґрунтування, безпека життя та діяльності людини тощо), тема дипломного проекту, вихідні дані до проекту, перелік основних питань, які підлягають розробці у дипломному проекті, в тому числі питання економічної частини, забезпечення безпеки життя і діяльності людини, питання нормативно-правового характеру тощо.

У завданні наводиться також перелік графічного матеріалу із зазначенням обов’язкових креслень, плакатів, їх кількості, формату, а також календарний план виконання проекту.

12

Тема проекту у завданні стисло визначає об’єкт(и) чи задачу розробки. Якщо проект комплексний, то тема записується таким чином: “Комплексна тема” (пояснювальна фраза), назва загальної теми дипломного проекту та назва теми, що виконується індивідуально кожним студентом.

Завдання, підписане керівником дипломного проекту, затверджується завідувачем кафедри. Студент отримує від керівника проекту завдання щодо його виконання та ставить свій підпис. Керівник проекту при цьому заповнює графу дати видачі завдання.

Якщо консультантом з основної частини є сам керівник дипломного проекту, то його прізвище в розділі консультантів можна не вказувати.

Календарний план роботи над дипломним проектом складається студентом спільно з керівником проекту на першому тижні дипломного проектування і ними підписується.

У тексті завдання на дипломне проектування не дозволяється робити ніяких виправлень – підчищень, зафарбувань тощо. В разі необхідності коригування тексту завдання можливе тільки з особистого дозволу завідувача кафедри. При цьому заповнюється новий бланк завдання.

Якщо виконання дипломного проекту орієнтовано на комп’ютерний захист, то в цьому разі робиться відповідний запис у графі вихідних даних в завданні на дипломний проект.

5 СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ОБСЯГ ДИПЛОМНОГОПРОЕКТУ

5.1Загальні вказівки

Враховуючи те, що дипломне проектування є однією з форм навчального процесу, дипломний проект має відповідати рівню технічної пропозиції або ескізного проекту, а його зміст та структура визначені відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики спеціальності 7.091502.

Дипломний проект складається з текстової частини (пояснювальної записки) і графічної частини. Змістовна частина пояснювальної записки дипломного проекту, у свою чергу, містить три складові:

—основну частину;

—розділ «Безпека життя і діяльності людини»;

—розділ «Економічна частина».

До дипломного проектутакож додаються:

–відомість дипломного проекту;

–відзив керівника проекту;

–рецензія на дипломний проект.

Відомість дипломного проекту містить перелік документів та виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу виконаного проекту.

Відзив керівника проекту складається у довільній формі і містить у собі дані, які наведені в розділі 9 цих методичних вказівок.

13

Рецензія складається у довільній формі з відображенням вимог до рецензії на дипломний проект, які наведені в розділі 10 цих методичних вказівок.

Слід зауважити, що матеріал пояснювальної записки та графічної частини

– це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні на дипломне проектування.

5.2Структура і зміст пояснювальної записки дипломного проекту

5.2.1 Пояснювальна записка має мати:

–титульний аркуш;

–завдання на дипломний проект;

–реферат;

–зміст;

–перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

–вступ;

–основну частину;

–розділ «Безпека життя і діяльності людини»;

–розділ «Економічна частина»;

–висновки;

–перелік посилань;

–додатки.

5.2.2Змістовна частина пояснювальної записки визначається завданням на проектування і залежить від характеру дипломного проекту, що розроблюється. Порядок викладення рекомендованих матеріалів відображає логічну послідовність розробки дипломного проекту.

5.2.3Зміст розділів пояснювальних записок дипломних проектів, виконаних за комплексною тематикою, визначається їх призначенням під час вирішення як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких дипломних проектів, виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

5.2.4Реферат – стислий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з дипломним проектом. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел і додатків. Реферат наводиться українською та англійською мовами.

5.2.5До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

5.2.6У вступі стисло викладають:

14

–оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом дипломного проекту, відзначаючи при цьому практично розв’язані задачі, існуючі прогалини знань у цій предметній галузі;

–світові тенденції вирішення поставлених задач;

–актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

–мету роботи та галузь застосування тощо.

Вступ розміщують на окремій сторінці.

5.2.7 Перелік питань, які необхідно висвітлити в основній частині типових дипломних проектів, визначається в залежності від обраного напрямку.

5.2.7.1 Напрямок “Системне програмне забезпечення”.

Вихідні дані – вимоги до програмного забезпечення, що розробляється, апаратних засобів та операційної системи.

Послідовність етапів виконання роботи:

а) розробка специфікації (за узгодженням з керівником – перелік задач, які має розв’язувати системне програмне забезпечення);

б) вибір мови програмування та середовища програмування; в) реалізація (написання програми, драйверів, сервісів та модулів ОС,

відлагодження, тестування); г) впровадження розробленого ПО в операційну систему або інсталяція

системного ПО на задану апаратну платформу.

д) документування розробленого системного програмного забезпечення:

–опис варіантів використання (для прикладної програми – у вигляді, доступного користувачеві даного програмного забезпечення);

–опис структури програмного забезпечення (у разі використання ООП

–мова UML, у разі структурного підходу – структурна схема алгоритму);

е) документування результатів роботи програмного забезпечення.

5.2.7.2 Напрямок “Прикладне програмне забезпечення”.

Вихідні дані – вимоги до програмного забезпечення, що розробляється. Послідовність етапів виконання роботи:

а) розробка специфікації (за узгодженням з керівником – перелік задач, які має розв’язувати програмне забезпечення);

б) вибір апаратно-програмної платформи, вибір мови програмування та середовища програмування;

в) реалізація (написання програми, відлагодження, тестування); г) документування розробленого програмного забезпечення:

–опис варіантів використання (для прикладної програми – у вигляді, доступного користувачеві даного програмного забезпечення);

–опис структури програмного забезпечення (у разі використання ООП – мова UML, уразі структурного підходу– структурна схема алгоритму);

д) документування результатів роботи програмного забезпечення.

15

5.2.7.3 Напрямок “Web-технології”.

Вихідні дані: мета й призначення ресурсу; функція ресурсу; список категорій користувачів; сценарії роботи користувачів.

Форма завдання – змістовний опис. Послідовність етапів виконання роботи: а) аналіз вихідних даних;

б) вибір інструментальної бази та апаратної платформи ; в) розробка структури бази даних і схеми запитів, розробка бази знань; г) розробка шаблонів інтерфейсу; д) розробка базових класів, які реалізують бізнес-логіку;

е) розробка модулів, які реалізують рівень подання (presentation layer). ж) верифікація:

–функціональна верифікація;

–перевірка масштабованості (перевірка навантажувальної спроможності);

–перевірка стійкості до зовнішніх атак (спроб зламу).

з) документування:

–структура БД (згідно зі стандартом), структура бази знань;

–структура модулів та їхні взаємозв’язки;

–рекомендації щодо конфігурації апаратних засобів;

–рекомендації щодо удосконалення;

–інструкція користувачеві та інструкція адміністратора ресурсу.

5.2.7.4 Напрямок “Адміністрування, проектування та оптимізація комп’ютерних мереж”.

Вихідні дані: комплекс задач, які мають бути розв’язані у комп’ютерній мережі; специфікація наявних апаратних засобів.

Послідовність етапів виконання роботи: а) розробка специфікації комплексу задач;

б) вибір мережної технології та архітектури комп’ютерної мережі; в) вибір операційних систем, програмного забезпечення адміністрування

та програмного забезпечення, яке реалізує, згідно зі специфікацією, потрібні сервіси у мережі;

г) моделювання мережі; д) рекомендації щодо удосконалення мережі.

5.2.7.5 Напрямок “Програмні інтелектуальні системи".

Вихідні дані: мета створення й призначення програмної інтелектуальної системи; функції системи; список категорій користувачів; сценарії роботи користувачів.

Форма завдання – змістовний опис. Послідовність етапів виконання роботи: а) аналіз вихідних даних;

б) вибір інструментальних засобів, апаратної платформи та операційної системи;

16

в) розробка функціональної схеми інтелектуальної комп’ютерної системи;

г) розробка бази знань; д) розробка шаблонів інтерфейсу; е) розробка базових класів;

ж) розробка модулів інтерфейсу користувача; з) верифікація:

–функціональна верифікація;

–перевірка стійкості до помилок користувачів та зовнішніх атак. і) документування:

–функціональна структура системи;

–структури бази даних та бази знань;

–структури модулів системи;

–рекомендації щодо вибору методів обробки інформації;

–рекомендації щодо удосконалення;

–інструкція користувачеві ресурсу.

5.2.7.6 Напрямок “Розподілене та паралельне програмне забезпечення”.

Вихідні дані – вимоги до програмного забезпечення, що розробляється. Послідовність етапів виконання роботи:

а) розробка специфікації (за узгодженням з керівником – перелік задач, які має розв’язувати програмне забезпечення);

б) вибір апаратно-програмної платформи, вибір інтерфейсу паралельного програмування, мови програмування та середовища програмування;

в) реалізація (написання програми, відлагодження, тестування); г) документування розробленого програмного забезпечення:

–опис варіантів використання (для прикладної програми – у вигляді, доступному користувачеві даного програмного забезпечення);

–опис структури програмного забезпечення (у разі використання ООП – мова UML, уразі структурного підходу– структурна схема алгоритму);

д) документування результатів роботи програмного забезпечення.

5.2.8 Тематика та загальний перелік питань, що мають бути розглянуті в розділі «Безпека життя і діяльності людини», встановлюються кафедрою ЕОМ спільно з кафедрою охорони праці. Перелік питань з БЖДЛ, що підлягає розробці у конкретному дипломному проекті, має бути чітко сформульованим

узавданні на дипломний проект.

5.2.9 В економічній частині дипломного проекту необхідно провести аналіз та обґрунтування доцільності розробки об’єкта проектування, показати можливі ринки його збуту, розглянути питання порівняльного аналізу та конкурентоспроможності, провести розрахунки економічної ефективності науково-технічних розробок, а також показати можливий соціальний ефект тощо. Питання техніко-економічного обґрунтування також мають бути чітко сформульовані в завданні на дипломний проект.

17

5.2.10Методичні вказівки до виконання розділів “Безпека життя і діяльності людини” та “Економічна частина” дипломних проектів зі спеціальності 7.091502 розробляють кафедра Охорони праці та кафедра Економічної кібернетики, відповідно.

Слід зауважити, що питання БЖДЛ та питання економічного характеру можуть знайти своє відображення в усіх розділах пояснювальної записки. Але ж в окремих розділах “Безпека життя і діяльності людини” та “Економічна частина” не потрібно повторювати те, що було викладено з названих питань в інших розділах. Тут рекомендується навести узагальнення, доповнення, відповідні розрахунки, аналіз прийнятих рішень, висновки.

5.2.11У висновках необхідно відзначити:

–результат і повноту виконання завдання на дипломний проект, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

–співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими аналогами;

–зв’язок виконаної роботи з інженерно-практичними розробками кафедри ЕОМ, інших організацій тощо;

–можливість використання матеріалів дипломного проекту в народному господарстві, очікуваний економічний ефект (за наявності);

–рекомендації щодо використання результатів дипломного проектування в навчальному процесі університету.

5.2.12 Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічний опис джерел в переліку посилань наводять у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку є посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань у переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

5.2.13 У додатках розміщують матеріали, які:

–є необхідними для повноти дипломного проекту, але включення їх до основної частини проекту може змінити упорядковане та логічне подання роботи;

–через великий обсяг, специфіку або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (наприклад схеми, перелік елементів, специфікації, опис комп’ютерних програм, протоколи випробувань, висновки метрологічної експертизи та ін.), на які мають бути посилання у відповідних розділах;

–роздруковані комп’ютерні ілюстрації дипломних проектів;

–додаткові ілюстрації, таблиці тощо.

5.2.14 Загальний обсяг пояснювальної записки при комп’ютерному наборі тексту або машинописному способі її виконання має бути порядку 75-110 с. з розрахунку 36-37 рядків на сторінку (враховуючи верхнє та нижнє поля).

18

Обсяг окремих частин пояснювальної записки (у сторінках):

1)вступ – 1-3;

2)змістовна частина пояснювальної записки – 65-80, в тому числі: розділ «Безпека життя і діяльності людини» – 8-10, розділ «Економічна частина» – 10-12;

3)висновки – 1-2;

4)перелік посилань – 1-2;

5)додатки – за узгодженням з керівником (не більше 30 сторінок).

5.3Структура і зміст графічної частини дипломного проекту

5.3.1Графічна частина має ілюструвати та доповнювати основні розділи дипломного проекту. Вона є результатом роботи, яка виконана безпосередньо студентом.

5.3.2Конкретний перелік обов’язкових графічних матеріалів визначається керівником дипломного проектування і вказується в технічному завданні на дипломне проектування. Кількість обов’язкових креслеників, схем та плакатів – 6-8.

5.3.3Графічна частина містить:

–схеми конструкторської документації згідно ГОСТ 2.701-84 (структурна, функціональна, принципова та ін.);

–схеми програмної документації згідно ГОСТ 19.701-90 (схема алгоритму, схема програми, даних та систем);

–схеми згідно ГОСТ 34.201-89 (схема організаційної структури, функціональної структури)

–кресленики;

–демонстраційні плакати, що містять графіки, таблиці, діаграми, техніко-економічні показники, схеми взаємодії, схеми проходження та обробки інформації, структури математичних моделей, необхідні математичні залежності та ін.

До графічної частини додатково можуть входити комп’ютерні (електронні) ілюстрації (відеограми, результати моделювання, надані у графічній формі тощо).

5.3.4 Під час виконання дипломних проектів з комплексної тематики допускається розробка спільних креслеників (структурні або функціональні схеми, схеми розроблюваної системи, складальні кресленики та ін.) або плакатів (постановка задачі, методи вирішення та ін.), які використовуються під час захисту кількома студентами. Але кількість креслеників (плакатів), розроблюваних одним студентом, не повинна бути меншою встановленої кількості графічного матеріалу.

19

6ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГОПРОЕКТУ

6.1Підготовча робота в період переддипломної практики

Уперіод переддипломної практики студент повинен попередньо ознайомитись з основними публікаціями за темою дипломного проекту та скласти їх список.

На підставі вивчення літературних джерел, які мають охоплювати як монографії, підручники та навчальні посібники, статті у періодичних виданнях, так і патентні матеріали, науково-технічні звіти, реферативні видання студент повинен чітко уявити собі, що зроблено в теоретичному та прикладному аспектах теми проекту, що розробляється, а також докладно ознайомитись з аналогічними рішеннями в галузі проектування.

На підставі цієї роботи, яку виконано за підготовчий етап, в разі необхідності, після проведення попередніх теоретичних та експериментальних досліджень, має бути остаточно уточнена тема дипломного проекту, але не пізніше, ніж за місяць до початку проектування.

Уперіод переддипломної практики слід зібрати матеріали не тільки основної теми дипломного проекту, але і з питань безпеки життя і діяльності людини, економічного обґрунтування розробки і т.ін.

6.2Робота з літературними джерелами

Робота з літературними джерелами у період виконання дипломного проекту полягає в поглибленому вивченні і критичному аналізі тих питань, які складуть основу роботи над вибраною темою. За результатами цієї роботи оформляється аналітичний огляд (порівняльний аналіз), з якого мають логічно випливати вибрані методики теоретичних і експериментальних досліджень. Подані джерела аналізуються з погляду сучасного стану застосовності відомих рішень до даної задачі. Усі повідомлення, запозичені з літературних джерел, наводяться з посиланням.

Не рекомендується описувати в огляді широко відомі принципи, методи й пристрої, якщо їх необхідно згадати, то вказуються лише особливості цих методів з посиланням на джерело, де вони описані докладно.

6.3 Виконання теоретичних, експериментальних досліджень та розрахунків

Теоретичні дослідження виконуються під час розробки окремих питань дипломного проекту, зокрема, при дослідженні властивостей об’єктів проектування та їх математичних моделей. Виконанню теоретичних досліджень мають передувати чітка постановка завдання проектування, обґрунтування прийнятих припущень, обраного напрямку та методики

20

дослідження. Особливу увагу слід приділити галузям застосування отриманих результатів.

Розрахункові роботи виконуються для обґрунтування, а також з’ясування кількісних оцінок і характеристик прийнятих проектних рішень. Розрахунки, що проводяться, мають бути пов’язані з основними питаннями дипломної розробки, мати чітко сформульовану мету, завдання та логічну послідовність, яка випливає з прийнятої методики розрахунку. На підставі отриманих розрахункових даних мають бути сформульовані висновки та рекомендації щодо питання, яке розробляється.

У тих випадках, коли теоретичні дослідження та розрахунки виконуються за відомими методиками, у тексті мають бути зроблені точні посилання на відповідні джерела та докладно викладено суть цих методик.

В разі використання оригінальних методик, які розроблені автором проекту, в пояснювальній записці мають бути наведені відповідні докази.

Експериментальні дослідження виконуються відповідно до завдання. Їх мета – підтвердити результати теоретичних положень і досліджень, перевірити розрахунки окремих функціональних вузлів і приладів (або пристрою в цілому), уточнити деякі наближені оцінки параметрів, з’ясувати залежності, які важко піддаються розрахунку, оцінити ефективність і характеристики прийнятих рішень, спростити розрахунки, оцінити їхні похибки, перевірити розроблені алгоритми і т.п.

Під час вирішення задач проектування студент може застосувати вже апробовані алгоритми та програмні засоби, чи за відсутності таких розробляти нові (оригінальні). Алгоритми та програмні рішення задач, які розроблені автором, вносяться у тексті пояснювальної записки з відповідними обґрунтуваннями та поясненнями. Під час вирішення задач з використанням стандартних алгоритмів і програм у тексті записки наводяться посилання на джерела.

6.4Виконання тексту пояснювальної записки

Незважаючи на те, що робота над текстом пояснювальної записки дипломного проекту є значною мірою творчим процесом і ґрунтується на індивідуальному досвіді студента, рекомендується врахувати кілька загальних порад.

Спочатку робиться попередня рубрикація основної частини пояснювальної записки на розділи, підрозділи, пункти, підпункти зі стислими відомостями про їх зміст. У процесі роботи рубрикація уточнюється. Заголовки розділів, підрозділів потрібно формулювати чітко, конкретно.

Загальними вимогами до тексту пояснювальної записки є логічна послідовність викладення матеріалу, чіткість та конкретність викладення теоретичних і практичних результатів роботи, суті постановки завдання та мети

21