3)Розвиток ядерного вибуху та формування його уражаючих факторів

Розвиток ядерного вибуху починається з моменту ланцюгової реакції. З зони вибуху при ядерній реакції випромінюється потужний потік нейтронів та гамма-випромінювання. Цей потік утворює уражаючий фактор, що називають проникаючою радіацією. В результаті взаємодії випромінювань та "уламків" поділу ядерної речовини з матеріалами боєприпасу, відбувається розігрівання їх до дуже високої температури (десятки мільйонів градусів). При такій температурі боєприпас "випаровується", всі матеріали перетворюються на сильно іонізований та розпечений газ. Розпечений газ утворює область, що світиться, яка є джерелом світлового випромінювання, тобто утворюється другий уражаючий фактор - світлове випромінювання.

В результаті розширення з великою швидкістю газів вони стискають й приводять до руху оточуючі шари повітря. Так утворюється третій уражаючий фактор — ударна хвиля.

Гамма-випромінювання при розповсюджені, взаємодіючи з атомами навколишнього середовища, створює потік швидких електронів, що летять з великою швидкістю в радіальному напрямку, та додатніх йонів, що залишаються майже на місці. В результаті цього в просторі на якийсь час відбувається розподілення позитивних та негативних зарядів, що веде до утворення електричних та магнітних полів. Так утворюється четвертий уражаючий фактор, що називають електромагнітним імпульсом. Окрім того потік нейтронів створює радіоактивне ураження ділянки місцевості в районі центра вибуху, за рахунок опромінення ядер атомів елементів ґрунту, викликаючи наведену радіоактивність. По мірі підйому та остигання область,що світиться перетворюється на хмару, що містить велику кількість радіоактивних речовин, що змішані з пилом. При їх випадінні на місцевості утворюються великі зони радіоактивного ураження. Так утворюється п'ятий уражаючий фактор— радіоактивне забруднення.

4)Повітряна ударна хвиля ядерного вибуху

Ударна хвиля ядерного вибуху — це різке стиснення повітря, яке поширюється з надзвуковою швидкістю. Вона характеризується такими рисами: надмірним тиском у фронті хвилі, швидкістю повітря у фронті, тиском швидкісного напору повітря у фронті хвилі, тривалістю фази тиску, щільністю та температурою повітря у фронті. Величини надмірного тиску ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху і відстанях від його центру наведено. Повітряна ударна хвиля, маючи величезну енергію ядерного вибуху, може уражати людей, руйнувати різні споруди, техніку та інші об'єкти на значних відстанях від місця вибуху . Разом з тим, каміння, що летять, уламки споруд і скла, падаючі дерева, та ін. травмують людей і призводять до їх загибелі. Основними засобами порятунку від уражаючої ударної хвилі є укриття людей у захисних спорудах, використання природних укрить (яри, чагарники та ін).

5) Світлове випромінювання ядерного вибуху — це електромагнітне випромінювання, що складається з ультрафіолетового, видимістного та інфрачервоного. Джерелом світлового випромінювання є світлова область (вогняна куля) ядерного вибуху, час висвічування якої становить кілька секунд.

Основна характеристика світлового випромінювання, яка визначає ураження людей, — світловий імпульс. Під його дією у людини виникає опік відкритих та закритих ділянок шкіри, а також ураження очей. Опік виникає від прямих дій світлового випромінювання та внаслідок пожеж і дій гарячого повітря в ударній хвилі.

Під впливом світлового випромінювання горючі речовини можуть займатися, а негорючі —деформуватися, втрачати міцність та плавитись. Дія світлового імпульсу зменшується із збільшенням відстані від центру вибуху і стану атмосфери. Дощ, сніг, туман, дим поглинають світлове випромінювання та зменшують його потужність і уражаючу силу в декілька разів. Надійним захистом від світлового випромінювання є будь-яка непрозора перепона на шляху поширення світлових променів.