- •Курсовий проект
- •Київ-2012 Зміст
- •Моделювання, основні його задачі.
- •Ланцюг Маркова
- •Системи масового обслуговування
- •Перелік характеристик систем масового обслуговування можна представити таким чином:
- •Завдання №1
- •Завдання №2 Розробити модель і дослідити основні показники роботи системного менеджера і функціонування комп’ютерів.
- •Завдання № 3 Розробити модель центру іт – технологій і дослідити поведінку характеристик і ефективності.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додаток 1
Ланцюг Маркова
Введемо матрицю вірогідності переходів і вектор-рядок вірогідності на кроці n
.
Розподіл вірогідності на довільному кроці тоді підкорятиметься матричному співвідношенню:
.
Воно дозволяє рекурентно обчислювати всю вірогідність станів. Для знаходження граничного розподілу (стаціонарного) потрібно вирішити рівняння:
Його можна вирішувати як систему лінійних рівнянь алгебри, якщо ланцюг кінцевий.
Для прикладу (мал. 1) маємо:
.
і рішення матричного рівняння зводиться до рішення системи трьох рівнянь:
Коефіцієнти першого рівняння в цій системі доповнюють до одиниці суму коефіцієнтів другого і третього рівнянь; це свідчить про лінійну залежність між ними. Тому для вирішення системи рівнянь потрібно ввести додаткову нормуючу умову. В даному прикладі: .
Вирішуючи систему отриманих рівнянь, маємо:
Рівняння для вірогідності досягнення стану в перехідному режимі вирішити значно важче. Деякого спрощення можна досягти, використовуючи z – перетворення. Застосуємо його до рівняння для перехідної вірогідності
.
Позначаючи відповідні перетворення, отримаємо: .
Всі отримані тут математичні результати відносилися до однорідних Марківських процесів, де вірогідність переходів не залежить від часу. В більш загальному випадку така залежність має місце.
Розглянемо вірогідність переходу системи із стану i на m-том кроці в стан j на n-том кроці для n > m.
Можна показати, що ця вірогідність зв'язана між собою, так званим рівняннями Чепмена-Колмогорова. (Chapman – Kolmogorov)
.
Для однорідних ланцюгів Маркова ці рівняння спрощуються оскільки
.
І зводяться до аналізованих вище.
Системи масового обслуговування
За останній час в самих різних областях практики виникла необхідність в рішенні різних задач вірогідності, пов’язаних з роботою так званих систем масового обслуговування (СМО). Прикладами таких систем можуть служити: телефонні станції, ремонтні майстерні, квиткові каси, стоянки таксі, перукарні і т.п.
Теорія масового обслуговування спирається на теорію вірогідності і математичну статистику.
На первинний розвиток теорії масового обслуговування зробили особливий вплив роботи Датського ученого А.К. Эрланга (1878-1929).
Теорія масового обслуговування – область прикладної математики, що займається аналізом процесів в системах виробництва, обслуговування, управління, в яких однорідні події повторюються багато разів, наприклад, на підприємствах побутового обслуговування; в системах прийому, переробки і передачі інформації; автоматичних лініях виробництва і ін.
Предметом теорії масового обслуговування є встановлення залежностей між характером потоку заявок, числом каналів обслуговування, продуктивністю окремого каналу і ефективним обслуговуванням з метою знаходження якнайкращих шляхів управління цими процесами.
Задача теорії масового обслуговування – встановити залежність результуючих показників роботи системи масового обслуговування (вірогідність того, що заявка буде обслужена; математичного очікування числа обслужених заявок і т.д.) від вхідних показників (кількості каналів в системі, параметрів вхідного потоку заявок і т.д.). Результуючими показниками або характеристиками СМО, що цікавлять нас,є – показники ефективності СМО, які описують чи здатна дана система справлятися з потоком заявок.
Задачі
теорії масового обслуговування носять
Система обслуговування вважається заданою, якщо відомі:
1) потік вимог, його характер;
2) безліч обслуговуючих приладів;
3) дисципліна обслуговування (сукупність правил, задаючих процес обслуговування).
Кожна СМО складається з якогось числа обслуговуючих одиниць, які називаються каналами обслуговування. Як канали можуть фігурувати: лінії зв’язку, різні прилади, особи, що виконують ті або інші операції і т.п
Всяка СМО призначена для обслуговування якогось потоку заявок, що поступають в якісь випадкові моменти часу. Обслуговування заявок продовжується якийсь випадковий час, після чого канал звільняється і готовий до прийому наступної заявки. Випадковий характер потоку заявок і часів обслуговування призводить до того, що в якісь періоди часу на вході СМО накопичується надмірно велике число заявок (вони або стають в чергу, або покидають СМО не обслуженими); в інші ж періоди СМО працюватиме з недовантаженням або взагалі простоюватиме.
Процес роботи СМО є випадковим процесом з дискретними поляганнями і безперервним часом; полягання СМО міняється стрибком в моменти появи якихось подій ( або приходу нової заявки, або закінчення обслуговування, або моменту, коли заявка, якій набриднуло чекати, покидає чергу ).